Рішення

від 20.11.2024 по справі 922/3214/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3214/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" (61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8, код ЄДРПОУ 39806596) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскет 11" (62456, Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Щаслива, 1А, код ЄДРПОУ 41997380) про стягнення 15 371,24грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 819,33грн, 3% річних в розмірі 684,35грн та збитки від інфляції в розмірі 6 867,56грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки № 159 від 11.01.2020 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений позивачем товар з посиланням на норми Цивільного та Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 12.09.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів для усунення недоліків з дня вручення йому цієї ухвали.

Після усунення недоліків, ухвалою суду від 23.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 календарних днів з дня його отримання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.

Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 23.09.2024 по справі № 922/3214/24 (суддя Лавренюк Т.А.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Баскет 11" та доставлено до його Електронного кабінету 23.09.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскет 11" (відповідач) укладено договір поставки № 159 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність відповідача товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а відповідач прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у даному договорі.

Сторони 11.01.2020 домовились підписати та виконувати договір з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, у зв`язку з чим між ними було складено та підписано Протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № 159 від 11.01.2020.

Відповідно до п.1.4 договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, сторони дійшли згоди, що загальна кількість товару, предмету постачання за даною угодою визначається як наростаюча кількість по усіх поставках, зроблених згідно з оформленими належним чином видатковими накладними, що мають силу специфікацій, і є невід`ємними частинами договору.

За умовами п.5.3.2 договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, відповідач зобов`язався здійснити оплату протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

У розділі 6 договору сторони погодили відповідальність сторін, а саме: за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даною угодою сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Винна сторона в повному обсязі відшкодовує збитки, заподіяні іншій стороні неналежним виконанням зобов`язань, а також сплачує штрафні санкції, передбачені даним договором та нормами діючого законодавства України (п.6.1), за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення (п.6.2).

Відповідно до п.9.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2020. У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення договору за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах, які були передбачені договором.

30.11.2020 між сторонами підписано додаткову угоду № 30-11/20, в якій сторони п.5.3 з підпунктами договору поставки № 159 від 11.01.2020 виклали в наступній редакції:

"п.5.3. "покупець" робить оплату за товар на умовах відстрочки платежу:

5.3.1. протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту отримання товару".

В іншому сторони договір поставки № 159 від 11.01.2020 залишили без змін.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 45 749,22грн, що підтверджується копіями видаткових накладних № 699 від 12.01.2022 на суму 623,76грн, № 701 від 12.01.2022 на суму 2 470,62грн, № 702 від 12.01.2022 на суму 3 820,80грн, № 1712 від 19.01.2022 на суму 1 827,66грн, № 1713 від 19.01.2022 на суму 1 198,26грн, № 1714 від 19.01.2022 на суму 1 059,54грн, № 2306 від 26.01.2022 на суму 2 165,88грн, № 2308 від 26.01.2022 на суму 2 173,86грн, № 2313 від 26.01.2022 на суму 1 618,08грн, № 2835 від 02.02.2022 на суму 950,40грн, № 2836 від 02.02.2022 на суму 549,48грн, № 2837 від 02.02.2022 на суму 1 476,96грн, № 3389 від 09.02.2022 на суму 1 366,92грн, № 3442 від 09.02.2022 на суму 922,44грн, № 3443 від 09.02.2022 на суму 2 430,06грн, № 3932 від 16.02.2022 на суму 740,94грн, № 3933 від 16.02.2022 на суму 4 382,10грн, № 3934 від 16.02.2022 на суму 4376,64грн, № 4567 від 23.02.2022 на суму 4 519,02грн, № 4568 від 23.02.2022 на суму 3 522,18грн, № 4569 від 23.02.2022 на суму 3 553,62грн, а також товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, за поставлений товар розрахувався з порушенням строків, визначених додатковою угодою № 30-11/20 від 30.11.2020 до договору поставки, що підтверджується копіями інформаційних повідомлень про зарахування коштів, наявними в матеріалах справи.

Так, відповідачем за видатковими накладними:

1) № 699 від 12.01.2022 - борг погашено 23.06.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000030327, сума оплати 623,76грн);

2) № 701 від 12.01.2022 - борг погашено 23.06.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000030328, сума оплати 2470,62грн);

3) № 702 від 12.01.2022 - борг погашено 23.06.2023 та 30.06.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000030329, сума оплати 905,62грн та Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000030813, сума оплати 2 915,18грн, відповідно);

4) № 1712 від 19.01.2022 - борг погашено 23.06.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000031218, сума оплати 1827,66грн);

5) № 1713 від 19.01.2022 - борг погашено 30.06.2023 та 07.07.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000030814, сума оплати 1084,82грн, Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000031219, сума оплати 113,44грн);

6) № 1714 від 19.01.2022 - борг погашено 07.07.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000031220, сума оплати 1059,54грн);

7) № 2306 від 26.01.2022 - борг погашено 14.07.2023 та 21.07.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000031721, сума оплати 1207,42грн та Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000032271, сума оплати 958,46грн);

8) № 2308 від 26.01.2022 - борг погашено 14.07.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000031720, сума оплати 2173,86грн);

9) № 2313 від 26.01.2022 - борг погашено 07.07.2023 та 14.07.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000031216, сума оплати 999,36грн та Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000031719, сума оплати 618,72грн);

10) № 2835 від 02.02.2022 - борг погашено 21.07.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000032273, сума оплати 950,40грн);

11) № 2836 від 02.02.2022 року борг погашено 21.07.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000032272, сума оплати 549,48грн);

12) № 2837 від 02.02.2022 - борг погашено 21.07.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000032274, сума оплати 1476,96грн);

13) № 3389 від 09.02.2022 - борг погашено 28.07.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000032806, сума оплати 1366,92грн);

14) № 3442 від 09.02.2022 - борг погашено 28.07.2023 та 18.08.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000032807, сума оплати 267,72грн та Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000034081, сума оплати 654,72грн);

15) № 3443 від 09.02.2022 - борг погашено 21.07.2023 та 28.07.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000032275, сума оплати 64,70грн та Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000032805, сума оплати 2 365,65грн);

16) № 3932 від 16.02.2022 - борг погашено 18.08.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000034083, сума оплати 740,94грн);

17) № 3933 від 16.02.2022 - борг погашено 18.08.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000034082, сума оплати 4382,10грн);

18) № 3934 від 16.02.2022 - борг погашено 18.08.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000034084, сума оплати 4376,64грн);

19) № 4567 від 23.02.2022 - борг погашено 18.08.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000034082, сума оплати 4519,02грн);

20) № 4568 від 23.02.2022 - борг погашено 18.08.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000034083, сума оплати 3522,18грн);

21) № 4569 від 23.02.2022 - борг погашено 18.08.2023 (Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 0000034084, сума оплати 3553,62грн).

Оскільки відповідач оплату товару здійснив не своєчасно, позивач здійснив нарахування збитків від інфляції в розмірі 6867,56грн, 3% річних в розмірі 684,35грн та пені в розмірі 7 819,33грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.ст.627,628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, за яким одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.265 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вже було встановлено судом, відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити оплату за товар на умовах відстрочки платежу протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту отримання товару.

Проте, відповідач поставлений позивачем товар прийняв, однак за отриманий товар розрахувався із порушенням строків, визначених договором.

Даний факт підтверджується належними доказами, наявними у справі та відповідачем не спростовано.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу приписів ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 договору визначено, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного позивач за кожною видатковою накладною окремо нарахував відповідачу пеню в розмірі 7819,33грн, збитки від інфляції в розмірі 6867,56грн, 3% річних в розмірі 684,35грн за період з 03.02.2022 по 14.09.2022, які і просить стягнути з відповідача.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

Проте, розглянувши позовні вимоги в цій частині, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, виходячи з наступного.

За приписами ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних, збитків від інфляції та пені (за кожною видатковою накладною окремо), судом встановлено, що позивач невірно визначив період прострочення заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України).

Оскільки 45 календарний день припадає на вихідний день, останнім днем здійснення оплати для відповідача, відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, є перший за вихідним робочий день.

Враховуючи викладене, а також умови п.5.3 договору в редакції додаткової угоди № 30-11/20 від 30.11.2020, останнім днем виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару за видатковими накладними № 699, № 701, № 702 від 12.01.2022 є 28.02.2022, № 1712, № 1713, № 1714 від 19.01.2022 є 07.03.2022, № 2306, № 2308, № 2313 від 26.01.2022 є 14.03.2022, № 2835, № 2836, № 2837 від 02.02.2022 є 21.03.2022, № 3389, № 3442, № 3443 від 09.02.2022 є 28.03.2022, № 3932, № 3933, № 3934 від 16.02.2022 є 04.04.2022, № 4567, № 4568, № 4569 від 23.02.2022 є 11.04.2022, у зв`язку з чим прострочення оплати за товар починається з наступного дня відповідно.

Позивачем в порушення умов п.5.3 договору в редакції додаткової угоди № 30-11/20 від 30.11.2020 визначено період прострочення на підставі п.5.3 договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей (21 календарний день з моменту отримання товару).

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Даний факт позивачем не спростовано.

Таким чином, здійснивши за допомогою системи "Ліга-Закон" свій розрахунок 3% річних, збитків від інфляції та пені з урахуванням умов п.5.3 договору в редакції додаткової угоди № 30-11/20 від 30.11.2020, за період з 01.03.2022 по 14.09.2022 (за кожною видатковою накладною окремо), судом встановлено, що:

- 3% річних складають 586,61грн,

- збитки від інфляції складають 5 785,39грн,

- пеня складає 7 167,54грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 97,74грн, збитків від інфляції в розмірі 1 082,17грн та пені в розмірі 651,79грн, суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

При розподілі сум судового збору суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 422,40грн, оскільки відповідно до Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у разі подання позову в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Також судом враховано приписи ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскет 11" (62456, Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Щаслива, 1А, код ЄДРПОУ 41997380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" (61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8, код ЄДРПОУ 39806596) - 586,61грн 3% річних, 5 785,39грн збитків від інфляції, 7 167,54грн пені, 2 422,40грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 97,74грн, збитків від інфляції в розмірі 1 082,17грн та пені в розмірі 651,79грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "20" листопада 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк