Рішення

від 18.11.2024 по справі 910/10929/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024Справа № 910/10929/24Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» (01001, місто Київ, вул.Десятинна, будинок 4/6, поверх 3, кабінет 34-А, ідентифікаційний код юридичної особи 32826820) стягнення заборгованості у розмірі 89 532 грн. 00 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 89 532 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором про надання послуг з організації перевезення пасажирів залізничним транспортом №99-32826820/2020-001 від 25.03.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 року відкрито провадження у справі №910/10929/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

24.09.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли відзиви на позовну заяву.

24.09.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.

26.09.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.09.2024 року направлена до електронного кабінету Сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа Сторонам.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

25.02.2020 Перевізником - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - Позивач, Перевізник) оприлюднено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір). (а.с.15-28)

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом Договору є організація та здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому д міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника (далі - Послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Договір є публічним договором, за яким перевізник взяв на себе обов`язок здійснювати надання послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 договору та законодавства (пункт 1.5 договору).

Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що передбачено п. 1.6 Договору.

Згідно з п. 1.7 Договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» (далі - Замовник, Відповідач) подано Заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-32826820/2020-0001, в якій виразило волевиявлення укласти договір у порядку, встановленому статтею 634 Цивільного кодексу України. (а.с.6)

Пунктом 1.9 Договору визначено, що перевізник, за результатом розгляду заяви (акцепту), направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП (кваліфікованого електронного підпису) про дату укладення договору, присвоєння Замовнику коду Замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером Договору з Замовником.

Відповідно до п. 1.10 Договору, договір є укладеним з дня надання Замовнику Перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. Договору.

Позивачем направлено Відповідачу повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-32826820/2020-0001 від 25.03.2020 та присвоєно Замовнику коди: 1. відправника / одержувача: 3598; 2. платника 8207106 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером. (а.с.7)

Відповідно до п. 9.4 Договору, зміни (доповнення) до Договору, Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на вебсайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.

Зміни до Договору поширюються на всіх осіб, що приєднались до Договору (абз. 2 п. 9.4 Договору).

Замовлення та / або отримання послуг та / або їх оплата за Договором засвідчує повну згоду Замовника з Договором та змінами до нього (абз. 4 п. 9.4 Договору).

Зокрема, договором передбачено надання послуги з перевезення, в процесі якої Перевізник зобов`язується доставити довірений Замовником: а.11: аж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а Замовник зобов`язується сплатити за послуги у передбаченому цим Договором порядку.

Згідно з п.п. 2.1.1 та 2.1.2 Договору Замовник зобов`язаний надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі - Система планування перевезень) з проставлянням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності; до початку навантаження здійснювати проставлення електронної заявки на подачу вантажних вагонів відповідно до плану перевезень, а для власних вагонів перевізника за три доби до дати навантаження.

Відповідно до пункту 2.1.4 Договору, Замовник послуг зобов`язується оплачувати Перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передплати за кодом платника. самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору, при цьому, враховуючи обсяг запланованих перевезень, вагонообігу, термін перебування вагону за межами України та інших послуг Перевізника.

Згідно з п.2.1.5 Договору Замовник послуг зобов`язується відшкодовувати Перевізнику витрати, пов?язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника, інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

У строки, встановлені розд. 4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу фор-ми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги(п. 2.1.7 Договору).

Згідно з п.3.4 Договору Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).

Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється: до 30.09.2020 у розмірі визначеному у розділі V Збірника тарифів; з 01.10.2020 визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою: Пвик = (Спл / 24) * tгод * kм, де: Пвик плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів; Спл ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу визначена у додатку 1-2 до договору; 24 кількість годи у добі; tгод кількість годин користування вагоном перевізника для відповідного типу вагонів; kм коригуючий коефіцієнт, що застосовується до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутної відправки. Коефіцієнт встановлюється перевізником та зазначається у додатку 1-2 договору (пункти 3.4.1, 3.4.2 договору).

Згідно з пунктом 3.4.3 Договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в пункті 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в пункті 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежать від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі акті загальної форми ГУ-23 (пункт 3.4.4 договору).

Збір за зберігання порожнього власного вагону перевізника на місцях загального користування не нараховується (пункт 3.4.5 договору).

Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік (пункт 7.4 Договору).

Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http//uz-cargo.com/ та діє до його припинення (пункт 12.1 Договору).

12.11.2019 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» було укладено Договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії №3103, зі строком дії до 12 листопада 2024 року. (а.с.8-11)

20.03.2023 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Печанівський комбінат хлібопродуктів» було укладено Договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії №3952, зі строком дії до 19 травня 2026 року. (а.с.12-14)

Відповідно п.2. Договору розгорнута довжина під`їзної колії складає 1306,1 погонних метрів, з яких 1277,8 м знаходиться на балансі ТОВ «Печанівський комбінат хлібопродуктів» та 28,3 м знаходиться на балансі ТОВ «А.Т.К.»

В свою чергу, 05.02.2019 року між Товариством та з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» та Приватним акціонерним товариством «Печанівський комбінат хлібопродуктів» було укладено Договір безкоштовного користування маневровим тепловозом №2154, , згідно з умовами якого односекційний маневровий тепловоз ТГМ4 №2154 1984 року випуску заводський « 2154, який належить ПрАТ «Печанівський комбінат хлібопродуктів», переданий у строкове безоплатне користування ТОВ «А.Т.К.». (а.с.29)

Як зазначає Позивач, в період з 07.11.2023 по 30.11.2023 локомотивом, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.», було здійснено «своїм ходом» 30 переїздів станційних колій Залізниці з під`їзної колії ПрАТ «Печанівський КХП» на під`їзну колію ТОВ «А.Т.К.» та зворотно для здійснення подачі/забирання вагонів, що засвідчено пам`ятками на подавання/ забирання вагонів ф. ГУ-45: 08.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 163,174; 10.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 164,165; 11.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 175,168; 12.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 177,169; 14.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 178,170,179; 15.11.2023р. - пам`ятка ф.ГУ-45 № 174; 16.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 186,175,188; 17.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 176,177,191; 21.11.2023р. - пам`ятка ф.ГУ-45 № 183; 22.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 197, 187; 24.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 204,191; 25.11.2023р. - пам`ятка ф.ГУ-45 № 205; 28.11.2023р. - пам`ятка ф.ГУ-45 № 195; 29.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 210,197; 30.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 212,198,213. (а.с.66-84)

Листами №1 від 05.12.2023 р., №2 від 28.03.2024 р. Позивач вимагав від Відповідача сплатити платежі за проїзд станційними коліями локомотива Позивача у розмірі 74 610,00 грн. У відповідь на який Відповідач листом №0204/1 від 02.04.2024 р. запропонував узгодити зазначений платіж шляхом складання відповідної додаткової угоди із зазначенням застосування відповідних тарифів, оскільки зазначених платежів Позивач за попередні періоди не сплачував, відповідно вимога Позивача є зміною умов договору в частині ціни та послуг. (а.с.85-87)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що при здійсненні своєї господарської діяльності у ТОВ «А.Т.К.» виникає потреба у переставлені своїх вагонів з однієї своєї під`їзної колії на іншу. Для цього необхідно вказаним маневровим локомотивом, який тягне необхідну кількість вагонів, проїхати через станційні колії Залізниці. З Додатку №2 до Територіального розпорядчого акту станції Печанівка - Поздовжніх профілів станційних колій вбачається, що під`їзні колії ТОВ «А.Т.К.» розміщені не тільки по різні сторони станції (лівий верхній куток Схеми та правий нижній куток Схеми), а знаходяться по різні сторони у відношенні до головних магістральних колій станції (на Схемі позначені червоним кольором). Тобто, переміщення вагонів з однієї під`їзної колії Відповідача на іншу потребує попередньої підготовки із сторони Залізниці, так як станційні колії станції Печанівка (на Схемі позначені жовтим кольором) слугують зокрема для маневрової роботи щодо вагонів з вантажем (і порожніх) в інтересах інших клієнтів Залізниці, так і для без зупиночного проїзду вантажних та пасажирських поїздів, які з досить великою швидкістю слідують по магістральним коліям (на Схемі позначені червоним кольором). Згідно п.2.1 Розділу ІІ Збірника тарифів мінімальна відстань, за яку нараховується плата за перевезення, становить 10 км. Відповідно наказу Мінінфраструктури від 22.06.2022 № 441 вантаж «тепловоз, що перевозиться на своїх осях» (код вантажу 422041) належить до вантажів 3-го тарифного класу. Тому, при розрахунку плати за перевезення використовується коригуючий коефіцієнт 6,327. Отже, плата за один переїзд локомотива, що перебуває у користуванні ТОВ «А.Т.К.» станційними коліями станції Печанівка становить: 2 487,00 грн = 393 грн х 6,327, де 393 грн - базова ставка згідно Збірника тарифів за схемою 29.5; 6,327 - коригуючий коефіцієнт. За таких підстав, просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» плату за перевезення вантажів у розмірі 89 532 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що умови договору не містять зобов`язань Відповідача сплачувати платежі за слідування локомотива в межах станції «своїм ходом» для виконання передавальних операцій загальною мережею залізниць згідно з розділом ІІ Збірника Тарифів та за тарифною схемою 29.5., що є предметом позовних вимог. Відповідно до абз. 2 п. 20 Договору № 3103 від 12.11.2019 р. у разі видання нормативних актів, які змінюють Правила обслуговування під`їзних колій, розміри плат, зборів та порядок їх сплати і т.ін., сторони зобов`язані привести договір у відповідність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до тексту договору. Позивач, посилаючись на надання послуг Відповідачу та в супереч умовам договору (п. 1.4.) не надав суду документів, що підтверджують надання таких послуг, в даному випадку - відомості плати згідно форми ГУ-46. Додані до позову пам`ятки по формі ГУ-45 є лише документами, що фіксують час переміщення локомотиву. Отже, Позивач не підтвердив надання додаткових послуг за договором. Тим самим Позивач, в порушення п. 20.2. Розділу ІІ Збірника Тарифів та п. 1.5. Правил оформлення перевізних документів, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не оформив жодного перевізного документу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як зазначає Позивач, в період з 07.11.2023 по 30.11.2023 локомотивом, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.», було здійснено «своїм ходом» 30 переїздів станційних колій Залізниці з під`їзної колії ПрАТ «Печанівський КХП» на під`їзну колію ТОВ «А.Т.К.» та зворотно для здійснення подачі/забирання вагонів, що засвідчено пам`ятками на подавання/ забирання вагонів ф. ГУ-45: 08.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 163,174; 10.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 164,165; 11.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 175,168; 12.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 177,169; 14.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 178,170,179; 15.11.2023р. - пам`ятка ф.ГУ-45 № 174; 16.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 186,175,188; 17.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 176,177,191; 21.11.2023р. - пам`ятка ф.ГУ-45 № 183; 22.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 197, 187; 24.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 204,191; 25.11.2023р. - пам`ятка ф.ГУ-45 № 205; 28.11.2023р. - пам`ятка ф.ГУ-45 № 195; 29.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 210,197; 30.11.2023р. - пам`ятки ф.ГУ-45 № 212,198,213. (а.с.66-84)

