Рішення

від 20.11.2024 по справі 913/395/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Харків Справа № 913/395/24

Провадження №1/913/395/24

За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТЕПЛОАНТИКОРЗАХИСТ", м. Рубіжне Луганської області

співвідповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 80819 грн. 51 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Без повідомлення та виклику учасників справи

Суть спору: про солідарне стягнення 70000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 5999 грн. 54 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом та 4819 грн. 97 коп. комісії за заявкою від 15.02.2022 на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок".

Юрисдикцію цієї справи за участю фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суд визначив на підставі ч. 11 ст. 30 ГПК України та з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц про те, що суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи, оскільки така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Ухвалою від 23.09.2024 суд відкрив провадження у цій справі у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження регулюються ст. 252 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Як свідчать матеріали справи, сторони не заявляли відповідних клопотань.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженого Законом України від 29.10.2024 № 4024-IX - з 05 годин 30 хвилин 10.11.2024 на 90 діб, до 07.02.2025.

Згідно відповіді від 21.09.2024 № 799003 на запит з Єдиного державного демографічного реєстру, який зроблений судом, за відповідними параметрами підтверджена особа ОСОБА_1 з адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .

Мінсоцполітики у листі № 22241/0/2-24/3 від 26.09.2024 повідомило господарський суд, що ОСОБА_1 (громадянин України, чоловік): РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце народження: АДРЕСА_2 , дата: 08.10.1976; був зареєстрований та фактично проживав: АДРЕСА_3 ; адреса листування та фактичного проживання: АДРЕСА_4 з 08.03.2022.

Так, у відповідності до ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (у редакції Закону від 21.04.2022 № 2217-IХ) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У відповідності до наказу № 309 від 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджений Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією.

У вказаному переліку значиться Рубіжанська міська територіальна громада (UA44120090000062828) Луганської області (13.05.2022), на території якої зареєстровані відповідачі.

За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення у м. Рубіжне Луганської області тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту є неможливим.

Оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень до м. Рубіжне Луганської області, тому суд з метою належного повідомлення співвідповідача про розгляд справи надіслав ухвалу від 23.09.2024 про відкриття провадження у справі № 913/395/24 на його адресу у Київську область, Обуховський р-н, с. Підгірці, вул. Жорновки, буд. 43, проте, поштове відправлення повернулось з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ухвала суду від 23.09.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана на електронну адресу відповідачів info@zintec.ua, ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка отримана адресатами, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (арк. справи 59, 60), та суд повідомив співвідповідача про відкриття провадження та розгляд справи № 913/395/24 за номером телефону (099) 295 12 42, що підтверджується телефонограмою (арк. справи 56).

Також суд здійснив відповідне повідомлення через розміщення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі "Інше/Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях") офіційного вебпорталу "Судова влада в Україні" в Інтернеті (арк. 61).

Ухвала суду від 23.09.2024 про відкриття провадження у справі також була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, 15.02.2022 через систему інтернет-клієнт-банкінг та з використанням електронного цифрового підпису Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТЕПЛОАНТИКОРЗАХИСТ" підписало Заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок".

Згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису Заявка на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" була підписана обома сторонами, зокрема клієнтом 15.02.2022.

Згідно заявки клієнт просить надати кредит за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_2 на наступних мовах: Мета кредиту - поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта; вид кредиту - овердрафтовий кредит; спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом; розмір поточного ліміту - 70000,00 грн.; мінімальний розмір ліміту - 10000 грн.; максимальний розмір ліміту - для ФОП: 500 000 грн., для приватних ЮО: 2 000 000 грн., для державних та комунальних ЮО: 1 000 000 грн.; розмір відсоткової ставки - 16,5%; розмір комісії за управління фінансовим кредитом - 0,3 % від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку клієнта за звітній місяць; можливі види (форми) забезпечення кредиту - порука для юридичних осіб, крім державних та комунальних підприємств; строк надання кредиту - 12 місяців.

У заявці зазначено, що підписанням цього документу клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу "Загальні положення" та підрозділу "Кредитний ліміт на поточний рахунок" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПриватБанк" у мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms, які разом із цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі, та зобов`язується належним чином їх виконувати. Підписанням цієї заявки клієнт висловив свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок". У разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку, розмір Ліміту може бути змінений Банком, про що Банк повідомляє Клієнта за 3 календарні дні у спосіб, визначений цими Умовами.

Клієнт підтвердив ознайомлення із розділом "Загальні положення", а також підрозділом "Кредитний ліміт на поточний рахунок" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою: https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви.

Відтак, регулювання правовідносин сторін здійснюється розділом 3.2.1 "Кредитний ліміт".

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок клієнта на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та правилами надання банківських послуг в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим договором терміни.

Розмір кредиту, який може бути наданий клієнту, складає від 10 000 до 2 000 000 гривень (п. 3.2.1.1.2 кредитного договору).

Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня (п. 3.2.1.1.3 кредитного договору).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту приєднання клієнта до договору. При належному виконанні клієнтом зобов`язань, передбачених цим договором, за відсутності заперечень клієнта, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк у порядку, передбаченому п. 3.2.1.6.1 цього договору (п. 3.2.1.1.8 кредитного договору).

За управлінням фінансовим інструментом клієнт сплачує банку комісію (п. 3.2.1.4.1 кредитного договору).

Пунктом 3.2.1.4.2 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнт сплачує проценти.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2.3 клієнт зобов`язаний повернути Кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.6.1, 3.2.1.2.3.9, 3.2.1.4.3 цього договору.

Сторони домовились, що сума заборгованості по кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта, а сума заборгованості по Кредиту, отриманого Клієнтом аграрного сектора економіки підлягає погашенню клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта (п. 3.2.1.4.3 кредитного договору).

Строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору (п. 3.2.1.6.1 кредитного договору).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ КБ "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, співвідповідач) був укладений договір поруки № Р1644934350637665077 від 15.02.2022, за умовами якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання позичальником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки).

На виконання умов кредитного договору банком видано позичальнику кредит у сумі 70000 грн 00 коп., який останній своєчасно та у повному обсязі не повернув.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором через припинення щомісячних платежів за графіком.

Оскільки відповідачі свої зобов`язання не виконали, утворилась заборгованість за тілом кредиту у сумі 70000 грн. 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 5999 грн. 54 коп. (за період з 01.03.2022 по 30.07.2022) та 4819 грн. 75 коп. заборгованості з комісії (за період з 01.03.2022 по 01.01.2024), тому позивач звернувся до суду.

У заяві від 17.10.2024 позивач надав пояснення щодо визначення у позові дати повернення кредиту та зазначив, що дата повернення кредиту у строк до 31.07.2022, яка вказана в договорі поруки, є технічною помилкою та не може бути менше, ніж строк кредитного договору, оскільки умовами кредитного договору передбачено строк кредитування - 12 місяців.

Відповідачами відзиви на позовну заяву не надані, позов не оспорений.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Подібне право передбачається також ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Оцінивши обставини справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову та його неповне задоволення з огляду на наступне.

Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні правовідносини, за якими у відповідності до ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

В частині 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 3.2.1.1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок клієнта на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та правилами надання банківських послуг в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим договором терміни.

Отже, як було вказано вище, відповідна Заявка від 15.02.2022 на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою: https://privatbank.ua/terms, становлять кредитний договір.

З урахуванням встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, суд вважає цей кредитний договір належно укладеним сторонами у розумінні статей 11, 509 ЦК України та таким, з якого виникли взаємні права та обов`язки сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов кредитного договору від 15.02.2022 позивачем надавались кредитні кошти у розмірі 70000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками банку з рахунку, доданими до справи (арк. справи 20-23).

З урахуванням вимог ст. 41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Отже, позивачем доведений факт видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТЕПЛОАНТИКОРЗАХИСТ" кредиту у сумі 70000 грн 00 коп.

Відповідно до п. 3.2.1.6.1. кредитного договору строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору.

Банк зобов`язаний здійснювати платежі клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах ліміту (п.п. 3.2.1.2.1.1 кредитного договору).

При закритті банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта фактично є сумою використаного клієнтом кредиту в цей день (п.п. 3.2.1.2.1.2 кредитного договору).

Згідно з п.п.3.2.1.4.3 кредитного договору сторони домовились, що сума заборгованості по кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта, а сума заборгованості по кредиту, отриманого клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції "А" Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта.

Як вбачається із наданих АТ "Приватбанк" виписок по рахунку відповідача, станом на 01.03.2022 заборгованість складає 70000 грн. 00 коп. (арк. справи 20).

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 15.02.2022 у вказаній сумі.

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - ліміт) на поточний рахунок клієнта (далі - кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та правилами надання банківських послуг в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим договором терміни.

Частиною 2 ст. 1051 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно розрахунку ціни позову позивач просить суд стягнути з відповідача 5999 грн. 54 коп. процентів за користування кредитом (за період з 01.03.2022 по 30.07.2022) та 4819 грн. 97 коп. заборгованості з комісії (за період з 01.03.2022 по 01.01.2024).

Пунктом 3.2.1.4.2. кредитного договору визначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по кредиту та сплачуються клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.4.5. кредитного договору, у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку підвищені проценти, розмір яких встановлено Тарифами банку, які нараховуються на прострочену суму заборгованості по кредиту.

Відповідно до п. 3 Тарифів проценти у розмірі 33% у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати початку безперервного періоду, нараховуються починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, у котрому дебетове сальдо підлягало обнуленню (з моменту виникнення простроченої заборгованості).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У заяві від 17.10.2024 позивач надав наступні пояснення щодо визначення у позові дати повернення кредиту та зазначив, що відповідно до п.1.1. договору поруки, поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором, зокрема по поверненню кредитору кредиту у строк до 31.07.2022 (в позовній заяві помилково зазначена дата 27.05.2022), з автоматичною пролонгацією кредиту кожні 12 (дванадцять) місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання позичальником умов кредитного договору. Оскільки умовами кредитного договору передбачено строк кредитування - 12 місяців, то строк повернення кредиту, зазначений у договорі поруки, не може бути меншим, ніж строк кредитного договору, проте була допущена технічна помилка та зазначено дату 31.07.2022. Вказана технічна помилка жодним чином не вплинула на строк повернення кредиту, оскільки в зв`язку з порушенням виконання зобов`язань, кредит було винесено на прострочку 05.07.2022, тобто до строку зазначеного в договорі поруки.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є проценти за користування кредитом, нараховані з 01.03.2022 по 30.07.2022 в сумі 5999 грн 54 коп.

Щодо заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, то ці вимоги суд задовольняє частково.

Згідно п. 3.2.1.4.1. кредитного договору за управління фінансовим кредитом Клієнт сплачує Банку комісію, розмір якої визначено Тарифами Банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені розмір комісії в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень. Комісія за управління фінансовим кредитом нараховується щомісячно та сплачується Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата комісії відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.

Так, п. 3.2.1.6.1 передбачає пролонгацію договору за умови його своєчасного і повного виконання. Оскільки пролонгація договору не відбувалась, після 15.02.2023 кредитний договір припинився, а тому нарахування щомісячної комісії після спливу такого строку є порушенням принципів справедливості та добросовісності у цивільному обороті. Суд вважає, що на позичальника не може покладатися обов`язок сплачувати платежі за дії по управлінню фінансовим інструментом, які позичальником фактично не отримуються, оскільки договір закінчив свою дію.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості за комісією за період з 01.03.2022 по 01.02.2023 в сумі 2509 грн 97 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. У задоволенні решти вимог по комісії слід відмовити, у т.ч. за період до 15.02.2023, оскільки комісія нараховується щомісячно.

Щодо правовідносин поруки, які склалися між позивачем та співвідповідачем за договором № Р1644934350637665077 від 15.02.2022, то у відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

Частинами першою, другою статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, тобто є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому порука має юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

Так, 15.02.2022 між АТ "Приватбанк", як кредитором та ОСОБА_1 , як поручителем підписано договір поруки № Р1644934350637665077, за умовами якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 1.4 договору поруки при укладенні цього договору поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п.1.1 цього договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з поручителем не потрібні. Про зміни кредитного договору, на які поручитель дав свою згоду згідно цього пункту договору, кредитор інформує поручителя в порядку, передбаченому п.4.2 цього договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, сторони діють в порядку, передбаченому п.4.2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання позичальником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення договірного списання, згідно п.2.1.1 цього договору та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний позичальник у випадку невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Суд зауважує, що поручитель ОСОБА_1 є також керівником позичальника ТОВ "Науково-виробничий центр "ТЕПЛОАНТИКОРЗАХИСТ", що свідчить про його обізнаність про наявність заборгованості за кредитним договором від 15.02.2022.

У відповідності до п. 4.1 договору поруки № Р1644934350637665077 від 15.02.2022 сторони домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Суд бере до уваги, що заборгованість за тілом кредиту як і заборгованість за процентами за користування кредитом поручителем перед кредитором не погашалась, тому, ураховуючи умови договору поруки, поручитель ОСОБА_1 солідарно відповідає з позичальником за виконання зобов`язань за кредитним договором від 15.02.2022.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачі позов не оспорили, доказів відсутності заборгованості суду не надали.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню з солідарним стягненням з відповідача та співвідповідача 70000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 5999 грн. 54 коп. заборгованості за процентами та 2509 грн. 97 коп. заборгованості з комісії, тому ці суми стягуються на користь позивача. У задоволенні решти позову слід відмовити з підстав, вказаних вище.

Судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.129 ГПК України та покладається на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 , 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТЕПЛОАНТИКОРЗАХИСТ", м. Рубіжне Луганської області та співвідповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , м. Рубіжне Луганської області про стягнення 80819 грн. 51 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТЕПЛОАНТИКОРЗАХИСТ", м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделєєва, б. 29, офіс 303, ідент. код 38168926 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_5 , реєстр. номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570 - 70000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 5999 грн. 54 коп. заборгованості за процентами та 2509 грн. 97 коп. заборгованості з комісії, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТЕПЛОАНТИКОРЗАХИСТ", м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделєєва, б. 29, офіс 303, ідент. код 38168926 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570 - 1176 грн. 58 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_5 , реєстр. номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570 - 1176 грн. 58 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позову відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 20.11.2024.

Суддя Наталія ЗЮБАНОВА