Рішення

від 11.11.2024 по справі 910/3084/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2024справа №910/3084/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3084/24

за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича (вул. Шевченка, буд. 42, с. Тартаків Червоноградського району Львівської області, 80033; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Державного бюро розслідувань (вул. Мирного Панаса, буд. 28, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 41760289)

про стягнення 1 000 000 грн,

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Лук`янович В.О. (витяг з наказу від 31.08.2023 №187/ос).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича (далі - Господарство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) про стягнення 1 000 000 грн моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- позивачем 19.11.2020 за вих. №263 надіслано ДБР заяву про кримінальне правопорушення (далі - Заява);

- 01.12.2020 Господарство отримало від ДБР листа від 27.11.2020 за вих. №5990зкп/10-16-06-16792/20, в якому, зокрема, вказано, що Заяву направлено за належністю для розгляду в межах чинного законодавства до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові (далі - ТУ ДБР);

- дії ДБР при розгляді Заяви є незаконними, оскільки відповідачем не зареєстровано Заяву, а саме не внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не визначено Господарство потерпілою стороною в даному кримінальному провадженні;

- у зв`язку із такими діями відповідача Господарство не змогло захистити свої права, в результаті чого позивачу було спричинено моральну шкоду.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

ДБР 22.07.2024 подало суду відзив на позов, в якому заперечило проти задоволення позову, оскільки:

- ДБР є неналежним відповідачем, а позивач вводить суд в оману, підміняючи в тексті позовної заяви дії слідчих ТУ ДБР на дії посадових осіб ДБР під час внесення відомостей до ЄРДР;

- листом від 27.11.2020 за вих. №5990зкп/10-16-06-16792/20 ДБР проінформувало Господарство про направлення вказаної заяви за належністю для розгляду в межах чинного законодавства до ТУ ДБР, яке в свою чергу, повідомило заявника, що з його звернення не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР;

- Господарство, реалізуючи свої процесуальні права у межах кримінального судочинства, звернулося зі скаргою на бездіяльність працівників ДБР;

- ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №761/39395/20 зобов`язано внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви Господарства від 19.11.2020 вих. №263, розпочати розслідування та надати заявнику відповідний витяг;

- ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №761/39395/20 надійшла до ДБР 02.04.2021;

- листом від 09.04.2021 №10455-21/10-16-06-6060/21 ДБР повідомило позивача про направлення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №761/39395/20 за належністю для організації виконання до ТУ ДБР;

- ТУ ДБР виконано вимоги ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №761/39395/20 та внесено відомості до ЄРДР на підставі заяви Господарства від 19.11.2020 вих. №263, за номером кримінального провадження №62021140010000075 від 15.04.2021, про що проінформовано заявника;

- у позовній заяві Господарства у даній справі відсутній обґрунтований зміст позовних вимог щодо ДБР, що суперечить вимогам пункту 4 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;

- представник Господарства не наводить та не доводить належними та допустимими доказами моральної шкоди, завданої внаслідок вказаних дій ДБР, вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовані виключно загальними абстрактними твердженнями про приниження честі, гідності та ділової репутації;

- позивачем не доведено суду взаємозв`язок між доказами, обставинами справи та, як наслідок, розмір моральної шкоди; позивачем не зазначено в чому саме полягала діяльність Господарства як юридичної особи та яким чином вона змінилася (у бік погіршення) у зв`язку з неправомірними, на його думку, діями відповідача, та яким чином дії ДБР принизили його ділову репутацію як юридичної особи, в чому саме полягала неможливість його активної підприємницької діяльності як юридичної особи та який зв`язок такої неможливості пов`язаний з діями ДБР, як саме та скільки часу, зусиль необхідно йому для відновлення тієї репутації, яка, на його думку, існувала до порушеного права;

- позивачем не обґрунтовано та не надано розрахунку розміру заявленої моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн;

- правовідносини, що склалися між Господарством та ДБР, врегульовані кримінальним процесуальним законодавством.

3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив

Господарство 30.07.2024 подало суду відповідь на відзив, в якій зазначило, що представник ДБР надає недостовірну інформацію, тому що в позові викладено мотиви позовних вимог, з якими Господарство звернулося до суду; представник ДБР не вказав у відзиві норми Конституції України та законів, які спростовують обґрунтування, вказані в позові.

4. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 позовну заяву і додані до неї документи повернуто Господарству.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 скасовано; справу №910/3084/24 направлено до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження.

21.06.2024 матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва, а 25.06.2024 матеріали справи передано на сектор судді Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 позовну заяву Господарства залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

08.07.2024 позивачем подано суду документи на виконання ухвали суду від 27.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.08.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 підготовче засідання відкладено на 30.09.2024.

Відповідач 29.08.2024 подав суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що:

- у даній справі позов пред`явлено юридичною особою, а тому посилання на порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми та з родичами є неспроможними, оскільки вказане стосується фізичної особи - ОСОБА_1 , а не Господарства, яке є позивачем у цій справі;

- на думку ДБР, позовні вимоги спрямовані на захист не немайнових прав та інтересів Господарства як юридичної особи, а безпосередньо її представника - фізичної особи громадянина ОСОБА_1 ;

- позивач не наводить обґрунтованих аргументів, які б пояснювали, в чому конкретно полягає приниження ділової репутації та порушення особистих немайнових прав юридичної особи Господарства у розумінні статті 94 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

- позивач не наводить аргументів щодо активної підприємницької діяльності та не зазначає якою вона була до того, як він звернувся із заявою до ДБР;

- саме по собі посилання на норми Конституції України, їх довільне тлумачення позивачем не може вважатись безумовною підставою для задоволення позову без надання суду належних і допустимих доказів, які підтверджують обставини та доводи Господарства, а тому очевидною є відсутність шкоди, завданої юридичній особі - Господарству, нібито діями ДБР при розгляді заяви від 19.11.2020 вих. № 263;

- доказів неправомірності дій ДБР Господарством не подано, слідчий суддя неправомірними дії ДБР не визнавав, а факт прийняття процесуальної ухвали, якою зобов`язано відповідача внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не тягне наслідок цивільно-правового характеру й не може бути доказом завдання позивачу моральної шкоди;

- у межах справи № 910/3084/24 неправомірні дії ДБР, завдання Господарству шкоди та причинний зв`язок між такими діями ДБР і шкодою як необхідні складові для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, не знаходять свого підтвердження, а тому з урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо застосування статей 23, 1167, 1173, 1174 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.11.2024.

Представник позивача у судове засідання 11.11.2024 не з`явився, проте 22.07.2024 Господарство подало суду клопотання, в якому просило суд розгляд позовної заяви до ДБР про стягнення 1 000 000 грн моральної шкоди розглядати за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.11.2024 оголосила вступне слово та заперечила проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представник відповідача виступила з промовою (заключним словом), в якій посилалася на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 14.10.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

19.11.2020 Господарство звернулося до ДБР із заявою вих. №263 щодо можливого, на думку автора заяви, вчинення суддею Червоноградського міського суду Львівської області Новосадом М.Д. кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 366, 382 Кримінального кодексу України.

Листом від 27.11.2020 відповідач проінформував представника позивача про направлення вказаної заяви за належністю для розгляду в межах чинного законодавства до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А. від 24.12.2020 у справі №761/39395/20 зобов`язано уповноважену особу ДБР внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви Господарства від 19.11.2020 вих. №263, розпочати розслідування та надати заявнику відповідний витяг.

Вказана ухвала надійшла до ДБР 02.04.2021.

Листом від 09.04.2021 відповідач повідомив позивача про направлення ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2020 у справі №761/39395/20 за належністю для організації виконання до ТУ ДБР у м. Львові.

ТУ ДБР у м. Львові виконано вимоги ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2020 у справі №761/39395/20 та внесено відомості до ЄРДР на підставі заяви Господарства від 19.11.2020 вих. №263, про що проінформовано позивача.

Господарство вказує, що грубе порушення норм статей 40, 55, 56 Конституції України та норм Кримінального процесуального кодексу України з боку ДБР спричинило позивачу моральну шкоду у сумі 1 000 000 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що Господарством не наведено та не доведено належними і допустимими доказами моральної шкоди, завданої внаслідок описаних дій ДБР, вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовані виключно загальними абстрактними твердженнями про приниження честі, гідності та ділової репутації.

Також відповідач зазначає, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заявленої моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з частинами першою і другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно з частиною шостою статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

ВИСНОВКИ

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що ДБР є неналежним відповідачем у даній справі.

Проте, оскільки саме дії ДБР оскаржувалися позивачем до Шевченківського районного суду м. Києва, то ДБР є належним відповідачем у даній справі.

Разом з тим, зі змісту наведених правових норм вбачається, що зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач має довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А. від 24.12.2020 у справі №761/39395/20, скаргу Господарства задоволено; зобов`язано уповноважену особу ДБР внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, на підставі заяви ОСОБА_1 , що отримана суб`єктом оскарження 23.11.2020, розпочати розслідування та надати заявнику витяг з ЄРДР.

Суд зазначає, у вирішенні спорів, повязаних з відшкодуванням моральної шкоди, завданої юридичній особі, господарський суд в кожному конкретному випадку повинен з`ясовувати, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяні йому втрати немайнового характеру та чим (якими доказами) він обґрунтовує розмір відшкодування такої шкоди, що підлягає стягненню.

Відповідно до норм цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності, при цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб`єкт та об`єкт правопорушення, а також суб`єктивна та об`єктивна сторони.

Так, згідно з загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Крім того, суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд звертає увагу, що за змістом частин першої - третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Однак, позивач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували, що внаслідок дій ДБР щодо надіслання заяви Господарства за територіальною належністю до Головного управління ДБР у м. Львові, позивачу завдано будь-яку шкоду, зокрема, моральну та в чому конкретно виразилась така шкода.

Крім того, позивачем не надано доказів, що внаслідок дій ДБР було: порушено ділові зв`язки та не вказано, які саме ділові зв`язки, з якими особами; неможливо продовжувати активну підприємницьку діяльність; порушено стосунки з оточуючими людьми, які глузували з Господарства.

Щодо самого розміру заявленої позивачем суми моральної шкоди, то Господарство належним чином не обґрунтувало своєї вимоги, не надало розрахунку чи критеріїв, з яких воно виходило при визначенні заявленої до стягнення суми.

Враховуючи викладені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Господарства.

Керуючись статтями 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Державного бюро розслідувань (вул. Мирного Панаса, буд. 28, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 41760289) про стягнення 1 000 000 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.11.2024.

Суддя Оксана Марченко