Рішення

від 14.11.2024 по справі 474/984/24

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/984/24

Провадження № 2/474/240/24

РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.24р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

позивачки ОСОБА_1

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства, -

встановив:

17.09.2024р. ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач) про визнання батьківства, в якому просить:

1) визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Миколаїв (повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області № 4 від 18.09.2009р.);

2) зобов`язати Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести відповідні зміни до актового запису № 4 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 10.04.2009р. Новопавлівською сільською радою Врадіївського району Миколаївської області зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та видати нове свідоцтво про народження.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що з 2008р. позивачка та відповідач проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу в с. Врадіївка Миколаївської області. За час спільного проживання у них, ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився син ОСОБА_3 . На час народження сина, позивачка не перебувала у зареєстрованому шлюбі, тому запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень проводився відповідно до ст. 135 СК України, за прізвищем матері « ОСОБА_4 », а ім`я та по батькові були записані за вказівкою матері, як « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Через відсутність взаєморозумінні з квітня 2009р. позивачка та відповідача почали проживати окремо, та підтримували режим окремого проживання до 2016р. У 2016р. вони знову почали проживати разом, вести спільний побут, після чого 24.02.2017р. зареєстрували шлюб.

Тож, посилаючись на ст.ст. 126, 128, 134 СК України та практику Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, позивачка просила позов задовольнити.

Позивачка в підготовчому судовому засіданні 14.11.2024р. позов підтримала, наполягала на його задоволенні.

Відповідач в підготовчі судові засідання 21.10.2024р. та 14.11.2024р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час та місце судового розгляду шляхом вручення особисто, під розпис, судової повістки про виклик до суду, а також шляхом вручення судової повістки про виклик до суду через повнолітнього члена сім`ї. Водночас. 21.10.2024р. звернувся на адресу суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, в якій позовні вимоги визнав повністю.

Представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Врадіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Танасюк О.В. в підготовчі судові засідання 21.10.2024р. та 14.11.2024р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду. Водночас, 21.10.2024р., звернулася до суду із заявою, в якій просить розглядати справу у відсутність представника в зв`язку з зайнятістю. В цій же заяві просить суд при прийнятті рішення взяти до уваги, що станом на сьогоднішній день єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини є молекулярно-генетична експертиза (тест ДНК), та що саме вона є одним з видів біологічної експертизи, до завдань якої віднесено встановлення спорідненості родинних зв`язків. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорювання кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору цієї категорії.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вивчив матеріали справи, враховуючи те, що визнання відповідачем пред`явленого до нього позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти рішення на підставі наявних у справі матеріалів, за відсутності учасників судового розгляду, які не з`явилися у судове засідання, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті.

Так, як вбачається з матеріалів справи, а саме свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 18.09.2009р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області у ньому міститься наступна інформація щодо дитини ОСОБА_3 : дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце народження - Україна Миколаївська область місто Миколаїв; відомості про актовий запис - актовий запис № 4 складений 10.04.2009р.; батьки: батько ОСОБА_6 та мати ОСОБА_7 ; місце реєстрації -Новопавлівська сільська рада Врадіївського району Миколаївської області; державний орган, що видав свідоцтво - Відділ реєстрації актів цивільного стану Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 00018010273 від 05.05.2017р., вчинено реєстрацію актового запису про народження: актовий запис зареєстровано в реєстрі 14.04.2009р. 09:21:10 за № 00001732423, реєстратором Відділом реєстрації актів цивільного стану Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області. Та внесено відомості про актовий запис: номер актового запису 4, дата складання 10.04.2009р., орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис - Новопавлівська сільська рада Врадіївського району. Також внесено відомості про дитину: дитина ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Україна, Миколаївська область, місто Миколаїв. В графі відомості про батька зазначено - ОСОБА_6 , та в графі відомості про матір зазначено - ОСОБА_7 . В ньому ж наявний запис, що відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

24.02.2017р. Врадіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 24.02.2017р. цим же відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

Прізвище після реєстрації шлюбу дружини з дошлюбного " ОСОБА_4 " було змінено на " ОСОБА_4 ".

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади № 2024/009093426 від 31.07.2024р. та № 2024/009093286 від 31.07.2024р. адреса місця проживання позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 наступна: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_9 він є знайомим родини позивача та відповідача, та йому відомо, що у 2009р. сторони проживали разом, та під час того як позивачка була вагітною розійшлися, але згодом знову почали проживати спільно, одружилися. Відповідач ставиться до дитини ОСОБА_3 як до сина.

Суд визнає достовірність показань свідків, оскільки їх свідчення не суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" № 2398-УІ від 01.07.2010р. державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

Відповідно до "Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні" затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000р. (п. 15 глави 1 розділу ІІ та п. п. 1, 2, 3, 8, 15, 18, 20 глави 1 розділу Ш) у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.

Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів:

- медичний висновок про народження;

- медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о);

- медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о);

- лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о);

- медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований;

- рішення суду про встановлення факту народження дитини жінкою.

Підписання заяви про державну реєстрацію народження батьками, які не перебувають у шлюбі, є їх спільною заявою про визнання батьківства.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі одного із документів, передбачених у пункті 2 глави 1 розділу Ш, а походження дитини від батька визначається за спільною заявою батьків про державну реєстрацію народження.

У разі подання заяви про державну реєстрацію народження одним із батьків або іншою особою походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства, поданою через представника, повноваження якого мають бути засвідчені нотаріально, або надісланою поштою за умови її нотаріального посвідчення.

Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім`я та по батькові - за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження. Графи актового запису про народження "Дата народження", "Місце проживання" в розділі "Відомості про батька" у цьому випадку не заповнюються.

При вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

"Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011р., визначено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил (п.1.7).

Заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства (п. 2.1).

Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану (п .п. 2.13, 2.13.1).

На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду (п. 2.16.4).

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У ст. 125 СК України передбачено, що, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати і батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

У ч. 1 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Частина 1 ст. 134 СК України визначає, що на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 13 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006р. № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини перша та друга статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991р. № 789-XII).

Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

19.03.2019р. ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "М. Т. проти України" ("M.T. v. Ukraine", заява № 950/17), у якому звернув увагу, що стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини (див. рішення від 22.03.2012р. у справі "Каутзор проти Німеччини" ("Kautzor v. Germany", заява № 23338/09), та від

У постанові Верховного Суду від 25.08.2020р. у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19) зазначено, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства ("Калачова проти російської федерації", Kalachevav. russia, № 3451/05, § 34, від 07.05.2009р.).

На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи та докази, що містяться в ній, суд вважає доведеним батьківство відповідача по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , у зв`язку з чим позовна заява про визнання батьківства є обґрунтованою та в цій частині підлягає задоволенню.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що визнання батьківства позивачем суперечить інтересам малолітньої дитини.

Водночас позовні вимоги в частині зобов`язати третю особу внести зміни до актового запису про народження дитини є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказана вимога спрямована до третьої особи, а не відповідача. При цьому в позовній заяві жодним чином не обумовлено обставини порушення, невизнання або оспорювання третьою особою прав, свобод чи законних інтересів позивачки.

Крім того, покладення зобов`язання на Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни в актовий запис про народження дитини не є необхідним, оскільки рішення суду про встановлення батьківства є підставою для внесення відповідних змін у актовий запис.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211 грн. 20 коп. слід стягнути з відповідача на користь позивачки.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 200, 206, 258-268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Врадіївка Врадіївського району Миколаївської області Україна, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 виданий 18.04.2017р. органом 4823, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Миколаїв, Миколаївська область, Україна, свідоцтво про народження якого серії НОМЕР_1 видане повторно 18.09.2009р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 4 складений 10.04.2009р. Новопавлівською сільською радою Врадіївського району Миколаївської області.

Внести зміни до актового запису про народження № 4 складеного 10.04.2009р. Новопавлівською сільською радою Врадіївського району Миколаївської області на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем народження якого є Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, свідоцтво про народження якого серії НОМЕР_1 видане повторно 18.09.2009р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, в частині батька дитини, а саме змінити відомості про батька з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_2 ", ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Врадіївка Врадіївського району Миколаївської області Україна, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 виданий 18.04.2017р. Органом 4823.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний "20" листопада 2024 року.

Суддя Ф.Г. Сокол