Ухвала

від 20.11.2024 по справі 148/427/18

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/427/18

Провадження №1-кп/148/19/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження -

з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

за участю потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина кримінальне провадження № 12016020310000495, відомості про яке внесено в ЄРДР 15.08.2016, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семенки Немирівського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не судимого, який помер 20.05.2022;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Вінниці, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,

встановив:

18.07.2016 в період часу з 10:00 до 16:00 ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі своїм сином ОСОБА_4 , жителем АДРЕСА_1 , перебуваючи у 15 кварталі плодового саду, розташованого на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_2 , переслідуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на вчинення умисного знищення майна останнього в особливо великих розмірах, а саме багаторічних насаджень дерев яблунь, розташованих у даному кварталі саду на земельних ділянках, які належать на праві приватної власності ОСОБА_6 площею 1,2242 га (кадастровий номер 0524387200:01:001:0126) та його сину ОСОБА_8 площею 1,2241 га (кадастровий номер 0524387200:01:001:0127), які фактично використовував ОСОБА_6 ,. з допомогою жителів АДРЕСА_1 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким не були відомі жодні обставини умисності дій останніх, оскільки вони діяли за проханням ОСОБА_7 з допомогою 3 (трьох) бензопил, що заздалегідь були заготовленні ОСОБА_7 , якими працювали ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , здійснили повне відокремлення дерев породи яблуня, належних ОСОБА_6 , що росли на земельній ділянці площею 1,2242 га за кадастровим номером 0524387200:01:001:0126 в кількості 130 дерев, спричинивши йому майнову шкоду на суму 1028606,67 грн. та 120 дерев належних на праві приватної власності ОСОБА_8 , які росли на земельній ділянці площею 1,2241 га за кадастровим номером 0524387200:01:001:0127, спричинивши останньому майнової шкоди на суму 958508,25 грн.

Всього своїми умисними діями ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , достовірно розуміючи протиправність своїх дій, умисно здійснили знищення чужого майна, що відбувалось за їх свідомого бажання настання таких наслідків, на загальну суму 1987114,92 грн., що на момент вчинення злочину у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відноситься до особливо великих розмірів.

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження процесуальний прокурор просив закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 , у звязку зі смертю останнього, посилаючись на те, що в ході судового розгляду підстав для його реабілітації не встановлено, його вина, як і вина обвинуваченого ОСОБА_4 , повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Обвинувачений ОСОБА_4 , який являється сином обвинуваченого ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_5 , просили виправдати ОСОБА_7 , який помер 22.05.2022, в порядку реабілітації, посилаючись на недоведеність поза розумним сумнівом в ході судового розгляду його вини у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до п.5 ч.1ст.284 КПК Україникримінальне провадження закривається в разі, якщо помер обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

З аналізу кримінального процесуального законодавства слідує, що під реабілітацією особи розуміється її виправдання або закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав. Водночас, кримінальний процесуальний закон не містить чіткого переліку осіб, які можуть вимагати продовження кримінального провадження з метою реабілітації померлої особи та наділені правом звертатись із відповідними заявами. Разом з тим, статтею 525 КПК України визначено, що близьким родичам обвинуваченого, який помер, надається право подавати заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, якщо це необхідно для його реабілітації.

Зміст вказаної норми свідчить, що звертатися із заявою про продовження кримінального провадження з метою реабілітації померлого мають право його близькі родичі (аналогічна правова позиція міститься у постанові ККС ВС від 20.11.2019 у справі №204/6034/16-к, а також висловлена в ухвалі Об`єднаної палати ККС ВС від 16.01.2019 у справі №761/33482/16-к).

Заява щодо реабілітації (виправдання) померлого ОСОБА_7 , як і заперечення вини останнього в інкримінованому кримінальному правопорушенні, зроблена під час судового розгляду в усній формі його сином, обвинуваченим ОСОБА_4 .

Однак, не зважаючи на заперечення обвинуваченим ОСОБА_4 вини батька, обвинуваченого ОСОБА_7 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, вона повністю доведена дослідженими в ході судового розгляду доказами,зокрема показами потерпілих, обвинуваченого ОСОБА_4 , свідків, письмовими доказами, які визнані судом належними та допустимими, та які в своїй сукупності беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопрушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК Украни, а саме умисного знищення чужого майна, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що його батько ОСОБА_11 використовував садки, розміщенні на земельних ділянках потерпілих, так як ці садки були куплені його братом ОСОБА_12 та належали останньому. Його батько дружив з ОСОБА_6 і без договору оренди використовував садок на землях ОСОБА_6 , за це сплачував останньому орендну плату. В 2014-2015 році батько з ОСОБА_6 посварився через ці садки. Дерева в садку наказав вирізати його батько, який займався садками, а він лише був виконавцем: робив те, що наказував батько. Дерева зрізали бензопилами він та два місцеві жителі, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , яких найняв батько. Батько ОСОБА_7 при цьому був присутній, але сам дерева не зрізав. Коли вирізали садок, то на якихось деревах були плоди, а якісь були сухі, точно вже не пам`ятає. Скільки вінзрізав деревне пам`ятає,може 2чи 3сухих. Батько йому повідомив, що хоч земля належить Колесникам, садок належить брату ОСОБА_12 , тому вони мають право здійснити порізку дерев.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив,що з2007року відповіднодержавного актупро правовласності наземлю вінє власникомземельної ділянки,на якійзнаходився садокяблунь.Даною земельноюділянкою користуваласьсімя ОСОБА_15 ,батько ізсинами.За використанняземельної ділянкивони декількаразів платилиорендну плату.В 2009Синенькі омолоджувалисадок,а в2014році садоквже родивзнову.В 2016році садковібуло років35.В якийсь час в нього з Синенькими виникли суперечки з приводу права власності на багаторічні насадження, які знаходились на належній йому та його сину ОСОБА_16 земельних ділянках. У зв`язку з цим він звернувся до суду із позовом про захист права власності. В 2014-2015 рр., після рішення суду, яким було заборонено ОСОБА_17 використовувати багаторічні насадження, він звернувся до ОСОБА_15 про звільнення земельних ділянок, а також звернувся до державної виконавчої служби щодо виконання рішення суду. Після цього 18.07.2016 року ОСОБА_11 разом з сином ОСОБА_18 вирізали повністю дерева яблунь на його та його сина, ОСОБА_8 , земельних ділянках. Дерева булиз яблуками.Серед зрізанихбули:" ОСОБА_19 ","Слава",і 5рядків зимніхсортів.Під часпервинного оглядумісця подіїбуло зафіксованопорубку деревта нараховано207зрізаних дерев.Так якне буловраховано ще2ряди зрізанихдерев,він звернувсядо слідчогоз заявоюпро перерахунок.В травні2017року підчас додатковогоогляду нарахуваливсього 250свіжозрізаних пеньків,йому належало130дерев,інші зрізані120-його сину.Зазначив,що насьогодні садканемає,так яквін віддавземлі воренду людям,пеньки викорчували. Такими діями ОСОБА_15 завдали йому та його сину значної шкоди, зрізавши садок, який родив. У зв`язку з цим підтримав цивільний позов. Зазначив, що протягом всього часу розгляду кримінального провадження обвинувачений не вчинив жодних дій щодо хоча б часткового відшкодування шкоди, примиритись не бажав. А тому просив призначити обвинуваченому покарання згідно закону.

Потерпілий ОСОБА_8 суду надав покази аналогічні тим, що і потерпілий ОСОБА_6 . Разом з тим, зазначив, що йому на праві власності також належить земельна ділянка, на якій росли багаторічні насадження - дерева породи яблуня. Всіма питаннями щодо використання його земельної ділянки займався його батько ОСОБА_6 , тому він повністю підтримує його покази щодо обставин порізки дерев. Зазначив, що в 2009 році зрізали садок Синенькі (омолоджували). 18.07.2016 року садок вже знову родив, дерева плодоносили і вони з батьком мали збирати яблука, однак дерева зрізали Синенькі разом з плодами. Він не був при підрахунку пеньків. На його земельній ділянці зразіли 120 дерев. Ті, які були зрізані, були з яблуками. На його землі була зрізана "Папіровка". Цивільний позов підтримав в повному обсязі та просив призначити покарання обвинуваченому згідно закону.

Свідок ОСОБА_20 суду повідомила, що ОСОБА_8 є її чоловіком, а ОСОБА_6 свекром. При розпаюванні радгоспу, спірні земельні ділянки (паї) були виділені її чоловікові та свекру. Вони оформили на них права власності. На цих землях був садок, росли дерева яблунь. Влітку 2016 року, перед збором врожаю яблук, вказані садки були вирізані сім`єю ОСОБА_15 . Їй відомо, що при порізці дерев були присутні ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Особисто вона не бачила, як вирізали садок. Але коли приїхала на місце, то бачила ОСОБА_4 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 з бензопилами. Скільки вирізали дерев їй невідомо, при підрахунку вона не була. Синенькі казали, що це їх земля і садки, тому вирізали. Синенькі поступили, на її думку, підло і незаконно, примиритись ніяк не хотіли.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що в 2003 році він купив у колгоспу садок на спірних земельних ділянках, землю на той час нікому у власність не надавали. Купівлю оформили по договору купівлі-продажу. Після розпаювання ця земля перейшла у власність потерпілих. Після цього вони почали судитись за дерева. За рішенням суду йому було заборонено наближатись до садків і землі. Після рішення суду його батько вирішив зрізати садок. Про заборону наближатись до садків і землі він не повідомляв ні батька, ні брата ОСОБА_26 , але вони знали про це, бо були на судах, коли вирішувався спір про належність дерев. Садок обробляв батько за його дорученням. З 2007 року по 2016 рік земельними ділянками користувались і вони, і Колесники. Хто зрізав дерева йому невідомо, він не бачив. Зрізаних дерев він особисто не забирав. Йому відомо, що в садку були і не родючі дерева, скільки їх було сказати не може. Вважає, що батько міг сам вирізати садок.

Свідок ОСОБА_27 пояснив,що вінє власникомземельної ділянки,яка межуєіз земельнимиділянками Колесників.Коли зрізалидерева наземлях Колесників,він бувякраз усвоєму садку,охороняв йогота почув,як працюютьбензопили.Побачив,що деревазрізали ОСОБА_26 та щедва працівники. ОСОБА_28 спочаткуне було,а пізнішевін приїхав.Більше нікогов садкуне було.Потім приїхалаполіція.Хто повідомивполіцію,йому невідомо.Спочатку вонивирізали 4ряди дерев.Після цього ОСОБА_15 повернулисьі щедорізали дерева.Загалом булозрізано 11чи 12рядків Всідерева булизрізані підпеньок іна нихбули плоди.Він бувприсутній,коли поліціярахувала пеньки.При підрахункуз`ясували,що вирізалибільше 100дерев,скільки точнойому невідомо.Сухі деревабули однечи два,а всіінші булиживі.Самі дереваі яблуказабрали Синенькі.Перед тим, як відбулась порізка вказаних дерев, сім`я Колесників працювала в даному садку, і готувались до збору врожаю ранніх сортів яблук.

Свідок ОСОБА_29 пояснив суду, що йому відомо, що вирізаний Синенькими садок, належав останнім, так як його садок знаходиться поруч. Він чув, як працювала пилка, але туди він не йшов і не бачив, хто зрізав дерева. Бачив, що хтось там їздив зеленим бусом, але хто саме сказати не може. Також бачив, як їхав трактор Колесників, навантажений дровами.

Свідок ОСОБА_30 пояснив, що він допомагав обробляти ОСОБА_6 . спірний садок, який за пять років до часу його порізки в 2016 року, обрізали (омолоджували). Він бачив, що було вирізано 10-12 рядів яблунь в межах землі Колесників під пеньок. Зазначив, що Колесники зрізаних дерев не забирали.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив,що влітку2016року,він напрохання ОСОБА_7 разом зйого сином ОСОБА_4 та ОСОБА_10 зрізали деревав садку.Які дереваі деїх зрізати,їм показував ОСОБА_7 .Він різавдерева близько1,5-2годин.Вони лишезрізали дереваі залишалиїх намісці,що зними булодалі вінне знає. Зрізані дерева були зеленими. Скільки їх було зрізано йому не відомо, близько 2/3 частини. Скільки зрізали дерев рахувала поліція. Кому належитьземельна ділянкаі вказанідерева,він незнає.Всі вказівки,їм надавав ОСОБА_7 .Сам ОСОБА_11 не різавдерева,але він роздавїм пилкиі наказаврізати.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що влітку 2016 року, він на прохання ОСОБА_7 , здійснював разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , порізку дерев породи яблуні в садку. Йому відомо, що садок належав ОСОБА_15 . Бензопили їм надавав ОСОБА_7 , він показав, де зрізати дерева і сказав зрізати всі підряд. Він зрізаводин рядок,десь 40дерев,вони булиз яблуками.Багато деревбуло трухлявих,з тихщо вінзрізав приблизно60-70%.Під час цього на земельну ділянку приходив ОСОБА_6 , який подивився і пішов. Скільки було зрізано дерев, він не рахував. Після приїзду поліції він більше не різав, так як злякався.

Експерт ОСОБА_31 в судовому засіданні повністю підтримала наданий висновок від 01.08.2023 року № 4191/23-21, надала роз`яснення висновку експертизи та відповіді на запитання сторін. Так, вона зазначила, що розрахунок розміру завданої матеріальної шкоди, завданої незаконною порубкою дерев породи яблуня, проведено відповідно до «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту», що є додатком № 1 до Постанови КМУ № 665 від 23.07.2008. Зазначені такси застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду. Розмір шкоди визначається відповідно до вказаних такс (Додатко№ 1) та обчислюється по діаметру дерева у корі біля шийки кореня зрізаного (зрубаного) дерева. Час посадки саду (вік саду), сорту, плодючості (родючості) не впливають на визначення майнової шкоди, завданої зрізанням (вирубкою) дерев, має значення лише, чи це дерево було плодовим на час зрізання, чи сухостійним. Встановити, чи було дерево сухостійним, чи плодовим можуть тільки спеціалісти. Тому нею при проведенні експертизи використовувались, зокрема, первинні документи вузькопрофільних спеціалістів (довідки інспекторів Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, перелікові-польові відомості), в яких було відображено кількість зрізаних плодових дерев та характеристики пнів (їх розмір). Також зазначила, що за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за вказаною таксою, зменшеною у 2 рази. Однак, так як з матеріалів встановлено, що зрубаними були плодові дерева, то розмір шкоди було обчислено за вказаною таксою та збільшено у три рази, як передбачено приміткою до такси. Також зауважила, що за вказаною таксою визначається саме матеріальна шкода, а не шкода екології.

Спеціаліст ОСОБА_32 суду пояснив, що діяв на виконання запиту від Тульчинської прокуратури (ухвала слідчого судді) щодо помірки пеньків та обрахування шкоди. Ним та його напарником ОСОБА_33 вимірювався діаметр пнів рулеткою. Розмір діаметра заокруглюється в сторону зменшення. Дерев там не було, лише пеньки. Якщо пеньок більше 1/3 частини сухий то таке дерево визнається сухостійним. Всього нарахували 250 свіжозрізаних пнів, які спочатку не розділяли по ділянках. Потім їх ще раз залучали за ухвалою суду, рахували вже окремо по кожній земельній ділянці, скільки дерев зрізано та міряли кожен пеньок. Зазначив, що якщо більше року зрізаному пеньку, то не можливо точно сказати, що сухостійне було дерево, чи плодове. Також зазначив, що для обрахунку розміру шкоди не має значення порода дерева, сорт плоду, його вік, має значення лише чи сухостійне було дерево, чи свіжозрізане, а також діаметр пня. Для обрахування шкоди береться розмір діаметра пня плодового дерева, який обчислюється як середнє арифметичне між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Визначити це можуть лише спеціалісти. Перший раз при замірах та підрахунку ними пнів був потерпілий ОСОБА_6 Складались перелікові польові відомості, де відображалась вся інформація щодо кількості дерев, їх стану та діаметру пня. Всі свіжозрізані пеньки ними перемірялись та були пораховані, їх кількість та характеристики відображено у польових перелікових відомостях, а пізніше складено відповідні довідки.

Допитаний в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_34 суду пояснив, що він був залучений Тульчинською прокуратурою в якості спеціаліста за ухвалою суду для проведення огляду та визначення збитків, завданих незаконною рубкою дерев в саду в с. Юрківка. Провівши огляд на земельних ділянках, було виявлено порізку дерев породи яблуня, про що складено відповідні документи та проведено розрахунок. Складені ним документи відповідають дійсності. Перевірка ним, як спеціалістом, проводилась двічі и тричі, з метою уточнення отриманих даних. Замірялись пеньки зрубаних дерев рулеткою, яка пройшла повірку. Плодові дерева були свіжозрізані, пні були не сухі. До року пні свіжозрізані і це можуть встановити лише спеціалісти. Хто був з прокуратури, чи з поліції під час обстеження, вже не пам`ятає, точно був власник земельної ділянки. Зазначив, що індексація шкоди залежить від діаметра пня. Обчислюється шкода відповідно до такс, затверджених постановою КМУ № 665. Всі характеристики виявлених пнів вони відображали у польовій переліковій відомості, зокрема про розмір (діаметр пнів), кількість виялених свіжозрізаних пнів. Також повідомив, що коли інспекція сама здійснює перевірки, то вони готують акт, а коли вони залучаються прокуратурою, то надають довідку, що було здійснено в даному кримінальному провадженні.

Також вина обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_4 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

- заявами ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення (т. 1 а.с. 116-117), в яких потерпілі вказують на порізку дерев породи яблуня на належних їм земельних ділянках в загальній кількості 250 дерев та завдання у зв`язку з цим їм майнової шкоди;

- копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 , відповідно до якого останній є власником земельної ділянки площею 1,2242 га, кадастровий номер 0524387200010010126, яка розташована на території Юрківської сільської ради . (т.1 а.с. 120);

- копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 , відповідно до якого останній є власником земельної ділянки площею 1,2241 га, кадастровий номер 0524387200010010127, яка розташована на території Юрківської сільської ради (т.1 а.с. 122);

- протоколом огляду місця події від 29.09.2016 року та фототаблицею до нього, згідно якого на земельних ділянках площею 1.2242 га та 1,2241 га, розташованих на території Юрківської сільської ради Тульчинського району в кварталі №15 виявлено 207 пнів свіжозрізаних багаторічних насаджень дерев яблунь (т.1 а.с. 123-134);

- письмовим клопотанням ОСОБА_6 про проведення повторного огляду земельних ділянок в зв`язку з тим, що при першочерговому огляді не було враховано 2 ряди зрізаних дерев (т.1 а.с. 136);

- протоколом огляду місця події від 15.05.2017 року, відповідно до якого на земельних ділянках ОСОБА_6 та ОСОБА_8 площею 1.2242 га та 1,2241 га виявлено 250 пнів зрізаних багаторічних насаджень дерев яблунь (т.1 а.с. 138-139);

-копіями рішеньТульчинського районногосуду від 19.07.2013 та Апеляційного суду Вінницької області від 25.10.2013, відповідно до яких заборонено гр. ОСОБА_17 користуватися земельними ділянками та багаторічними насадженнями, які розміщенні на земельних ділянках належних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (т.1 а.с. 141-144);

- довідкою Державних інспекторів з ОНПС у Вінницькій області та додатками до неї, виданої на виконання ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду, відповідно до якої на земельних ділянках, належних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на території Юріківської сільської ради, виявлено 247 зрубаних плодових дерев породи яблуня, сума завданої шкоди становить 734238,50 грн. (т.1 а.с. 156-158);

- довідкою Державних інспекторів з ОНПС у Вінницькій області та додатками до неї від 23.06.2017, виданої на виконання ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду від 09.06.2017, відповідно до якої на земельних ділянках, належних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на території Юрківської сільської ради, виявлено 250 зрубаних плодових дерев породи яблуня, сума завданої шкоди становить 744505,67 грн. (т.1 а.с. 164-166);

- довідкою Державних інспекторів з ОНПС у Вінницькій області та додатками до неї від 27.10.2017, виданої на виконання ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду від 05.10.2017, відповідно до якої на земельній ділянці, належній ОСОБА_6 , виявлено 130 зрубаних плодових дерев породи яблуня різних діаметрів, сума завданої шкоди становить 385384,52 грн.; на земельній ділянці, належній ОСОБА_8 , виявлено 120 зрубаних плодових дерев породи яблуня різних діаметрів сума завданої шкоди становить 359120,97 грн. (т.1 а.с. 175-179);

- висновком експерта від 01.08.2023 № 4191/23-21, згідно якого розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки 130 дерев породи яблуня на земельній ділянці за кадастровм номером 0524387200:01:001:0126 площею 1,2242 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_6 , становить 1028606,67 грн. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки 120 дерев породи яблуня на земельній ділянці за кадастровм номером 0524387200:01:001:0127 площею 1,2241 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_8 , становить 958508,25 грн. Загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки 250 дерев породи яблуня на земельних ділянках з кадастровими номерами 0524387200:01:001:0126, належної ОСОБА_6 , та 0524387200:01:001:0127, належної ОСОБА_8 , становить 1987114,92 грн. на 2016 рік (а.п. 181-184 Т.5).

Надаючи оцінку дослідженим доказам, з урахуванням зауважень сторони захисту щодо належності та допустимості деяких з них, суд виходить із положень ст.ст. 85, 86 КПК України та зазначає наступне.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про те, що не можуть бути доказом вини обвинувачених заяви потерпілих про вчинений злочин, оскільки не містять конкретної інформації щодо кількості зрізаних дерев ОСОБА_35 , а з їх показів в судовому засіданні слідує, що ОСОБА_7 взагалі до саду не підходив та знаходився в автомобілі, суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Як встановлено під час судового розгляду, жоден зі свідків не зміг назвати точної кількості зрізаних дерев. Зокрема і свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які брали безпосередню участь у вирізці дерев, однак яким не були відомі жодні обставини умисності дій обвинувачених. Так само не назвав точної кількості зрізаних дерев загалом та конкретно ним і сам обвинувачений ОСОБА_4 Першопочатково в своїх поясненях він надав покази про те, що не пам`ятає скільки зрізав дерев (деякі з них були з яблунями, деякі сухі). Пізніше зазначив, що зрізав лише 2 чи 3 сухих дерева. Але самого факту порізки саду, який знаходився на землях потерпілих, не заперечив, як і своєї участі в цьому, посилаючись на те, що він виконував лише вказівку батька ОСОБА_7 .

При цьому, суд звертає увагу, що заяви потерпілих про вчинений злочин є в першу чергу повідомленням правоохоронних органів про вчине правопорушення відносно належного їм майна та містять інформацію про порізку дерев породи яблуня на належних їм земельних ділянках в загальній кількості 250 штук. Що в подальшому, як і інші обставини, встановлено в ході досудового розслідування під час проведення слідчих дій.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не розмежовано дії обвинувачених по знищенню майна, а з показів обвинуваченого ОСОБА_4 випливає, що він був лише виконавцем, а організатором був його батько ОСОБА_7 , то суд зауважує, що обвинуваченим інкримінується вчинення кримінального правопорушення їх спільними діями, які завдали матеріальної шкоди потерпілим. При цьому, відповідно до вимог цивільного законодавстваособи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. І лише за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини. Однак таких заяв від потерпілих в ході судового розгляду не надходило. Тому в даному випадку відсутні підстави для розмежування відповідальності обвинувачених.

Доводи сторони захисту про неналежність як доказу протоколу огляду місця події 29.09.2016 року з фототаблицею до нього (т.1 а.с. 123-134), згідно якого на земельних ділянках виявлено 207 пнів дерев, оскільки він містить недостовірну інформацію щодо кількості зрізаних дерев та недопустимість протоколу огляду місця події від 15.05.2017 року (т.1 а.с. 138-139), оскільки він отриманий із порушенням ст. 223 КПК України, так як в ньому понятою вказано ОСОБА_36 , яка в період з 03.06.2016 по 15.01.2020 була дружиною обвинуваченого ОСОБА_37 та невісткою ОСОБА_7 , суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно зіст. 237 КПК Україниз метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цьогоКодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

При цьому чинний КПК України не регламентує кількість проведених оглядів в одному кримінальному провадженні.

Як встановлено судом, вказані огляди були проведені відповідно слідчими ОСОБА_38 , ОСОБА_39 за участі потерпілих (власників) земельних ділянок та понятих, підписані ними, містять інформацію щодо земельних ділянок, на яких проведено огляди, їх місцезнаходження та розмір. Також в даних протоколах відображено (зафіксовано) виявлені при огляді обставини, а саме факт порізки багаторічних плодових насаджень породи яблуня з зазначенням кількості зрізаних дерев по рядках та загальної їх кількості на двох земельних ділянках.

Суд не може погодитись з доводами сторони захисту про те, що протокол огляду від 29.09.2016 містить недостовірні дані, зокрема щодо кількості зрізаних дерев, з огляду на що є неналежним доказом.

Так,за змістомст.85КПК Україниналежними єдокази,які прямочи непрямопідтверджують існуваннячи відсутністьобставин,що підлягаютьдоказуванню укримінальному провадженні,та іншихобставин,які маютьзначення длякримінального провадження,а такождостовірність чинедостовірність,можливість чинеможливість використанняінших доказів.

Недостовірною вважаєтьсяінформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Однак під час судового розгляду не встановлено, що вказані протоколи містять інформацію про події чи явища, яких не існувало. Так, про факт порізки плодових дерев породи яблуні на земельних ділянках потерпілих не заперечив жоден свідок, так само як і сам обвинувачений ОСОБА_4 . Даний факт зафіксовано і протоколом огляду від 29.09.2016 з фототаблицеюдо нього. А зафіксована в ньому інформація про порізку 207 дерев яблуні, судом не розцінюється як недостовірність, а є неточністю, яка усунута при проведенні додаткового огляду 15.05.2017 за клопотанням потерпілого ОСОБА_6 , яким після первинного огляду 29.09.2016 було виявлено, що при підрахунку не було враховано ще два ряди зрізаних дерев яблунь, хоча в своїх заявах про вчинене кримінальне правопорушення він та його син ОСОБА_8 вказували про порізку загалом саме 250 дерев яблунь.

Що стосується доводів про недопустимість протоколу від 15.05.2017 року, то суд зауважує таке.

Відповідно до ч.1 ст. 86 КПК Укаїни доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом.

Дійсно, за змістом абз.3 ч.7 ст. 23 КПК України понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Факт перебування обвинуваченого ОСОБА_4 у шлюбі з ОСОБА_40 , яка зазначена однією із понятих у вказаному протоколі, в період з 03.06.2016 по 15.01.2020 підтверджується наданим стороною захисту витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 09.11.2024. Тобто, станом на 15.05.2017 року, коли ОСОБА_40 була запрошена слідчим в якості понятої при додатковому огляді остання перебувала в родинних відносинах з обвинуваченими.

Разом з тим, на той час підозра у вказаному кримінальному провадженні ще нікому не була оголошена, здійснювалось досудове розслідування. Як установлено судом з матеріалів кримінального провадження статусу підозрюваних обвинувачениі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 набули лише 26.12.2017 року, більше ніж через пів року після проведення додаткового огляду. Крім того, як зазначено стороною обвинувачення, та не спростовано стороною захисту остання була запрошена в якості понятої, оскільки була сільським головою, а інша понята ОСОБА_41 землевпорядником Юрківської сільської ради. При цьому, про наявність обставин, які перешкоджають участі особи як понятої, мала б вказати саме ця особа. Однак, як вбачається із протоколу огляду від 15.05.2017 жодних зауважень, застережень з боку ОСОБА_40 щодо протоколу, і зокрема вказаної обставини, зроблено не було.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що доступ до земельних ділянок був наданий особисто одним із власників ОСОБА_6 . Інший власник земельної ділянки, на якій проводилися огляди місця події, ОСОБА_8 на жодному етапі досудового розслідування чи судового розгляду не заперечував проти проведених оглядів та не заявляв про порушення його прав.

Також, як встановлено із показів самого потерпілого ОСОБА_8 , та не заперечено обвинуваченим, його батько ОСОБА_6 користувався за його дорученням належною йому ділянкою.

Таким чином, суд доходить висновку, що вказані огляди (слідчі дії) були проведені у відповідності до вимог ст. 237 КПК України з добровільної згоди власників земельних ділянок, за наслідками чого складені відповідні протоколи від 29.09.2016 та 15.05.2017, а тому суд не вбачає підстав для визнання вказаних протоколів недопустимимм доказам.

Також відсутні підстави визнання недопустимими доказами довідок державних інспекторів з ОНПС у Вінницькій області та додатків до них від 15.03.2017, 23.06.2017, 27.10.2017, як на тому наполягала сторона захисту, посилаючись на те, що вони не можуть бути документом фіксації ходу і результатів процесуальної дії в кримінальному провадженні, не відповідають вимогам процесуального закону, оскільки оформлені неуповноваженими особами на проведення слідчих дій з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 1 ст. 99 КПК України визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

А частиною другою вказаної статті визначено, що до документів, за умови наявності в них відомостей, передбаченихчастиною першоюцієї статті, можуть належати, зокрема, довідки, висновки та інші документи спеціалістів.

Суд звертає увагу, що вказані документи (довідки з додатками, зокрема, польовими переліковими відомостями) не є документами фіксації якоїсь слідчої дії чи її результатів, а є документами спеціалістів, в яких за результатами проведеного обстеження (обміру) зафіксовано загальну кількість пнів зрізаних дерев, їх діаметру у корі біля шийки кореня в см., породу зрізаного дерева та розмір спричиненої шкоди, обчисленої виходячи із вказаних даних.

Як встановлено судом, під ча досудового розслідування кримінального провадження ухвалами слідчого судді Тульчинського райсуду від 27.02.2017, 09.06.2017 та 05.10.2017 призначено виїзні перевірки у кримінальному провадженні № 12016020310000495 від 15.08.2016 щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища замісцемрозташування земельних ділянок, що зареєстровані за кадастровими №0524387200010010126і0524387200010010127, належать ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та знаходяться на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, проведення яких доручено Управлінню Державної екологічної інспекції у Вінницькій області. Вказаними ухвалами фактично надано дозвіл на здійснення обстеження земельних ділянок на предмет визначення розміру заподіяних збитків.

На виконання даних ухвал державні інспекторів з ОНПС у Вінницькій області склали три довідки з відповідними розрахунками заподіяної шкоди.

Так згідно довідки державних інспекторів з ОНПС у Вінницькій області та додатками до неї (т.1 а.с. 156-158) встановлена кількість зрізаних дерев - 247 породи яблуня та визначено завдану шкоду в сумі 734238,50 грн.; уточненою довідкою від 23.06.2017 (т.1 а.с. 164-166), кількість зрізаних дерев зросла до 250, породи яблуня та визначено завдану шкоду в сумі 744505,67 грн.; а довідкою державних інспекторів з ОНПС у Вінницькій області та додатками до неї від 27.10.2017 (т.1 а.с. 175-179) на земельній ділянці належній ОСОБА_8 встановлена кількість зрізаних дерев породи яблуня в кількості 130 та визначено завдану шкоду в сумі 385384,52 грн., і відповідно на земельній ділянці належній ОСОБА_8 встановлено зрубаних плодових дерев породи яблуня в кількості 120 та визначено завдану шкоду в сумі 359120,97 грн.

Вказане підтверджено в судовому засіданні державними інспекторами з ОНПС у Вінницькій області ОСОБА_42 , ОСОБА_33 , які зазначили, що були залучені як спеціалісти на підставі ухвали слідчого судді для визначення розміру спричиненої матеріальної шкоди незаконною порізкою плодових дерев, для визначення якої потрібні спеціальні знання. При цьому вказали, що розмір майнової шкоди, заподіяної незаконною порубкою залежить від діамерта дерев у корі біля шийки кореня. Тому при обстеженні земельних ділянок їх завдання в першу чергу полягало у обмірі пнів зрізаних дерев, встановлення того, чи плодовим було дерево чи сухостійним, оскільки саме ці показники мають значення для визначення розміру шкоди. Інші обставини, такі як вид (сорт) плоду, вік, родючість дерева на визначення шкоди не пливають. Також зазначили, що кожен свіжозрізаний пеньок ними обмірювався маркованою згідно ДСТУ лінійкою, а розмір діаметра пня визначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра, що відображено у польових перелікових відомостях і лише на підставі встановлених замірів визначалась шкода та на виконання ухвали слідчого судді складались відповідні довідки.

Тому доводи захисника ОСОБА_5 про те, що довідки спеціалістів не містять інформації щодо засобів вимірювання, проведення їх повірки, відповідності ДСТУ безпідставні, оскільки довідки стосуються розміру шкоди, а у польових перелікових відомостях відображено технічні характеристики засобу вимірювання, а також характеристики пнів зрізаних дерв, які встановлені спеціалістами на місці події (а.п.158, 166, 176 Т.1).

Що стосується висновку експерта № 4191/23-21 від 01.08.2023, на недопустимості якого наполягала сторона захисту з посиланням на доктрину «плодів отруйного дерева», оскільки в його основу покладено протоколи огляду та довідки з додатками спеціалістів- екологів, які на переконання сторони захисту є неналежними та недопустими, суд вважає необхідним зазначити таке.

Судова експертиза була призначена в кримінальному провадженні за клопотанням як сторони захисту, так і сторони обвинувачення на підставі матеріалів кримінального провадження з огляду на те, що з часу самої події 2016 року минув значний час, її проведення доручено експертній установі, на виборі якої наполягала саме сторона захисту, експерт була повідомлена про кримніальну відповідальність, також під присягою надала роз`яснення висновку експертизи в судовому засіданні.

Суд не погоджується з доводами захисника про те, що вказаною експертизою не визначено розміру, завданої матеріальної шкоди, який є обов`язковою умовою настання відповідальності за ст. 194 КК України, оскільки експерт, як він вважає, на власний розсуд змінила вид судової експертизи та провела інженерно-екологічну, а не товарознавчу експертизу, на що наголошено у постанові Верховного суду від 04.11.2021.

