Постанова

від 12.11.2024 по справі 902/416/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 902/416/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників:

позивача - Андрійко О. В.,

відповідача - Лісовського С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Тростянецької селищної ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду 23.07.2024 (судді: Миханюк М. В. - головуючий, Саврій В. А., Коломис В. В.) і рішення Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024 (суддя Шамшуріна М. В.) у справі

за позовом Тростянецької селищної ради

до фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Гайсинська районна рада,

про розірвання договору оренди та стягнення 204 235,48 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У березні 2023 року Тростянецька селищна рада звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни (далі - ФОП Мазур Т. І.) про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Тростянецька комунальна аптека" (далі - КП "Тростянецька комунальна аптека"), розташованого за адресою: Вінницька обл., смт Тростянець, вул. Мічуріна, буд. 66, укладеного між Тростянецькою районною радою (далі - Тростянецька райрада) та ФОП Мазур Т. І., зареєстрованого у реєстрі за № 626 від 01.04.2010 (далі - договір оренди від 01.04.2010) та стягнення з відповідачки 204 235,48 грн заборгованості з орендної плати.

1.2. На обґрунтування позову позивач посилався на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань зі сплати орендної плати за спірним договором, а саме сплаті нею орендної плати в меншому розмірі без урахування індексу інфляції за попередній місяць, що носило, на думку позивача, систематичний характер. Водночас позивач стверджував, що він став власником цілісного майнового комплексу КП "Тростянецька комунальна аптека" та, відповідно, набув прав та обов`язків орендодавця за спірним договором та при цьому посилався зокрема на рішення Гайсинської районної ради від 16.04.2021 "Про передачу нерухомого та рухомого майна із спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тростянецького району у комунальну власність Тростянецької селищної територіальної громади" (далі - рішення Гайсинської райради від 16.04.2021).

1.3. ФОП Мазур Т. І. заперечила проти позову, у відзиві на позов просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність порушень умов спірного договору, сплату орендної плати, починаючи з квітня 2010 року, до районного бюджету на підставі виставлених їй орендодавцем рахунків, а з травня 2021 року у зв`язку із закриттям рахунків Тростянецької райради на розрахунковий рахунок позивача - Тростянецької селищної ради у сумі 4166,70 грн щомісячно. При цьому відповідачка зазначає, що була змушена сама дізнаватися рахунки позивача для перерахування орендної плати.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду 23.07.2024, у позові відмовлено.

2.2. Арґументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із недоведеності позивачем належними та допустимими доказами обставин набуття ним права власності на цілісний майновий комплекс КП "Тростянецька комунальна аптека", у тому числі, на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 76,4 м2, розташоване за адресою: Вінницька обл., смт Тростянець, вул. Мічуріна, 66, що є об`єктом оренди та, відповідно, й обставин переходу до нього прав та обов`язків орендодавця за договором оренди від 01.04.2010. Суд вважав, що рішення Гайсинської райради від 16.04.2021 свідчить лише про волевиявлення Гайсинської райради щодо передачі Тростянецькій селищній раді корпоративних прав у КП "Тростянецька комунальна аптека", а не про передачу з комунальної власності Гайсинського району у комунальну власність Тростянецькій територіальній громаді в особі Тростянецької селищної ради цілісного майнового комплексу вказаного комунального підприємства, зокрема і спірного майна. За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у позові.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду 23.07.2024 і рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024, Тростянецька селищна рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ці судові рішення, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник на обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на положення пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.04.2021 у справі № 304/1745/18 стосовно застосування статей 74, 75, 136 Господарського кодексу України; відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах.

Зокрема, за доводами скаржника, акт приймання-передачі основних засобів, наявний у справі, складено на виконання рішення Гайсинської райради від 16.04.2021 та підтверджує її намір передати у власність Тростянецької територіальної громади в особі Тростянецької селищної ради цілісний немайновий комплекс КП "Тростянецька комунальна аптека" разом із спірним вбудованим нежитловим приміщенням (№ 93-103); Гайсинська райрада прийняла рішення від 16.04.2021 у строки до 01.07.2021, як того вимагали положення абзацу 4 пункту 10 розділу V Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій"). Скаржник зазначає, що цілісний майновий комплекс КП "Тростянецька комунальна аптека", у тому числі спірне приміщення, перебуває у господарському віданні вказаного комунального підприємства та лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від інших осіб.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ФОП Мазур Т. І. просила її залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на недоведення позивачем статусу власника та орендодавця спірного майна, та, відповідно, і його прав, за захистом яких він звернувся до суду.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили та це підтверджено матеріалами справи, що 01.10.2010 між Тростянецькою райрадою (орендодавець) та ФОП Мазур Т. І. (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) належний орендодавцеві цілісний майновий комплекс КП "Тростянецька комунальна аптека", а саме вбудоване нежитлове приміщення (№ 93-103) А, 72,8 м2, тамбур а1, 3,6 м2, вхідний майданчик а2, загальною площею 76,4 м2, розташований за адресою: смт Тростянець, вул. Мічуріна буд. 66, Вінницької області на суму 166 011,00 грн, яке є власністю орендодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 563831, виданого виконавчим комітетом Тростянецької селищної ради Вінницької області 30.03.2010 на підставі рішення від 25.03.2010 № 32 та зареєстрованого Комунальним підприємством "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 30.03.2010 за реєстраційним номером: 30065158, номер запису: 139 в книзі: ЮН1; чисті активи на суму 99827 грн, з них нематеріальні активи на суму 45 894,00 грн: основні засоби на суму 53933 грн; далі іменується "підприємство", склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки та передавального балансу підприємства станом на 01.04.2010 і становить 265 838,00 грн.

Згідно з пунктом 1.2 зазначеного договору підприємство передається в оренду з метою використання для здійснення роздрібної та оптової торгівлі лікарськими засобами.

За змістом пункту 2.1 цього договору орендар вступає у строкове платне користування підприємством із моменту підписання сторонами цього договору.

Положеннями пунктів 3.2, 3.3 договору оренди від 01.04.2010 передбачено, що місячна орендна плата становить за один місяць оренди 4 166,70 грн; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції за попередній місяць.

Відповідно до пункту 5.3 вказаного договору орендар зобов`язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до районного бюджету.

Згідно з пунктом 11.1 договору цей договір діє з 01.04.2010 до 23.02.2015 включно.

Реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно підприємства третім особам не є підставою для зміни або припинення дії цього договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна підприємства (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна підприємства орендарем (пункт 11.5 спірного договору).

На виконання умов зазначеного договору сторони підписали акт приймання-передачі майна в оренду.

22.02.2013 сторони підписали договір про внесення змін до договору оренди від 01.04.2010, яким, зокрема, внесли зміни до пункту 11.1 договору щодо строку його дії та погодили, що цей договір діє з 01.04.2010 по 20.12.2027.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30.03.2010 право власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 76,4 м2, адреса об`єкта: Вінницька обл., Тростянецький р-н, смт Тростянець, вул. Мічуріна, 66, зареєстровано за територіальною громадою Тростянецького району в особі Тростянецької райради в господарському віданні КП "Тростянецька комунальна аптека".

14.12.2020 Гайсинською райрадою ухвалено рішення "Про початок реорганізації Тростянецької районної ради Вінницької області шляхом приєднання до Гайсинської районної ради Вінницької області".

Згідно з пунктами 1, 2 цього рішення ухвалено розпочати процедуру реорганізації Тростянецької райради шляхом приєднання до Гайсинської райради; Гайсинська райрада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Тростянецької райради.

За змістом відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Тростянецька райрада перебуває в стані припинення з 15.12.2020.

У письмових поясненнях в суді першої інстанції Гайсинська райрада зазначила, що є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Тростянецької райради.

23.12.2020 Тростянецькою селищною радою ухвалено рішення № 58 "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району".

Відповідно до пункту 2 цього рішення надано згоду на прийняття до комунальної власності Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади майна з спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району об`єктів нерухомої власності, які знаходяться на території Тростянецької територіальної громади.

У листі від 04.03.2021 № 576-02.15 Тростянецька селищна рада, посилаючись на рішення від 23.12.2020 № 58 "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади майна із спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району" просила Гайсинську райраду передати зі спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району до комунальної власності Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади рухоме майно, що перебувало на балансі Тростянецької райради, КП "Тростянецька комунальна аптека".

Згідно з пунктом 4 протоколу від 16.04.2021 № 5 постійною комісією Гайсинської райради з питань регулювання комунальної власності, комунального господарства, адміністративно-територіального устрою та комплексного розвитку населених пунктів Гайсинської райради розглянуто питання про передачу нерухомого та рухомого майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району у комунальну власність Тростянецької територіальної громади, вирішено взяти інформацію до відома та рекомендувати сесії райради підтримати запропонований проєкт рішення.

16.04.2021 Гайсинською райрадою ухвалено рішення "Про передачу нерухомого та рухомого майна із спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району у комунальну власність Тростянецької територіальної громади".

Згідно з пунктами 1, 2 цього рішення Гайсинська райрада ухвалила вийти зі складу засновників КП "Тростянецька комунальна аптека", що розташоване за адресою: вул. Мічуріна, 30, смт Тростянець, Вінницька обл., 24300 (ЄДРПОУ 34243798), та передати права засновника районного КП "Тростянецька комунальна аптека" Тростянецькій територіальній громаді в особі Тростянецької селищної ради.

У пункті 3 вказаного рішення зазначено передати основні засоби та малоцінні необоротні матеріальні активи, що перебували на балансі Тростянецької райради Тростянецькій селищній раді згідно з додатком.

Голові Гайсинської райради спільно із Тростянецьким селищним головою здійснити заходи щодо приймання-передачі майна, прав та зобов`язань об`єктів спільної власності територіальних громад Тростянецького району відповідно до чинного законодавства (пункт 4).

Додатком до вказаного рішення є перелік основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів Тростянецької райради (номер, інвентарний номер, кількість, найменування основних засобів, балансова вартість), що підлягають передачі Тростянецькій селищній раді.

На підставі рішення Гайсинської райради від 16.04.2021 визначеною комісією складено акт приймання-передачі основних засобів (складений Тростянецькою райрадою та затверджений головою Гайсинської райради), за змістом якого комісією проведено огляд приміщення КП "Тростянецька комунальна аптека" (вбудоване нежитлове приміщення, площею 72,8 м2, тамбур, площею 3,6 м2 та вхідний майданчик) місцезнаходження об`єкта у момент передачі (прийняття): смт Тростянець, вул. Мічуріна, 66.

За цим актом юридична особа, що передає основні засоби - Тростянецька райрада, юридична особа, що приймає основні засоби - Тростянецька селищна рада, інвентарний (номенклатурний) номер - вбудоване нежитлове приміщення (№ 93-103), кількість - 1, первісна (переоцінена) вартість - 166011,0, сума - 166011,0, знос - 166011,0.

В акті відображено перелік документації, що додається, а саме технічний паспорт на вбудоване нежитлове приміщення на вул. Мічуріна, 66, смт Тростянець, договір оренди від 01.04.2010, договір про внесення змін до договору оренди від 22.02.2013, акт приймання-передачі майна, акт оцінки цілісного майнового комплексу КП "Тростянецька комунальна аптека", що передається в оренду, свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

13.05.2021 Тростянецькою селищною радою ухвалено рішення № 225 "Про входження Тростянецької селищної ради до складу засновника комунального підприємства "Тростянецька комунальна аптека", відповідно до пункту 1 якого Тростянецькою селищною радою вирішено увійти до складу засновника КП "Тростянецька комунальна аптека" шляхом прийняття права засновника від Гайсинської райради.

У пункті 2 вказаного рішення зазначено про здійснення всіх необхідних організаційно-правових заходів щодо проведення відповідних реєстраційних дій згідно з чинним законодавством.

13.05.2021 Тростянецькою селищною радою ухвалено рішення № 222 "Про затвердження Порядку передачі в оренду комунального майна Тростянецької селищної ради" згідно з додатком та делеговано виконавчому комітету Тростянецької селищної ради повноваження щодо прийняття рішень стосовно оренди комунального майна.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного Порядку визначено, що об`єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене комунальне майно. Передача в оренду пам`яток культури, цілісних майнових комплексів підприємств та їх структурних підрозділів здійснюється відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

16.02.2023 Тростянецькою селищною радою ухвалено рішення № 636 "Про затвердження статуту комунального підприємства "Тростянецька комунальна аптека" у новій редакції (додається)".

Відповідно до пункту 2 розділу 1 зазначеного статуту підприємство є комунальною власністю Тростянецької селищної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області в особі Тростянецької селищної ради (власник), управління якого здійснює виконавчий комітет Тростянецької селищної ради (уповноважений орган управління).

Суди також установили, що ФОП Мазур Т. І. на підставі листів Тростянецької райради щодо сплати орендної плати сплачувала до місцевого бюджету Тростянецького району орендну плату в зазначеному у таких листах розмірі та на вказані в них рахунки.

У період із травня 2021 по березень 2023 вона щомісячно перераховувала орендну плату за оренду цілісного майнового комплексу КП "Тростянецька комунальна аптека" у розмірі 4166,70 грн до бюджету Тростянецької селищної територіальної громади.

У листі від 04.02.2022 № 02-17/318 Тростянецька селищна рада повідомила ФОП Мазур Т. І. про те, що у зв`язку з невиконанням нею вимог пункту 3.3 договору оренду від 01.04.2010 сума недоотриманих коштів бюджетом Тростянецької селищної територіальної громади за цим договором оренди у період із травня 2021 року по грудень 2021 року становить 70 181,12 грн; було запропоновано сплатити недоплачену суму оренди за 2021 рік на бюджетний рахунок позивача.

4.3. Предметом позову у цій справі є вимоги Тростянецької селищної ради до ФОП Мазур Т. І. про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу КП "Тростянецька комунальна аптека" та стягнення 204 235,48 грн заборгованості з орендної плати.

4.4. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заявленого позову за недоведеності обставин набуття позивачем права власності на об`єкт оренди за договором оренди від 01.04.2010, а отже, й переходу до позивача прав та обов`язків орендодавця за таким договором.

4.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржені рішення та постанову у межах доводів і вимог касаційної скарги, визнає вказані висновки судів попередніх інстанцій передчасними та при цьому виходить із такого.

Відповідно до положень статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Об`єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання (частина 3 статті 283 названого Кодексу).

Відповідно до положень статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Разом із тим, згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

За змістом статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

У частині 8 статті 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди, якщо інше не передбачено договором.

За змістом частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, правом на розірвання договору наділені його сторони.

Згідно з частинами 1, 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до положень частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 43 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень районних і обласних рад, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях, відносяться, зокрема, питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За змістом частин 2, 6, 8 статті 60 вказаного Закону підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1, пунктом 2 частини 3 Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" у Вінницькій області утворено новий Гайсинський район (з адміністративним центром у місті Гайсин) у складі територій Бершадської міської, Гайсинської міської, Дашівської селищної, Джулинської сільської, Краснопільської сільської, Кунківської сільської, Ладижинської міської, Ободівської сільської, Ольгопільської сільської, Райгородської сільської, Соболівської сільської, Теплицької селищної, Тростянецької селищної, Чечельницької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, та ліквідовано Тростянецький район.

Приписами підпунктів 2, 3, 13 пункту 62 розділу V Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" передбачено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

не пізніше завершення другої сесії районної ради, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до районної ради, розміщеної в адміністративному центрі новоутвореного району, а у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту, - утворення районних рад як юридичних осіб;

районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов`язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом;

якщо територія ліквідованого району включена до територій кількох новоутворених районів, районна рада новоутвореного району стає правонаступником районної ради ліквідованого району щодо: нерухомого майна, розташованого на території новоутвореного району; речей, призначених для обслуговування відповідних об`єктів нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв`язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг). Належність речей, призначених для обслуговування кожного об`єкта нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням, визначається на підставі останньої суцільної інвентаризації; прав засновника (учасника) юридичної особи, заснованої районною радою ліквідованого району, якщо місцезнаходженням такої юридичної особи є населений пункт, розміщений на території новоутвореного району.

За змістом абзаців 2-4 пункту 10 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. Правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 01.07.2021, зобов`язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.

4.6. Як свідчать матеріали справи, позивач упродовж усього розгляду справи послідовно наголошував на тому, що на підставі рішення Гайсинської райради від 16.04.2021 з урахуванням акта приймання-передачі основних засобів до нього перейшли права власника цілісного майнового комплексу КП "Тростянецька комунальна аптека", у тому числі, на вбудоване нежитлове приміщення на вул. Мічуріна, 66, у смт Тростянець, що є об`єктом оренди за договором оренди від 01.04.2010, та, відповідно, до нього перейшли й права та обов`язки орендодавця за таким договором. На підтвердження обставин переходу до позивача відповідних прав, ним, серед іншого, було надано вказане рішення, а також акт приймання-передачі основних засобів.

За наведеного суди мали достеменно дослідити та перевірити, зокрема, правові підстави зміни власника майна, переданого в оренду, та, відповідно, обставини набуття позивачем прав та обов`язків за договором оренди від 01.10.2010, з урахуванням наявних у справі доказів у сукупності та зважаючи на положення законодавства, якими врегульовано відносини правонаступництва районних рад новоутворених районів та відповідний алгоритм дій щодо передачі комунального нерухомого майна у наведеному випадку зі спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району у комунальну власність Тростянецької територіальної громади в особі Тростянецької селищної ради.

Проте, обмежившись посиланням на те, що за рішенням Гайсинської райради від 16.04.2021 до позивача перейшли виключно корпоративні права у КП "Тростянецька комунальна аптека", а іншого рішення про передачу позивачеві спірного нерухомого майна райрада не приймала, суди попередніх інстанцій безпідставно не надали належної оцінки усім наявним у справі доказам у їх взаємозв`язку, зважаючи, у тому числі, на те, що, як наголошував позивач, акт приймання-передачі основних засобів складений саме на виконання рішення Гайсинської райради від 16.04.2021, згідно з цим актом Тростянецькій селищній раді передано вбудоване нежитлове приміщення (№ 93-103), разом із технічним паспортом на вбудоване нежитлове приміщення на вул. Мічуріна, 66, смт Тростянець, договором оренди від 01.04.2010, договором про внесення змін до договору оренди від 22.02.2013, актом приймання-передачі майна, актом оцінки цілісного майнового комплексу КП "Тростянецька комунальна аптека", що передається в оренду, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно. Водночас вказане рішення було прийнято Гайсинською райрадою на виконання вимог законодавства за наслідками адміністративно-територіальних змін (у райради існувало зобов`язання передати не пізніше 01.07.201 до відповідної територіальної громади, зокрема, спірний об`єкт) та за ним передавалося як рухоме, так і нерухоме майно Тростянецької райради, у тому числі і цілісний майновий комплекс КП "Тростянецька комунальна аптека"; дії позивача та третьої особи доводять реалізацію наміру щодо передачі зі спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району у комунальну власність Тростянецької територіальної громади в особі Тростянецької селищної ради вказаного об`єкта.

У контексті наведеного слід звернути увагу на те, що відповідно до положень статті 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, зокрема, комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об`єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Водночас за змістом положень частин 1, 3 статті 167 Господарського України (у редакції, чинній на час прийняття рішення від 16.04.2021) передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів (стаття 191 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частини 3 статті 66 Господарського кодексу України єдиний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об`єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.

Разом із тим згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу (єдиний майновий комплекс) - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інші позначення та права, включаючи права на земельні ділянки.

Згідно з положеннями частини 3 статті 78 Господарського кодексу України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

У розумінні наведених положень унітарна юридична особа не є власником закріпленого за нею майна. Власником майна унітарної юридичної особи залишається її засновник. Отже, комунальні підприємства засновані на власності територіальної громади, яка і є єдиним власником відповідного підприємства. Засновник унітарного підприємства володіє всіма правами, належними власнику корпоративних прав.

Як наголошував позивач (зокрема у апеляційній скарзі, такі ж доводи він наводить у касаційній скарзі) Тростянецька райрада (правонаступником якої є Гайсинська райрада) була власником цілісного майнового комплексу КП "Тростянецька комунальна аптека" (об`єкт оренди), а отже, Тростянецькій селищній раді за рішенням від 16.04.2021 було передано права засновника цього комунального підприємства як цілісного майнового комплексу, включаючи спірну нерухомість, і у цьому наведеному випадку юридичну особу не можна відокремлювати від цілісного майнового комплексу. Наведене підлягає належній перевірці та оцінці судами.

Імперативними положеннями процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76- 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів та доказів, з яких суд виходив під час вирішення позову.

Наведені норми зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, на основі вичерпних і підтверджених висновків.

4.7. Зважаючи на викладене, оскаржені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки судами при їх ухваленні були порушені вимоги процесуального законодавства щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи. З урахуванням наведеного доводи касаційної скарги знайшли підтвердження частково.

Відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.4. Таким чином, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги позивача.

5.5. Під час нового розгляду справи суду необхідно урахувати викладене, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів та встановити обставини щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позову.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, а справу передати на новий розгляд, з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Тростянецької селищної ради задовольнити частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 і рішення Господарського суду Вінницької області від 12.03.2024 у справі № 902/416/23 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак