Рішення

від 11.11.2024 по справі 922/2372/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024 Справа № 922/2372/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1; код ЄДРПОУ: 03359500) до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6-й під., 1-й пов., кім. 35; код ЄДРПОУ: 22630473) про визнання недійсним та скасування рішення за участю представників сторін:

позивача - Смолякова І. О. (довіреність № Др-28-0624 від 04.06.2024);

відповідача Дикань О.М. (довіреність б/н від 09.01.2024);

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), в якій просить суд:

1) визнати недійсним та скасувати п. 1 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21, яким визнано, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 03359500) за результатами діяльності в період 2020-2022 років та січня-червня 2023 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з розподілу природного газу в межах території м. Харкова та Харківської області, на якій знаходиться газорозподільна система, та перебувала у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ "Харківгаз", з часткою 100%, оскільки у нього на цьому ринку не було жодного конкурента;

2) визнати недійсним та скасувати п. 2 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21, яким визнано, що дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 03359500), які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об`єкта не було введено в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

3) визнати недійсним та скасувати п. 3 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21, згідно з яким за порушення, наведене в п. 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (ідентифікаційний код юридичної особи 03359500) штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зокрема, вказує на те, що при прийнятті вказаного рішення відповідачем недотримано відповідні положення Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції", Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р.

Позивач вважає що наведене Рішення прийняте внаслідок: 1) неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи; 2) недоведення обставин, які мають значення для справи і які СМ ТВ АМК України визнало встановленими; 3) порушення і неправильного застосування норми матеріального та процесуального права, що призвело до неповноти розслідування та до необґрунтованих висновків у справі № 1/02- 160-21.

Також позивач вважає, що у його власних діях хибно встановлено склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону, що відповідає дійсним обставинам справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" залишено без руху; надано останньому п`ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви; визначено спосіб усунення недоліків.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулось до суду з заявою про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 18150 від 17.07.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.08.2024.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 19816/24 від 07.08.24) в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог відповідач зокрема вказує на безпідставність доводів позивача щодо недотримання відповідачем при прийнятті рішення Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції", Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р.

Відповідач зазначає, що ним при розгляді справи про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції та винесенні відповідного рішення від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21 було здійснено збір та аналіз доказів, проведено дії, спрямовані на всебічне, повне й об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, на підставі якої було прийняте оскаржуване рішення. Відповідач зазначає, що вказаним рішенням встановлено, що дії позивача, які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проектної документації на приєднання, якщо протягом року після погодження Оператором ГРМ проектної документації систему газопостачання об`єкта не було введено в експлуатацію, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. З огляду на викладене, на позивача і було накладено штраф.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 20315/24 від 13.08.24) в якому наполягає на задоволенні заявленого позову, та зокрема зазначає, що позивач займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з розподілу природного газу, тоді як дії, кваліфіковані Відповідачем у Рішенні як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відбуваються на ринку надання послуг з приєднання до газорозподільної системи, яке в свою в чергу потребує окремого дослідження у відповідності до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, що затверджена розпорядженням Комітету № 49-р від 05 березня 2002 року, чого відповідачем зроблено однак не було.

Відповідач надав суду заперечення (вх. № 20809/24 від 19.08.24) в яких спростовує доводи позивача, викладені у позовній заяві та у відповіді на відзив, та наполягає на необґрунтованості заявленого позову. Зокрема відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21 відповідач розглядає позивача як оператора газорозподільної системи, бо саме Оператор ГРМ є тим суб`єктом, який безпосередньо розробляє технічні умови приєднання, які є невід`ємною частиною договору на приєднання та саме включення до технічних умов положення, яке суперечить вимогам чинного законодавства і є порушенням позивачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2024.

В судовому засіданні 21.10.2024 оголошено перерву до 11.11.2024.

У судове засідання 11.11.2024 прибули представники позивача та відповідача.

Представник позивача просить суд заявлений позов задовольнити.

Представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду справи № 1/02-160-21 Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі СМ ТВ АМК України, Відповідач) прийняла Рішення № 70/48-р/к від 30 квітня 2024 року (далі - Рішення).

Пунктом 1 Рішення визнано, що АТ "Харківгаз" за результатом діяльності в період 2020-2022 років та січня-червня 2023 року займало монопольне (домінуюче) положення на ринку послуг розподілу природного газу в межах території м. Харкова та Харківської області, на якій знаходиться газорозподільна система, та перебувала у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ "Харківгаз", з часткою 100%;

Пунктом 2 Рішення визнано дії АТ "Харківгаз", які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження Оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об`єкта не було введено в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі Закон), у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

Пунктом 3 Рішення на АТ "Харківгаз" накладено штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивач просить визнати недійсними та скасувати вказані пункти Рішення з посиланням на те, що відповідачем при його прийнятті недотримано відповідні положення Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції", Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р.

