Постанова

від 13.11.2024 по справі 910/4702/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2024 р. Справа№ 910/4702/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Графченко І.А.

від відповідача: Городецька А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ ЮКРЕЙН"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2024

у справі № 910/4702/24 (суддя С. А. Ковтун)

за позовом Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн"

про стягнення 317 855,96 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В квітні 2024 року Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_4 (СФГ ОСОБА_1; позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" (далі - ТОВ "АДМ Юкрейн"; відповідач) про стягнення 317 855, 96 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 519/1-152648 від 10.08.2023 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.08.2024 у справі № 910/4702/24 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН" на користь СФГ ОСОБА_1 317 855,96 грн боргу та 4 767,84 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що за наявності факту отримання товару (насіння ріпаку 1 класу урожаю 2023 року в кількості 162,167 тонн на суму 2 270 337,68 грн) та виконання позивачем свого обов`язку щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, у відповідача виник обов`язок щодо сплати залишку боргу в сумі 317 855,96 грн.

Доводи відповідача про сумнівність реєстрації 29.08.2023 податкової накладної №17 внаслідок підписання її електронним підписом ОСОБА_1 , при підтвердженні самої господарської операції та неспростовності правомірності реєстрації податкової декларації в ЄРПН, суд оцінив як односторонню відмову від зобов`язання.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів. Позиції інших учасників справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 02.08.2024 у справі № 910/4702/24, ТОВ "АДМ Юкрейн" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 12, 18, 32 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", ч. 1 ст. 201 ПК України, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що податкова накладна, яка зареєстрована у ЄРПН, зі сторони позивача підписана електронним підписом особи, яка на час її підписання померла, а тому строк виконання зобов`язання не настав. Суд першої інстанції порушив норми статей 201, 202 Податкового кодексу України.

СФГ ОСОБА_2 подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що:

своє зобов`язання з поставки товару відповідачу позивач виконав, претензій щодо якості та кількості товару не було, тому відповідач зобов`язаний оплатити поставлений товар;

29.08.2023 податковою було прийнято та зареєстровано податкову накладну №17, про що сформовано квитанцію № 1;

16.11.2023 позивач подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Томаківська ДПІ) лист-заяву щодо правомірності та реальності операції з відповідачем. Підставою для даного листа-заяви слугувала та обставина, що керівник позивача ОСОБА_1 передчасно помер у зв`язку з чим, було виготовлений новий ЕЦП на нового керівника, ОСОБА_3 (дружина ОСОБА_1 );

04.12.2023 ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Томаківська ДПІ) була складена відповідь на лист-заяву, у якій, серед іншого, зазначається, що зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка відповідає первинним (бухгалтерським) документам за здійсненою операцією, є підставою для включення такої податкової накладної до податкового кредиту покупця, при цьому підпис податкової накладної електронним цифровим підписом уповноваженої особи, яка померла (за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту), не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною;

податкова служба надала чіткі роз`яснення, що податкова накладна позивача відповідає вимогам ст.201 ПК України та є підставою для включення такої податкової накладної до податкового кредиту покупця;

Верховним Судом сформовані правові висновки про те, що у покупця виникає обов`язок з оплати вартості товару з моменту визначеного договором поставки або з моменту поставлення товару (постанови Верховного Суду від 12.03.2024 по справі №910/5174/23, від 22.02.2024 року по справі №910/2057/23, від 13.03.2019 по справі №904/2158/18, від 01.06.2020 по справі №906/355/19);

відображення в податковій накладній господарської операції з поставлення товару є додатковим доказом, який підтверджує факт виникнення у покупця обов`язку з оплати вартості товару;

позивачем надані беззаперечні докази того, що товар було поставлено у кількості та у строки передбачені договором поставки, у той же час, відповідач безпідставно ухиляється від виконання свого обов`язку з оплати вартості товару, внаслідок чого існують об`єктивні підстави для задоволення позову.

Розгляд заяв, клопотань учасників справи.

ТОВ "АДМ Юкрейн" подано клопотання про долучення до матеріалів справи у якості доказів копії акта перевірки №2250/Ж5/31-00-04-02-01-26/20027449 від 27.09.2024.

У судовому засіданні 13.11.2024 представниця СФГ ОСОБА_1 заперечила проти задоволення цього клопотання.

Відповідно до імперативних положень частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (такий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14).

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (схожий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 18.06.2020 у справі №909/965/16).

Заявник посилається на доказ, який датований вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, тобто доказ, якого взагалі не існувало на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Однак така обставина (тобто відсутність доказів як таких) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вирішила відхилити зазначений доказ.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 (колегія суддів: головуюча суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН" на рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2024 у справі № 910/4702/24 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.11.2024.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 та від 12.11.2024 за клопотаннями представників позивача розгляд справи постановлено здійснювати в режимі відеоконференції.

Присутня у судовому засіданні 13.11.2024 представниця відповідача підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Також у судовому засіданні 13.11.2024 в режимі відеоконференції взяла участь представниця позивача, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила відмовити у її задоволенні, також заявила про подання доказів понесення судових витрат.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору поставки від 10 серпня 2023 року № 519/1-152648, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" та селянським (фермерським) господарством ОСОБА_4, останнє взяло на себе зобов`язання поставити та передати у власність відповідача як покупця насіння ріпаку 1 класу українського походження урожаю 2023 року, код товару згідно УКТ ЗЕД 1205 - (надалі - товар) насипом, а покупець - прийняти та оплатити на умовах передбачених цим договором.

В п. 2.1 договору визначено, що кількість товару складає 160,000 топ +/- 5% за вибором покупця та визначається згідно з складськими квитанціями на зерно, що видасться елеватором (надалі - елеватор), зазначеним у п. 4.1 договору.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору ціна товару складає 12 280,70 грн за одну метричну тонну, крім того ПДВ 1 719, 30 грн.

Загальна вартість товару за договором з ПДВ складає 2 239 999,68 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату 86 % вартості поставленого товару шляхам перерахування коштів на банківський рахунок постачальника відповідно до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника, протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати отримання таких документів:

- оригіналу рахунку-фактури із зазначенням кількості товару, піни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати;

- оригіналу видаткової накладної, виписаної відповідно до чинного законодавства України;

- оригіналу складської квитанції на товар в повному обсязі, що видається елеватором на ім`я покупця;

- оригіналу картки аналізу зерна (форма № 47), виданої елеватором (за вимогою покупця).

Оплата решти вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів па банківський рахунок постачальника протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати реєстрації податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником в ЄРПН, відповідно до вимог ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України та наданого постачальником пакету документів, визначеного в п. 5.5 Договору.

На виконання умов договору 14 серпня 2023 року позивачем поставлено відповідачу насіння ріпаку 1 класу урожаю 2023 року в кількості 162,167 тонн на суму 2 270 337, 68 грн, в тому числі ПДВ - 278 813,40 грн. Постачання мало місце на підставі видаткової накладної № 17/08. Факт постачання насіння визнається сторонами.

Відповідач сплатив позивачу 1 952 481,72 грн (86 % вартості поставленого товару), що визнається сторонами.

14.08.2023 позивач за цією господарською операцією склав податкову накладну №17, яку електронним підписом підписала ОСОБА_3 .

29.08.2023 у реєстрації вказаної вище податкової накладної було відмовлено у зв`язку з відсутністю інформації про право підпису податкової декларації на дату її складання. Станом на той час у автоматизованій системі "Єдине вікно подання електронних декларацій" зареєстрованою особою був ОСОБА_1 (який помер).

29.08.2023 позивач підписав податкову накладну № 17 електронним підписом, подавши її повторно на реєстрацію. Реєстраційний орган прийняв та зареєстрував повторну податкову накладну № 17, про що сформовано квитанцію № 1 від 29.08.2023.

04.12.2023 ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Томаківська ДПІ) була складена відповідь на лист-заяву позивача від 16.11.2023 стосовно порядку реєстрації в ЄРПН податкових накладних та формування податкового кредиту з податку на додану вартість. У відповіді, серед іншого, зазначається, що зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка відповідає первинним (бухгалтерським) документам за здійсненою операцією, є підставою для включення такої податкової накладної до податкового кредиту покупця, при цьому підпис податкової накладної електронним цифровим підписом уповноваженої особи, яка померла (за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту), не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

30.11.2023 сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно із яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 317 855, 96 грн.

Звертаючись з позовом у даній справі, СФГ ОСОБА_1 посилалось на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару, зокрема, ним не сплачено 317 855,96 грн за поставлений 14.08.2023 товар на підставі видаткової накладної № 17/08 з посиланням на те, що оскільки податкова накладна щодо цієї господарської операції прийнята та зареєстрована у ЄРПН (зареєстровано 29.08.2023), відповідач безпідставно відмовляє у здійсненні оплати вартості товару.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 656 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.1,2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем поставлено, а відповідачем - прийнято товар на загальну суму 162,167 тонн на суму 2 270 337,68 грн, в тому числі ПДВ - 278 813,40 грн. Постачання мало місце на підставі видаткової накладної № 17/08 та не оспорюється відповідачем.

Факт наявності заборгованості у заявленому до стягнення розмірі підтверджується належними доказами.

В частині посилання скаржника на те, що податкову накладну було підписано КЕП особи, яка померла, а відтак, строк оплати решти вартості товару у нього не настав, суд апеляційної інстанції зважає на те, що місцевим господарським судом встановлено факт реєстрації 29.08.2023 повторної податкової накладної № 17, про що сформовано квитанцію № 1 від 29.08.2023.

За таких обставин, у відповідача в силу п. 5.1 договору, за яким оплата решти вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати реєстрації податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником в ЄРПН відповідно до вимог ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України, та ст.ст. 530, 692 ЦК України виникло зобов`язання з оплати решти поставленого йому за договором товару.

При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що обставини щодо обґрунтованості реєстрації зазначеної податкової накладної або подальше її скасування (зупинення) не є предметом розгляду у даній справі.

З огляду на зазначене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду міста Києва про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за її подання до суду, в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ ЮКРЕЙН" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2024 у справі №910/4702/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 18.11.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова