Рішення
від 19.11.2024 по справі 904/2539/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2539/24

За позовом Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів

Суддя Красота О.І.

за участю секретаря судового засідання Куц І.І.

Представники:

від Прокуратури: Шустова В.А., посв. № 069879 від 01.03.2023;

від Позивача: не з`явився;

від Відповідача: Лаврищев В.В., дов. № ДнЕП20231228013 від 28.12.2023;

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" і просив суд:

- визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 27.01.2022 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 27.01.2022 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 28.01.2022 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 14.09.2022 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 23.09.2022 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради грошові кошти у розмірі 656 914,55 грн.

Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено Прокурору семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- уточнити позовну заяву в частині місцезнаходження Відповідача;

- надати в паперовому вигляді або іншим зручним способом якісний додаток № 18 (копії платіжних доручень) до позову;

- надати Додаткову угоду № 2 від 27.01.2022 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022;

- уточнити позовну заяву стосовно дати Додаткової угоди № 9 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022;

- уточнити позовну заяву стосовно акту прийняття-передавання електричної енергії № 250400890892-1 за вересень 2022р., доданого до позову.

20.06.2024 від Прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої, зокрема додано уточнену позовну заяву, в якій він просить суд:

- визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 19.09.2022 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради;

24.06.2024 від Прокурора надійшло клопотання про долучення додатків до уточненого позову.

24.06.2024 від Прокурора надійшла заява на виконання ухвали суду від 17.06.2024, до якої додано паперові копії додатку № 18 (копії платіжних доручень), а також паперові копії актів прийому-передачі електричної енергії.

Ухвалою суду від 25.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

12.07.2024 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.09.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено Прокурору п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати оригінали актів прийому-передачі електричної енергії № 253300580520-1 за січень 2022 р., № 257700708062-1 за травень 2022 р.

23.09.2024 від Прокурора надійшла заява, до якої додано клопотання про витребування доказів, в якому Прокурор просив суд витребувати у Позивача оригінали актів прийому-передачі електричної енергії № 253300580520-1 за січень 2022 р., № 257700708062-1 за травень 2022 р. до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022. В обгрунтування клопотання Прокурор зазначає, що копії актів він отримав з оригіналів, наявних у Позивача. При цьому, у позові Прокурором на виконання п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначалось, що оригінали письмових доказів, копії яких зазначено у додатках до позову, зокрема п. 30 додатку знаходяться у Позивача. Тому Прокурор не може подати оригінали цих актів, оскільки вони не знаходяться в його розпорядженні. Отримати самостійно оригінали актів Прокурор не має можливості з огляду на те, що відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурору надано право витребувати у суб`єкта владних повноважень копії документів, що перебувають в його розпорядженні.

Ухвалою суду від 25.09.2024 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 22.10.2024 о 12:00 год.; витребувано у Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради у строк до 15.10.2024 оригінали актів прийому-передачі електричної енергії № 253300580520-1 за січень 2022 р., № 257700708062-1 за травень 2022 р. до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022.

15.10.2024 від Позивача на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2024 надійшли оригінали актів прийому-передачі електричної енергії № 253300580520-1 за січень 2022 р., № 257700708062-1 за травень 2022 р. до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022. При цьому, Позивач просив суд після закриття справи вказані оригінали повернути.

Позивач у підготовче засідання 22.10.2024 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Прокурор та представник Відповідача у підготовчому засіданні 22.10.2024 надали пояснення щодо позовних вимог, а також судом оглянуто оригінали поданих Позивачем актів.

Ухвалою суду від 22.10.2024 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2024 о 12:00 год.

19.11.2024 від Відповідача надійшла заява, в якій він просив суд під час розгляду справи врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 щодо обов`язкового застосування правових наслідків двосторонньої реституції під час задоволення позовних вимог про визнання правочинів недійсними.

Прокурор у судовому засіданні 19.11.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Позивач у судове засідання 19.11.2024 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610201841065.

Представник Відповідача у судовому засіданні 19.11.2024 проти позовних вимог заперечував та у позові просив відмовити.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора та представника Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2022 між Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (далі Позивач, Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі Відповідач, Постачальник) укладений Договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 (далі - Договір).

У Преамбулі Договору визначено, що його укладено відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія) (далі - товар або електрична енергія).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень грудень 2022 року становить 2 324 172 кВт*год.

Згідно з п. 2.1 Договору строк (термін) поставки товару: з 04.01.2022 по 31.12.2022.

За умовами п. 2.2 Договору місце поставки товару: згідно з додатками до Договору: Перелік об`єктів та точок комерційного обліку Споживача, за особовими рахунками операторів розподілу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".

У пункті 4.1 Договору визначено, що загальна вартість Договору становить 9 142 045,83 грн., крім того ПДВ 1 828 409,17 грн., разом з ПДВ 10 970 455,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії за Договором становить 3,93346354458 грн. без ПДВ, ПДВ 0,78669270891 грн., разом з ПДВ 4,72015625349 та складається з:

- закупівельної ціни на ринку електричної енергії;

- регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку;

- тарифу (маржі) постачальника електричної енергії;

- розподілу електричної енергії.

Згідно з п. 4.5 Договору істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі":

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача (п. 4.5.1);

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (п. 4.5.2);

- наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками або листами (завіреними копіями довідок/листів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку або підтверджується інформацією ДП "Оператор ринку", які викладено на офіційному сайті за адресою в мережі Internet (п. 4.5.3);

- покращення якості предмета закупівлі (електричної енергії) за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 4.5.4);

- продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Споживача, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 4.5.5);

- погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку (п. 4.5.6);

- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування (п. 4.5.7);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 4.5.8);

- у разі зміни регульованого тарифу на передачу електричної енергії з моменту набрання чинності нормативно-правовим актом, яким встановлено (змінено) регульовану ціну (тариф) на передачу електричної енергії. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в дію в порядку, встановленому законодавством) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або держави щодо встановлення (зміни) регульованого тарифу на передачу електричної енергії (п. 4.5.9).

Відповідно до п. 4.7 Договору в разі необхідності зміни істотних умов Договору, у тому числі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), сторона ініціатор такої зміни зобов`язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього Договору у формі додаткової угоди (додаткового договору). Сторона Договору, яка одержала пропозицію про зміну умов Договору, у 5-ти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результат її розгляду.

Згідно з п. 4.9 Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії може бути змінена відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 4.10 Договору).

За умовами п. 13.1 Договору цей Договір набуває чинності з 04.01.2022 та діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за Договором.

Сторони також підписали Додатки до Договору Додаток № 1 "Порядок розрахунків", Додаток № 2 "Перелік об`єктів", Додаток № 4 "Комерційна пропозиція".

Згідно з Додатком № 1 до Договору "Порядок розрахунків" визначено, що вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії, визначеної оператором системи розподілу на тариф згідно з Договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу (п. 3); розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка (п. 4).

Надалі, сторони уклали до Договору Додаткові угоди № 1 від 04.01.2022, № 2 від 25.01.2022, № 3 від 27.01.2022, № 4 від 28.01.2022, № 5 від 11.03.2022, № 6 від 21.06.2022, № 7 від 12.08.2022, № 8 від 01.09.2022, № 9 від 19.09.2022, № 10 від 23.09.2022, № 11 від 28.11.2022, № 12 від 07.12.2022, якими неодноразово змінювалась загальна вартість Договору, ціна за одиницю товару (тобто, за 1 кВт*год), а також інші умови Договору.

Так, Додатковою угодою № 1 від 04.01.2022 викладено у новій редакції:

- п. 4.1 - загальна вартість Договору становить 7 498 550,69 грн. з ПДВ;

- п. 1.3 - очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень-грудень 2022 року - 1588623 кВт/год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи;

- Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання і є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою угодою № 2 від 25.01.2022 сторони домовились внести зміни в Додаток "Перелік об`єктів по відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної в місті ради на 2022р." та доповнили перелік об`єктом Криворізький Центрально-Міський ліцей Криворізької міської ради за адресою: м. Кривий Ріг, просп. Поштовий, 84.

Додатковою угодою № 3 від 27.01.2022 викладено у новій редакції:

1. п. 4.2 - ціна за 1 кВт/год за цим Договором становить 4,07058 грн. без ПДВ, ПДВ 0,81412 грн., разом з ПДВ 4,88470 грн. та складається з:

- закупівельної ціни на ринку електричної енергії;

- регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку;

- тарифу (маржі) постачальника електричної енергії;

- розподілу електричної енергії;

2. п. 1.1 Додатку № 4 "Комерційна пропозиція" до Договору доповнений абзацем такого змісту: "Ціна на електричну енергію з 01.01.2022 складає 4,07058 грн без ПДВ, крім того ПДВ 0,81412 грн, разом з ПДВ 4,88470 грн".

3. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання і є невід`ємною частиною Договору, відповідно до ст. 631 ЦКУ умови Додаткової угоди стосуються до відносин, що виникли між сторонами з 04.01.2022.

Додатковою угодою № 4 від 28.01.2022 викладено у новій редакції пункти Договору:

1. п. 4.2 - ціна за 1 кВт/год за цим Договором становить 4,34713 грн. без ПДВ, ПДВ 0,86943 грн., разом з ПДВ 5,21656 грн. та складається з:

- закупівельної ціни на ринку електричної енергії;

- регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку;

- тарифу (маржі) постачальника електричної енергії;

- розподілу електричної енергії;

2. п. 1.1 Додатку № 4 "Комерційна пропозиція" до Договору доповнений абзацем такого змісту: "Ціна на електричну енергію з 06.01.2022 складає 4,34713 грн без ПДВ, крім того ПДВ 0,86943 грн, разом з ПДВ 5,21656 грн";

Додатковою угодою № 5 від 11.03.2022 викладено у новій редакції пункти Договору:

- п. 4.1 - загальна вартість договору зменшена та визначена у розмірі 7 493 860,67 грн. з ПДВ;

- п. 1.3 - очікуваний обсяг постачання визначений у розмірі 1 152 691 кВт*год;

- Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання і є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою угодою № 6 від 21.06.2022 викладено у новій редакції пункти Договору:

- п. 4.1 - загальна вартість договору зменшена та визначена у розмірі 7 143 860,67 грн. з ПДВ;

- п. 1.3 - очікуваний обсяг постачання визначений у розмірі 855 669 кВт*год;

- Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання і є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою угодою № 7 від 12.08.2022, у зв`язку з укладанням Договору на "Нежитлове приміщення", сторони домовились внести зміни у Додаток № 2 "Перелік об`єктів по відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної в місті ради на 2022р." та доповнити фразою щодо нежитлового приміщення за адресою: вул. Стрельцова, 4-В.

Додатковою угодою № 8 від 01.09.2022 викладено у новій редакції пункти Договору:

- п. 4.1 - загальна вартість Договору зменшена та визначена у розмірі 7 076 460,67 грн. з ПДВ;

- п. 1.3 - очікуваний обсяг постачання визначений у розмірі 635 642 кВт*год;

- Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання і є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою угодою № 9 від 19.09.2022 викладено у новій редакції пункти Договору:

1. п. 4.2 - ціна за 1 кВт/год за цим Договором з 01.09.2022 становить 4,65382 грн. без ПДВ, ПДВ 0,93076 грн., разом з ПДВ 5,58458 грн. та складається з:

- закупівельної ціни на ринку електричної енергії;

- регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку;

- тарифу (маржі) постачальника електричної енергії;

- розподілу електричної енергії;

2. п. 1.1 Додатку № 4 "Комерційна пропозиція" до Договору доповнений абзацем такого змісту: "Ціна на електричну енергію з 01.09.2022 р. складає 4,65382 грн без ПДВ. ПДВ 0,93076 грн, разом з ПДВ 5,58458 грн";

Додатковою угодою № 10 від 23.09.2022 викладено у новій редакції пункти Договору:

1. п. 4.2 - ціна за 1 кВт/год за цим Договором з 15.09.2022 становить 4,86409 грн. без ПДВ, ПДВ 0,97282 грн., разом з ПДВ 5,83691 грн. та складається з:

- закупівельної ціни на ринку електричної енергії;

- регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку;

- тарифу (маржі) постачальника електричної енергії;

- розподілу електричної енергії;

2. п. 1.1 Додатку № 4 "Комерційна пропозиція" до Договору доповнений абзацем такого змісту: "Ціна на електричну енергію з 15.09.2022 р. складає 4,86409 грн без ПДВ, ПДВ 0,97282 грн, разом з ПДВ 5,83691 грн";

Додатковою угодою № 11 від 28.11.2022 викладено у новій редакції пункти Договору:

- п. 4.1 - загальна вартість договору зменшена та визначена у розмірі 6 742 337,67 грн. з ПДВ;

- п. 1.3 - очікуваний обсяг постачання визначений у розмірі 323 990,8 кВт*год;

- Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання і є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою угодою № 12 від 07.12.2022 викладено у новій редакції пункти Договору:

- п. 4.1 - загальна вартість договору зменшена та визначена у розмірі 5 647 790,65 грн. грн. з ПДВ;

- п. 1.3 - очікуваний обсяг постачання визначений у розмірі 1 057 354 кВг*год;

- Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання і є невід`ємною частиною Договору.

Отже, за результатами укладених Додаткових угод вартість електричної енергії за 1 кВт/год з ПДВ для Позивача змінювалась таким чином та застосовувалась для розрахунку вартості електричної енергії у такі періоди:

- 4,72015625349 грн. (першопочаткова ціна, встановлена Договором) - 0 днів;

- 4,88470 грн. (Додаткова угода № 3 від 27.01.2022) - з 04.01.2022 по 06.01.2022, тобто 2 дні;

- 5,21656 грн. (Додаткова угода № 4 від 28.01.2022) - з 06.01.2022 по 31.08.2022, тобто 237 днів;

- 5,58458 грн. (Додаткова угода № 9 від 19.09.2022) - з 01.09.2022 по 14.09.2022, тобто 14 днів;

- 5,83691 грн. (Додаткова угода № 10 від 23.09.2022) - з 15.09.2022 по 31.12.2022, тобто 107 днів.

Зважаючи на першопочаткову ціну у Договорі та остаточну ціну за Додатковою угодою № 10, загалом ціна товару з ПДВ за 1 кВт/год збільшилась на 23,66% (з 4,72015625349 грн. до 5,83691 грн.), а первісна ціна, встановлена у Договорі за результатами тендеру, не застосовувалась для розрахунків жодного дня.

За наслідками виконання умов Договору об`єктами Позивача фактично спожито 1 057 354 кВт/год та сплачено вартість спожитої електричної енергії на загальну суму 5 647 790,65 грн. з ПДВ, що підтверджується:

1. звітом про виконання договору про закупівлю UA-2021-10-08-010483-b; дата формування звіту: 13 січня 2023;

2. актами прийому-передачі електричної енергії:

- № 253300580520-1 за січень 2022 р.;

- № 250000574798-1 за лютий 2022 р.;

- № 253300656660-1 за березень 2022 р.;

- № 252000949104-1 за квітень 2022 р.;

- № 257700708062-1 за травень 2022 р.;

- № 258001045303-1 за червень 2022 р.;

- № 251700820163-1 за липень 2022 р.;

- № 250000708071-1 за серпень 2022 р.;

- № 250400890892-1 за вересень 2022 р.;

- № 254700937692-1 за жовтень 2022 р.;

- № 252300980853-1 за листопад 2022 р.

3. платіжними дорученнями №№ 99, 21, 33, 98 від 08.02.2022, №№ 44, 64, 184, 185, 195 від 12.03.2022, №№ 275, 263, 264, 95, 66 від 13.04.2022, №№ 310, 302, 125 від 12.05.2022, № 92 від 23.05.2022, №№ 119, 161, 160, 356, 355, 361 від 13.06.2022, №№ 149, 197, 196, 399, 403 від 11.07.2022, №№ 185, 245, 244, 465, 464 від 12.08.2022, № вн. 223433692 від 12.08.2022, № 462 від 12.08.2022, № вн. 223433633 від 12.08.2022, №№ 202, 270, 269, 514, 513, 491 від 12.09.2022, №№ 226, 305, 304, 558, 557 від 11.10.2022, № вн. 232844683 від 11.10.2022, №№ 608, 609 від 09.11.2022, №№ 251, 333, 607, 572 від 10.11.2022, №№ 622, 671 від 12.12.2022, №№ 282, 367, 366, 621 від 15.12.2022.

Прокурор зазначає, що Додаткові угоди № 3 від 27.01.2022, № 4 від 28.01.2022, № 9 від 19.09.2022, № 10 від 23.09.2022 щодо підвищення ціни за одиницю електричної енергії укладено з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIІI), Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ, якими сторони керувались при укладенні Договору, та підлягають визнанню недійсними, оскільки:

- підвищення ціни товару більш ніж на 10% за відсутності належного підтвердження фактів пропорційного збільшенню ціни у разі коливання ціни такого товару на ринку;

- порушення вимог щодо повідомлення Позивача про початок застосування нової ціни та зміну умов Договору.

Вказані обставини стали підставою для звернення Прокурора з позовом до суду про визнання недійсними Додаткових угод № 3 від 27.01.2022, № 4 від 28.01.2022, № 9 від 19.09.2022, № 10 від 23.09.2022 та стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 656 914,55 грн. з ПДВ.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

За приписами ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 та від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

При цьому, підставою визнання недійсним договору, укладеного за результатами проведення відкритих торгів, та додаткових угод до договору є порушення передбачених законодавством правил проведення таких торгів, визначених, зокрема Законом України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи фактичні обставини, сторони уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону № 922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону № 922-VІІ є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ст. 5 Закону № 922-VІII визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю щодо ціни не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

- зміни, зокрема регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 7).

Згідно з ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Закон № 922-VIII встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону, зокрема за п. 2 ч. 5 наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Вказана норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

Інше тлумачення відповідної норми Закону № 922-VIII нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. При цьому, кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (п. 5.43 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).

Водночас, згідно з Додатковими угодами №№ 3, 4, 9, 10 підстави для внесення змін до Договору щодо підвищення ціни на одиницю електричної енергії не зазначені. Усі зазначені Додаткові угоди укладені виключно керуючись вимогами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, а також пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII.

На виконання ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.08.2023 про надання тимчасового доступу до документів в рамках кримінального провадження № 42023042080000052 від 16.03.2023 за ч. 1 ст. 366 КК України Позивачем надано належним чином засвідчені копії усіх документів, що надавались переможцем закупівлі як підстави для укладення Додаткових угод (листи, розрахунки тощо) щодо закупівель "Електрична енергія для закладів освіти Центрально-Міського району на 2022 рік" UA-2021-10-08-010483-b.

Так, згідно з листом за вих. № 14-4/1769 від 15.09.2023 Позивачем надано:

- лист Відповідача від 10.01.2022 за вих. № 1428/KRMP;

- розрахунок середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» від 10.01.2022 за вих. № 1432/KRMP;

- лист Відповідача від 14.09.2022 за вих. №33218/KRMP;

- розрахунок середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» від 14.09.2022 за вих. №33219/KRMP;

- лист Відповідача від 20.09.2022 за вих. № 34099/KRMP;

- розрахунок середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» від 20.09.2022 за вих. № 34099/KRMP.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Частиною 4 статті 41 Закону №922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю (п. 7.18 постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22).

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії

Тобто, положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема й електричної енергії.

Чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін, проте Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни нa одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22).

У даному випадку підставою для визнання недійсними Додаткових угод №№ 3, 4, 9, 10 до Договору є недотримання положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII.

Таким чином, системний аналіз положень ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України та положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22 та від 16.02.2023 у справі № 903/366/22).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Отже, укладаючи Договір, сторони визначили ціну за продукцію (електричну енергію) у розмірі 4,72015625349 грн. з ПДВ за 1 кВт за год.

Умовами Договору сторони погодили можливість зміни ціни за одиницю електричної енергії за умови збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 4.5.2 Договору).

Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками або листами (завіреними копіями довідок/листів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання цін товару на ринку або підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua (п. 4.5.3 Договору).

Таким чином, із наведеного вбачається, що навіть за умов погодження сторонами Договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод, існують обмеження зміни ціни, визначені законом та самим Договором.

Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі коливання ціни на ринку - обґрунтованого та документально підтвердженого - якщо це робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим, та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10%.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати:

- чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері;

- навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним;

- крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (постанова Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22).

Однак, Додаткові угоди №№ 3, 4, 9, 10 до Договору, а також листи від 10.01.2022 за вих. № 1428/ККМР, від 14.09.2022 за вих. № 33218/KRMP, від 20.09.2022 за вих. № 34099/KRMP та розрахунки середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» від 10.01.2022 за вих. № 1432/KRMP, від 14.09.2022 за вих. № 33219/KRMP, від 20.09.2022 за вих. № 34099/KRMP, на підставі яких були укладені Додаткові угоди №№ 3, 4, 9, 10 до Договору, не містять:

- відомостей щодо динаміки ціни на електроенергію з моменту укладення договору;

- аналізу вартості ціни на дату укладення Договору,чи будь-яких інших даних, які б підтверджували коливання ціни електроенергії на ринку з дати укладення Договору;

- обґрунтування того, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій Відповідачем Позивачеві на тендері;

- причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним;

- доказів того, що підвищення ціни є непрогнозованим.

Отже, надані Позивачу Відповідачем листи та розрахунки з інформацією з сайту ДП "Оператор ринку" за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту ДП "Оператор ринку" та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом як на момент звернення Відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних Додаткових угод.

Так, Додаткова угода № 3 від 27.01.2022 набирає чинності з дати підписання, тобто з 27.01.2022, і є невід`ємною частиною Договору, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України умови Додаткової угоди стосуються відносин, що виникли між сторонами з 04.01.2022 (п. 3).

Додаткова угода № 4 від 28.01.2022 набирає чинності з дати підписання, тобто з 28.01.2022, і є невід`ємною частиною Договору, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України умови Додаткової угоди стосуються відносин, що виникли між сторонами з 06.01.2022 (п. 3).

Проте відсутнє належне обґрунтування необхідності зміни ціни за Додатковими угодами №№ 3, 4. Протягом січня 2022 року Відповідач двічі змінював вартість одиниці електричної енергії з ПДВ:

- з 5,21203 грн. до 4,88470 грн. (Додаткова угода № 3 від 27.01.2022);

- з 4,88470 грн. до 5,21656 грн. (Додаткова угода № 4 від 28.01.2022).

Позивачем надано лише один лист від 10.01.2022 за вих. № 1428/KRMP та розрахунок середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» від 10.01.2022 за вих. № 1432/KRMP. Однак даний лист та розрахунок містять вказівку на офіційні дані ДП «Оператор ринку» у період з 01.10.2021 по 31.10.2021, а також з 06.01.2022 по 10.01.2022 без обґрунтування того, чому зазначено саме ці періоди, а не аналіз ціни на дату укладення Договору від 04.01.2022 та/або Додаткової угоди № 1 від 04.01.2022.

Отже, даний лист та розрахунок не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII.

Надалі, між Позивачем та Відповідачем було укладено ще дві Додаткові угоди, якими змінено ціну за одиницю електричної енергії.

Так, Додатковою угодою № 9 від 19.09.2022 підвищено вартість електричної енергії з ПДВ до 5,58458 грн. Дана угода набирає чинності з дати підписання, тобто з 19.09.2022, і є невід`ємною частиною Договору, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України умови Додаткової угоди стосуються відносин, що виникли між сторонами з 01.09.2022.

Відсутнє належне обґрунтування необхідності зміни ціни за Додатковою угодою № 9 від 19.09.2022.

Позивачем надано лист від 14.09.2022 за вих. № 33218/KRMP та розрахунок середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» від 14.09.2022 за вих. № 33219 /KRMP. Однак даний лист та розрахунок містять вказівку на офіційні дані ДП «Оператор ринку» у період з 01.09.2022 по 14.09.2022 з пропозицією застосувати підвищену ціну з 01.09.2022 без обґрунтування того, чому зазначено саме цей періоди, а не аналіз ціни на дату укладення Договору від 04.01.2022 та/або Додаткових угод. Отже, частина відомостей, на основі яких зроблено розрахунки та висновок про коливання ціни на ринку, наведена не була.

Отже, лист та розрахунок не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII.

Положеннями Додаткової угоди № 10 від 23.09.2022 вартість електричної енергії за 1 кВт/год визначена у розмірі 5,83691 грн. з ПДВ. Дана угода набирає чинності з дати підписання, тобто з 23.09.2022, і є невід`ємною частиною Договору, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України умови Додаткової угоди стосуються відносин, що виникли між сторонами з 15.09.2022.

Відсутнє належне обґрунтування необхідності зміни ціни за Додатковою угодою № 10 від 23.09.2022.

Позивачем надано лист від 20.09.2022 за вих. № 34099/KRMP та розрахунок середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» від 20.09.2022 за вих. № 34099/KRMP. Однак даний лист та розрахунок містять вказівку на офіційні дані ДП «Оператор ринку» у період з 15.09.2022 по 20.09.2022 з пропозицією застосувати підвищену ціну з 15.09.2022 без обґрунтування того, чому зазначено саме цей періоди, а не аналіз ціни на дату укладення Договору від 04.01.2022 та/або Додаткових угод.

У зв`язку з наведеним даний лист та розрахунок не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII.

Таким чином, ціна за одиницю електричної енергії, визначена Договором, не діяла жодного дня. Зазначене свідчить про те, що Відповідач не мав наміру постачати Позивачу електричну енергію за ціною, яка була визначена за результатами відкритих торгів.

Надані Відповідачем Позивачеві листи та розрахунки, на підставі яких були укладені Додаткові угоди №№ 3, 4, 9, 10, фактично є лише документами довідково - інформаційного характеру, дублюють дані із сайту ДП "Оператор ринку" за хаотично визначені проміжки часу та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом як на момент звернення Відповідача з пропозиціями про внесення змін до Договору, так і на момент підписання спірних Додаткових угод.

Виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/366/22.

Натомість, сторони послідовно збільшували вартість електроенергії (4 рази за рік), за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії Договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для Відповідача. За таких обставин, у сторін Договору не було підстав для збільшення його ціни згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII.

Поряд з цим, стала та послідовна позиція Верховного Суду свідчить, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону № 922-VIII, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника (п. 7.30 постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22).

Крім того, при укладанні оспорюваних Додаткових угод №№ 3, 4, 9, 10 не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%.

Позивач мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному сторонами Договорі, однак після укладення оскаржуваних Додаткових угод ціна електричної енергії збільшилась на 23,66% (з 4,72015625349 грн. до 5,83691 грн.), а первісна ціна, встановлена в Договорі, не застосовувалась для розрахунків жодного дня.

Згідно з п. 4.2 Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 3,93346354458 грн. без ПДВ, ПДВ 0,78669270891 грн., разом з ПДВ 4,72015625349 грн. та складається з:

- закупівельної ціни на ринку електричної енергії;

- регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку;

- тарифу (маржі) постачальника електричної енергії;

- розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 1.1 Комерційної пропозиції ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону "Про ринок електричної енергії" у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема: перелік послуг, що надаються електропостачальником; ціна електричної енергії та послуг, що надаються.

Таким чином, згідно з п. 4.2 Договору до первісної ціни за 1 кВт/год за Договором (Цдог) - 1,43964000229 грн. за кВт/год без ПДВ входили:

- закупівельна ціна на ринку електричної енергії як товару, за якою постачальник закуповував її на певному сегменті ринку (Цзак);

- послуги з передачі електроенергії (ціна встановлена НКРЕКП) (Цнер);

- тариф (маржа) постачальника електричної енергії, тариф на які він встановив самостійно (Цпост);

- розподілу електричної енергії (Црозп).

Вказана структура ціни для Споживача наведена також в листі НКРЕКП № 8312/13.1/7-19 від 08.08.2019.

За таких обставин, ціна одиниці електроенергії, враховуючи п. 4.2 Договору, у даному випадку розраховується за формулою:

Цдог = Цзак +- Цпер + Цпост + Црозп.

При цьому, вартість кожної зі складових ціни за 1 кВт/год електричної енергії у Договорі не вказана.

Разом з цим, виходячи із положень ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, постачальник мав право збільшувати ціну за одиницю товару лише пропорційно до збільшення закупівельної ціни електричної енергії як товару на певному сегменті ринку (Цзак). Вартість додаткових послуг, які включені Відповідачем до загальної ціни одиниці електричної енергії, що поставляється за договором (Цпер, Црозп, Цпост, Црозп), відповідно до вимог чинного законодавства не може бути збільшена.

Як вбачається з п. 7.34 постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, перемога в тендері з певною ціновою пропозицією, укладення договору за цією ціною та її подальше підвищення на 23,66 % шляхом укладення Додаткових угод №№ 3, 4, 9, 10 (при чому первісна ціна за Договором не застосовувалась жодного дня) свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції Відповідачем у тендері з метою перемоги.

Як передбачено положеннями ч.ч. 1-3 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

При цьому, відповідно до п. 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Аналогічні положення містяться у п. 1.2.3 Комерційної пропозиції (Додаток № 4 до Договору), згідно яких сторони узгодили, що Постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу наперед» (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП "Оператор ринку", які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Інтернет http://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни па електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII.

Положеннями п. 13.2 Комерційної пропозиції передбачено, що Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача, в тому числі умов Комерційної пропозиції, не пізніше ніж за 20 днів до дати їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір.

Відповідно до п. 4.10 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 13.7 Комерційної пропозиції передбачено, що у разі суперечностей (невідповідностей) будь-якої з умов Договору умовам, викладеним в цій Комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї Комерційної пропозиції.

За змістом пп. 5.1.1 п. 5.1 Договору Споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі, а Постачальник зобов`язується публікувати на офіційному веб-сайті детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її в дію (пп. 6.2.6 п. 6.2 Договору).

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, до яких віднесено, зокрема свободу договору.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору у Цивільному кодексу України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 914/1087/18.

Отже, враховуючи положення п. 1.2.3, 13.7 Комерційної пропозиції до Договору, п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п. 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ, умова Договору, яка визначає момент застосування зміненої ціни електричної енергії, застосовується лише в тій частині, що не суперечить положенням п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", а відтак нова ціна за одиницю електричної енергії повинна була діяти не раніше першого числа відповідного календарного місяця, який наступає після спливу двадцятиденого строку з моменту повідомлення споживача про її зміну.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір (постанова Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не дотримано строку повідомлення Позивача про зміну ціни за одиницю товару, встановленого у п. 1.2.3 Комерційної пропозиції до Договору, п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п. 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ, чим порушено право споживача відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, оскільки відповідно до укладених оспорюваних додаткових угод нова ціна почала діяти:

- за Додатковою угодою № 3 від 27.01.2022 - з 04.01.2022;

- за Додатковою угодою № 4 від 28.01.2022 - з 06.01.2022;

- за Додатковою угодою № 9 від 19.09.2022 - з 01.09.2022;

- за Додатковою угодою № 10 від 23.09.2022 - з 15.09.2022.

Таким чином, порядок застосування нової ціни електричної енергії з дат, вказаних в оспорюваних Додаткових угодах, суперечить умовам Договору та закону.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення ст. 5 Закону № 922- VIII, перемога у закупівлі та укладення договору з однією ціною і подальше її підвищення на 23,66 % шляхом "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку Відповідача. Укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

З урахуванням положень ч. 2 та ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, Додаткові угоди №№ 3, 4, 9, 10 до Договору є оспорюваними та підлягають визнанню недійсними у зв`язку з недотриманням сторонами підстав їх укладення, визначених ч. 5 ст. 41 Закону № 922- VIII, п. 4 ч. 3 ст. 57, п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1 ПРРЕЕ, п. 3.2.4. ПРРЕЕ, загальним засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності; принципам здійснення публічних закупівель.

Належність зазначеного способу захисту підтверджено, зокрема постановою Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, у п.п. 5.35, 5.36 якої вказано, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі", порушення частини п`ятої не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод є належним і ефективним способом захисту інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину.

Визнання недійсними Додаткових угод №№ 3, 4, 9, 10 до Договору не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними. Тому отримана Відповідачем оплата за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

У постанові від 18.06.2021 № 927/491/19 Верховний Суд виклав правову позицію про те, що, оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів.

Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з п. 100 постанови Верховного Суду у справі № 927/491/19; п. 5.48 постанови у справі № 927/550/20 позовна вимога про стягнення коштів з Відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності правочину.

Зважаючи на недійсність укладених між сторонами Додаткових угод, правовідносини з постачання електричної енергії між Позивачем та Відповідачем у період з 04.01.2022 по 31.12.2022 регулюються Договором в частині первісної вартості поставленої електричної енергії, а відтак, і поставка електричної енергії, і оплата мала здійснюватись сторонами відповідно до умов укладеного Договору в частині первісної вартості поставленої електричної енергії.

Недійсність Додаткових угод №№ 3, 4, 9, 10 означатиме, що зобов`язання сторін регулюватимуться умовами Договору, відповідно, застосуванню підлягатимуть умови Договору, у т.ч. щодо ціни за одиницю товару. Отже, враховуючи умови Договору, Відповідач повинен був поставити Позивачу електричну енергію за ціною 3,93346354458 грн. без ПДВ, ПДВ 0,78669270891 грн., разом з ПДВ 4,72015625349 грн.

За наслідками виконання умов Договору Позивачем фактично спожито 1 057 354 кВт, що підтверджується Звітом про виконання договору про закупівлю від 13.01.2023 та актами прийому-передачі електроенергії.

Як вбачається зі Звіту про виконання договору про закупівлю від 13.01.2023, актів-прийому передачі та платіжних доручень сума оплати Позивачем за договором про закупівлю фактично становить 5 647 790,65 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3 Додатку № 1 "Порядок розрахунків" до Договору вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії, визначеної оператором системи розподілу на тариф згідно з Договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу.

Оскільки спірні Додаткові угоди №№ 3, 4, 9, 10 до Договору підлягають визнанню недійсними, підстава для оплати поставленої електричної енергії за ціною, встановленою у Додаткових угодах, фактично відпала, а тому Відповідачу належить повернути Позивачу грошові кошти в розмірі 656 914,55 грн. з ПДВ, як надмірно сплачені кошти, виходячи з такого розрахунку:

5 647 790,65 грн. - 4,72015625349 грн. (первісна Цдог з ПДВ) х 1 057 354 кВт/год, де:

- 5 647 790,65 грн. - загальна сума оплати Позивачем за весь строк дії Договору з ПДВ;

- 4,72015625349 грн. - первісна ціна з ПДВ за первісним основним Договором;

- 1 057 354 кВт/год - обсяг поставленої електричної енергії.

Таким чином, грошові кошти в сумі 656 914,55 грн. є такими, що були безпідставно одержані Відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний повернути їх Позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо наявності підстав для представництва Прокурором інтересів держави у справі суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

Враховуючи особливий процесуальний статус прокурора в господарському процесі як особи, яка відповідно до ст.ст. 4, 53, 55 Господарського процесуального кодексу України наділена правом звернення до суду в інтересах іншої особи - держави, процесуальна правоздатність у нього настає з моменту виникнення відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у п. 70 постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що Позивачем та Відповідачем, як сторонами закупівлі внаслідок укладення Додаткових угод №№ 3, 4, 9, 10 до Договору, порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного і прозорого здійснення закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що спричинило безпідставне витрачання коштів місцевого бюджету.

Крім того, укладенням Додаткових угод до Договору про закупівлю електроенергії порушено державні та суспільні інтереси, оскільки, з урахуванням Додаткових угод до Договору, замовник фактично отримував електроенергію за значно більшою вартістю, що призвело до порушення інтересів, визначених Законом № 922-VIII, в частині досягнення мети проведеної тендерної закупівлі.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, власником яких є територіальна громада, становлять суспільний інтерес, а незаконність Додаткових угод до Договору, на підставі якого ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні "Трегубенко проти України" категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Правильне застосування законодавства у сфері публічних закупівель, яке регулює одні з найбільш соціально значущих відносин - здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад беззаперечно становить суспільний інтерес.

Аналіз положень ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право па представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

На думку Верховного Суду (постанова від 26.02.2019 у справі № 905/803/18) нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

У свою чергу, здійснення захисту "неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту уповноваженим органом полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Державний та місцеві бюджети є однією з головних ланок фінансової системи України, за рахунок якої забезпечується виконання покладених на неї функцій. При цьому виконання бюджетів за видатками реалізується у більшій своїй частині завдяки здійсненню закупівель товарів, робіт та послуг. Завдяки чіткому та ефективному функціонуванню бюджетної сфери забезпечуватиметься належне фінансування господарської та соціальної сфери, бюджетні кошти використовуватимуться за цільовим призначенням. Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм та своєчасне поновлення порушених державних інтересів у цій сфері сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України.

З метою забезпечення захисту інтересів держави у бюджетній сфері при використанні бюджетних коштів, Прокуратурою під час вивчення інформації електронної системи публічних закупівель "Прозорро" (https://prozorro.gov.ua) виявлено ознаки порушення чинного законодавства у сфері публічних закупівель, інтересів держави та територіальної громади щодо належного, ефективного і раціонального використання коштів.

Позивачем на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про проведення відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-10-08-010483-b).

За результатами проведеного тендеру між Позивачем, як Споживачем, та Відповідачем, як Постачальником, укладено Договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022.

Надалі, Додатковими угодами до Договору зменшувалась загальна вартість за Договором, збільшувалась ціна за одиницю товару, змінювався строк дії Договору. Водночас, встановлено, що Додаткові угоди №№ 3, 4, 9, 10 до Договору було укладено з порушенням вимог законодавства України про публічні закупівлі, визначених у ньому принципів ефективного та прозорого здійснення закупівлі, максимальної ефективності та економії, ціни підвищено Постачальником без належних підстав та без дотримання встановленого Законом порядку.

При ініціюванні внесення змін до істотних умов Договору Постачальник не дотримувався вимог Закону № 922-VIII, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, дотримання положень яких є обов`язковим при укладенні відповідних договорів. Наслідком вказаного стало порушення інтересів держави та територіальної громади щодо раціонального й ефективного витрачання бюджетних коштів.

Крім того, наслідком таких порушень стало унеможливлення досягнення мети, визначеної Законом 922-VIII, забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та дотримання принципів, визначених ст. 5 Закону 922-VIII.

Порушення процедури публічних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів, спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення права комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном (коштами), що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл. селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Статтею 4 цього Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.

Таким чином, інтереси держави у даному випадку збігаються з інтересами жителів територіальної громади.

Порушення чинного законодавства України, що стосуються коштів місцевого бюджету, підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає істотної шкоди інтересам держави всупереч ст. 7 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування.

Неналежне та нераціональне, з порушенням Закону, використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування.

Пунктом 1.1. Положення про відділ освіти виконкому районної у місті ради, затвердженого рішенням Центрально-Міської районної у місті ради № 282 від 07.12.2018, визначено, що відділ освіти виконкому районної у місті ради є структурним підрозділом виконкому районної у місті ради, утворюється районною у місті радою у межах затвердженої нею структури і загальної чисельності, їй підзвітній і підконтрольній, підпорядковується виконкому та заступнику голові районної у місті ради по виконавчій роботі, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний департаменту освіти і науки виконкому Криворізької міської ради.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради є регулювання у сферах охорони здоров`я, освіти, культури та інших соціальних сферах, крім обов`язкового соціального страхування - 84.12.

Згідно з п. 3.4. вищевказаного Положення з метою виконання покладених на нього завдань відділ освіти здійснює, зокрема таку функцію - контроль за використанням коштів, виділених на зміцнення матеріально-технічної бази закладів освіти району.

Як вбачається з фактичних обставин, Позивач не звертався до суду з вимогою про визнання недійсними Додаткових угод та стягнення коштів з Відповідача, а також не вживав будь-яких заходів претензійно-правового характеру - відтак завдається шкода інтересам держави в особі територіальної громади. Крім цього, саме Позивачем допущено неналежне використання бюджетних коштів місцевого бюджету.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»; див. також висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суд), у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункти 77-83). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20.

Позивач є замовником у розумінні Закону № 922-VIII (ч. 1 ст. 2 Закону), здійснював закупівлю електричної енергії за кошти місцевого бюджету, про що свідчать кошториси Позивача на 2022 рік.

Наявність владних управлінських функцій у Позивача на підставі Положення надає йому статусу суб`єкта владних повноважень у всіх правовідносинах, в які він вступає у ході реалізації наданих йому прав та обов`язків.

У даному випадку порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням між Позивачем та Відповідачем оспорюваних Додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства, що призвело до безпідставної зміни істотних умов Договору та зростання ціни за одиницю товару. При цьому, Позивач мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за первісною ціною, визначеною в укладеному сторонами у справі Договорі.

Так, у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21 Верховний Суд зазначив, що метою регулювання, передбаченого ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 вказав, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Правові висновки щодо недійсності Додаткових угод, укладених всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, Верховний Суд, зокрема, але невиключно, викладав у постанові від 15.06.2022, справа № 924/674/21.

Про наявність вказаних порушень закону Прокурором попередньо повідомлено Позивача, що підтверджується листом Прокуратури від 11.04.2024 за вих. № 59- 3646ВИХ-24, відповіддю Позивача від 22.04.2023 за вих. № 14-4/728, повідомленням про наявність підстав для представництва від 08.05.2024 за вих. № 59-4584ВИХ24.

Отже, підставою реалізації Прокурором представницьких функцій, зокрема стала усвідомлена пасивна поведінка Позивача щодо захисту порушених інтересів держави та невжиття жодних заходів претензійно-правового характеру. Зазначені обставини, поряд з іншим, надають органам Прокуратури процесуальні можливості здійснення представництва інтересів держави безпосередньо в особі Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради.

Отже, визначення Прокурором Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради Позивачем у вказаній справі узгоджується із практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах (постанови Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 927/550/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Враховуючи, що інтереси держави та територіальної громади до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для захисту їх прокурором.

Отже, Прокурором дотримано встановлений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок щодо звернення до органів, уповноважених на захист майнових інтересів держави, з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства при використанні бюджетних коштів в сфері здійснення публічних закупівель. Водночас, відсутнє належне реагування компетентними суб`єктами на вказані прокурором порушення протягом розумного строку.

Прокурором дотримано процедуру, визначену статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Поряд з цим, при поданні цього позову Прокурор не замінює Позивача та не є його альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в цьому випадку збігаються із публічним інтересом, не були не захищені.

Участь Прокурора в цій справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великої кількості громадян.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

При цьому, за приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).

Враховуючи, що Прокуратурою позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", вона повинна була сплатити судовий збір за її подання у розмірі 19 994,98 грн. (24 993,72 грн. * 0,8).

Разом з тим, при зверненні до суду Прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 24 993,71 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1474 від 28.05.2024.

До того ж, Прокуратурою подано уточнену позовну заяву від 20.06.2024.

Отже, судом встановлена переплата Прокуратурою судового збору у розмірі 7 421,13 грн., яка може бути повернута останній з Державного бюджету України за умови відповідного клопотання з цього приводу на підставі ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 27.01.2022 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 28.01.2022 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 19.09.2022 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 23.09.2022 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000049319/2022/32 від 04.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42082379) на користь Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02142325) грошові кошти у розмірі 656 914,55 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42082379) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у розмірі 17 572,58 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

19.11.2024


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	19.11.2024
Оприлюднено	22.11.2024
Номер документу	123154677
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —904/2539/24

Ухвала від 07.01.2025

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

Ухвала від 18.12.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

Рішення від 19.11.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Красота Олександр Іванович

Ухвала від 22.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Красота Олександр Іванович

Ухвала від 25.09.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Красота Олександр Іванович

Ухвала від 11.09.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Красота Олександр Іванович

Ухвала від 17.06.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Красота Олександр Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.11.2024 по справі 904/2539/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/2539/24

Ухвала від 07.01.2025

Ухвала від 18.12.2024

Рішення від 19.11.2024

Ухвала від 22.10.2024

Ухвала від 25.09.2024

Ухвала від 11.09.2024

Ухвала від 17.06.2024

Рішення
від 19.11.2024 по справі 904/2539/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