Позивач стверджує, що під час розслідування справи та розгляду її у СМ ТВ АМК України він був позбавлений відповідачем можливості вчасного ознайомлення з матеріалами справи, зібрання та подання необхідних для спростування звинувачень доказів, достатнього часу для підготовки заперечень, можливості підтвердити вагомі факти, які вимагають спеціальних знань, висновками експертів, спеціалістів.

Позивач вказує, що відповідачем в рішенні

- невірно визначено товарні межі ринку на якому на думку Відповідача відбулося порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- невірно визначило об`єми товару, який обертається на ринку; - невірно встановило монопольне (домінуюче) становище;

- проігнорувало критерії визначення товарних меж, встановлені Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, що затверджена розпорядженням Комітету № 49-р від 05 березня 2002 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2002 року за № 317/6605 (далі Методика);

- невірно застосувало спеціальне законодавство, що регулює діяльність з розподілу природного газу та фактичні умови його здійснення;

- взагалі не провело дослідження ринків надання послуг з приєднання до газорозподільної системи, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Харківгаз»;

- не провело повного та всебічного з`ясування обставин видачі АТ "Харківгаз" як Оператором газорозподільної системи (далі ГРМ) технічних умов, що призвело порушення норм матеріального права;

Позивач вважає, що в результаті відповідач дійшов до хибного висновку про наявність зловживань на ринку розподілу природного газу та порушення конкуренції, ущемлення прав замовників послуг приєднання до газорозподільної системи або реконструкції систем газопостачання.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про природні монополії» визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сферах природних монополій здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його компетенції.

Стаття 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» відносить до основних завдань АМКУ, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлені і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюється органами Антимонопольного комітету України.

Статтею 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України. Повноваження Антимонопольного комітету України визначені статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Відповідно до пункту 1 цієї статті Комітет має право розглядати заяви й справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.

Статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зокрема передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбаченістаттями 36і48цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Відповідно до статті 59 названого Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Комітету є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції";

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права

Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до пункту 16 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку передбачені частиною першою статті 13 Закону, а перелік відповідних дій чи бездіяльності передбачені частиною другою статті 13 Закону. Виходячи з положень зазначеної постанови, а також положень статті 13 Закону, склад правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачений частиною першою статті 13 Закону, в діях суб`єкта господарювання має місце за умови, якщо будуть встановлені в сукупності такі елементи правопорушення:

1. Суб`єкт правопорушення: суб`єкт господарювання, визнаний таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, на якому він вчиняє дії, які кваліфікуються як зловживання, на момент вчинення таких дій.

2. Об`єкт правопорушення: економічна конкуренція на ринку та/або інтереси інших суб`єктів господарювання чи споживачів.

3. Об`єктивна сторона правопорушення:

(1) протиправні дії або бездіяльність;

(2) недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання наявне або таке, що може настати в майбутньому. За результатами розгляду справи № 1/02-160-21 СМ ТВ АМК України кваліфікувало його як наявне;

(3) причинно-наслідковий зв`язок між діями (1) та наявними наслідками для конкуренції чи інших суб`єктів господарювання (2).

4. Суб`єктивна сторона правопорушення: дії суб`єкта порушення мають бути наслідком його економічного рішення (з умислом чи без умислу обмежити конкуренцію або ущемити інтереси споживачів), а також бути неможливими за умов існування конкуренції.

Відповідно до частини першої 1 статті 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до пункту 3.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.04.2002 за № 317/6605 (надалі Методика), об`єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб`єкт господарювання; група суб`єктів господарювання; конкретний товар (продукція, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (використовується, споживається) цим (цими) суб`єктом (суб`єктами) господарювання.

Органи Антимонопольного комітету України здійснюють дослідження товарних ринків у відповідності до Методики, з урахуванням інструктивної службової записки Департаменту конкурентної політики від 22.11.2008 № 22-02/284 «Щодо визначення окремих товарних ринків» та інформаційної службової записки Департаменту конкурентної політики від 22.10.2008 № 22-02/231 «Щодо підходів Антимонопольного комітету України при дослідженні ознак наявності колективного монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання», структурним підрозділом Комітету, його територіального відділення визначаються товарні, часові та територіальні (географічні) межі ринку, суб`єкти товарного ринку (споживачі, виробники, постачальники товару, надавачі послуг тощо), а також залежно від фактичних обставин, зокрема від наявності інформації, кон`юнктура ринку та її тенденції.

Відповідно до Закону та положень Методики визначення суб`єкта вчинення порушення пов`язане з визначенням його монопольного становища на певному ринку.

Згідно пункту 11 частини 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Комітет має повноваження, зокрема, щодо проведення досліджень ринку.

Дослідження ринку включає в себе принаймні:

- визначення товару, щодо якого вивчається ринок, тобто, його товарних меж, а також територіальних, часових меж;

- визначення переліку продавців товару, конкурентів, а також потенційних конкурентів;

- визначення часток суб`єктів господарювання на цьому ринку.

Порядок проведення дослідження ринку роз`яснено Комітетом в Інформаційному листі № 60/01 від 02 квітня 2012 року (далі Лист), що наданий членам Комітету, керівникам структурних підрозділів Комітету та головам територіальних відділень Комітету з метою застосування, зокрема, під час контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Лист розміщено на офіційному сайті Комітету за посиланням https://amcu.gov.ua/npas/pro-provedennyadoslidzhen-rinkiv. При цьому, Лист стосується дослідження будь-яких ринків, тобто, не тільки коли виникає потреба у визначенні монопольного становища на певному ринку, але і в інших будь-яких випадках визначення Комітетом стану конкурентного середовища на ринку, його оцінки та внесення пропозицій щодо здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, забезпечення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

В ході такого дослідження проводиться детальне збирання необхідних матеріалів та інформація про стан і тенденції ринку (обсяги попиту і пропозиції), інформація про структуру ринку, бар`єри вступу на ринок та виходу з ринку, рівень цін та їх динаміку із встановленням факторів впливу, наявність потенційної конкуренції), наявність професійних та інших об`єднань учасників ринку тощо, інша інформація, яка дозволить визначити товарні, географічні та часові межі ринку, стан конкуренції на ньому.

В даному випадку, згідно з рішенням СМ ТВ АМК України № 70/48-р/к від 30 квітня 2024 року Об`єктом аналізу є АТ «Харківгаз» суб`єкт господарювання, який надавав послуги з розподілу природного газу; об`єктом аналізу є послуги з розподілу природного газу (надалі - Послуги).

Відповідно до пункту 4.1 Методики перелік товарів, щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб`єкта господарювання, складається з товарних груп, які обертаються в Україні чи на відповідній частині її території і які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи). Визначення ознак одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи) здійснюється, виходячи з подібності, зокрема: споживчих характеристик, умов споживання, умов реалізації та цін.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» газорозподільна система технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою її фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

У розумінні пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» АТ «Харківгаз» є оператором газорозподільної системи (надалі Оператор ГРМ). Основним видом діяльності АТ «Харківгаз» відповідно до ЄДР є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (код за КВЕД 35.22).

Послуги в розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є товаром. Таким чином, з урахуванням викладеного, Послуги є товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище АТ «Харківгаз». Споживачами Послуг є фізичні особи, фізичні особи-підприємці та юридичні особи.

Відповідно до пунктів 5.1 5.3. Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого. Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності, якими, зокрема, є: подібність призначення, споживчих властивостей, умов використання, тощо; подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників, тощо; наявність спільної групи споживачів товару (товарної групи); відсутність суттєвої різниці в цінах; взаємозамінність товарів (товарної групи) з точки зору їх виробництва, тобто здатності виробників запропонувати нові товари на заміну існуючих.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 1 Закону України «Про природні монополії» товари (послуги), що виробляються суб`єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами).

Відповідно до пункту 6.1. Методики територіальні (географічні) межі ринку визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів є неможливим або недоцільним.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про природні монополії» діяльність суб`єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, а також діяльність суб`єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

В оскаржуваному рішенні відповідача № 70/48-р/к від 30 квітня 2024 року встановлено, що АТ «Харківгаз» здійснювало діяльність з розподілу природного газу на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу АТ «Харківгаз» від 19.06.2017 № 809 (зі змінами, внесеними постановами НКРЕКП від 06.03.2018 № 290, від 02.07.2019 № 1322, від 20.01.2021 № 56) (надалі Постанова) (копія додається).

Відповідно до Постанови АТ «Харківгаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Харківгаз», відповідно до додатка до зазначеної постанови НКРЕКП.

В оскаржуваному рішенні відповідача № 70/48-р/к від 30 квітня 2024 року встановлено, що АТ «Харківгаз» надавало Послуги як на території м. Харкова, так і Харківської області, на якій розташовані мережі газопроводів, що перебували у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Харківгаз».

Відповідно до пункту 7.1 Методики часові межі ринку визначаються як проміжок часу (як правило, рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару зі сталою структурою.

На підставі постанови НКРЕКП «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Харківгаз» від 28.06.2023 № 1132, що набрала чинності з 01.07.2023, АТ «Харківгаз» припинено надання Послуг у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію (копія додається).

З огляду на викладене, в оскаржуваному рішенні відповідача № 70/48-р/к від 30 квітня 2024 року встановлено, що АТ «Харківгаз» здійснювало діяльність на ринку Послуг до 01.07.2023, При цьому, протягом 2020 - 2022 років та січня червня 2023 року АТ «Харківгаз» було єдиним суб`єктом господарювання, яке надавало Послуги у визначених територіальних межах; в зазначений період структура ринку Послуг не змінювалась.

Отже, часовими межами ринку Послуг визначено 2020 - 2022 роки та січень червень 2023 року.

Відповідно до пункту 9.2. Методики 49-р бар`єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок є: обмеження за попитом, пов`язані з високою насиченістю ринку товарами (товарними групами) та низькою платоспроможністю покупців; адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; екологічні обмеження; нерозвиненість ринкової інфраструктури; інші обмеження, що спричиняють суттєві витрати, необхідні для вступу на певний ринок товару (товарної групи). Ринок Послуг характеризується наявністю адміністративних і технічних бар`єрів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про природні монополії» природна монополія стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв`язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб`єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв`язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).

Послуги з розподілу природного газу є послугами, які не мають замінників. Внаслідок технологічних особливостей розподілу природного газу конкуренція на зазначеному ринку відсутня.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про природні монополії» відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб`єктів природних монополій, зокрема, у сфері розподілу природного і нафтового газу трубопроводами.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про природні монополії» визначено, що діяльність суб`єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, а також діяльність суб`єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

З огляду на викладене, в оскаржуваному рішенні відповідача № 70/48-р/к від 30 квітня 2024 року встановлено, що ринок Послуг перебуває у стані природної монополії, а АТ «Харківгаз» є суб`єктом природних монополій. При цьому, ведення господарської діяльності з надання Послуг потребує отримання ліцензії.

Окрім цього, основним бар`єром вступу на ринок Послуг є обмеження, пов`язане з необхідністю мати в наявності технічні засоби, включаючи мережі, споруди, устаткування (пристрої) для розподілу природного газу, що пов`язані єдиним технологічним процесом.

Таким чином, АТ «Харківгаз» в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебувала у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Харківгаз», протягом 2020 - 2022 років та січня червня 2023 року не мало конкурентів на ринку Послуг, адже ринок розподілу природного газу знаходиться у стані природної монополії.

Так, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Антимонопольного комітету України www.amcu.gov.ua, АТ «Харківгаз» входило до переліку суб`єктів природних монополій Харківської області.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо, зокрема на цьому ринку у нього не було жодного конкурента.

З огляду на викладене, в оскаржуваному рішенні відповідача № 70/48-р/к від 30 квітня 2024 року встановлено що АТ «Харківгаз» протягом 2020 - 2022 років та січня червня 2023 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку Послуг з розподілу природного газу в межах території м. Харкова та Харківської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебувала у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Харківгаз» із часткою 100%, оскільки у нього на цьому ринку не було жодного конкурента.

Разом з тим, згідно в п. 2 названого рішення визнано, що дії АТ «Харківгаз» які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об`єкта не було введено в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Разом з тим, у пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі Кодекс), що затверджений постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824, визначено, що технічні умови приєднання документ, що визначає комплекс умов і вимог до інженерного забезпечення приєднання об`єкта (земельної ділянки) замовника до газорозподільної системи і містить вихідні дані для проектування газових мереж зовнішнього та внутрішнього газопостачання, що створюються для потреб об`єкта замовника.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу V Кодексу ГРМ приєднання об`єктів (земельних ділянок) замовника до ГРМ здійснюється на підставі договору на приєднання, що укладається за формами, наведеними у додатках 11, 12 до цього Кодексу. При цьому невід`ємною частиною договору на приєднання є технічні умови приєднання (додаток 13), які визначають вихідні дані для проектування газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання, які будуються Оператором ГРМ, та вихідні дані для проектування та будівництва газових мереж внутрішнього газопостачання об`єкта замовника від точки приєднання до газових приладів і пристроїв замовника. Будівництво та введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання забезпечується замовником.

Відповідно до пункту 13 глави 2 розділу V Кодексу ГРМ, якщо протягом одного року з дати видачі технічних умов приєднання замовник відповідно до умов договору на приєднання не надасть Оператору ГРМ на погодження проєкт зовнішнього газопостачання (якщо замовник був визначений розробником проєкту) та/або проєкт внутрішнього газопостачання (якщо проєкт мав передбачати приєднання третіх осіб та/або організацію вузла обліку в точці вимірювання), якщо продовження строку щодо їх надання не погоджено з боку Оператора ГРМ, Оператор ГРМ залишає за собою право не враховувати зарезервовану технічну (пропускну) потужність за об`єктом замовника при дефіциті технічної потужності для інших замовників (споживачів). При цьому Оператор ГРМ не враховує зарезервовану для замовника технічну потужність лише за умови письмового попередження замовника за 30 календарних днів до вчинення таких дій та за умови, що у цей самий строк замовник не надасть відповідний(і) проєкт (проєкти) на погодження або не буде прийняте рішення щодо погодження терміну його (їх) надання.

Відповідно до пункту 8 глави 2 розділу Х Кодексу ГРМ, якщо протягом року після погодження Оператором ГРМ проекту комерційний ВОГ не було введено в експлуатацію, проект на комерційний ВОГ підлягає перепогодженню з урахуванням діючих на дату перепогодження вимог нормативних документів. Внесення змін до проектної документації (коригування) за необхідності здійснюється до введення об`єкта будівництва в експлуатацію, коли спорудження об`єкта за цією документацією не завершено. Кожна зміна в проекті повинна бути погоджена з Оператором ГРМ.

Крім того, пунктом 7 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що технічні умови є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Відповідно до пункту 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Проте, СМ ТВ АМК України дійшло висновку, що дії АТ "Харківгаз", які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог повторного погодження проєктної документації на приєднання, якщо протягом року після погодження Оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об`єкта не було введено в експлуатацію, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною 1 статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем саме на ринку послуг з розподілу природного газу (а не на ринку надання послуг з приєднання до газорозподільної системи), що могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

З цього приводу суд зазначає, що згідно підпункту 1.2. Методики, Об`єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб`єкти господарювання; групи суб`єктів господарювання - декілька суб`єктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах; обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг.

Відповідно до підпункту 1.3. Методики, товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов`язання та права (зокрема цінні папери).

Пункт 5 Методики передбачає вимоги до визначення органами Антимонопольного комітету України товарних меж ринку.

Підпунктом 5.1. Методики встановлено, що товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності, якими зокрема є: подібність призначення, споживчих властивостей, умов використання тощо; подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників тощо; наявність спільної групи споживачів товару (товарної групи); відсутність суттєвої різниці в цінах; взаємозамінність товарів (товарної групи) з точки зору їх виробництва, тобто здатності виробників запропонувати нові товари на заміну існуючих.

У процесі визначення товарних меж ринку попередньо визначена група взаємозамінних товарів (товарних груп) може бути поділена на декілька підгруп або приєднана до іншої групи.

Однак, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не враховано, що послуга з розподілу природного газу (переміщення його газорозподільною системою) не має жодних ознак взаємозамінності з послугами погодження технічних умов приєднання до газорозподільної системи та технічних умов на реконструкцію систем газопостачання.

У оскаржуваному Рішенні СМ ТВ АМК України згадує про ринки послуг надання технічних умов приєднання до газорозподільної системи та технічних умов на реконструкцію систем газопостачання, які не були досліджені, так само як і вплив ринку послуги розподілу природного газу на ринок приєднання до газорозподільної системи.

Однак, поєднання та дослідження в межах одного ринку, на якому встановлюється наявність порушення повністю протирічить логікі та суперечить підходам органів Антимонопольного комітету України, Методиці та судовій практиці з наведених питань.

Послуга з розподілу природного газу є самостійною послугою, щодо якої є ринок розподілу природного газу, який перебуває в стані природної монополії. Проте, для вивчення впливу цього монопольного ринку на інші асоційовані чи суміжні ринки необхідно досліджувати останні та визначати їх структуру, здійснювати оцінку конкурентного середовища, що СМ ТВ АМК України, маючи всі повноваження, не здійснило.

Проте, як свідчить оскаржуване рішення відповідача, в ньому досліджувались лише частина ринку надання послуг з приєднання до газорозподільних мереж, а саме процедури надання послуг надання технічних умов приєднання до газорозподільної системи та технічних умов на реконструкцію систем газопостачання.

Як вже зазначалося, в рішенні відповідача зазначено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку розподілу природного газу з боку АТ "Харківгаз" є «дії АТ "Харківгаз", які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження Оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об`єкта не було введено в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку» (пункт 2 резолютивною частини Рішення).

В той же час, інкриміноване АТ "Харківгаз" порушення законодавства про захист економічної конкуренції (включення до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження Оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об`єкта не було введено в експлуатацію) стосується діяльності АТ "Харківгаз" не на ринку розподілу природного газу, а на ринку надання послуг з приєднання до газорозподільної системи, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ«Харківгаз».

Зокрема, в пункті 4.4. на стор. 14-15 Рішення (112) СМ ТВ АМК України наголошує на включення АТ "Харківгаз" до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження Оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об`єкта не було введено в експлуатацію та кваліфікує це зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу.

По суті, на досліджуваному ринку та на якому встановлено монопольне (домінуюче) становище Позивача ринку розподілу природного газу СМ ТВ АМК України не встановлено та не доведено жодного порушення з боку АТ "Харківгаз".

За таких обставин монопольне становище АТ "Харківгаз" на ринку послуги з розподілу природного газу не має ніякого відношення до тих відносин, які досліджуються в Рішенні, та до того порушення, яке вважається СМ ТВ АМК України як зловживання монопольним (домінуючим) становищем з боку Позивача.

Однак, наявність у АТ "Харківгаз" природної монополії на регіональному ринку розподілу природного газу в силу ліцензійної діяльності не свідчить про таку монополію на інші види діяльності, пов`язані з необхідністю функціонувати як природна монополія

Відповідно до статті 7 Закону України "Про природні монополії" діяльність суб`єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього закону, а також діяльність суб`єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню відповідно до закону. В той же час, діяльність, пов`язана з приєднанням до газорозподільної системи або реконструкцією систем газопостачання, не може бути трактована як монопольна ліцензійна діяльність з розподілу природного газу чи вважатись її складовою. Разом з тим, відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення визначено монопольне (домінуюче) становище АТ «Харківгаз» на ринку послуг з розподілу природного газу.

Отже, у оскаржуваному Рішенні невірно визначені товарні межі ринку, вказане ж в свою чергу свідчить про відсутність у складі правопорушення ознак об`єктивної сторони правопорушення. тим самим позивачем при винесенні рішення порушено пункт 5 Методики.

Суд враховує, що зазначений підхід узгоджується з існуючою судовою практикою.

В Постанові ВГСУ від 21.08.2012 у справі № 59/221 (позивач ТОВ «Фірма Т.М.М.», відповідач Київське ТВ; рішення ТВ від 18.08.2011 № 44-01/07.11) зокрема зазначено, що «При встановленні переліку товарів, щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб`єкта господарювання, а також товарних меж ринку, органам Комітету необхідно керуватись термінами, наведеними у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, для понять «товар» та «ринок товару (товарний ринок)», які передбачають наявність відносно будь-якого предмета господарського обороту, тобто товару, попиту і пропозиції на нього. Некоректне встановлення товару є підставою для висновку суду про неповне з`ясування органом Комітету обставин справи та недоведення факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку.»

«Установлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта (суб`єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об`єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.» (Постанова ВГСУ від 01.07.2015 у справі № 922/4700/14; позивач ТОВ «Балмолоко», відповідач Харківське ТВ; рішення ТВ від 19.08.2014 № 189-р/к). (Постанова ВГСУ від 15.07.2015 у справі № 908/4992/14; позивач ТОВ «Параллель-М ЛТД», відповідач Запорізьке ТВ; розпорядження ТВ від 08.10.2014 № 5). (Постанова ВГСУ від 15.07.2015 у справі № 908/4991/14, позивач ТОВ «Параллель-М ЛТД», відповідач Запорізьке ТВ, розпорядження ТВ від 08.10.2014 № 16). (Постанова ВГСУ від 02.11.2016 у справі № 922/4428/14; позивач ПАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат», відповідач Харківське ТВ; рішення ТВ від 8.08.2014№ 195-р/к). (Постанова ВГСУ від 23.11.2016 у справі № 906/1265/15; позивач КП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 15», відповідач Житомирське ТВ; рішення ТВ від 23.06.2015 № 36-р/к). (Пункт 15.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15).

«Під час вирішення спору у справи, обставини якої пов`язані з визначенням меж товарного ринку та/або монопольного становища суб`єкта господарювання на ньому, господарський суд не повинен знову визначати такі межі та/або монопольне становище після того, як це зробив орган Комітету, і в такий спосіб перебирати на себе повноваження зазначеного органу. Компетенція господарських судів щодо перевірки підставності рішення органу Комітету про встановлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку полягає в перевірці дотримання органами Комітету відповідних положень законодавства про захист економічної конкуренції.» (Постанова ВГСУ від 28.01.2014 у справі № 918/1144/13; позивач ПрАТ «Родина», відповідач Рівненське ТВ; рішення ТВ від 27.06.2013 № 59). (Постанова ВГСУ від 23.04.2014 у справі № 906/796/13; позивач ТОВ Фірма «Т.М.М.», відповідач Житомирське ТВ; рішення ТВ від 22.03.2013 № 1.16/-16р). (Постанова ВГСУ від 13.07.2016 у справі № 924/1799/15; позивач ПП «Фірма «Сомгіз», відповідач Хмельницьке ТВ; рішення ТВ від 30.09.2015 № 99-р/к). (Постанова ВГСУ від 18.10.2016 у справі № 915/187/16; позивач ПАТ «Миколаївобленерго», відповідач Миколаївське ТВ; рішення ТВ від 30.12.2015 № 71- ріш). (Постанова ВГСУ від 15.11.2016 у справі № 921/159/16-г/18; позивач ВАТ «Тернопільобленерго», відповідач Тернопільське ТВ; рішення ТВ від 29.02.2016 № 05-р/к). (Постанова ВГСУ від 16.11.2016 у справі № 921/59/16-г/6; позивач ПрАТ «Автотехсервіс», відповідач Тернопільське ТВ; рішення ТВ від 06.11.2015 № 68-р/к). (Постанова ВГСУ від 17.01.2017 у справі № 914/1432/16; позивач ПАТ «Львівобленерго», відповідач Львівське ТВ; рішення ТВ від 31.03.2016 № 6 р/к). (Пункт 15.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15).

«Відсутність належно проведеного дослідження та порушення Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку при визначенні суб`єкта господарювання як такого, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку, унеможливлює визнання суб`єкта господарювання таким, що зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку. (Постанова ВС від 12.07.2022 у справі № 910/2314/20 Позивач АТ Тисменицягаз, відповідач Комітет, рішення Комітету від 10.12.2019 № 796-р), (Постанова ВС від 28.07.2022 у справі № 910/2418/20 себе повноваження зазначеного органу. Компетенція господарських судів щодо перевірки підставності рішення органу Комітету про встановлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку полягає в перевірці дотримання органами Комітету відповідних положень законодавства про захист економічної конкуренції.» (мова оригіналу) (Постанова ВГСУ від 28.01.2014 у справі № 918/1144/13; позивач ПрАТ «Родина», відповідач Рівненське ТВ; рішення ТВ від 27.06.2013 № 59). (Постанова ВГСУ від 23.04.2014 у справі № 906/796/13; позивач ТОВ Фірма «Т.М.М.», відповідач Житомирське ТВ; рішення ТВ від 22.03.2013 № 1.16/-16р). (Постанова ВГСУ від 13.07.2016 у справі № 924/1799/15; позивач ПП «Фірма «Сомгіз», відповідач Хмельницьке ТВ; рішення ТВ від 30.09.2015 № 99-р/к). (Постанова ВГСУ від 18.10.2016 у справі № 915/187/16; позивач ПАТ «Миколаївобленерго», відповідач Миколаївське ТВ; рішення ТВ від 30.12.2015 № 71- ріш). (Постанова ВГСУ від 15.11.2016 у справі № 921/159/16-г/18; позивач ВАТ «Тернопільобленерго», відповідач Тернопільське ТВ; рішення ТВ від 29.02.2016 № 05-р/к). (Постанова ВГСУ від 16.11.2016 у справі № 921/59/16-г/6; позивач ПрАТ «Автотехсервіс», відповідач Тернопільське ТВ; рішення ТВ від 06.11.2015 № 68-р/к). (Постанова ВГСУ від 17.01.2017 у справі № 914/1432/16; позивач ПАТ «Львівобленерго», відповідач Львівське ТВ; рішення ТВ від 31.03.2016 № 6 р/к). (Пункт 15.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15)

«Відсутність належно проведеного дослідження та порушення Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку при визначенні суб`єкта господарювання як такого, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку, унеможливлює визнання суб`єкта господарювання таким, що зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку.» (Постанова ВС від 12.07.2022 у справі № 910/2314/20 Позивач АТ Тисменицягаз, відповідач Комітет, рішення Комітету від 10.12.2019 № 796-р), (Постанова ВС від 28.07.2022 у справі № 910/2418/20)

Суд також зазначає та враховує, що самі органи Антимонопольного комітету України при прийнятті рішень про зловживання з аналогічних питань здійснюють дослідження та визначення монопольного (домінуючого) становища відповідачів у справах саме на тих ринках на яких відбувається зловживання, так зокрема. Тимчасовою адміністративною колегіжю Антимонопольного комітету України 30.04.2024 прийнято рішення № 2 та № 3, яким визнано порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі АТ «Київоблгаз») на при здійсненні діяльності з приєднання до газорозподільних систем та встановлено монопольне (домінуюче) становище саме на ринку надання послуг з приєднання до газорозподільної системи, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Київоблгаз», вказані рішення розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет за посланнями «https://amcu.gov.ua/npas/proporushennia-zakonodavstva-pro-zakhyst-ekonomichnoi-konkurentsii-ta-nakladennia-shtrafu-3» та «https://amcu.gov.ua/npas/pro-porushennia-zakonodavstva-pro-zakhystekonomichnoi-konkurentsii-ta-nakladennia-shtrafu-4» відповідно.

Аналогічне рішення прийняте Західним міжобласним територіальним відділенням та розміщено за посиланням «https://westernmtv.amcu.gov.ua/npas/pro-porushenniazakonodavstva-pro-zakhyst-ekonomichnoi-konkurentsii-ta-nakladennia-shtrafu-3».

В той час коли дії, які визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, вчиняються на ринку розподілу природного газу, то і монопольне (домінуюче) становище визначається на ринку розподілу природного газу. Приклад такого рішення (рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.12.2018 № 133-р/к у справа № 1/02-84-18) розміщено в мережі Інтернет за посиланням: «https://www.google.com/url? sa=trct=jq=esrc=ssource=webcd=ved=2ahUKEwieseXf0OHAxWzIRAIHVUUA8wQFnoECB8QAQurl=https%3A%2F%2Fdata.gov.ua%2Fdataset%2Fde5577b6-45ef-910f-106bbbb64f6c%2Fresource%2Fbe08a2a2-76cd-4e21-aefa708aedf98b93%2Fdownload%2Fno133.docxusg=AOvVaw0YFQGDtza_dptggtT8UfZFopi=89978449».

Вказане свідчить про послідовну правову позицію органів Комітету та відсутність такої послідовності у діях Відділення при прийнятті оскаржуваного Рішення.

З урахуванням викладеного, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню з зазначених вище підстав підстав та мотивів з визнанням судом недійсними та скасуванням:

п. 2 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21, яким визнано, що дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 03359500), які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об`єкта не було введено в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

п. 3 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21, згідно з яким за порушення, наведене в п. 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (ідентифікаційний код юридичної особи 03359500) штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Доводи позивача про позбавлення його прав на подання заперечень та документів під час розгляду відповідачем справи свого підтвердження матеріалами справи не знайшли, а тому при прийнятті даного рішення судом не враховуються як підстава часткового задоволення позову.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним та скасування п. 1 рішення суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, п. 1 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21 визнано, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 03359500) за результатами діяльності в період 2020-2022 років та січня-червня 2023 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з розподілу природного газу в межах території м. Харкова та Харківської області, на якій знаходиться газорозподільна система, та перебувала у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ "Харківгаз", з часткою 100%, оскільки у нього на цьому ринку не було жодного конкурента.

Однак, на спростування фактів, встановлених п. 1 рішення позивачем не вказано будь-яких аргументів та не надано жодних доказів які б спростовували вказані обставини. Більше того, в позовній заяві позивач сам погоджується з тим, що за результатами діяльності в період 2020-2022 років та січня-червня 2023 року АТ «Харківгаз» займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з розподілу природного газу в межах території м. Харкова та Харківської області, на якій знаходиться газорозподільна система, та перебувала у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ "Харківгаз", з часткою 100%.

Як вже зазначалося, саме питання зайняття позивачем монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з розподілу природного газу в межах території м. Харкова та Харківської області було предметом дослідження в рішенні Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21.

З огляду на викладене, підстави для скасування п. 1 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21 в даному випадку відсутні, а заявлений позивачем позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо інших аргументів сторін, які не відображені в даному рішенні суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду оскільки не покладаються судом в основу цього судового рішення. Згідно з його усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд керується ст. ст. 123,126 ч. 1 ст. 129 ГПК України, та у відповідності до них такі витрати покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 1614,66 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати п. 2 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21, яким визнано, що дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 03359500), які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об`єкта не було введено в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

Визнати недійсним та скасувати п. 3 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21, згідно з яким за порушення, наведене в п. 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (ідентифікаційний код юридичної особи 03359500) штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6-й під., 1-й пов., кім. 35; код ЄДРПОУ 22630473) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1; код ЄДРПОУ 03359500) 1614,66 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "20" листопада 2024 р.

СуддяО.І. Байбак