Ухвала

від 13.11.2024 по справі 905/1431/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

13.11.2024 Справа №905/1431/24 Суддя Паляниця Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Харзбут» (61068, м.Харків, вул.Академіка Павлова, 41А)

до Фізичної особи-підприємця Ареяна Арена Тіграновича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 265287 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харзбут», м.Харків звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ареяна Арена Тіграновича, м.Українськ про стягнення суми безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 265287 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.05.2024 з його поточного рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий у Акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк», відбулось неконтрольоване списання грошових коштів в розмірі 265287 грн на рахунок №UA593077700000026005711158734 відповідача. За твердженням заявника позову, списання коштів відбулось нібито в рахунок оплати за договором підряду №27/13 від 06.04.2024. Однак, як вказує позивач, жодних правочинів між ним та Фізичною особою-підприємцем Ареяном Ареном Тіграновичем укладено не було.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає про наступне:

В силу норм ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Відповідно до ст.125 Основного Закону України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус судів» місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

За змістом ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках. Вичерпний перелік справ, які підвідомчі господарському суду, наведений у ст.20 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.45 вказаного кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст.4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, п.п.5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №646/6644/17 зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 22.12.2009 у справі «Безимянная проти росії» (заява №21851/03) Європейський суд з прав людини наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством. Критеріями розмежування справ цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Умовами відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Як вже зазначалось судом, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Харзбут» наголошує на тому, що жодних договорів з Фізичною особою-підприємцем Ареяном Ареном Тіграновичем укладено не було. Поряд з цим, з виписки по рахунку № НОМЕР_1 позивача вбачається, що перерахування коштів здійснювалось на користь ОСОБА_1 саме як фізичної особи, без зазначення про наявність у нього статусу фізичної особи-підприємця.

Таким чином, враховуючи відсутність між сторонами будь-яких договірних правовідносин, а також доказів того, що грошові кошти були перераховані відповідачу, як фізичній особі-підприємцю, спір, що виник між сторонами у цій справі, підвідомчий загальному суду (цивільної юрисдикції) та не може бути розглянутий у порядку господарського процесуального законодавства.

В силу норм п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на приписи п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України, у відкритті провадження за вимогами розглядуваної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Харзбут» слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.20, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харзбут», м.Харків до Фізичної особи-підприємця Ареяна Арена Тіграновича, м.Українськ про стягнення суми безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 265287 грн.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку норм ст.ст.255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток (тільки заявнику): позовна заява з додатками.

Суддя Ю.О.Паляниця