З аналізу постанови Верховного суду від 04.11.2021 (а.п. 94-103 Т.4) вбачається, що ВС наголошував не на проведенні в даному випадку саме товарознавчої експертизи, а на визначенні розміру майнової шкоди, завданої порізкою дерев, оскільки розмір такої шкоди є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 194 КК України. А з огляду на імперативний характер положень п.6 ч.2 ст.242КПК України щодо обов`язковості призначення експертизи у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, таку шкоду неможливо достовірно встановити без спеціальних знань шляхом проведення простих арифметичних розрахунків.

При цьому, як убачається з висновку експертизи та пояснень експерта в судовому засіданні, експертизою вирішено питання щодо розміру спричиненої матеріальної шкоди як кожному з потерпілих, так і загалом.

Як розяснила експерт в судовому засіданні розмір шкоди як по питаннях сторони обвинувачення, так і сторони захисту визначався на підставіПостанови КМУвід 23.07.2008№665«Про затвердженнятакс дляобчислення розмірушкоди,заподіяної лісу» відповідно до такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, оскільки відповідно до п. 2 цієїПостанови, такси, що зазначені в Постанові застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду. При цьому вихідними даними для проведення експертизи стали матеріали кримінального провадження, зокрема протоколи огляду, довідки з додатками вузькопрофільних спеціалістів, зокрема щодо розміру пня, плодоносності чи сухостійності зрізаного дерева.

Доводи сторони захисту про те, що експертом для проведення експертизи не враховано покази свідка ОСОБА_10 , який зазначив, що 60-70% зрізаних дерев були сухими та не застосовано коефіцієнт пониження 2 безпідставні. Так, свідок ОСОБА_10 вказав такі відомості щодо зрізаних ним дерев, однак не провідомив скілько всього дерев він зрізав. При цьому, його покази суперечать показам інших свідків, зокрема, ОСОБА_27 , який вказав, що дерева плодоносили та Колесники мали збирати урожай, протоколам огляду та документам спеціалістів. Інших вихідних даних для врахування вказаного коефіцієнту експертом стороною захисту надано не було.

Оскільки використані експертом для проведення експертизи докази: протокол огляду місця події, довідки з додатками вузько-профільних спеціалістів (екологів), визнані судом належними та допустими, про що зазначено вище, підстав для застосування в даному випадку доктрини «плодів отруйного дерева» та визнання висновку експертизи недопустимим суд не вбачає.

Отже, суд констатує, що кількість зрубаних дерев та незаконність цієї порубки було встановлено під час проведення оглядів місця події, що зафіксовано у відповідних протоколах від 29.09.2016 та від 15.05.2017, які визнано допустимими у кримінальному провадженні.

Незаконність вирубки багаторічних насаджень доводиться також і іншими доказами, зокрема Державними актами на володіння земельними ділянками потерпілими, рішеннями судів, що вступили в законні силу, показами потерпілих, обвинувачених, свідків.

ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , будучи власниками земельних ділянок площею 1,2242 га (Державний акт на право власності серії НОМЕР_3 від 16.07.2007) та площею 1,2241 га (Державний акт на право власності серії НОМЕР_4 від 16.07.2007) відповідно, в силу ч. 3ст. 373 ЦК Українитаст. 79 ЗК України, якими чітко визначено, що право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар в межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд, починаючи з 16.07.2007 являлись єдиними законними власниками всіх багаторічних насаджень дерев породи яблуня, які росли на належних їм земельних ділянках.

Їх право на багаторічні насадження підтверджено також рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 25.10.2013, яким залишено без змін рішення Тульчинського районного суду від 19.07.2013 в частиі заборони ОСОБА_17 користуватися багаторічними насадженнями та земельними ділянками, на яких вони розміщенні та належать на праві власності потерпілим.

Про вказану заборону обвинуваченим було відомо, про що підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_17

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували право обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на використання земельних ділянок та багаторічних насаджень на них суду не представлено, що в свою чергу в повній мірі спростовує доводи сторони захисту про те, що обвинувачені розпорядилися належними їм багаторічними насадженнями, які в силу приписів Закону належать на праві власності потерпілим.

Розмір заподіянї матеріальної шкоди діями обвинувачених визначено згідно висновку експерта, який судом визнано належним та допустими доказом.

З огляду на викладене підстав для визнання ОСОБА_7 невинуватим, на чому наполягав його син обвинувачений ОСОБА_4 , чи закриття провадження відносно нього з реабілітуючих підстав, в ході судового розгляду кримінального провадження судом не встановлено.

При цьому, з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 08.06.2022 Туьчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.п. 190 Т. 4), судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно абз. 2 ч.7 ст.284КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Отже, оскільки судом не встановлено підстав для визнання невинуватим обвинуваченого ОСОБА_7 , а також не встановлено підстав для закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав, суд доходить висновку, що кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України.

Керуючись п.5 ч.1, ч.7 ст.284, ст. 372 КПК України, суд,-

постановив:

Кримінальне провадження № 12016020310000495, відомості про яке внесено в ЄРДР 15.08.2016, в частині обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, закрити на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з його смертю.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд.

Повна ухвала складена 20.11.2024.

Суддя ОСОБА_1