Ухвала

від 19.11.2024 по справі 914/2841/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.11.2024 Справа№914/2841/24

м.Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , м.Львів

про забезпечення позову до його подання

особа, яка може отримати статус учасника справи

Приватне підприємство «Перша соціальна медична лабораторія «ЕСКУЛАБ», м.Львів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі Заявник) звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про забезпечення позову до подання позову.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Львівської області, для розгляду заяви визначено суддю Кітаєву С.Б. Заява передана для розгляду судді Кітаєвій С.Б. 18.11.2024 року.

У поданій заяві ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь яких відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, в тому числі, Міністерству юстиції України, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіального органу, у тому числі, але не виключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» приймати рішення та проводити реєстраційні дії щодо змін відносно Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «ЕСКУЛАБ» (код ЄДРПОУ 36544827), а саме: щодо відомостей про керівника Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «ЕСКУЛАБ», у тому числі, щодо відомостей про склад Дирекції Підприємства (виконавчого органу).

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову заявник обґрунтовує наступним.

Рішенням загальних зборів Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «ЕСКУЛАБ» (надалі - ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ») від 16.10.2023, оформленого протоколом № 16/10-2023, ОСОБА_1 , призначено членом Дирекції ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ»-Комерційним директором. Відомості про ОСОБА_1 , як члена Дирекції Підприємства, 16.10.2023 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15.11.2024 заявнику стало відомо про проведення загальних зборів ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ», на яких було прийнято рішення про припинення повноважень (звільнення) члена Дирекції Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «ЕСКУЛАБ» ОСОБА_1 з 15.11.2024, та призначення з цієї дати членом Дирекції ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» - ОСОБА_2 .

Вказане рішення оформлене протоколом загальних зборів учасників Підприємства №14/11-2024 від 14.11.2024.

Заявник вважає зазначене рішення незаконним, прийнятим з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, всупереч вимог законодавства та положень Статуту Підприємства а також таким, що порушує його, ОСОБА_1 права, як члена Дирекції ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ», з огляду на наступне:

- Дирекції, як виконавчому органу Підприємства, вимога будь-якого з учасників про скликання загальних зборів учасників ПП « ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» на 14.11.2024 не надходила. Загальні збори учасників на 14.11.2024 Дирекцією не скликалися;

- зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно викладене без використання спеціального бланку нотаріального документу, а справжність підписів на цьому рішенні не була нотаріально засвідчена.

Зважаючи на вказані обставини, заявник вважає, що загальні збори учасників ПП «ПСМЛ « ЕСКУЛАБ» 14.11.2024 не проводилися, а рішення, зафіксоване у протоколі № 14/11-2024 про припинення повноважень заявника, як члена Дирекції ПП «ПСМЛ « ЕСКУЛАБ», та призначення членом Дирекції ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» ОСОБА_2 з 15.11.2024,- загальними зборами учасників товариства не приймалися.

Відтак, ОСОБА_1 , має намір звернутися до суду із позовними вимогами немайнового характеру, зокрема, про :

1) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ», оформленого протоколом від 14.11.2024 №14/11-2024;

2) поновлення ОСОБА_1 на посаді члена Дирекції ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ».

Як зазначає заявник, на момент звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову внесення змін (реєстраційних дій) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі рішення від 14.11.2024, вчинено не було.

Вважає, що у даному випадку застосування судом обраного заявником, ОСОБА_1 , заходу забезпечення майбутнього позову (у разі задоволення позову), направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення його ( ОСОБА_1 ) прав та законних інтересів та є цілком співмірними із предметом позовних вимог заходами забезпечення позову, адже, у випадку вчинення під час розгляду справи суб`єктами державної реєстрації реєстраційних дій пов`язаних із внесення змін до відомостей про склад Дирекції ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ, заявник втратить можливість ефективно захистити та поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення його порушених прав та інтересів.

При цьому, заявник зазначає, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову не є обтяжливим для юридичної особи, ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ», чи для його учасників.

Судом задоволено клопотання адвоката Дуди І.П. (за даними у клопотанні - представника ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ», ордер серія ВС №1147276, виданий адвокату Приватним підприємством «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» на підставі договору про надання правової допомоги №5 від 22 червня 2022 року), про надання можливості ознайомитись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви в електронному варіанті

При розгляді клопотання адвоката здійснювати розгляд заяви ОСОБА_1 від 15.11.2024 про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін, суд виходить з наступного.

Нормою ч.1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні із викликом сторін.

Пояснення, наведені заявником у заяві про забезпечення позову, та надані на їх підтвердження докази дають можливість розглянути заяву про забезпечення позову без її призначення до розгляду у судовому засіданні. Наведені адвокатом Дуда І.П. пояснення, долучені докази не спростовують доводів заявника, а тому підстав для призначенння судового засідання з розгляду заяви про забезпечення позову суд не вбачає.

Щодо інших доводів адвоката (у тому числі про те, що після 13.11.2024 жодні збори учасників ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» не проводились), то суд вбачає за доцільне зауважити, що визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову, оцінка доказів - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження і, звичайно, що не на стадії вирішення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову до подання такого позову.

При розгляді заяви ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» про забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ГПК України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з п.31 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також щонадійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/508/18 від 09.11.2018, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19; від 07.09.2020 у справі № 904/1766/20.

Оскільки заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, внаслідок того. що позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, досліджуючи обґрунтованість доводів заявника та подані ним документи, господарський суд враховує, що доданими до заяви про забезпечення позову документами підтверджено існування обставин, на які зсилається заявник в обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Також суд враховує, що позовні вимоги у цій справі будуть направлені на захист порушених корпоративних прав заявника, ОСОБА_1 як члена Дирекції ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ», колегіального виконавчого органу, на управління підприємством.

З урахуванням документально підтверджених доводів заявника, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» а саме: щодо відомостей про керівника ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ», у тому числі щодо відомостей про склад Дирекції Підприємства (виконавчого органу), може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутись до суду у спосіб подання позову, оскільки у разі, якщо до подання позову та , відповідно, до закінчення розгляду справи за цим позовом, державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ ", на підставі прийнятих за відсутності заявника рішень, у тому числі на підставі рішення яке має намір оскаржити заявник, то захист або поновлення прав позивача в межах одного судового провадження буде неможливим без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Тобто, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, тому, на переконання суду, заявлені заходи щодо забезпечення позову відповідають меті їх застосування та перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом позову.

Водночас суд враховує, що обраний заявником захід забезпечення позову не обмежує права ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» щодо його господарської діяльності як до подання заявником позову до суду, так і до вирішення спору по суті, у разі поданнятакого позову, оскільки унеможливлює лише внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи предмет позову з яким має намір звернутись заявник до суду, суд дійшов висновку про співмірність позовних вимог , з якими має намір звернутися заявник та відповідного заходу забезпечення позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що обраний заявником захід спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав, у разі задоволення позову заявника, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.

Заходи зустрічного забезпечення позову судом не застосовуються.

Разом з тим, суд не може погодитись з заявником про те, що є необхідність забезпечувати позов шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, які стосуються ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ».

Як вже зазначено судом вище, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Проте, суд звертає увагу, що постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

При цьому, з огляду на предмет спору за позовом, з яким має намір звернутись до суду заявник, та на обґрунтування заяви про забезпечення позову, внесення до реєстру відомостей щодо ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» саме стосовно відомостей про керівника ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ», у тому числі, відомостей про склад Дирекції Підприємства (виконавчого органу) ускладнить поновлення порушених прав, за захистом яких заявник має намір звернутись до суду.

Внесення кожного нового реєстраційного запису стосовно зазначених відомостей (у разі задоволення позову який має намір подати заявник у 10-ти денний термін) призведе до того, що заявник буде змушений звертатися до суду з новими позовними вимогами, зокрема щодо скасування вчинених нових реєстраційних записів, щоб відновити свої порушені права та інтереси.

Тому заборона державному реєстратору внесення в реєстр саме вказаних відомостей є адекватним заходом забезпечення позову та відповідає предмету позову, з яким має намір звернутися заявник, а не заборона внесення до Реєстру будь-яких відомостей.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про те, що запропорновані заявником до вжиття заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ», та з формуванням «у тому числі, але не виключно» не відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, з якими має намір звернутись до суду заявник.

Суд також враховує, що у відповідності до розділів І-ІІІ, п.1 розділу V Положення про Офіс протидії рейдерству Міністерстіва юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.11.2020 №3865/5, Офіс протидії рейдерству здійснює свою діяльність на правах Департаменту та є самостійним структурним підрозділом Міністерства юстиції України. Офіс у межах повноважень забезпечує виконання завдань, покладених на Міністерство, щодо реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців . Відповідно до функцій, покладених на Офіс, Офіс протидії рейдеству не є суб`єктом здійснення державної реєстрації прав.

Крім того, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» також не є суб`єктом здійснення державної реєстрації прав, оскільки предметом діяльності підприємства, відповідно до п.2.2. Статуту є технічне та технологічне забезпечення створення, впровадження, супроводження та моденізація програмного забезпечення Єдиних та Державних реєстрів, автоматизованих систем, баз даних та інших інформаційних систем, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України або інших органів державної влади згідно з законодавством; інші види діяльності, що не пов`язані зі здійненням реєстраційних дій.

Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України у межах повноважень забезпечує виконання завдань, покладених на Міністерство, щодо реалізації державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук.

Із врахуванням вищенаведеного заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задоволити частково.

2.Заборонити державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, Міністерству юстиції України, проводити реєстраційні дії щодо змін відносно Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ 36544827), а саме: щодо відомостей про керівника Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», у тому числі, щодо відомостей про склад Дирекції Підприємства (виконавчого органу).

3.Зустрічне забезпечення не застосовувати.

4.Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

5.Боржник: Приватне підприємство «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (79069, м.Львів, вул.Шевченка, 313, код ЄДРПОУ 36544827).

6.Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

7.Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

8. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кітаєва С.Б.