Рішення

від 20.11.2024 по справі 917/1456/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 Справа № 917/1456/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Кльопова І.Г., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега вест трейд", (юридична адреса: пр.В.Лобановського,б.119А, офіс 5, м.Київ, 03039), поштова адреса: (вул.Василя Касіяна,10, кв.107, м.Київ, 03191)

до Управління житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, вул. Козака, 1а, м.Полтава, 36000

про стягнення грошових коштів

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега вест трейд" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Управління житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, в якій просить суд: стягнути 12 203,55грн. - 3% річних та 35 369,68грн. - інфляційних втрат, нарахованих за невиконання грошового зобов"язання зі сплати заборгованості, стягнутої судовим рішенням по справі № 917/807/22.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 25.09.2024 була надіслана відповідачу в його електронний кабінет 25.09.2024, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа та на поштову адресу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.12.2022 у справі №917/807/22 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Вест Трейд» (код ЄДРПОУ 42418604) та стягнуто з Управління житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03365891): 195 000,00 грн. заборгованість за договором з проведення аналізу стану каналізаційних очисних споруд Полтавської області № 24 від 21.10.2021 р.; 29 250,00 грн. втрати від інфляції за період з 01.02. 2022 року по 30.06.2022 року; 2 404,11 грн. З % річних за період з 01.02. 2022 року по 30.06.2022 року; З 399,81 грн. судового збору; 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 року у справі № 917/807/22, рішення господарського суду Полтавської області від 01.12.2022 у справі №917/807/22 залишити без змін.

Відповідно до статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 241 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Отже, дана постанова набрала законної сили з дня її прийняття.

07.04.2023 Господарським судом Полтавської області у справі №917/807/22 на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 01.12.2022 року, які набрали законної сили 27.02.2023 року, видано наказ про примусове виконання постанови та рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як визначено ч.ч. 2, 4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

04.09.2023 наказ господарського суду Полтавської області у справі №917/807/22 передано позивачем на примусове виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області.

Відповідно до повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області від 12.09.2023 року № 04-22-10/5742 заява про примусове виконання наказу по справі № 917/807/22 прийнята і зареєстрована до виконання.

Відповідно до інформації наданої органами державної казначейської служби України викладеної в листах № 04-22-10/9104 від 22.12.2023 року та № 04-17-06/5449 від 16.05.2024, повідомлено позивача про невиконання судового рішення.

Позивач зазначає, що сума основної заборгованості згідно Договору з проведення аналізу стану каналізаційних очисних споруд Полтавської області № 24 від 21.10.2021, яка примусово стягнута рішенням господарського суду по справі № 917/807/22, залишається непогашеною.

Враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині порушення строку оплати із посиланням частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивач заявив до стягнення з відповідача 12 203,55 грн. 3% річних та 35 369,68грн. інфляційних втрат за період з 01.07.2022 по 31.07.2024.

При вирішення спору суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як встановлено рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.12.2022 в справі № 917/807/22, яке залишено без змін Постановою Східного апеляційного Господарського суду від 27.02.2023, заборгованість відповідача за Договором становить 195 000,00 грн основного боргу.

Відповідно до пункту 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.12.2022 по справі № 917/807/22 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Суми, які кредитор може стягнути з боржника відповідно до статті 625 ЦК України носять компенсаторний характер, а право на їх стягнення з`являється у кредитора після прострочення боржника, тобто у разі неправомірного користування боржником грошовими коштами кредитора.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц зробила висновок, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові КГС у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, за якою якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що їх розмір не перевищує розрахований судом, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 5000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу..

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до договору № КР000285/38 від 20.08.2024 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем (Клієнтом) та адвокатським об"єднанням "ПРАВЕКС ПАРТНЕР" сторони домовилися про наступне: Клієнт доручає, а Виконавець зобов`язується надати йому, відповідно до умов договору, правову (правничу) допомогу-шляхом усного та письмового консультування з питань стягнення інфляційних втрат та відсотків річних за період невиконання судового рішення про стягнення заборгованості Договором № 24 від 21 жовтня .2021 року укладеного між ТОВ «Омега Вест Трейд» та Управлінням житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації з проведення Аналізу сталу каналізаційних очисних-споруд Полтавської обласні (Код ДК 021:2015 - 71610000-7 - Послуги з випробувань та аналізу складу і чистоти), підготовка та подача процесуальних документів (позовних заяв, відзивів, заперечень, клопотань, пояснень тощо) до суду, представництво Замовника в господарському суді першої інстанцій, а Клієнт зі своєї сторони зобов`язується прийняти зазначені послуги й оплатити їх.

Детальний опис робіт які надаються Клієнту наведено в додатку № 1 до нього Договору (п. 1.1, п.1.2 Договору)

Клієнт зобов`язується оплатити Виконавцю грошову суму - гонорар в розмірі 5000,00грн. за надання правової допомоги, що передбачені в п.1.1 Договору ( п.4.1 Договору).

Виплата Клієнтом винагороди на користь Виконавця проводиться протягом 90 робочих днів з моменту підписання цього Договору ( п. 4.3. Договору)

В акті про надання послуг сторони підтвердили, що адвокат надав позивачу юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги № КР000285/38 від 20.08.2024. В акті підтверджена загальна вартість послуги з надання правничої допомоги в сумі 5000,00 грн.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Відповідачем в матеріали справи не надано заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн. є такими, що пов`язані з розглядом справи, відповідають критеріям, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а також належать до витрат, компенсація яких передбачена чинними нормами законодавства України.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації ( вул. Козака, 1а, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03365891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега вест трейд", (юридична адреса: пр.В.Лобановського,б.119А, офіс 5, м.Київ, 03039), поштова адреса: (вул.Василя Касіяна,10, кв.107, м.Київ, 03191, код ЄДРПОУ 42418604) 12 203,55грн. - 3% річних, 35 369,68грн. - інфляційних втрат, а також 3028,00грн. судового збору та 5000,00грн. витрати позивача на професійну правничу допомогу

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Суддя Кльопов І.Г.