Рішення

від 19.11.2024 по справі 910/11283/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2024Справа № 910/11283/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, буд. 1-А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 03327664)

до Житлово - будівельного кооперативу «Дніпровець-3» (вул. Виговського, 12Б, м. Київ, 04136; ідентифікаційний код 23377902)

про стягнення 73 303, 45грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі за текстом - ПрАТ «АК «Київводоканал», Позивач) з позовом до Житлово - будівельний кооператив «Дніпровець-3» (далі за текстом - ЖБК «Дніпровець-3», Відповідач) про стягнення заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднання мережі в період з 01.08.2023 по 30.11.2023 в розмірі 50 672, 58 грн, інфляційні втрати - 1 852, 35 грн, 3 % річних - 1 081, 06 грн, пеню - 14 629, 20 грн, штраф - 5 067, 26 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам договору №10430/4-07 від 03.04.2012 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі за текстом - Договір) неналежно виконує покладені на нього Договором та чинним законодавством обов`язки стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати отриманих ним послуг у зв`язку з чим за період з 01.08.2023 по 30.11.2023 у Відповідача утворилась заборгованість за надані послуги та що стало підставою для звернення до суду з позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала від 19.09.2024 згідно наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600290361238 отримана Відповідачем 01.10.2024.

За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/11283/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

03.04.2012 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва, за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених Абонентом умов до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва (надалі - умови), а Абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод до підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за № 37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за № 1878, а також дотримуватися норм, зазначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за договором.

Згідно з пунктом 2.1.1 Договору облік поставленої води здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у Постачальника. У випадку наявності у Абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за Абонентом.

Зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті Постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (пункт 2.1.2 Договору).

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування та Місцевих правил приймання (пункт 2.1.4 Договору).

Облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки (за письмовою вимогою Постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Абонентом розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими Абонентом (пункт 2.1.6 Договору).

Згідно пункту 2.2.1 Договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента.

Згідно пункту 2.2.3. Договору у разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документа до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (пункт 2.2.4 Договору).

У пункті 4.2 Договору сторонами було погоджено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.

У пункті 4.6 Договору вказано, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов`язку оплатити рахунок постачальника.

Цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором (пункт 7.1 Договору).

Дислокацією житлового фонду, що є невід`ємною частиною Договору сторони визначили адресу об`єктів споживання, а саме: вул. Маршала Гречка, буд. 12- Б.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач на обґрунтування своїх вимог, а саме надання послуг за спірний період надає суду:

- наряди-завдання на технічне обслуговування вузлів обліку води № 4206 від 07.09.2021, № 1041 від 20.12.2021;

- акти обстеження та зняття показань з вузла обліку з фотофіксацією;

- розрахунки (основні нарахування, перерахунки) обсягів спожитих послуг централізованого водопостачання, централізованого водовідведення атмосферних опадів та додаткових послуг на об`єктах Споживача;

- довідку з АТ «КОМІНБАНК» від 04.07.2024 № 85/4166 з Додатком 1, яка підтверджує надсилання на адресу банківської установи ЖБК «Дніпровець-3» розрахункових документів на оплату послуг.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що Відповідач повідомляв Позивача про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.08.2023 по 30.11.2023 послуг з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту не направляв.

Тому, в силу положень пунктів 2.1.6. та 2.2.4 Договору, кількість та вартість наданих ПрАТ «АК «Київводоканал» з 01.08.2023 по 30.11.2023 послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими Абонентом, а відтак підлягають сплаті в розмірі 50 672,58 грн. згідно наданого Позивачем розрахунку.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів сплати Відповідачем вказаних коштів за Договором.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Дослідивши зміст укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору однією із сторін іншої сторони про припинення дії договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір автоматично пролонгований, в тому числі на 2022-2023 у відповідності до пункту 7.1 Договору.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між Позивачем та Відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору про надання послуг, відповідно до якого в силу вимог статті 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими (надалі - Правила № 190).

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1 Правил № 190).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" зазначеного закону питна вода - вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення надаються споживачам підприємством питного водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі договору з об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані, окрім іншого, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.

Також на зазначені правовідносини поширює свою дію Закон України "Про житлово-комунальні послуги", який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Так, враховуючи надані Позивачем підтвердження надання послуг та їх обсягу за Договором докази, які досліджені судом вище, а також враховуючи відсутність незгоди Відповідача щодо кількості або вартості отриманих послуг за Договором, суд дійшов висновку, що послуги за спірний період вважаються прийнятими Відповідачем без заперечень та зауважень у повному обсязі, а відтак підлягають оплаті Відповідачем з огляду на фактичне користування наданими послугами згідно наданих Позивачем розрахунків, а саме в розмірі - 50 672, 58 грн.

При цьому суд зазначає, що Відповідачем не заперечувалась правильність здійснення нарахувань Позивача за послуги в спірний період.

У частині 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з пунктом 2.2.3 Договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

Судом враховано положення пункту 2.2.2 Договору, якими передбачено, що послуги оплачуються абонентом у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, проте суд вважає за необхідне керуватись пунктом 2.2.3 Договору, оскільки із наданих Позивачем доказів вбачається встановити дату розрахункового документа, однак не дату його направлення Відповідачу.

Так, суд зазначає, Відповідач повинен був здійснювати оплату за спожиті послуги не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяця, тобто з 06 числа кожного місяця наступного за розрахунковим відбувалось прострочення виконання грошового зобов`язання.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» № 206 від 05.03.2022 встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України і станом на дату ухвалення даного рішення встановлений до 07.02.2025.

Заборона нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат щодо спірних правовідносин знята постановою КМУ від 29.12.2023 № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала законної сили 30.12.2023.

Відтак, із врахуванням зазначеного, нарахування Позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат до 30.12.2023 є неправомірним та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи пункт 4.2 Договору та те, що прострочення у Відповідача рахується з 6-го числа місяця наступного за розрахунковим, стягненню на користь Позивача підлягає сума пені - 6 188, 93 грн, 3 % річних - 639, 66 грн та інфляційні втрати - 1 021, 33 грн.

Що стосується нарахованого штрафу та з огляду на те, що станом на дату ухвалення рішення заборгованість Відповідачем не сплачено, суд дійшов висновку щодо обґрунтованого та правомірно нарахування штрафу передбаченого пунктом 4.6 Договору у розмірі 10% від суми боргу, що становить 5 067, 26 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, в також враховуючи відсутність доказів на спростування таких вимог, суд дійшов висновку про порушення Відповідачем договірного зобов`язання в частині оплати послуг, а відтак нарахування Позивачем 3 % річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій є правомірним, а позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу «Дніпровець-3» (вул. Виговського, 12Б, м. Київ, 04136; ідентифікаційний код 23377902) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, буд. 1-А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість - 50 672 (п`ятдесят тисяч шістсот сімдесят дві) грн 58 коп, , інфляційні втрати - 1 021 (одна тисяча двадцять одна) грн 33 коп, 3 % річних - 639 (шістсот тридцять дев`ять) грн 66 коп, пеню - 6 188 (шість тисяч сто вісімдесят вісім) грн 93 коп, штраф - 5 067 (п`ять тисяч шістдесят сім) грн 26 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 19.11.2024

Суддя Антон ПУКАС