Рішення

від 19.11.2024 по справі 910/10152/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024Справа № 910/10152/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Акціонерного товариства "Київметробуд"

про стягнення 619 268, 71 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київметробуд" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 619 268, 71 грн., з яких: 602 651, 34 грн. - основного боргу, 3 359, 04 грн. - 3 % річних та 13 258, 33 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі звернення відповідача в рамках виконання договору № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018, позивачем було підключено відповідача до електромереж позивача в період з 10.07.2019 по 22.03.2023, проте відповідач за використану електричну енергію не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Суд зазначає, що 18.10.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року №3200-ІХ на підставі якого внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) - ч. 5 ст. ст.6 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами), підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 2, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Тож, судом було надіслано ухвалу від 27.08.2024 про відкриття провадження у даній справі в електронний кабінет відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 27.08.2024 отримана відповідачем 28.08.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа, відповідно до якої документ (ухвала суду від 27.08.2024) доставлено в електронний кабінет відповідача 27.08.2024 о 22:15 год.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 27.08.2024 також у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2018 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (далі - замовник) та Публічним акціонерним товариством "Київметробуд", перейменоване на Акціонерне товариство "Київметробуд" (далі - підрядник) укладено договір № 744-ДБМ-18, умовами якого передбачено, що підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)), (код 45221000-2 «Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів» за ДК 021- 2015), (далі - роботи), у встановлений Договором строк, а Замовник зобов`язується надати Підряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином роботи та оплатити, а по завершенні усіх робіт прийняти від Підрядника об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 4.6.16 договору, підрядник зобов`язаний у разі підключення до мереж замовника здійснити оплату (відшкодування витрат) Замовнику за спожиту електроенергію та воду в процесі виконання будівельних робіт відповідно до показників лічильників та згідно з чинними тарифами на підставі відповідних актів.

Строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до цього договору та закінчується 24.01.2023, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань сторонами, в тому числі гарантійних зобов`язань підрядника (п. 19.1. договору в редакції додаткової угоди № 12).

Так, відповідно до постанови НКРЕКП від 30.07.2019 № 1587, Комунальному підприємству "Київський метрополітен" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відтак, позивач є учасником ринку «на добу наперед» (далі - РДН) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР) у відповідності до укладених між позивачем і ДП "Оператор ринку" договорів, а саме:

- договір про участь у ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку від 16.09.2019 №312/01;

- договір про купівлю-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» від 17.09.2019 №312/01РДН;

- Договір про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку від 17.09.2019 №312/01ВДР.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 08.07.2019 № 477 звернувся до позивача з проханням надати дозвіл на підключення до електромереж КП "Київський метрополітен" обладнання відповідача будівельної дільниці № 215 об`єкту «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» згідно укладеного договору № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018.

Тож, на підставі листа відповідача від 08.07.2019 № 477 позивачем було видано розпорядження від 10.07.2019 № 68-ЕГ «Про підключення стороннього споживача», відповідно до якого на підставі укладеного договору будівельного підряду № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 позивач підключив до електричних мереж КП "Київський метрополітен" обладнання Акціонерного товариства "Київметробуд", що також підтверджується Актами опломбування кіл розрахункового обліку лічильників №№ 02251097 типу GAMA 300 та 02253722 типу GAMA 300.

Разом з тим, відповідач звернувся до позивача з листом від 20.03.2023 № 41ВП «Про забезпечення охорони 215, 214 І етап», відповідно до якого відповідач повідомив Позивача, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України і запровадженням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, відсутності працівників та обмеженого фінансування, роботи на ділянці 215 та 214 І етап в умовах воєнного стану не виконуються.

На підставі листа відповідача від 20.03.2023 № 41ВП позивачем було видано розпорядження від 22.03.2023 № 21-Е «Про відключення стороннього споживача» та відключено відповідача від мереж електропостачання позивача з 22.03.2023.

Отже, як зазначає позивач відповідач був підключений до електромереж позивача у період з 10.07.2019 по 22.03.2023.

З матеріалів справи вбачається, що у період з січня 2020 по березень 2023 року відповідачем було спожито електричну енергію з електромереж позивача на загальну суму 602 651, 34 грн, що підтверджується наступними актами (надання послуг):

- від 19.10.2022 № 9915 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за січень, березень, травень-серпень, жовтень-грудень 2020 року на загальну суму 5 487, 60 грн.;

- від 19.10.2022 № 9916 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії, за березень, червень, серпень, вересень, грудень 2021 року на загальну суму 140 320, 17 грн;

- від 19.10.2022 № 9917 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії, за січень, квітень, травень 2022 року на загальну суму 34 341, 00 грн;

- від 19.10.2022 № 9934 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за грудень 2019 року на загальну суму 6 637, 82 грн;

- від 19.10.2022 № 10463 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за червень-липень 2022 року на загальну суму 15 750, 36 грн;

- від 19.10.2022 № 10788 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за серпень 2022 року на загальну суму 11 744, 59 грн;

- від 19.10.2022 № 11202 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за вересень 2022 року на загальну суму 29 205, 95 грн.;

- від 11.11.2022 № 11480 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за жовтень 2022 року на загальну суму 22 957, 23 грн;

- від 31.12.2022 № 12148 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за листопад 2022 року на загальну суму 52 754, 73 грн;

- від 31.12.2022 № 12250 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за грудень 2022 року на загальну суму 89 820, 68 грн,

- від 31.03.2023 № 1143 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за березень 2023 року на загальну суму 46 574, 26 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а також актами (надання послуг), які не підписані відповідачем, а саме:

- від 08.02.2023 № 308 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за січень 2023 на загальну суму 83 960, 21 грн;

- від 06.03.2023 № 597 компенсації витрат за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за лютий 2023 на загальну суму 63 096, 74 грн.

Вищезазначені акти були надіслані відповідачу разом з листом-вимогою № 24/08-194 від 23.05.2024, в якому позивач просив відповідача у термін до 05.06.2024 сплатити заборгованість за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 602 651, 34 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, копією фіскального чеку та накладною АТ «Укрпошта» 0305610846640.

Проте, відповідач за спожиту електроенергію не розрахувався, акти надання послуг від 08.02.2023 № 308 на суму 83 960, 21 грн та від 06.03.2023 № 597 на суму 63 096, 74 грн. не підписав, вмотивовану відмову від їх підписання не надав, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 602 651, 34 грн.

Позивач зазначає, що факт і обсяг використання відповідачем електроенергії позивача у січні та лютому 2023 року додатково підтверджується фіксацією обсягу спожитої електроенергії сторонніми споживачами, що здійснюється позивачем шляхом внесення відповідної інформації до Журналу розрахунків спожитої електроенергії сторонніми споживачами, 2023 рік. Згідно показників лічильника № 02251097, внесених позивачем до Журналу (сторінка 28) обсяг спожитої відповідачем активної електроенергії (*20 А) в рамках виконання договору від 20.11.2018 № 744-ДБМ-18 у січні 2023 року становить 15 880 кВт год., а в лютому - 12 900 кВт год. Обсяг перетікання реактивної електроенергії (*20 R) у січні 2023 року становить 6 740 квар, а в лютому - 5 460 квар.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати спожитої електричної енергії за період підключення до електромереж позивача, зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 602 651, 34 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 359, 04 грн. - 3 % річних за період з 05.06.2024 по 12.08.2024 та 13 258, 33 грн. - інфляційних втрат за період з 05.06.2024 по 12.08.2024.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.07.2019 № 1587, Комунальному підприємству "Київський метрополітен" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч.1-2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п. 3.1.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Частинами 1 - 6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом вище, у п. 4.6.16 договору № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 сторони погодили, що підрядник зобов`язаний у разі підключення до мереж замовника здійснити оплату (відшкодування витрат) Замовнику за спожиту електроенергію та воду в процесі виконання будівельних робіт відповідно до показників лічильників та згідно з чинними тарифами на підставі відповідних актів.

Тож, на підставі листа відповідача від 08.07.2019 № 477 позивачем було видано розпорядження від 10.07.2019 № 68-ЕГ «Про підключення стороннього споживача», відповідно до якого на підставі укладеного договору будівельного підряду № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 підключив до електричних мереж КП "Київський метрополітен" обладнання Акціонерного товариства "Київметробуд", що також підтверджується Актами опломбування кіл розрахункового обліку лічильників №№ 02251097 типу GAMA 300 та 02253722 типу GAMA 300.

В подальшому, на підставі листа відповідача від 20.03.2023 № 41ВП позивачем було видано розпорядження від 22.03.2023 № 21-Е «Про відключення стороннього споживача» та відключено відповідача від мереж електропостачання позивача з 22.03.2023.

Отже, відповідач фактично був підключений до електромереж позивача у період з 10.07.2019 по 22.03.2023.

З матеріалів справи вбачається, що у період з січня 2020 по березень 2023 року відповідачем було спожито електричну енергію з електромереж позивача на загальну суму 602 651, 34 грн, що підтверджується актами (надання послуг) від 19.10.2022 № 9915; від 19.10.2022 № 9916; від 19.10.2022 № 9917; від 19.10.2022 № 9934; від 19.10.2022 № 10463; від 19.10.2022 № 10788; від 19.10.2022 № 11202; від 11.11.2022 № 11480; від 31.12.2022 № 12148; від 31.12.2022 № 12250, від 31.03.2023 № 1143, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а також актами (надання послуг), які не підписані відповідачем, а саме: від 08.02.2023 № 308; від 06.03.2023 № 597.

Судом встановлено, що вищезазначені акти були надіслані відповідачу листом-вимогою № 24/08-194 від 23.05.2024, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, копією фіскального чеку та накладною АТ «Укрпошта» 0305610846640.

Проте, відповідач не підписав вказані акти, за спожиту електроенергію не розрахувався.

Суд зазначає, що непідписання відповідачем актів за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, є фактом визнання відповідачем повного виконання позивачем своїх зобов`язань, відповідно, підписані з боку позивача акти про використану електричну енергію вважаються погодженими та прийнятими відповідачем і є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач звертався до відповідача з листом-вимогою № 24/08-194 від 23.05.2024, в якому просив відповідача у термін до 05.06.2024 сплатити заборгованість за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 602 651, 34 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, копією фіскального чеку від 24.05.2024 та накладною АТ «Укрпошта» 0305610846640.

Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Правилами поштового зв`язку визначено, що:

адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці;

поштова адреса - адреса відправника та адресата, яка зазначена на поштовому відправленні, бланку поштового переказу у спеціально призначеному для цього місці;

реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку;

повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Також в силу Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Згідно з п.1 глави ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Враховуючи те, що відправлення здійснено з м. Київ у м. Київ, у даному випадку нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції становлять 3 дні. Таким чином, відповідач мав отримати лист-вимогу 27.05.2024, в якому позивач встановив строк оплати до 05.06.2024.

Тож, починаючи з 06.06.2024 відбулось прострочення виконання відповідачем свого зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати спожитої електричної енергії з електромереж позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 602 651, 34 грн

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 359, 04 грн. - 3 % річних за період з 05.06.2024 по 12.08.2024 та 13 258, 33 грн. - інфляційних втрат за період з 05.06.2024 по 12.08.2024.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що позивачем допущено помилку у визначенні періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки як встановлено судом вище прострочення виконання грошового зобов`язання відбулося починаючи з 06.06.2024, при цьому суму 3% річних та інфляційних втрат нараховано позивачем вірно, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 359, 04 грн. - 3 % річних за період з 06.06.2024 по 12.08.2024 та 13 258, 33 грн. - інфляційних втрат за період з 06.06.2024 по 12.08.2024.

Тож, позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" - задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Київметробуд" (вул. Світлогірська, буд. 2/25, м. Київ, 03065, ідентифікаційний код - 01387432) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (проспект Берестейський, буд. 35, м. Київ, 03056, ідентифікаційний код - 03328913) 602 651 (шістсот дві тисячі шістсот п`ятдесят одну) грн 34 коп. - заборгованості, 3 359 (три тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн 04 коп. - 3 % річних, 13 258 (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн 33 коп. - інфляційних втрат та 7 431 (сім тисяч чотириста тридцять одну) грн 22 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков