Ухвала

від 19.11.2024 по справі 910/14051/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.11.2024Справа № 910/14051/24

Суддя Господарського суду міста Києва Смирнова Ю.М., розглянувши заяву Фермерського господарства Купренка Валерія Івановича про забезпечення позову до подання позовної заяви, особа, яка може отримати статус учасника справи: Міністерство юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Купренка Валерія Івановича звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд:

- накласти арешт на земельну ділянку площею 50,0000 га, кадастровий номер 3523687000:02:000:1145;

- заборонити Підвисоцькій сільській раді (код 04367080) приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою площею 50,0000 га з кадастровим номером 3523687000:02:000:1145 та/або вчиняти дії спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки, її поділу чи об`єднання;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 50,0000 га з кадастровим номером 3523687000:02:000:1145, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж земельної ділянки, зміни її кадастрового номеру, поділу чи об`єднання земельної ділянки, вчинення будь-яких інших реєстраційних дій, що тягнуть за собою зміну кадастрового номера земельної ділянки.

Заявник, в обґрунтування своїх вимог, посилається на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2023 у справі №912/249/23, яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2024, та яким визнано недійсним рішення Підвисоцької сільської ради «Про припинення права постійного користування за громадянином ОСОБА_1 » від 25.01.2022 №1406, визнано за Фермерським господарством Купренка Валерія Івановича право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 50 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка була надана ОСОБА_1 у постійне користування відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії КР №000101, виданого 02.03.2001 Новоархангельською районною радою народних депутатів Новоархангельського району Кіровоградської області та зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №101.

Стверджує, що в подальшому, на замовлення заявника було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Фермерському господарству Купренка Валерія Івановича загальною площею 50,0000 га для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ: 01.02) за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Підвисоцька сільська рада.

19.07.2024 на підставі вищевказаної технічної документації відділом №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:1145 площею 50 га, цільове призначення 01.02. для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, а 05.08.2024 державним реєстратором Приютівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області Реп`яхом В.В. зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523687000:02:000:1145 за Підвисоцькою сільською радою та право постійного користування земельною ділянкою за заявником.

За результатами розгляду скарги Підвисоцької сільської ради Міністерством юстиції України прийнято наказ №3158/5 від 01.11.2024, яким визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 05.08.2024 №74423496 державного реєстратора Приютівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області Реп`яха Василя Валентиновича.

Цей наказ прийнятий на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 01.10.2024.

Заявник зазначив, що має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про скасування вищевказаного наказу, яким задоволено скаргу Підвисоцької сільської ради - сторони у спорі щодо права постійного користування земельною ділянкою, який вже вирішений господарським судом в межах справи №912/249/23, у зв`язку з чим прийнято рішення не на користь Підвисоцької сільської ради.

Однак, незважаючи на те, що судом визнано право постійного користування земельною ділянкою за заявником, заявник підкреслює, що Підвисоцька сільська рада не відмовилася від свого наміру поділити спірну земельну ділянку та передати утворені земельні ділянки в оренду іншій фізичній особі. Стверджує, що в результаті анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на теперішній час відсутні зареєстровані права на земельну ділянку з кадастровим номером 3523687000:02:000:1145, що дозволяє Підвисоцькій сільській раді досягти своєї мети щодо поділу земельної ділянки та передачі утворених земельних ділянок в користування іншій особі, а поділ земельної ділянки та передача утворених в результаті поділу земельних ділянок в користування іншій особі унеможливить захист прав заявника в межах одного судового провадження, оскільки в такому разі заявнику необхідно буде оспорювати права нового користувача або користувачів в межах інших судових проваджень, у зв`язку з чим існує необхідність у вжитті запропонованих заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заборона відповідачу/іншим особам вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов`язання особи, яке виникає безпосередньо з відповідного процесуального документа (ухвали суду про забезпечення позову) та покликане забезпечити виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову і забезпечує ефективний захист, поновлення порушених прав позивача.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача/інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.

Відповідачем у майбутньому позові заявник визначив Міністерство юстиції України, предметом спору - визнання недійсним наказу відповідача.

Безумовно, рішення чи дії Міністерства юстиції України, як органу, що уповноважений на розгляд скарг у сфері державної реєстрації прав, справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

В той же час, у заяві про забезпечення позову заявник просить накласти арешт на земельну ділянку, заборонити органу місцевого самоврядування розпоряджатися нею, а також заборонити державним кадастровим реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки.

Отже, наведені вище заходи забезпечення позову не мають логічного зв`язку з потенційним предметом позовних вимог, позаяк фактично майбутнім предметом спору є наявність або відсутність підстав для скасування наказу відповідача, як органу, що уповноважений на розгляд скарг у сфері державної реєстрації прав, а не вимоги позивача про визнання прав на спірну земельну ділянку.

За таких обставин, в задоволенні заяви Фермерського господарства Купренка Валерія Івановича про забезпечення позову до подання позовної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.136 - 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фермерського господарства Купренка Валерія Івановича про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

Суддя Ю.М. Смирнова