Рішення

від 11.11.2024 по справі 902/1058/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2024 р.Cправа № 902/1058/24

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.

Представники сторін не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

до: Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільскої селищної ради (вул. Лермонтова, буд. 40, смт Томашпіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24200)

про: стягнення 1 017 096,97 грн

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільскої селищної ради про стягнення 1 017 096,97 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №ТО-200101 від 02.01.2023 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.10.2024 справу передано для розгляду судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 07.10.2024 відкрито провадження у справі №902/1058/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 листопада 2024 року.

04.11.2024 до суду від відповідача надійшла заява про визнання позову, в якій останній визнає позовні вимоги у розмірі 1 017 096,97 грн та просить розглянути справу без участі представника за наявними в справі доказами.

11.11.2024 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

На визначену дату в судове засідання 11.11.2024 представники сторін не з`явились.

Розглянувши у підготовчому засіданні, заяву відповідача, господарський суд дійшов до висновку, що Пшенична Н.О., керівник Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільскої селищної ради, наділена повноваженнями на визнання позову, і визнання нею позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі доказами, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову підлягає прийняттю господарським судом.

При визнанні відповідачем позову суд зважає на наступне.

Пунктом 1ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.

Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе ухвалити рішення в підготовчому засіданні.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.11.2024 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без проголошення, в зв`язку з неявкою представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018, починаючи з 01.01.2019 р.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (Правила).

Так, пунктом 1.2.7. Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

02.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (позивач в договорі Постачальник) та Комунальним підприємством "Томашпільводоканал" Томашпільскої селищної ради (відповідач, в договорі Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №ТО-200101 (далі Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.5. Договору).

За умовами п. 5.6. Договору розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, який не може бути меншим 7 (семи) банківських днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 7 (семи) банківських днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, шо виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та палання повідомлень про загрозу електробезпеки. (п.5.7. Договору).

Відповідно до п. 13.1. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії до 31.12.2024 р. (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

Як слідує з матеріалів справи, у відповідача існує заборгованість за спожиту електричну енергію за липень та серпень 2024 року а саме у липні 2024 року Відповідачу поставлено товару електричної енергії в обсязі 66946 кВт*год., що складає 419372,40 грн. (з ПДВ) та у серпні - 76244,00 кВт*год. на суму 597724,57 грн. (з ПДВ).

Дана заборгованість у розмірі 1 017 096,97 грн підтверджується наданими до позовної заяви актами прийняття передавання товарної продукції активної електричної енергії, рахунками на оплату активної електричної енергії за липень та серпень 2024 та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2024 по 30.09.2024 обопільно підписаного та скріпленого печатками сторін.

Разом з тим відповідач у визначені договором строки оплату за спожиту електроенергію не провів, що стало підставою для звернення з позовом до господарського суду.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними га іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено оплати вартості спожитої електричної енергії на суму 1 017 096,97 грн за період липень та серпень 2024 року.

З урахуванням встановлених судом обставин, та виходячи з положень наведених вище норм, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 1 017 096,97 грн. боргу за Договором укладеним між сторонами.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення заборгованості в розмірі 1 017 096,97 грн є обґрунтованою та визнаною відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір: при поданні позовної заяви до суду - в розмірі 12 205,16 грн, згідно платіжної інструкції №22097 від 01.10.2024.

Згідно з частиною 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України Про судовий збір. В даному випадку відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, у зв`язку з чим, підготовче провадження закінчене прийняттям даного рішення, а тому 50 % судового збору в сумі 6102,58 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, на підставі ухвали суду, а інша частина в розмірі 6102,58 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 73, 86, 123, 129, 130, 185, 191, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільскої селищної ради (вул. Лермонтова, буд. 40, смт Томашпіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24200, код ЄДРПОУ 40689059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) 1 017 096,97 грн. заборгованості за спожиту електроенергію та 6 102,58 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути позивачу з державного бюджету України 50% сплаченого судового збору за ухвалою суду.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 20 листопада 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи