Рішення

від 20.11.2024 по справі 149/3227/24

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/3227/24

Провадження №2/149/982/24

Номер рядка звіту 71

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.11.2024 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Войнаревича М.Г.,

за участі секретаря Паламарчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник цивільну справу за позовом Орган опіки та піклування Служба у справах дітей Уланівської сільської ради, в особі представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Служба у справах дітей Уланівської сільської ради, в особі представника позивача ОСОБА_1 звернулися до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивовано тим, що відповідач є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька заповнені відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Хмільник народився ОСОБА_4 , який одразу після народження був переведений у Вінницьку обласну дитячу лікарню, де деякий час перебував сам. Відповідач перебувала разом із дитиною у Вінницькій обласній дитячій лікарні.

04.04.2024 році відповідач написала заяву про влаштування дитини у КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням ЦНС та порушенням психіки Вінницької обласної ради» на тимчасове утримання строком на 6 місяців.

Станом на 07 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 перебуває на повному утриманні КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням ЦНС та порушенням психіки Вінницької обласної ради». Дитина повністю забезпечена всім необхідним.

За період з квітня по 07 жовтня 2024 року відповідач жодного разу не приїздила до свого сина ОСОБА_5 .

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 09.05.2024 року по справі №149/527/24 Відповідача було позбавлено батьківських прав відносно старшого сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків має місце, оскільки вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини. Поведінка Відповідача протягом тривалого часу свідчить про її низький виховний потенціал.

За таких обставин, позивач просить позбавити батьківських прав, матір - ОСОБА_2 , по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 09.10.2024 у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву, однак відзиву подано не було.

Ухвалою суду від 20.10.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання учасники не з"явились.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву не подала. Причини неявки відповідача суду не відомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення справи по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи. У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини. З повного витягу № 00044525603 від 13.04.2024 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Хмільник. Батько - ОСОБА_7 , мати- ОСОБА_2 . (копія на а.с. 4-5)

Довідка № 133 від 04.04.2024 року видана гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що вона перебуває по догляду за дитиною до 3-х років, ніде не працює, майнового паю немає, земельного паю немає (копія на а.с. 6).

Заява ОСОБА_2 про влаштування дитини у КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням ЦНС та порушенням психіки Вінницької обласної ради» на тимчасове утримання строком на 6 місяців. (копія на а.с. 7).

Довідка КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням ЦНС та порушенням психіки Вінницької обласної ради» від 09.04.24 року про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.04.2024 року виховується та утримується на повному державному забезпеченні в даному закладі. (копія на а.с. 8).

Висновок про стан здоров`я, фізичний і розумових розвиток дитини, стосовно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія на а.с. 9).

Рішення Хмільницького міськрайонного суду від 09.05.2024 року по справі №149/527/24 відповідно до якого відповідачку було позбавлено батьківських прав відносно старшого сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (копія на а.с. 10-11).

Рішення Виконавчого комітету Уланівської сільської ради № 275 від 03.10.2024 року про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія на а.с. 12-13).

Вирішуючи даний спір суд керується наступними нормами законодавства.

Відповідно Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789 ХІІ) (далі - Конвенція) дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ч. 1 ст. 18 Конвенції).

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В абзаці 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини (стаття 166 СК України).

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей (ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Приймаючи до уваги встановлені обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайшов своє підтвердження, оскільки судом встановлено, що вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться його навчанням.

Відповідач тривалий час не спілкується з сином, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про ухилення відповідача від виховання дитини та свідомого нехтування нею своїми обов`язками.

Оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки остання не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її виховання, підготовку до самостійного життя, що негативно впливає на фізичний та психологічний розвиток дитини як складову виховання.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини справи, а також висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як виключної міри, спричиненої тривалим нехтуванням відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч. 2 ст. 166 СК України).

Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ч. 1 ст. 180, 181 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частинами 1, 2 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В ст. 182 СК України зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує свій обов`язок по утриманню дитини, а також те, що вимога про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав підлягає задоволенню, суд вважає, що стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 на його утримання буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду слід допустити до негайного виконання в межах суми аліментних платежів за один місяць.

Крім того, суд дійшов висновку про необхідність передачі неповнолітнього ОСОБА_3 під опіку органу опіки та піклування Служба у справах дітей Уланівської сільської ради.

При цьому суд роз`яснює відповідачу зміст ч. 1 ст. 169 СК України, якою визначено, що мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі викладеного ст. 19, 150, 155, 164, 166, 181-183 СК України та керуючись ст. 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно неповнолітньої дитини (сина) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати дитину на опікування органу опіки та піклування Службі у справах дітей Уланівської сільської ради.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на його утримання в розмірі 1/4 від усіх його видів заробітку, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.10.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайло ВОЙНАРЕВИЧ