Ухвала

від 20.11.2024 по справі 902/1056/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

"20" листопада 2024 р. Cправа № 902/1056/24(902/1209/24)

Суддя Господарського суду Вінницької області Лабунська Т.І., розглянувши матеріали

за заявою: ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" (23013, Вінницька обл., Барський р-н, сільрада Івановецька, (за межами населеного пункту) Урочище Гурман, буд. 1, кімн. 7, код 42169150)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про забезпечення позову до подання позовної заяви

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1056/24 за заявою АТ "Райффайзен Банк" до ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" про банкрутство.

Ухвалою від 04.11.2024 року відкрито провадження у справі № 902/21056/24 про банкрутство ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карасюка О.В.

18.11.2024 до суду від представника ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" надійшла заява б/н від 17.11.2024 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить:

1. Накласти арешт на майно яке передано у власність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) згідно рішення Загальних зборів учасників ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» від 27.04.2023 оформлене протоколом № 7, а саме:

- Майновий комплекс площею 2992,9 кв.м. розташований у АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1835167305202);.

- Ваги автомобільні «УВК-А18-С80» Мах80т.;

- Захвати та ковші для Біг-Бегів JCB;

- Трансформатора підстанція ТМ-100;

- фронтальний навантажувач «ВLACK-2000» з джойстіком;

- Ківш наповнювач для біг-бегів 2 м.куб;

- Ківш А.ТОМ 2.5 (зерновий);

- Навантажувач JOB 540-140 заводский №JCB5A87GHG2465623, реєстраційний номер: 47303 А Б;

- Напівпричіп SCHWARZMUELLER SAP-33 номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

- Напівпричіп VAN HOOL Т-300-27, номер шасі НОМЕР_4 реєстраційний номер AB 1000X1;

- Сідельний тягач MAN TGA 18/40 номер шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

- Вологомір зерна wile78.

2) Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу щодо об`єкту нерухомого майна до набрання законної сили рішенням уданій справі

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1056/24(902/1209/24) від 18.12.2024, вказану заяву передано на розгляд судді Лабунській Т.І.

Заява мотивована тим, що 27 квітня 2023 року протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» прийняте рішення оформлене протоколом № 7.

Вказаним рішенням ОСОБА_1 передано у власність наступне рухоме і нерухоме майно:

- Майновий комплекс площею 2992,9 кв.м. розташований у АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1835167305202);.

- Ваги автомобільні «УВК-А18-С80» Мах80т.;

- Захвати та ковші для Біг-Бегів JCB;

- Трансформатора підстанція ТМ-100;

- фронтальний навантажувач «ВLACK-2000» з джойстіком;

- Ківш наповнювач для біг-бегів 2 м.куб;

- Ківш А.ТОМ 2.5 (зерновий);

- Навантажувач JOB 540-140 заводский №JCB5A87GHG2465623, реєстраційний номер: 47303 А Б;

- Напівпричіп SCHWARZMUELLER SAP-33 номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

- Напівпричіп VAN HOOL Т-300-27, номер шасі НОМЕР_4 реєстраційний номер AB 1000X1;

- Сідельний тягач MAN TGA 18/40 номер шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

- Вологомір зерна wile78.

Вказане майно згідно протоколу зборів засновників від 28.04.2023 було оцінено в 1 498 634 грн.

По даному факту внесеного відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020140000309 від 22.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 шахрайським шляхом, під приводом надання кредиту на погашення заборгованості ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН», увійшов до складу засновників зазначеного товариства, однак взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту не виконав.

Предметом майбутнього позову буде визнати недійсним акт приймання-нередачі частки в статутному капіталі ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» від 28 березня 2023; визнати недійсним рішення, оформлене протоколом установчих зборів ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» №7 від 27 квітня 2023; застосувати наслідки недійсності правочину - акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» від 28 березня 2023.

Необхідність забезпечення позову заявник обгрунтовує тим, що рухоме та нерухоме майно, яке було передане ОСОБА_1 може бути відчужено на користь третіх осіб до моменту виконання рішення.

Наявність таких ризиків обумовлюється поведінкою ОСОБА_1 , а саме згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26 серпня 2024 року справа № 127/25233/24 (провадження 1-кс/127/10987/24) відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020140000309 від 22.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 шахрайським шляхом, під приводом надання кредиту на погашення заборгованості ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН», увійшов до складу засновників зазначеного товариства, однак взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту не виконав.

Заявник вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» звернулась до суду.

Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд прийняти до розгляду дану заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви та вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, що зазначені вище.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах заяви докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 ГПК України).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі №917/751/19.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Така позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у cправі № 902/1308/22.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 14.04.2023 у cправі № 916/2865/22, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб`єкта можуть призвести до незворотних наслідків. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі № 910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Так, у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник наводить обставини щодо спірних правовідносин стосовно, на його переконання, незаконного вибуття з власності ТОВ " ПЛЮС ГУРМАН" майна та з приводу якого заявником буде подано позов до ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що перевірка та дослідження судом наведених заявником обставин щодо вибуття майна з власності ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" та подальшого його руху, фактично має здійснюватись в ході розгляду справи, при вирішенні спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову, намір подання якого має заявник.

Поряд з цим, заявником не надано до суду достатніх, допустимих та беззаперечних доказів на підтвердження його доводів щодо існування недобросовісних навмисних намірів ОСОБА_1 відчужити майно, що в свою чергу ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду за позовом, намір подання якого має заявник.

Суд зважає також на те, що заявник звертаючись до суду з даною заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви не навів достатньо обґрунтованих припущень та не надав належних на те доказів щодо того, що невжиття таких заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він планує звернутись до суду.

Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника.

Крім того, суд враховує, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" на якому було вирішено передати ОСОБА_1 рухоме та нерухоме майно за актом прийому-передачі було прийнято 27.04.2023, тобто більше ніж 1,5 роки тому, і за цей час доказів вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на відчуження майна чи вчинення будь-яких інших дій заявником не надано.

Отже, враховуючи вищевикладене, заявником не наведено обґрунтованих мотивів та доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

Таким чином, розглянувши мотиви поданої заяви, з урахуванням того, що заявник не надав доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову вказаним в заяві шляхом, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 18, 73, 74, 76-79, 86, 136-140, 234, ч. 2 ст. 235, 255, 256, 326 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити в задоволенні заяви представника ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" б/н від 17.11.2024 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

3. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Повний текст ухвали суду складено на підписано 20.11.2024.

5. Копію ухвали суду надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС, рекомендованим листом та на електронну адресу: представнику ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" - zagorodnii.v@gmail.com.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" (23013, Вінницька обл., Барський р-н, сільрада Івановецька, (за межами населеного пункту) Урочище Гурман, буд. 1, кімн. 7, код 42169150)

3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )