Рішення

від 19.11.2024 по справі 910/9905/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024Справа № 910/9905/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Будинку відпочинку "Конча-Заспа" Державного управління справами

про стягнення 896 929, 72 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Будинку відпочинку "Конча-Заспа" Державного управління справами (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 896 929, 72 грн., з яких: 772 672, 88 грн. - борг за надані послуги з розподілу електричної енергії, 12 162, 58 грн - борг за надані послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії, 60 437, 76 грн - пені, 37 346, 73 грн - інфляційних втрат та 14 309, 77 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 3209047 (в редакції додаткової угоди від 06.09.2010).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

06.09.2024 та 10.09.2024 до суду надійшли відзиви Будинку відпочинку "Конча-Заспа" Державного управління справами на позовну заяву, в яких відповідач, зокрема зазначає, що визнає наявність заборгованості: за надання послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 772 672, 88 грн. (нараховано 1 418 850,19 грн - сплачено 646 177,31 грн) за грудень 2022 року, грудень 2023 року - червень 2024 року станом на 01.08.2024, за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 12 162, 58 грн (нараховано 12 162, 58 грн - сплачено 0,00 грн) за березень - червень 2024 року станом на 01.08.2024. Крім того, відповідач повідомляє, що ним частково погашено суму боргу на загальну суму 509 175, 14 грн., на підтвердження чого надано платіжні інструкції. Також, відповідач вказує, що 16.08.2024 на адресу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» ним було направлено гарантійного листа про зобов`язання відповідача сплатити суму боргу в повному обсязі до жовтня 2024 року.

Крім того, разом з відзивом на позовну заяву, відповідачем подано заяву про поновлення строку на подання відзив на позовну заяву.

Розглянувши заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 19.08.2024 про відкриття провадження у справі № 910/9905/24 зобов`язано відповідача надати суду в строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 2, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 19.08.2024 отримана відповідачем 22.08.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа (ухвала суду від 19.08.2024) до електронного кабінета відповідача 21.08.2024 о 02:20 год., тож з урахуванням ч. 1 ст.253 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем подання відзиву на позовну заяву є 06.09.2024.

Відповідно до ч. 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Тож, відзив на позовну заяву надійшов до суду у встановлений судом строк, відповідає вимогам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з чим, суд приймає його до розгляду.

11.09.2024 до суду надійшла заява позивача про закриття провадження в справі в частині стягнення суми сплаченого основного боргу, в якій позивач просить суд закрити провадження в частині стягнення 436 774, 06 грн боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії та 12 162, 58 грн боргу за наданні послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а також стягнути з Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» 335 898, 82 грн боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії, пеню у сумі 60 437, 76 грн, інфляційну складову боргу у сумі 37 346, 73 грн та 3 % річних у сумі 14 309, 77 грн.

17.10.2024 до суду надійшла заява відповідача, в якій відповідач повідомляє, що ним було направлено позивачу лист про врегулювання питання сплати пені, інфляційних витрат, 3% річних та судового збору в позасудовому порядку.

24.10.2024 до суду надійшла заява позивача про закриття провадження в справі в частині стягнення суми сплаченого основного боргу, в якій позивач просить суд закрити провадження в частині стягнення 760 669, 72 грн боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії та 12 162, 58 грн боргу за наданні послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а також просить суд стягнути з Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» 12 003, 16 грн боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії, пеню у сумі 60 437, 76 грн, інфляційну складову боргу у сумі 37 346, 73 грн та 3 % річних у сумі 14 309,77 грн.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Згідно з пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» є оператором системи розподілу (ОСР) та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 13.11.2018р. № 1411.

Відповідно до п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі -постачальник/ОСР) та Будинком відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами (далі -споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 3209047 з особовим рахунком споживача № 3209047, який згідно додаткової угоди від 06.09.2010 викладено в новій редакції.

Тож, відповідно до розділу 1 даного договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід`ємними частинами, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електричних мереж споживача.

Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена у додатку «Перелік об`єктів споживача».

Відповідно до п. 2.3. договору споживач зобов`язаний, зокрема оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (п. 2.3.3.); здійснювати оплату за перетікання електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками «Порядок розрахунків» та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» (п.2.3.4).

У п. 4.2.1. договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 -2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4. договору).

Додатком 4А до договору № 3209047 сторони погодили перелік об`єктів споживача - Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами.

Додатком 5Б до договору № 3209047 сторони погодили Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Додатком № 13 до договору № 3209047 погоджено Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», як Оператор системи розподілу, було розміщено на головній сторінці свого сайту https://dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, в тому числі Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який є публічним договором приєднання та встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між Оператором системи розподілу та непобутовими споживачами (Споживач) та є додатком 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Отже, з 01.01.2019 розподіл електричної енергії по об`єкту відповідача - Столичне шосе, 24 км за ЕІС - кодами 62Z4693257044193, 62Z5117901934322, 62Z7716215875879, 62Z7558826760786, 62Z8330254227942, 62Z9946094528369 здійснюється на підставі публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєднано Будинок відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на умовах договору про постачання електричної енергії № 33706 за особовим рахунком Споживача № 3209047.

Відповідно до п. 4 додатку 4 до вказаного договору, оплата послуг з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду за який здійснюється оплата, якщо інше не узгоджене сторонами.

Згідно п. 5 додатку 4 до договору, сума попередньої оплати визначається на основі заявленого Споживачем на наступний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, який відображається у продовженні Додатка 12 до Договору, з урахуванням відповідного тарифу на розподіл електричної енергії. Якщо попередня оплата розраховується для споживача, у якого відсутні заявлені на наступний розрахунковий період обсяги споживання електричної енергії, сума попередньої оплати визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та за відповідним тарифом на розподіл електричної енергії.

Відповідно до п. 6 Додатку 4 до Договору, сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або Оператором системи розподілу розрахунковим шляхом, у відповідності до Кодексу комерційного обліку за поточний розрахунковий період з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії у розрахунковому періоді.

Оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі «Особистий кабінет», що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу за посиланням: https://dtek-kem.com.ua (далі - «Особистий кабінет»), на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або Оператором системи розподілу (п. 7 додатку 4 до договору).

У п. 9 додатку 4 до договору сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами, які визначені п. 32 даного Додатку є «Особистий кабінет». У випадку, якщо з технічних причин Сторони не мають можливості здійснювати інформаційний та/або документальний обмін за допомогою «Особистого кабінету» сторони повинні:

- Споживач протягом 3-х календарних днів, письмово повідомити Оператора системи розподілу про настання таких причин;

- Оператор системи розподілу розмістити інформаційне повідомлення на офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 14 Додатку 4 до Договору оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Згідно п. 26 Додатку 4 Договору, за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених Додатком 4, Споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Пунктом 32 Додатку 4 до Договору визначено, що сторони використовують веб-сервіс «Особистий кабінет» та додаткові способи/засоби технічного зв`язку, що підтримуються Оператором системи розподілу, у відповідності до вимог даного Додатку для:

- формування/внесення показів засобу (ів) обліку за розрахунковий період та надання Оператору системи розподілу «Звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць» (наведений в Додатку 11 до Договору, далі - Звіт), що вважатиметься наданим Звітом за розрахунковий період у відповідності з вимогами п. 3.3 та п.3.4 Договору;

- направлення/отримання рахунків на оплату послуг з розподілу електроенергії;

- направлення/отримання рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії;

- направлення/отримання актів приймання - передавання послуг з розподілу;

- направлення/отримання актів приймання - передавання послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії;

- направлення/отримання попереджень про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), які передбачені Додатком №13 до Договору;

- направлення/отримання Договорів про надання послуг з розподілу електричною енергією та додаткових угод до даних Договорів;

- направлення/ отримання звернень по коригуванню заявлених обсягів розподілу електричної енергії;

- обміну іншими документами.

Згідно п. 33 додатку 4 до договору, споживач протягом трьох робочих днів з дати отримання акту надання послуг з розподілу електричної енергії та акту надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії повинен підписати та повернути їх до Оператора системи розподілу. У випадку не повернення споживачем протягом трьох календарних днів, з дати отримання, акти вважаються підписаними з боку споживача.

Відповідно до п. 34 додатку 4 до договору електронні документи, якими сторони здійснюють обмін та надаються через веб-сервіс «Особистий кабінет» визнаються Сторонами документами ідентичними з документацією та реквізитами з документами на папері, являються оригіналами і мають однакову юридичну силу. Зокрема, вважаються офіційними документами, заявами, зверненнями, попередження про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), та іншими документами, якими обмінюються Сторони. Документи вважаються отриманими Споживачем з дати та часу їх надсилання на веб-сервіс «Особистий кабінет».

Отже, відповідно до умов договору, сторони використовують веб-сервіс «Особистий кабінет» для обміну електронними документами.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" та Будинком відпочинку "Конча-Заспа" Державного управління справами було укладено ряд додаткових угод від 25.01.2022, від 17.01.2023, від 14.02.2024, до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, якими сторони погодили очікувані обсяги розподілу електричної енергії.

Як зазначає позивач, на підставі отриманих показників приладів обліку позивачем було сформовано рахунки:

- за період грудень 2022 року, грудень 2023 року - червень 2024 року на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії на загальну суму 1 418 850,19 грн,

- за період березень - червень 2024 року на оплату наданих послуг з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 12 162,58 грн.

Позивач також зазначає, що з урахуванням дати фактичного формування рахунків за кожний розрахунковий період, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок не пізніше 5 робочих днів з дати їх формування позивачем у веб-сервісі «Особистий кабінет», а саме: за грудень 2022 року - 10.01.2023, за грудень 2023 року - 03.01.2024, за січень 2024 року - 14.02.2024, за лютий 2024 року - 09.03.2024, за березень 2024 року - 09.04.2024, за квітень 2024 року - 08.05.2024, за травень 2024 року - 08.06.2024, за червень 2024 року - 06.07.2024.

Проте, Будинком відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами порушено договірні зобов`язання в частині повної своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість: за надання послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 772 672, 88 грн. (нараховано 1 418 850,19 грн - сплачено 646 177,31 грн) за грудень 2022 року, грудень 2023 року - червень 2024 року та за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 12 162,58 грн (нараховано 12 162,58 грн - сплачено 0,00 грн) за березень - червень 2024 року.

Позивач вказує, що вказана заборгованість відповідача підтверджується також актами надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за спірний період, розшифруваннями нарахувань за надані споживачу послуги, роздруківками з «Особистого кабінету» споживача, додатками до рахунків, рахунками, що були сформовані через веб-сервіс «Особистий кабінет», довідками про надходження коштів від споживача за спірний період.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 772 672, 88 грн. та наданих послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у сумі 12 162,58 грн, зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 784 835, 46 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 60 437, 76 грн - пені за періоди з 14.02.2024 по 26.07.2024 та з 09.04.2024 по 26.07.2024, 37 346, 73 грн - інфляційних втрат за періоди з 10.01.2023 по 03.07.2024 та з 09.04.2024 по 26.07.2024 і 14 309, 77 грн. - 3 % річних за періоди з 10.01.2023 по 26.07.2024 та з 09.04.2024 по 26.07.2024.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічні положення містяться і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст.634 Цивільного кодексу України).

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до преамбули вказаного закону, він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами першою та другою статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За приписом пункту 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарськи договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі отриманих показників приладів обліку позивачем було сформовано рахунки на оплату споживачем, а саме:

- за період грудень 2022 року, грудень 2023 року - червень 2024 року на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії на загальну суму 1 418 850,19 грн,

- за період березень - червень 2024 року на оплату наданих послуг з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 12 162,58 грн.

Крім того, на підтвердження факту надання відповідачу послуг з розподілу електричної енергії та послуг з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії позивачем надано суду акти надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за спірний період, розшифруваннями нарахувань за надані споживачу послуги, роздруківки з «Особистого кабінету» споживача, додатки до рахунків, рахунки, що були сформовані через веб-сервіс «Особистий кабінет», довідки про надходження коштів від споживача за спірний період.

Відповідно до п. 14 Додатку 4 до Договору оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Згідно п. 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії до Додатку 10 до договору, оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу, як правило, у формі попередньої оплати за рахунками Оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене Сторонами. Сума попередньої оплати може визначатися на підставі обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за аналогічний місяць минулого року або обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за попередній місяць поточного року. Оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих Оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет», розміщений на сайті Оператора системи розподілу за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений Сторонами. Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку. Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків Споживачем.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, з урахуванням дати фактичного формування рахунків за кожний розрахунковий період, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок не пізніше 5 робочих днів з дати їх формування позивачем у веб-сервісі «Особистий кабінет», а саме: за грудень 2022 року - 10.01.2023, за грудень 2023 року - 03.01.2024, за січень 2024 року - 14.02.2024, за лютий 2024 року - 09.03.2024, за березень 2024 року - 09.04.2024, за квітень 2024 року - 08.05.2024, за травень 2024 року - 08.06.2024, за червень 2024 року - 06.07.2024.

Проте, Будинком відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами порушено договірні зобов`язання в частині повної своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість: за надання послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 772 672, 88 грн. за грудень 2022 року, грудень 2023 року - червень 2024 року та за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 12 162,58 грн за березень - червень 2024 року.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Отже, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи належними та допустимим відповідно до статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України доказами в їх сукупності підтверджується надання позивачем відповідачу послуг з розподілу електричної енергії та послуг з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі відповідачем здійснено оплату заборгованості за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, а саме перераховано позивачу кошти у розмірі 772 672, 88 грн за надані послуги з розподілу електричної енергії та сумі 12 162,58 грн за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, що підтверджується платіжними інструкціями № 644 від 15.08.2024 на суму 200 485, 33 грн., № 645 від 15.08.2024 на суму 152 919, 72 грн., № 646 від 15.08.2024 на суму 3 917, 21 грн., № 647 від 15.08.2024 на суму 2 711, 99 грн., № 648 від 15.08.2024 на суму 2 227, 90 грн., № 649 від 15.08.2024 на суму 3 305, 48 грн, № 662 від 15.08.2024 на суму 128 171, 14 грн., № 663 від 15.08.2024 на суму 4 475, 38 грн., № 729 від 04.09.2024 на суму 3 280,39 грн., № 728 від 05.09.2024 на суму 4 787, 95 грн, № 727 від 05.09.2024 на суму 138 064, 66 грн, № 726 від 05.09.2024 на суму 141 028, 87 грн.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/9905/24 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основного боргу у розмірі 772 672, 88 грн за наданні послуги з розподілу електричної енергії та в сумі 12 162,58 грн за наданні послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, які були сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості після відкриття провадження у справі, за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день прийняття рішення у справі надані позивачем послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 оплачені відповідачем у повному обсязі.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 60 437, 76 грн - пені за періоди з 14.02.2024 по 26.07.2024 та з 09.04.2024 по 26.07.2024, 37 346, 73 грн - інфляційних втрат за періоди з 10.01.2023 по 03.07.2024 та з 09.04.2024 по 26.07.2024 і 14 309, 77 грн. - 3 % річних за періоди з 10.01.2023 по 26.07.2024 та з 09.04.2024 по 26.07.2024.

Відповідно до п. 26 Додатку 4 Договору, за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених Додатком 4, Споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року)

Оскільки положення договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій не припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні у розмірі нарахування пені.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені в розмірі 60 436, 12 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за наступний період, а саме: періоди з 14.02.2024 по 26.07.2024 та з 09.04.2024 по 26.07.2024 нарахована окремо за надані позивачем послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню частково.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 37 346, 73 грн - інфляційних втрат за періоди з 10.01.2023 по 03.07.2024 та з 09.04.2024 по 26.07.2024 і 14 309, 77 грн. - 3 % річних за періоди з 10.01.2023 по 26.07.2024 та з 09.04.2024 по 26.07.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України- стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих комунальних послуг з постачання теплової енергії , в силу положень ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню з відповідача 37 346, 73 грн - інфляційних втрат за періоди з 10.01.2023 по 03.07.2024 та з 09.04.2024 по 26.07.2024 і 14 309, 77 грн. - 3 % річних за періоди з 10.01.2023 по 26.07.2024 та з 09.04.2024 по 26.07.2024.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тож, витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в частині закриття провадження - на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/9905/24 в частині стягнення заборгованості у розмірі 772 672, 88 грн за надані послуги з розподілу електричної енергії та заборгованості у сумі 12 162,58 грн за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" - задовольнити частково.

3. Стягнути з Будинку відпочинку "Конча-Заспа" Державного управління справами (Столичне шосе, 24 км, м. Київ, 03131, ідентифікаційний код - 03539053) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (вул. Новокостянтинівська, буд. 20, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код - 41946011) 60 436 (шістдесят тисяч чотириста тридцять шість) грн 12 коп. - пені, 37 346 (тридцять сім тисяч триста сорок шість) грн 73 коп. - інфляційних втрат, 14 309 (чотирнадцять тисяч триста дев`ять) грн 77 коп. - 3 % річних та 10 736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн 14 коп. - судового збору.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков