Рішення

від 18.11.2024 по справі 171/1695/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1695/24

Номер провадження 2/184/1221/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаша В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

розглянувши упідготовчому засіданнів м.Покров Дніпропетровськоїобласті цивільнусправу запозовом адвокатаКудлюк ОлександраІвановича в інтересах ОСОБА_1 до Виконавчогокомітету Апостолівськоїміської об`єднаноїтериторіальної громадиДніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавиця - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі земельна ділянка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,950 га, розташована на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області. Спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 є позивач, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено. Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 січня 2021 року, виданої приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Романченко Ю.В., зазначено що в Державному акті на право приватної власності на землю, зазначено дату видачі Державного акту - 17 грудня 2001 року, яка передує даті прийняття рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Кам`янської сільської ради народних депутатів, щодо виділення спадкодавиці земельної ділянки 18 грудня 2001 року, тобто правовстановлюючий документ виданий на день раніше ніж прийнято рішення про його видачу. Крім того, нотаріус зазначила, що не має можливості безспірно підтвердити факт того, що позивачка є донькою померлої ОСОБА_2 , оскільки в її Свідоцтві про одруження, її дошлюбне прізвище значиться ОСОБА_3 , що не співпадає із записом в свідоцтві про смерть спадкодавиці ОСОБА_4 . Саме ці обставини стали підставою звернення до суду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву, в якій просять розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача,а самеВиконавчого комітетуАпостолівської міськоїоб`єднаної територіальноїгромади Дніпропетровськоїобласті в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності їх представника.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане Апостолівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №268.

Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі земельну ділянку за кадастровим номером 1220383300:01:008:0139, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,950 га у межах згідно з планом розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, державний акт на право власності на землю серії ІІ-ДП № 127178.

Разом з тим, спадкоємиці ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 січня 2021 року, виданої приватним Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Романченко Ю.В., зазначено що спадкоємицею не подано належні відомості (інформацію) та документи необхідні для вчинення вказаної нотаріальної дії, а саме на підтвердження належності спадкового майна спадкодавиці, спадкоємицею надано державний акт, який не відповідає вимогам чинного законодавства. У вказаному державному акті зазначено дату видачі державного акта - 17 грудня 2001 року, що передує даті прийняття рішення 22 сесії XXIII скликання Кам`янської сільської ради народних депутатів, щодо виділення спадкодавцю вищевказаної земельної ділянки - 18 грудня 2001 року.

Тобто правовстановлюючий документ виданий на день раніше ніж прийнято рішення про його видачу.

Частиною 3ст. 47 Закону України «Про нотаріат»встановлено що для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність, та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи незастережені виправлення, документи, тексти, яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи написані олівцем.

Отже в позасудовому порядку отримати спадщину спадкоємець позбавлений можливості.

Відповідно до ст.ст.1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2ст. 328 ЦК України).

Згідно п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 15 ЦКвизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно державного акту на право власності на землю серії ІІ-ДП № 127178 ОСОБА_2 на праві власності за життя належала земельна ділянка за кадастровим номером 1220383300:01:008:0139 площею 5,950 га у межах згідно з планом на території Кам`янської сільської ради, Апостолівського району, Дніпропетровської області, яка була передана власнику згідно рішення 22 сесії XXIII скликання Кам`янської сільської ради народних депутатів від 18 грудня 2001 року, державний акт видано 17 грудня 2001 року.

Отже спадкоємиця мала законні підстави для отримання відповідної земельної ділянки проте при оформленні документів, для отримання такої, державні органи припустились технічних помилок, які перешкоджають спадкоємиці отримати належну спадкодавиці земельну ділянку.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинивизначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Так. Європейській суд з прав людини вказував, що поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття «правомірні очікування» тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу. (Справа "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").

Суд неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" Опер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій. мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ( рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки " тау справах "Ґаші проти Хорватії" "Трґо проти Хорватії").

Отже такі ситуації вимагають від органів правосуддя, враховуючи вимогиЗакону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, вирішення справ з урахуванням не лише національного законодавства, але й Конвенції та практики ЄСПЛ.

Таким чином розбіжності в послідовності дат прийняття рішення про передачу земельної ділянки та реєстрацію і видачу державного акту на підставі відповідного рішення, повністю покладається на державу та не може впливати на набуття спадкоємицею права власності, а тим більше позбавляти її законного права власності.

Крім того, що стосується того, що нотаріус зазначила, що не має можливості безспірно підтвердити факт того, що позивачка є донькою померлої ОСОБА_2 , оскільки в її Свідоцтві про одруження, її дошлюбне прізвище значиться ОСОБА_3 , що не співпадає із записом в свідоцтві про смерть спадкодавиці ОСОБА_4 , то в цьому випадку чітко просліджується, що це одне прізвище, але написано по різному, ім`я та по батькові позивачки написано одинаково в документах, значить в даному випадку є місце помилки, тому ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, беручи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, як такі, що обґрунтовані та доведені матеріалами справи.

Керуючись ст. ст.10,12-13,259,263-265,280-284,288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимогиадвокатаКудлюк ОлександраІвановича в інтересах ОСОБА_1 до Виконавчогокомітету Апостолівськоїміської об`єднаноїтериторіальної громадиДніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1220383300:01:008:0139 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,950 га, що розташована на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апел яційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 18.11.2024р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш