Рішення

від 20.11.2024 по справі 910/9753/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2024Справа № 910/9753/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Поліпак ЛТД";

до: Державного підприємства "Артемсіль";

про: стягнення 407 930,08 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Поліпак ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Артемсіль" про стягнення заборгованості у сумі 407 930,08 грн., що є предметом договорів застави.

Ухвалою господарського суду від 19.08.2024 № 910/9753/24 вказану позовну заяву залишено без руху на підставі п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9753/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.09.2024 направлена судом в електронний кабінет Державного підприємства "Артемсіль". Документ доставлено до електронного кабінету відповідача 10.09.2024.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

17.03.2021 державним підприємством «АРТЕМСІЛЬ» оголошено про проведення тендерної закупівлі мішків та пакетів (пакувальні матеріали: мішки поліпропіленові, контейнери м`які з логотипом, вкладиші вагонні м`які) № UA-2021-03-17-003420-а.

На виконання умов зазначеної тендерної закупівлі, для забезпечення виконання договору про закупівлю, позивач як, заставодавець та відповідач, як заставодержатель уклали договір застави №48/06-16-02 від 26.04.2021р. та № 48/06-16-04 від 26.04.2021р.

Пізніше, 24.12.2021 відповідачем було також оголошено про проведення тендерної закупівлі мішків та пакетів (пакувальні матеріали: мішки поліпропіленові з логотипом, контейнери м`які з логотипом, вкладиші вагонні м`які) №UA-2021-12-24-008030-b.

На виконання умов тендерної закупівлі №UA-2021-12-24-008030-b, для забезпечення виконання договорів про закупівлю позивач як, заставодавець та відповідач, як заставодержатель 08.02.2022 уклали договори застави №48/06-03-02 та №48/06-03-04.

Усі договори застави містять ідентичні умови окрім опису зобов`язань забезпечених цими договорами та розміру застав.

Пунктом 3.1. зазначених договорів застав визначено, що предметом застави є грошові кошти, а саме у розмірі: 95 904,00 грн. (згідно п.п.3.1.1. договору застави №48/06-16-02 від 26.04.2021р); 95 716,80 грн. (згідно п.п.3.1.1. договору застави №48/06-16-04 від 26.04.2021р.); 158 822,63 грн. (згідно п.п.3.1.1. договору застави №48/06-03-02 від 08.02.2022р.); 57 486,65 грн. (згідно п.п.3.1.1. договору застави №48/06-03-04 від 08.02.2022р.).

Отже загальна сума договорів застави становить 407 930,08 грн.

Згідно п.5.1. зазначених договорів застав, заставодержатель повертає предмет застави заставодавцеві впродовж п`яти банківських днів після закінчення строку дії забезпеченого заставою договору про закупівлю та повного виконання зобов`язань сторонами за ним.

Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Виходячи із змісту правовідносин, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями параграфу 6 глави 49 розділу 1 книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно частини 1 статті 584 Цивільного кодексу України, у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Позивачем, на виконання зазначених договорів застави, здійснено перерахування коштів на рахунок відповідача в сумі 407 930,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжною інструкцією № 988 від 28.04.2021 на суму 95 904,00 грн.; №1223 від 28.05.2021 на суму 95 716,80 грн.; №310 від 14.02.2022 на суму 158 822,63 грн.; №319 від 15.02.2022 на суму 57 486,65 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що умови тендеру № UA-2021-03-17-003420-а від 17.03.2021 виконані в повному обсязі в січні 2022 року, а умови тендеру № UA-2021-12-24-008030-b від 24.12.2021 невиконані, оскільки у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у лютому 2022 року, позивач та відповідач зупинили свою роботу, а тому поставка продукції стала неможливою.

Як встановлено судом раніше, повернення предмету застави заставодавцеві здійснюється впродовж п`яти банківських днів виключно за наявності двох умов визначених пунктом 5.1. договорів застав, а саме: закінчення строку дії забезпеченого заставою договору про закупівлю та повного виконання зобов`язань сторонами за ним.

Отже позивач повинен довести настання таких умов. Відсутність хоча б однієї із зазначених умов призводить до відмови в задоволенні позовних вимог.

Позивачем не надано суду жодних доказів виконання зобов`язань, які забезпечені договорами застав, а тому зобов`язання з повернення відповідачем коштів за договорами застав є таким, що ще не виникло .

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

А отже решта доводів та доказів наданих позивачем на обґрунтування своїх вимог судом відхиляються, як такі, що не мають значення для правильного вирішення спору.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій БАЛАЦ