Згідно зі ст. 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до п.3.1 Договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Згідно з п.3.2 Договору Замовник зобов`язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні Перевізника (крім власних транспортерів Перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:

1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону Перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в Додатку 1-2 до Договору. У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені п.п. 5, 7 розд. ІІІ Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів;

3) плати за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за нормативний термін доставки.

Згідно з п.16 Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії №3103 від 12.11.2019 року власник колії сплачує Залізниці плату:

- за подачу, забирання вагонів - згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов?язані з ними послуги (Тарифне керівництво №l) - далі Тарифне керівництво №1;

- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці згідно Тарифного керівництва №1, сплачується не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця, за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П + К) * S,

де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв. м;

К - витрати залізниці на утримання 1 кв. м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції);

S - площа земельної ділянки, зайнята під?їзною колією у межах смуги відведення, кв.м.;

- за маневрову роботу - згідно Тарифного керівництва №1;

- інші збори і плати - згідно Тарифного керівництва №1.

Збори і плати вносяться через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця» згідно окремо укладеного договору про надання послуг, з урахуванням діючих коефіцієнтів.

Відповідно до абз. 2 п. 20 Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії №3103 від 12.11.2019 року у разі видання нормативних актів, які змінюють Правила обслуговування під`їзних колій, розміри плат, зборів та порядок їх сплати і т.ін., сторони зобов`язані привести договір у відповідність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до тексту договору.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження укладення сторонами додаткових угод до Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії №3103 від 12.11.2019 року в частині сплати власником колії Залізниці плати при слідуванні власного (орендованого) локомотиву «Своїм ходом» з під`їзної колії на колію іншого підприємства (з виїздом на станційні колії).

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач посилається на роз`яснення АТ «Укрзалізниця» для залізничних станцій від 07.11.2023 № ЦМ-13/3694, згідно з якими при слідуванні власного (орендованого) локомотиву «своїм ходом» з під`їзної колії на колію іншого підприємства (з виїздом на станційні колії) оформлюється згідно з вимогами пункту 1.5 Правил оформлення перевізних документів та сплачується відповідно до пункту 20.2 розділу ІІ Збірника тарифів.

Відповідно до статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Зважаючи на вказані положення, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства). Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19.

Згідно з п.1.1 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Згідно з п.1.5 Правил оформлення перевізних документів перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 «Найменування вантажу» відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - «Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря)»; для порожніх вагонів - «Порожній власний (орендований) вагон. З-під ... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)».

Самостійне переміщення ("своїм ходом") власного (орендованого) локомотива між станціями коліями загального користування оформлюється перевізними документами.

Згідно з п.1.4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-32826820/2020-0001 від 25.03.2020 надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Відповідно до п. 3 Порядку користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Проте, Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять, а Позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оформлення перевізних документів (накладних, накопичувальних карток, зведених відомостей, відомостей плати за користування вагонами, відомостей плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведених відомостей та інших документів) із здійснення Відповідачем «своїм ходом» 30 переїздів станційних колій Залізниці з під`їзної колії ПрАТ «Печанівський КХП» на під`їзну колію ТОВ «А.Т.К.» та зворотно для здійснення подачі/забирання вагонів.

Згідно з п.3.1 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (п. 12 Правил користування вагонами).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування вагонами).

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил користування вагонами).

За час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (п. 15 Правил користування вагонами).

Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Суд зазначає, що надані Позивачем пам`ятки ф.ГУ-45 підтверджують лише облік часу користування вагонами і контейнерами, а нарахування плати за користування вагонами і контейнерами провадиться за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45.

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять жодних первинних доказів на підтвердження нарахування Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» плати за користування вагонами і контейнерами Відповідачу за надані послуги з 30 переїздів станційних колій Залізниці з під`їзної колії ПрАТ «Печанівський КХП» на під`їзну колію ТОВ «А.Т.К.» та зворотно для здійснення подачі/забирання вагонів.

Крім того, п.1.5 Правил оформлення перевізних документів застосовується для самостійного переміщення ("своїм ходом") власного (орендованого) локомотива між станціями коліями загального користування, а в даному випадку переміщення відбувається в межах однієї станції - станції Печанівка, про що зазначає Позивач у позовній заяві.

При цьому, Суд зазначає, що роз`яснення АТ «Укрзалізниця» для залізничних станцій від 07.11.2023 № ЦМ-13/3694 не є нормативно - правовим актом та не обов`язковим для застосування, оскільки носить рекомендаційний характер, з урахуванням того, що вказане роз`яснення відсутнє в матеріалах справи.

Статтею 61 Статуту залізниць України визначено, що тарифи на перевезення, збори і штрафи, встановлені відповідно до чинного законодавства, публікуються у Збірниках правил перевезень і тарифів залізничного транспорту. Тарифи на перевезення і ставки зборів, затверджені залізницями, публікуються у засобах масової інформації із зазначенням терміну введення їх у дію.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 № 317 затверджено "Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги" (надалі - Збірник тарифів).

Згідно з пунктом 11 розділу І Збірнику тарифів плата за перевезення визначається згідно з правилами застосування тарифів, наведеними в розділі II цього Збірника.

З аналізу пункту 1 розділу ІІ Збірника тарифів вбачається, що розрахунок провізної плати залежить від багатьох критеріїв, серед іншого: типу вагону, виду відправки, відстані перевезення, маси вагонної відправки, приналежності вагону (належить залізниці або є власним вагоном), найменування вантажу - код вантажу за Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів (ЄТСНВ) та ін. Всі вказані обставини впливають на визначення тарифної схеми, за якою здійснюється розрахунок платежу.

Згідно з п.20.2 розділу ІІ Збірника тарифів слідування власного або орендованого локомотива "своїм ходом" загальною мережею залізниць України (крім пов`язаного з передавальними операціями) оформляється перевізними документами з оплатою за тарифною схемою 29.5 або 29.6. Плата за проїзд бригади, що обслуговує локомотив, не нараховується.

Станція відправлення в перевізні документи вносить відмітку "Власний (орендований) локомотив (електровоз або тепловоз) "своїм ходом"" ("Собственный (арендованный) локомотив (электровоз или тепловоз) "своим ходом"").

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оформлення перевізних документів щодо слідування власного або орендованого локомотива "своїм ходом" загальною мережею залізниць України для можливості нарахування плати відповідно до п.20.2 розділу ІІ Збірника тарифів, на який посилається Позивач.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про стягнення заборгованості у розмірі 89 532 грн. 00 коп. є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про стягнення заборгованості у розмірі 89 532 грн. 00 коп. - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 листопад 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин