Ухвала

від 19.11.2024 по справі 320/12113/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 320/12113/23

адміністративне провадження № К/990/42334/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Київської митниці на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №320/12113/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліо С" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліо С" звернулося до суду з позовною заявою до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №320/12113/23.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Київська митниця 15.11.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліо С" задоволено.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Київська митниця звернулась до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та заявою про поновлення строку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у заяві причини пропуску такого строку поважними визнані не були.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції прийнято 21.09.2023, повний текст оскаржуваного рішення доставлено до електронного кабінету Київської митниці 21.09.2023 о 18:00год., тобто з урахуванням приписів частини шостої статті 251 КАС України 22.09.2023. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням п. 1 частини другої статті 295 КАС України та вихідних днів було 23.10.2023. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 22.02.2024, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Посилання апелянта на подання апеляційних скарг в межах встановленого строку, а саме 27.05.2023 та 02.10.2023 через систему "Електронний суд" до Київського окружного адміністративного суду та ненаправлення їх до суду апеляційної інстанції, судом у розрізі спірних правовідносин оцінено критично, оскільки відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №320/12113/23.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що митним органом зазначено ті самі обставини, яким було надано судом оцінку в ухвалі від 07.10.2024 про залишення апеляційної скарги без руху та визнано їх неповажними.

Одночасно, суд апеляційної інстанції зазначив, що помилкове направлення через систему "Електронний суд" апелянтом двічі поспіль апеляційних скарг до суду першої інстанції та направлення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції лише через п`ять місяців з моменту прийняття оскаржуваного рішення, не може слугувати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 07.10.2024 надавав митному органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання обґрунтованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не відповідають положенням статей 297-299 КАС України та не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.

В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що митний орган звернувся з апеляційною скаргою без дотримання вимог процесуального закону щодо строку на апеляційне оскарження та у визначений судом строк не подав обґрунтовану заяву про поновлення цього строку, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Київської митниці на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №320/12113/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліо С" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова