Рішення

від 20.11.2024 по справі 346/4925/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4925/24

Провадження № 2/346/1988/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого - судді Васильковського В.В.,

з участю секретаря Насадик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 доМатеївецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2024 року, звернувшись досуду зпозовом, представникпозивача,адвокат РоманенчукА.В.,посилається нате,що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі-Позивач),являється сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Через проблемиіз здоров`ям, ІНФОРМАЦІЯ_3 йогомама, ОСОБА_2 ,померла увіці 87років.Дане підтверджуєтьсясвідоцтвом просмерть серії НОМЕР_1 ,виданим виконкомомМатеївецької сільськоїради об`єднаноїтериторіальної громадиКоломийського районуІвано-Франківськоїобласті,актовий запис№ 66.Ще зажиття,у 2013році, ОСОБА_2 оформилазаповіт,згідно якоговсе своємайно заповіла, ОСОБА_1 .Даний заповітбуло зареєстрованосекретарем Матеївецькоїсільскої радив реєстріза №38від 06.06.2013року.Відповідно додовідки №423від 09грудня 2022року,виданої Матеївецькоюсільською радою,про те,що надень смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,разом знею успадковому будинкузареєстровані:Син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;невістка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;внук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;внук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;невістка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;внука ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;внук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .З метоюоформлення спадщини,позивач звернувсядо нотаріусаз відповідноюзаявою,однак увидачі свідоцтвапро правона спадщинуза заповітомйому буловідмовлено взв`язкупроведеною реконструкцієюжитлового будинкута побудовигосподарських будівельбез виготовленнядозвільної документації.Згідно звиписки зматеріалів інвентаризаційноїсправи №1449від 06.12.2012року,загальна площабудинку літ.А зміниласяз 80,9на 99,9м кв,а житловаз 55,3на 74,3м кву зв`язкуз реконструкцієюжитлового будинку.Також проведенореконструкцію літньоїкухні літБ,побудовано господарськібудівлі,а саме:погріб літ.К,стодолу літ.Л,стайню літ.М,гараж літ.Н,альтанку літ.О бездозволу навиконання будівельнихробіт.Споруджено господарськіспоруди,а саме:ворота № НОМЕР_2 ,ворота зхвірткою №8,огорожу №9,огорожу №10,колодязь інженернихмереж №11.Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину після смерті ОСОБА_9 , оскільки згідно з наявних документів, а саме свідоцтва про право власності на нерухоме майно та виписки з інвентаризаційних матеріалів проведено реконструкцію житлового будинку та господарсько-побутових будівель без дозволу на виконання будівельних робіт. Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку після померлої, але оформити своє право на спадкове майно не має можливості, оскільки через смерть спадкодавцем було зареєстровано реконструйований будинок, порушене право позивача підлягає захисту. Тому, просить визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок позначений в технічному паспорті, виданому ТзОВ «Геозекамкадсервіс» 06 січня 2022 року під літерою «А» загальною площею 99,9 кв. м, житловою площею 74,3 кв. м, літню кухню під літерою «Б», господарські споруди, а саме: погріб літ. «К», стодолу літ. «Л», стайню літ. «М», гараж літ. «Н», альтанку літ. «О», ворота №7, ворота з хвірткою №8, огорожу №9, огорожу №10, колодязь інженерних мереж №11, вимощення «I».

Від представника позивача поступило клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Від Матеївецької сільської ради поступило клопотання про розгляд справи у відсутності представника Матеївецької сільської ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалося.

Проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги думку позивача та відповідачів, письмові клопотання сторін, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, а згідно із ст. 1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Стаття 1268 ЦК України зазначає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а згідно із ст. 1273. ЦК України вказує, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. 2. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

На підставі ч. 5 ст.1268 ЦК Українинезалежно від часу відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пункт 1 ч. 2ст.16 ЦК Українипередбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно з ч. 2 ст.328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 п.11 ст.346 ЦК Україниправо власності припиняється в разі смерті. У відповідності до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. На підставі ч.1ст.1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог ст.ст.346, 347 ЦК Україниособа може відмовитись від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , про що складено відповідний актовий запис № 66, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с. 10).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.10.2003 року, власниками будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власниками, на праві спільної часткової власності, є: ОСОБА_2 , - 1/5 частки; ОСОБА_1 1/5 частки; ОСОБА_5 1/5 частки; ОСОБА_4 1/5 частки; ОСОБА_3 1/5 частки (а.с. 4).

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1797808 від 23.10.2003 року, власниками будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власниками, на праві спільної часткової власності, є: ОСОБА_2 , - 1/5 частки; ОСОБА_1 1/5 частки; ОСОБА_5 1/5 частки; ОСОБА_4 1/5 частки; ОСОБА_3 1/5 частки (а.с. 5).

Відповідно до копії Довідки № 423 від 09.12.2022 року, виданої Матеївецькою сільською радою, про те, що на день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею у спадковому будинку зареєстровані: Син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; невістка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; внук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; внук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; невістка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; внука ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; внук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Заповіт від імені померлої ОСОБА_2 , посвідчувався виконкомом Матеївецької сільської ради 06.06.2013 року, зареєстрований у реєстрі за № 39, який не змінювався і не скасовувався (а.с. 9).

Відповідно до копії Заповіту від 06.06.2013 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все належне їй майно, де б воно не було та з чого би воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме і на що вона за законом матиме право, крім земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1, 6906 га, що знаходиться на території Матеївецької сільської ради Коломийського району, Івано-Франківської області, заповідає ОСОБА_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 9).

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.11.2022 року, 29.11.2022 року ОСОБА_1 , звернувся до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Галайчук О.Л., із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 , на 1/5 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , що належать спадкодавцю ОСОБА_9 . До заяви ОСОБА_1 додає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Матеївецької сільської ради від 23.10.2003 року, та виписку з інвентаризаційних матеріалів ТзОВ «ГЕОЗЕМКАДСЕРВІС» від 06.12.2021 року за № 1243-с, із яких вбачається, що право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване за спадкодавцем ОСОБА_9 , проведено реконструкцію житлового будинку та господарсько-побутових будівель без дозволу на виконання будівельних робіт, тому, на підставі вищенаведеного, приватним нотаріусом Галайчук О.Л., відмовлено ОСОБА_1 ,, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 10).

Згідно ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч.1,5ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Зважаючи на те, що предметом розгляду в даній справі є визнання права власності на житловий будинок в цілому, належними відповідачами є інші власники цього будинку.

Судом встановлено, що згідно копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1797808 від 23.10.2003 року, власниками будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власниками, на праві спільної часткової власності, є: крім померлої ОСОБА_2 , та позивача ОСОБА_1 ; інші особи- ОСОБА_5 1/5 частки; ОСОБА_4 1/5 частки та ОСОБА_3 1/5 частки (а.с. 5).

Тому неможливо вважати, що орган місцевого самоврядування в даному випадку є належним відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що Матеївецька сільська рада є неналежним відповідачем у даному випадку.

Крім того, у розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а і об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Згідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами ст.376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Це майно не є об`єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку. Такий же висновок зроблено у п 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у спорах про спадкування».

Як роз`яснено у п.7, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (ч.1 ст. 376 ЦК), то до спадкоємців переходить право власності лише на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Якщо право власності на самочинно зведену будівлю визнано судом за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій вона розміщена, то до складу спадщини входить право на відшкодування витрат на будівництво (частина шоста статті 376 ЦК).

Згідно ч.3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 р. вказано, що вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти не є об`єктами права власності (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Вищезазначені правові позиції викладені в постанові №6-130 цс13 від 04.12.2013 р.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з`ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих приміщень у житлових будинках встановлені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76.

Згідно з пунктом 1.4.1 цього наказу, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у будинках дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради. Цими ж правилами надається визначення таких понять, як переобладнання і перепланування.

При цьому судам слід враховувати наявність технічного висновку про відповідність виконаних робіт будівельним нормам і правилам, висновку про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки, наявність даних про не порушення прав власників інших квартир та правил експлуатації будинку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» було передбачено, що підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинки, дачні та садові будинки, споруджені до 05 серпня 1992 року, є складений БТІ висновок про технічний стан будівлі та документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій вона розміщена. Зазначена постанова втратила чинність 02 червня 2011 року. Законом України від 17 лютого 2011 року «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію зведених до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об`єктів за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані.

Згідно до абзацу 3 п.9 Розділу 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. №3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.

На прибудови, побудовані після 12 березня 2011 року, поширюється загальний порядок будівництва, для якого потрібно максимальну кількість документів (вихідні дані, проект, подача декларації про початок будівництва, декларація про готовність).

Замість отримання вихідних даних і проекту дозволяється будівництво і введення в експлуатацію на підставі будівельного паспорта.

У матеріалах справи відсутні докази прийняття до експлуатації спірного об`єкту нерухомості та державної реєстрації прав на нього. Питання введення об`єкту до експлуатації, не входить до компетенції суду.

Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-150/0/4-13 від 28.01.2013 р. «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» де зазначено, що суд не повинен заміняти органи, які зобов`язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права. Тому судам необхідно з`ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів із питання узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні зазначеного питання.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Однак позивачем технічного висновку про відповідність садового будинку санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки суду не надано, клопотань про призначення експертизи не заявлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки суд не може взяти на себе функції органів, на які покладено обов`язок оцінити готовність перебудованого (реконструйованого) об`єкта будівництва до експлуатації.

Тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст.16, 328, 346, 347, 392, 1217, 1234, 1268 ЦК Українита, керуючись ст.ст. 197-200,206ч.1,239,247ч.2,263,264,265,268 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Матеївецька сільська рада, код ЄДРПОУ: 04354048, адреса: с. Матеївці, вул. Відродження, 10, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78267.

Суддя: Васильковський В. В.