Ухвала

від 20.11.2024 по справі 909/989/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.11.2024Справа № 909/989/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи № 909/989/24 за позовом Приватного підприємства "Вестхім" до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях, Державної казначейської служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер", Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", Міністерства оборони України, Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість", державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Юлії Василівни про визнання недійсними результатів електронного аукціону, зобов`язання вчинити дії, скасування технічної документації із землеустрою, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про витребування документів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Приватне підприємство "Вестхім" (далі - Підприємство) звернувся до Господарського суду міста Івано-Франківської області з позовом до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях (далі - Відділення), Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер", Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", Міністерства оборони України, Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість", державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Юлії Василівни (далі - Реєстратор), у якому просить суд: визнати недійсними результатів електронного аукціону № SPE001-UA-20240901-11878 щодо продажу об`єкту малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (далі - ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод"), які оформлені 26 вересня 2024 року протоколом про результати електронного аукціону від вказаної дати № SPE001-UA-20240901-11878 та затверджені наказом Відділення від 7 жовтня 2024 року № 275 "Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240901-11878 з продажу об`єкту малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11", а також визнати вищевказаний наказ Відділення незаконним та скасувати його; зобов`язати ДКСУ повернути Підприємству гарантійний внесок у розмірі 4 081 488,54 грн; скасувати технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності, площею 19,7949 га (кадастровий номер 2610100000:14:001:0028), ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території: вулиця Хриплинська, 11 у місті Івано-Франківськ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57298861 від 25 березня 2021 року, державний реєстратор Цалин Ю.В., Загвіздянська сільська рада, на підставі розпорядження серія та номер 26, виданий 2 лютого 2021 року, видавник Івано-Франківська обласна державна адміністрація на земельну ділянку, площею 14,3641 га (кадастровий номер 261010000:14:001:0255; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56959301 від 5 березня 2021 року, приватний нотаріус Павлінський В.Д., Івано-Франківський міський нотаріальний округ на підставі документів, наданих для реєстрації: документ, отриманий на запит державного реєстратора прав на нерухоме майно, серія та номер 1863, виданий 19 жовтня 2023 року, видавник: ОКП "Івано-Франківське ОБТІ"; договір про поділ майнового комплексу, що є спільною частковою власністю, серія та номер: 826, виданий 5 березня 2021 року, видавник: Павлінський В.Д., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу; рішення ФДМУ про включення об`єкта речового права до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, серія та номер 10-6213837, виданий 21 травня 2024 року, видавник: ФДМУ; документ, отриманий на запит державного реєстратора прав на нерухоме майно, серія та номер: 3/06/24, виданий 6 червня 2024 року, видавник: інженер з інвентаризації нерухомого майна Федоренко Б.В.; витребувати від Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області поземельні книги на земельні ділянки державної власності, площею 19,7949 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0028, яка перебувала в користуванні на праві постійного користування ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", для розміщення та постійної діяльності ЗСУ, на території міста Івано-Франківськ по вулиці Хриплинська, 11, а також поземельні книги на три земельні ділянки, площею 4,7135 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0256, площею 0,7173 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0257 та площею 14,3641 га, кадастровий номер 2610100000:14:001-0255; витребувати від ФДМУ рішення про включення об`єкта речового права до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, серія та номер 10-6213837, виданий 21 травня 2024 року, акт прийому передачі майна (ЄМК) укладений між Державним концерном "Укроборонпром" та ФДМУ; витребувати від ФДМУ та Відділення усі документи, які стосуються ЄМК за адресою: вулиця Хриплинська, 11 в місті Івано-Франківськ; витребувати від Івано-Франківської обласної державної адміністрації всі документи, які стосуються земельної ділянки державної власності, площею 19,7949 га, кадастровий номер 261010000014:001:0028, яка перебуває в користуванні на праві постійного користування ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, на території міста Івано-Франківськ по вулиці Хриплинська, 11, та документи на три земельні ділянки, площею 4,7135 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0256, площею 0,7173 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0257 та площею 14,3641 га, кадастровий номер 2610100000:14:001-0255; витребувати від Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області належним чином завірену копію державного акта на право постійного користування землею від 1999 року.

23 жовтня 2024 року (після подання вказаного позову ) до Господарського суду міста Івано-Франківської області від Підприємства надійшла заява про забезпечення доказів (вх. № 9256/24 від вказаної дати), у якій останній просив суд визнати доказами у справі майно, зазначене в переліку, що відображено в таблиці, наведеній у вказаній заяві, та заборонити Відділенню здійснювати розпорядження, у тому числі переміщення, передачу в користування третім особам, та вчиняти дії, пов`язані з передачею цього майна іншим особам.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2024 року позовну заяву та заяву про забезпечення доказів було передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 909/989/24 передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Павленку Є.В.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог покликаний забезпечувати правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті в рамках окремих справ, але об`єднуються однорідністю вимог або поданими доказами, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов.

Допускається можливість об`єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, є порушенням правил об`єднання таких вимог.

Зі змісту поданої Підприємством позовної заяви вбачається, що основною підставою для подачі даного позову є помилкове визначення позивачем під час проведення спірних торгів ставки спірного лоту. Зокрема, заявник посилався на те, що: "26 вересня 2024 року зранку біля заводу відбувся приліт трьох ракет на підстанцію, яка знаходиться від на за 150-200 метрів, та які летіли над територією нашого підприємства. В той час, коли необхідно було ставити ставку, було оголошено повітряну тривогу, а тому через хвилювання щодо можливих повторних прильотів в ставці сталася помилка (зокрема в комі), а так як це було на останніх секундах ставки, то ставку вже не було можливо ні зняти, ні виправити)". У зв`язку з цим заявник у своєму позові просить, зокрема, визнати недійсними результати вказаного аукціону, а також застосувати наслідки недійсності таких торгів, які фактично є похідними вимогами, а саме: скасувати наказ Відділення, яким затверджено протокол про результати спірного електронного аукціону, а також зобов`язати ДКСУ повернути відповідний гарантійний внесок.

Разом із цим, заявником заявлені також інші вимоги, які взагалі не пов`язані з наслідками визнання недійсності вищевказаного спірного аукціону, а саме: скасування технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності, площею 19,7949 га (кадастровий номер 2610100000:14:001:0028), ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території: вулиця Хриплинська, 11 у місті Івано-Франківськ; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57298861 від 25 березня 2021 року, державний реєстратор Цалин Ю.В., Загвіздянська сільська рада, на підставі розпорядження серія та номер 26, виданий 2 лютого 2021 року, видавник Івано-Франківська обласна державна адміністрація на земельну ділянку площею 14,3641 га (кадастровий номер 261010000:14:001:0255; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56959301 від 5 березня 2021 року, приватний нотаріус Павлінський В.Д., Івано-Франківський міський нотаріальний округ на підставі документів наданих для реєстрації: документ, отриманий на запит державного реєстратора прав на нерухоме майно, серія та номер 1863, виданий 19 жовтня 2023 року, видавник: ОКП "Івано-Франківське ОБТІ"; договір про поділ майнового комплексу, що є спільною частковою власністю, серія та номер: 826, виданий 5 березня 2021 року, видавник: Павлінський В.Д., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу; рішення ФДМУ про включення об`єкта речового права до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, серія та номер 10-6213837, виданий 21 травня 2024 року, видавник: ФДМУ; документ, отриманий на запит державного реєстратора прав на нерухоме майно, серія та номер: 3/06/24, виданий 6 червня 2024 року, видавник: інженер з інвентаризації нерухомого майна Федоренко Б.В.

Слід також зазначити, що вказані позовні вимоги позивача не є основними та похідними, оскільки задоволення однієї з перелічених вимог не залежить від задоволення інших позовних вимог Підприємства, а також не є однорідними позовними вимогами, оскільки не виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і не пов`язані між собою одним і тим же способом захисту прав і законних інтересів.

За таких обставин, суду необхідно буде здійснити аналіз кожної окремо взятої підстави позову, надати їм правову оцінку з дослідженням окремо взятого кола доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що сумісний розгляд заявлених позивачем вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення даного спору.

При цьому, судом враховано, що встановлення окремих порушень вимог чинного законодавства стосовно формування та упорядкування землевпорядної документації, та, у зв`язку з цим, скасування відповідних реєстраційних дій, може бути підставою для встановлення порушень при проведенні відповідних торгів, але виключно у разі встановлення таких обставин рішенням суду, яке набере законної сили у визначеному законом порядку, що виключає можливість задоволення усіх заявлених Підприємством позовних вимог в одному провадженні.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Даний позов пред`явлено заявником у тому числі до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер", Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", Міністерства оборони України, Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість".

Однак, жодних позовних вимог до вказаних осіб Підприємством не заявлено взагалі.

Разом із цим, за частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи: у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

У свою чергу, відповідно до статті 21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Аналогічна норма міститься в частині 4 статті 173 ГПК України.

У свою чергу, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року в справі № 910/7781/19.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 23 травня 2018 року в справі № 914/2006/17, від 30 січня 2020 року в справі № 826/5968/17, від 26 лютого 2020 року в справі № 287/167/18-ц та від 26 лютого 2020 року в справі № 826/15133/17.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1, абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні правові висновки зроблені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 914/2006/17, від 30 січня 2020 року в справі № 826/5968/17, від 26 лютого 2020 року в справі № 287/167/18-ц та від 26 лютого 2020 року в справі № 826/15133/17.

Як вже зазналося судом, Підприємство заявило вимоги про: скасування технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності, площею 19,7949 га (кадастровий номер 2610100000:14:001:0028), ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території: вулиця Хриплинська, 11 у місті Івано-Франківськ; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57298861 від 25 березня 2021 року, державний реєстратор Цалин Ю.В., Загвіздянська сільська рада, на підставі розпорядження серія та номер 26, виданий 2 лютого 2021 року, видавник Івано-Франківська обласна державна адміністрація на земельну ділянку площею 14,3641 га (кадастровий номер 261010000:14:001:0255; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56959301 від 5 березня 2021 року, приватний нотаріус Павлінський В.Д., Івано-Франківський міський нотаріальний округ на підставі документів, наданих для реєстрації: документ, отриманий на запит державного реєстратора прав на нерухоме майно, серія та номер 1863, виданий 19 жовтня 2023 року, видавник: ОКП "Івано-Франківське ОБТІ"; договір про поділ майнового комплексу, що є спільною частковою власністю, серія та номер: 826, виданий 5 березня 2021 року, видавник: Павлінський В.Д., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу; рішення ФДМУ про включення об`єкта речового права до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, серія та номер 10-6213837, виданий 21 травня 2024 року, видавник: ФДМУ; документ, отриманий на запит державного реєстратора прав на нерухоме майно, серія та номер: 3/06/24, виданий 6 червня 2024 року, видавник: інженер з інвентаризації нерухомого майна Федоренко Б.В.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує виключно правомірністю дій вказаних суб`єктів владних повноважень при прийнятті ними оскаржуваних рішень (реєстраційних дій).

Разом із цим, пунктом 13 частини 1 статті 20 ГПК України чітко визначено, що господарські суди розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Однак, жодних позовних вимог щодо захисту майна Підприємства або його майнових прав у даному позові у цій частині заявником не заявлено, наявність будь-якого майнового спору між Підприємством та відповідачами у даній справі судом не встановлено.

Відтак, вказані позовні вимоги мають виключно публічно-правовий характер, у зв`язку з чим підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Судом також враховано, що предметом спору у цій справі є, зокрема, незгода позивача з встановленими в протоколі від 26 вересня 2024 результатами проведених публічних торгів.

Поряд із цим, органи виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів діють як суб`єкти владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього аукціону відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності прийнятих в ході проведення відповідного аукціону рішень підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 29 січня 2019 року в справі № 819/829/17 (К/9901/42669/18) та в постанові від 14 травня 2019 року в справі № 918/843/17.

Судом враховано, що на час звернення до суду з даним позовом між Підприємством, як переможцем спірних торгів, та Відділенням, як його організатором, відповідного договору за результатами проведених торгів укладено не було. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні і позивачем надані не були.

Відтак, позовні вимоги Підприємства щодо визнання недійсними результатів електронного аукціону № SPE001-UA-20240901-11878, які оформлені 26 вересня 2024 року протоколом про результати електронного аукціону від вказаної дати № SPE001-UA-20240901-11878 та затверджені наказом Відділення від 7 жовтня 2024 року № 275 ", а також вимога про визнання незаконним та скасування вказаного наказу Відділення теж мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, у своєму позові Підприємство просило суд витребувати: у Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області поземельні книги на земельні ділянки державної власності, площею 19,7949 га, кадастровий номер 261010000014:001:0028, яка перебувала в користуванні на праві постійного користування ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", для розміщення та постійної діяльності ЗСУ, на території міста Івано-Франківськ по вулиці Хриплинська, 11, а також поземельні книги на три земельні ділянки, площею 4,7135 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0256, площею 0,7173 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0257 та площею 14,3641 га, кадастровий номер 2610100000:14:001-0255; у ФДМУ рішення про включення об`єкта речового права до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, серія та номер 10-6213837, виданий 21 травня 2024 року, акт прийому передачі майна (ЄМК) укладеного між Державним концерном "Укроборонпром" та ФДМУ; у ФДМУ та Відділення усі документи, які стосуються ЄМК за адресою: вулиця Хриплинська, 11 в місті Івано-Франківськ; в Івано-Франківської обласної державної адміністрації всі документи, які стосуються земельної ділянки державної власності, площею 19,7949 га, кадастровий номер 261010000014:001:0028, яка перебуває в користуванні на праві постійного користування ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, на території міста Івано-Франківськ по вулиці Хриплинська, 11, та документи на три земельні ділянки, площею 4, 7135 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0256, площею 0,7173 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0257 та площею 14,3641 га, кадастровий номер 2610100000:14:001-0255; у Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області належним чином завірену копію державного акта на право постійного користування землею від 1999 року.

При цьому, жодного посилання на приписи статті 81 ГПК України, яким врегульовано питання витребування доказів судом шляхом подання відповідного клопотання учасником справи, як, зокрема, і зазначення необхідних реквізитів та відомостей, передбачених частиною 2 статті 81 ГПК України, позовна заява Підприємства не містить, у зв`язку з чим вказані вимоги про витребування документів у вищевказаних суб`єктів владних повноважень фактично викладені як позовні вимоги.

У свою чергу, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.

Якщо, на думку заявника, відповідними розпорядниками інформації було порушено його право на отримання такої інформації, у тому числі щодо доступу до інформації та документів, які не місять інформації з обмеженим доступом, Підприємство не позбавлене права й можливості оскаржити такі рішення розпорядників та витребувати необхідну інформацію в порядку, передбаченому пунктом 7 частини 1 статті 19 КАС України. Тому ці позовні вимоги Підприємства розгляду в порядку господарського судочинства не підлягають.

Зазначене свідчить про порушення Підприємцем приписів статті 173 ГПК України, якими встановлені імперативні правила об`єднання позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Оскільки судом було встановлено порушення позивачем положень статті 173 ГПК України щодо правил об`єднання позовних вимог (у цьому позові містяться неоднорідні позовні вимоги, а також вимоги, які підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства) подана Підприємцем позовна заява згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України підлягає поверненню позивачу.

У той же час слід зазначити, що відповідно до частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Щодо поданої Підприємством після звернення до суду з вищевказаним позовом заяви про забезпечення доказів, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1- 2 статті 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За приписами частини 4 вказаної статті Кодексу забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Проте Господарським судом міста Києва встановлено, що дана позовна заява не підлягає розгляду в даному суді в зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Крім того, за приписами частини 1 статті 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; перелік документів, що додаються до заяви.

Однак, у заяві Підприємства зазначено, що вона подається до Господарського суду Івано-Франківської області, а не до Господарського суду міста Києва. При цьому, жодних додаткових заяв чи клопотань щодо уточнення раніше поданої заяви про забезпечення доказів (з урахуванням висновків суду, викладених в ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2024 року), заявником подано не було.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи (вчинення процесуальної дії) та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судом встановлено, що на підтвердження сплати судового збору Підприємство до вказаної заяви додало копію квитанції про сплату від 23 жовтня 2024 року № Q8RE-T4TE-U2FE на суму 1 514,00грн. Проте зі змісту вказаної квитанції вбачається, що ця сума грошових коштів була сплачена на банківський рахунок: UA688999980313141206083009612 .

Водночас вірними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях при поданні позову до Господарського суду міста Києва є: рахунок отримувача: UA918999980313191206083026001; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030101. Суд звертає увагу, що вказані реквізити розміщені на вебсайті Господарського суду міста Києва за посиланням: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/tax/.

Таким чином, у порушення приписів частини 3 статті 111 ГПК України матеріали заяви про забезпечення доказів не містять доказів сплати судового збору у визначеному порядку та розмірі.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (частина 4 статті 111 ГПК України).

Враховуючи те, що заява Підприємства подана без додержання вимог, встановлених статтею 111 ГПК України, і чинним процесуальним законодавством не передбачено права суду на передачу такої заяви до іншого суду за належною підсудністю, суд дійшов висновку про те, що остання підлягає поверненню заявнику на підставі частини 4 статті 111 ГПК України.

Керуючись статтями 4, 20, 21, 81, 110, 111, 173, пунктом 2 частини 5 статті 174, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Вестхім" до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях, Державної казначейської служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер", Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", Міністерства оборони України, Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість", державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Юлії Василівни про визнання недійсними результатів електронного аукціону, зобов`язання вчинити дії, скасування технічної документації із землеустрою, про витребування документів та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з доданими документами, а також заяву Приватного підприємства "Вестхім" від 23 жовтня 2024 року про забезпечення доказів, повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 20 листопада 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко