Рішення

від 18.11.2024 по справі 914/2248/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024 Справа № 914/2248/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №914/2248/24

за позовом: Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал», м. Київ,

до відповідача: Державного науково-дослідного підприємства «Конекс», м. Львів,

про: стягнення заборгованості в розмірі 58 892,15 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» до Державного науково-дослідного підприємства «Конекс» про стягнення заборгованості в розмірі 58 892,15 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем підрядних робіт за Договором №57/3 від 30.11.2022 року.

Копія ухвали суду від 17.09.2024 надіслана відповідачу 18.09.2024 на адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

Однак, поштове відправлення на адресу відповідача з ухвалою про відкриття провадження у справі повернулося на адресу суду, причина повернення «за закінчення терміну зберігання».

Так, відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, відповідно до позицій, висловлених у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

Таким чином, суд констатує, що відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи судом, останньому забезпечено право на реалізацію його прав та виконання процесуальних обов`язків.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.08.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на поштову та електронну адреси відповідача копії ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 листопада 2022 року між Казенним підприємством спеціального приладобудування «Арсенал» (Замовник) та Державним науково-дослідним підприємством «Конекс» (Виконавець) було укладено Договір №57/3.

Згідно п. 1.1. Договору Виконавець зобов`язується виготовити за кресленнями та із заготовки Замовника (титановий пруток ВТ5 30х300 мм, ГОСТ 26492-85) та передати у власність Замовника деталь головку кардана, в номенклатурі, кількості та по цінах, вказаних у Специфікації №1.

Загальна вартість Продукції зазначена у Специфікації №1 до цього Договору на момент укладення Договору становить 56 800,00 грн (пункт 2.1. Договору).

Авансовий платіж (попередня оплата) здійснюється у розмірі 70% загальної вартості Продукції за цим Договором протягом 10 календарних днів з моменту підписання даного Договору (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору заготовки Пруток ВТ5 30х300, ГОСТ 26492-85 Замовник відправляє Виконавцю перевізником «Нова пошта» на адресу м. Львів, вул. Наукова, 35А відділення №87, протягом 5 календарних днів після авансового платежу разом із сертифікатом відповідності, що є гарантією якості даних заготовок, товарно-транспортною накладною та актом приймання передачі давальницького матеріалу.

Строк поставки Продукції становить 60 календарних днів з дати отримання Виконавцем авансового платежу в розмірі передбаченому п. 3.2., та передачі заготовок для виробництва (пункт 4.5. Договору).

Згідно п. 4.7. Договору поставка Продукції здійснюється перевізником «Нова пошта», за рахунок Виконавця, за адресою: відділення 31, м. Київ, вул. Московська 5/2а з товаросупроводжувальною документацією згідно п.1.3.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що ДНДП «Конекс» (Виконавець) гарантує відповідність продукції вимогам КД Замовника.

У випадку виявлення недоліків Продукції, допущених з вини Виконавця, Виконавець усуває такі недоліки за власний рахунок у строк 15 календарних днів. Строк усунення недоліків починається з дати отримання Виконавцем від замовника відповідної рекламації та Продукції, щодо якої Замовником складено рекламацію (пункт 5.2. Договору).

Також, між сторонами 30.11.2022 була підписана Специфікація №1 та №2 якими сторони погодили постачання продукції: Головка кардана АЖИЮ.751772.005-001 у кількості 10 шт., сума з ПДВ: 56 800,00 грн та давальницької сировини: Пруток ВТ5 30х300 ГОСТ 26492-85, 0,93520 кг, сума з ПДВ: 1458,91 грн.

На виконання умов договору КП СПБ «Арсенал» передало а ДНДП «Конекс» прийняло пруток титановий ВТ5 30х300 мм 1 шт., 0,93520 кг, що підтверджується Актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 13.12.2022 року.

Згідно платіжної інструкції №2617 від 21.12.2022 позивач виконання умов п.3.1. Договору здійснив авансовий платіж в сумі 39 760,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 31.01.2023 сторони узгодили новий строк поставки Продукції 31.05.2023 року.

Як стверджує позивач, в процесі роботи працівниками КП СПБ «Арсенал» було виявлено, що виконана відповідачем робота не відповідає умовам Договору, а виготовлена деталь (головка кардана) не відповідає параметрам наданих по Договору креслень.

Листом №672/70-12/57 від 28.03.2023 позивач повернув відповідачу деталь головку кардана (1 шт.) у зв`язку із наявними недоліками (заміри не відповідають кресленню, виявлені задирки на гранях деталей) та долучив протокол замірів від 22.03.2023 року.

У відповідь, листом №64 від 18.09.2023 відповідач повідомив позивача, що в рамках робіт по Договору №57/3 від 30.11.2023 ДНДП «Конекс» виготовило деталі «Головка кардану» АЖИЮ.751772.005-001 у кількості 12 шт. з врахуванням виробничих потужностей підприємства, наявного інструменту та технології виготовлення. Станом на дату направлення листа відповідач використав усі наявні можливості, але досягнути допуски, зазначені у наданому кресленні не вдалося.

Згодом, 12.01.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію №04-7/2 щодо невиконання умов Договору №57/3 у якій вимагав від відповідача повернути суму попередньої оплати в сумі 39 760,00 грн, заставну вартість давальницької сировини (Пруток ВТ5 30х300) у сумі 1458,91 грн, штраф за порушення зобов`язання щодо якості продукції в сумі 3976,00 грн, нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 4837,80 грн, 3% річних в сумі 712,38 грн, інфляційні втрати в сумі 431,01 грн.

Листом від 12.01.2024 року відповідач, для детального розгляду претензії щодо невиконання умов Договору та повернення сплаченого авансу запросив у позивача направити на його адресу деталі Головка кардана АЖИЮ.751772.005-001 у кількості 12 шт. з проведеними контрольними замірами, окремо по кожній, із зазначенням невідповідностей згідно вимог технічної документації, що унеможливлює їх подальше використання.

Як стверджує позивач 07.02.2024 року, з метою детального розгляду відповідачем претензії КП СПБ «Арсенал» позивач направив на адресу відповідача деталі (Головки кардана АЖИЮ.751772.005-001) у кількості 12 шт. з проведеними контрольними замірами, окремо по кожній, із зазначенням невідповідностей згідно вимог технічної документації, що унеможливлює їх подальше використання. Однак вказаний лист не долучався позивачем до матеріалів справи.

В подальшому позивач повторно направив на адресу відповідача претензію №426/7012/04 від 12.03.2024 у якій вимагав повідомити КП СПБ «Арсенал» про результати розгляду претензії від 12.01.2024, однак відповіді на вказану претензію так і не отримав.

Згідно пункту 6.3.2. Договору за порушення строку поставки Продукції, згідно п. 4.2. Договору Виконавець зобов`язаний сплатити Замовнику пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості Продукції за кожен день прострочення, а за прострочення виконання понад 30 днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 5% від вартості непоставленої Продукції.

За порушення зобов`язання щодо якості (комплектності) Продукції, викладених в п.5.1. Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від вартості поставленого неякісного товару (п. 6.3.3. Договору).

Як стверджує позивач станом на момент подання позовної заяви Продукція, яка відповідає вимогам КД Замовника КП СПБ «Арсенал» передана так і не була.

Відтак у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків за Договором №57/3 від 31.11.2022 позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення суми попередньої оплати в сумі 39 760,00 грн, заставної вартість давальницької сировини (Пруток ВТ5 30х300) у сумі 1458,91 грн, пені за порушення строку поставки продукції в сумі 5174,25 грн, штрафу за порушення зобов`язання щодо якості продукції в сумі 3976,00 грн, нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 4837,80 грн, 3% річних в сумі 1458,69 грн, інфляційні втрати в сумі 2226,50 грн, а всього 58 892,15 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до задоволення частково.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з Договору №57/3 від 30.11.2022, який за своєю правовою природою є договором підряду.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання у відповідності з статтею 193 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом частини другої статті 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною першою статті 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно частини першої статті 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Положеннями ст. 849 ЦК України визначені права замовника під час виконання роботи, а саме: право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як вже зазначалось, пунктом 5.1. Договору передбачено, що ДНДП «Конекс» (Виконавець) гарантує відповідність продукції вимогам КД Замовника. У випадку виявлення недоліків Продукції, допущених з вини Виконавця, Виконавець усуває такі недоліки за власний рахунок у строк 15 календарних днів. Строк усунення недоліків починається з дати отримання Виконавцем від замовника відповідної рекламації та Продукції, щодо якої Замовником складено рекламацію (пункт 5.2. Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем здійснено авансовий платіж в розмірі 39 760,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2617 від 21.12.2022.

В подальшому в процесі прийняття роботи працівниками КП СПБ «Арсенал» виявлено невідповідність виготовленої деталі (головки кардану) параметрам наданих по договору креслень, про що 28.03.2023 листом №672/70-12/57 повідомлено відповідача.

У відповідь, листом №64 від 18.09.2023 відповідач повідомив позивача, що в рамках робіт по Договору №57/3 від 30.11.2023 ДНДП «Конекс» виготовило деталі «Головка кардану» АЖИЮ.751772.005-001 у кількості 12 шт. з врахуванням виробничих потужностей підприємства, наявного інструменту та технології виготовлення. Станом на дату направлення листа відповідач використав усі наявні можливості, але досягнути допуски, зазначені у наданому кресленні не вдалося.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач фактично підтвердив що використав усі наявні можливості однак так і не зміг досягнути допуски Продукції, зазначені в Договорі, тобто підтвердив неможливість ним виробити продукцію передбачену умовами Договору.

Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно акту прийому-передачі матеріальних цінностей від 13.12.2022 позивач передав а відповідач отримав: Пруток титановий ВТ5 30х300мм 1 шт., 0,93520 кг, вказаний акт підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача.

Специфікацією №1 визначена заставна вартість заготовки Пруток ВТ5 30х300, ГОСТ 26492-85 в розмірі 1458,91 грн з ПДВ.

Як встановлено судом, відповідач так і не виконав умови Договору, Продукцію, яка відповідає вимогам КД Замовника так і не передав.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що Виконавець відповідає за неправильне використання матеріалів, наданих Замовником та зобов`язаний надати Замовнику акт приймання-передачі залишків давальницького матеріалу або браку разом з поставкою готової Продукції (Додаток №1) та повернути Замовникові залишок відповідних матеріалів.

В матеріалах справи Акт приймання-передачі залишків давальницького матеріалу або браку разом з поставкою готової Продукції за Договором.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача підлягає 39 760,00 грн суми попередньої оплати за договором та 1458,91 грн заставної вартості давальницької сировини.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як встановлено судом, Продукція, яка відповідала вимогам КД Замовника КП СПБ «Арсенал» передана так і не була.

Згідно пункту 6.3.2. Договору за порушення строку поставки Продукції, згідно п. 4.2. Договору Виконавець зобов`язаний сплатити Замовнику пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості Продукції за кожен день прострочення.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені в межах заявленого періоду, дійшов висновку про те, що до стягнення з відповідача підлягає 5174,25 грн пені за порушення строку поставки продукції.

Щодо стягнення штрафу за порушення зобов`язання щодо якості продукції.

Відповідно до статті 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17.

Як вже зазначалось, листом №64 від 18.09.2023 відповідач повідомив позивача, що в рамках робіт по Договору №57/3 від 30.11.2023 ДНДП «Конекс» виготовило деталі «Головка кардану» АЖИЮ.751772.005-001 у кількості 12 шт. з врахуванням виробничих потужностей підприємства, наявного інструменту та технології виготовлення. Станом на дату направлення листа відповідач використав усі наявні можливості, але досягнути допуски, зазначені у наданому кресленні не вдалося.

За порушення зобов`язання щодо якості (комплектності) Продукції, викладених в п.5.1. Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від вартості поставленого неякісного товару (п. 6.3.3. Договору).

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем штрафу в розмірі 7% річних за порушення зобов`язання щодо якості продукту, дійшов висновку, про те, що такий зроблений арифметично правильно, відтак до стягнення з відповідача підлягає штраф в сумі 3976,00 грн.

Щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами суд зазначає наступне.

Позивач, посилаючись на норми ст. 1057 ЦК України, зазначив про можливість стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України.

Суд звертає увагу, що стаття 1057 ЦК України регулює правовідносини, що виникають між кредитором та боржником за договором позики та не може застосовуватись до правовідносин за Договором №57/3, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України дає змогу дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими коштами. Однак диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме як річних, а не у будь-який інший спосіб обчислення процентів за умовами договору.

Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення). Проценти за користування чужими коштами, які відповідно до договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов`язання, за своєю правовою природою підпадають під визначення пені, передбаченої статтею 549 ЦК України.

З огляду на наведене, відсутність у Договорі відповідальності за несвоєчасне повернення авансового платежу, не встановлення сторонами розміру процентів за користування коштами у випадку порушення зобов`язань, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4837,80 грн процентів на рівні облікової ставки НБУ за користування чужими грошовими коштами.

Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних в межах заявленого періоду, дійшов висновку, про те, що такий зроблений арифметично правильно, відтак до стягнення з відповідача підлягає 1458,69 грн 3 % річних.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем інфляційних втрат в межах заявленого періоду, дійшов висновку, про те, що такий зроблений арифметично правильно, відтак до стягнення з відповідача підлягає 2226,50 грн інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2779,40 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державного науково-дослідного підприємства «Конекс» (79060, м. Львів, вул. Наукова, буд. 7, код ЄДРПОУ: 14314713) на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, будинок 8; код ЄДРПОУ: 14307357) 39 760,00 грн суми попередньої оплати за договором, 1458,91 грн заставної вартості давальницької сировини, 5174,25 грн пені, 3976,00 грн штрафу за порушення зобов`язання щодо якості продукції, 1458,69 три відсотка річних, 2226,50 грн інфляційних втрат та 2779,40 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБерезяк Н.Є.