Ухвала

від 18.11.2024 по справі 490/5347/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/5347/22

н\п 2-с/490/165/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Крусір Н.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 490/5347/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2022 року Центральним районним судом м. Миколаєва виданий судовий наказ (справа №490/5347/22) за заявою ТОВ «Миколаївгаз Збут», яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Миколаївгаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 60789,03 грн - основного боргу, 7440,39 грн - інфляційних витрат, 2677,32 грн - 3% річних та судового збору у розмірі 248,10 грн.

15.11.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , про скасування судового наказу, в якій заявник висловлює свою незгоду із заявленими вимогами, вважає за необхідне скасувати судовий наказ, мотивуючи це тим, що письмового договору щодо надання послуг за спожитий природній газ, який регулював би цивільно-правові відносини з ТОВ «МИКОЛАЇВГАЗЗБУТ» немає. Крім того, зазначає, що досудового врегулювання зі сторони ТОВ «МИКОЛАЇВГАЗЗБУТ» проведено не було. На адресу реєстрації проживання від заявника не надходили повідомлення про сплату боргу чи можливість її реструктуризації. Таким чином, вимоги заявника про стягнення з боржника заборгованості за спожиті комунальні послуги не підтверджуються ні договором, ні іншими письмовими доказами. Також ОСОБА_1 вказує, що заявник не взяв до уваги той факт, що він є добросовісним споживачем комунальних послуг та вносить оплату за споживання природного газу згідно своїх фінансових можливостей. Окрім того, він не згоден з сумою боргу, яка підлягає стягненню з нього.

Отже, на підставі вищевикладеного, заявник вважає, що заборгованість нарахована неправомірно, а тому у заяві про видачу судового наказу вбачається спір про право, отже судовий наказ підлягає скасуванню.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.11.2024 року прийнято дану заяву до розгляду, призначено судове засідання.

Відповідно до частини другої статті 170ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

ОСОБА_1 надав клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому вказує, що в зв`язку з постійними повітряними тривогами та ракетними обстрілами, напруженою ситуацією в регіоні, пов`язаною зі збройною агресією російської федерації проти України, у нього не було можливості вчасно ознайомитися з матеріалами справи та підготувати юридичну позицію та звернутися до суду для захисту свого порушеного права.

Враховуючи вищевказане, суд вважає причини пропуску строку на звернення із заявою про скасування судового наказу поважними, а тому клопотання заявника про поновлення пропущеного строку підлягає задоволенню.

Згідно із частиною третьою статті 171ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи вимоги цивільно - процесуального законодавства - судовий наказ скасовується, якщо надійшла заява боржника про скасування судового наказу.

Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Отже, зазначені в заяві про скасування судового наказу доводи заявника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

За таких обставин, оскільки спірний наказ видано без врахування наведених у заяві про скасування судового наказу обставин та фактів, зважаючи на те, що боржник оспорює наявність заборгованості, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.

За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що у даному випадку з правовідносин, які склалися між сторонами вбачається спір про право, тому суд вважає, що судовий наказ від 25.11.2022 року по справі №490/5347/22 підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.170,171 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання про поновлення пропущеного строку - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для подачі заяви про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 490/5347/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Центральним районним судом м. Миколаєва 25 листопада 2022 року, у справі №490/5347/22, за заявою ТОВ «Миколаївгаз Збут» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ в сумі 60789,03 грн - основного боргу, 7440,39 грн - інфляційних витрат, 2677,32 грн - 3% річних та судового збору у розмірі 248,10 грн.

Роз`яснити стягувачу його право на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному порядку.

Ухвала оскаржується в порядку, передбаченому ст.ст. 352-354 ЦПК України.

Суддя Н.П. Черенкова