Рішення

від 12.11.2024 по справі 925/1115/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1115/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився (клопотання про без участі);

від відповідача: Підгорний М.О. - адвокат за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "НОВА ЯКІСТЬ "ДІЛЬНИЦЯ 38" (м. Черкаси) про стягнення 12 925,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача коштів страхового відшкодування у розмірі 12 925,00 грн., які попередньо виплачені позивачем власнику застрахованої квартири, яка отримала ушкодження внаслідок залиття водою.

Справа розглядається у спрощеному позовному провадженні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, явка обов`язковою не визнавалась. У позовній заяві представник позивача просить справу розглядати без своєї участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відсутності належних доказів для стягнення коштів через покладення вини за завдані квартирі збитки на відповідача.

В справу не подано додаткових доказів та документів з процесуальних питань.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності і заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного :

За доводами позивача, 06.10.2021 між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" код 20474912 (далі - Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування майна № CRHGNBR-21963FG ( а.с. 7).

Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, вказаним у Договорі, саме - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до умов даного Договору Страховик взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування за приналежне вказаному власнику майно. До страхових випадків віднесено ушкодження майна внаслідок пожежі, вибуху, стихійного лиха, дії води, протиправних дій третіх осіб.

Договір набуває чинності з 00:00 год. 07.10.2021 та діє до 24:00 год. 06.10.2022 року (п. 7.1.).

Квартира належить ОСОБА_1 на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.03.2008, про що у справі мається копія рішення та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.11.2008 (а.с. 12-14), техпаспорт на квартиру (а.с. 15).

Із заяви про страхове відшкодування від 12.05.2022 ОСОБА_1 вбачається, що 12.05.2022 відбулося затоплення застрахованого об`єкта - квартири по АДРЕСА_1 .

Про затоплення квартири складено акт від 13.05.2022 (а.с. 20) та акт (доповнення ) ( а.с. 21).

Згідно Акту від 13.05.2022 складеного працівниками ТОВ "Управлінська компанія "Нова якість "Дільниця 38", комісією зроблено висновок, що залиття сталося внаслідок пориву тепломережі на горищі в житловому приміщенні будинку 92/1 в період проведення гідравлічних випробувань.

За доводами позивача, відповідно до Страхового акту №ARX3297256 від 23.06.2022, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 18 925,00 грн. на користь двох постраждалих, в т.ч. ОСОБА_1 (а.с. 30), що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 24.06.2022 із зазначенням призначення платежу: "страхове відшкодування згідно актів № 1, 2 від 23.06.2022" (а.с. 29).

Згідно розрахунку страхового відшкодування від 23.06.2022 (а.с. 28), позивач визначив суму страхового відшкодування власнику квартири в розмірі 12 925,00 грн.

Відповідач розмір цього відшкодування та правильність його обрахунку не заперечує.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу № 0002443/ІРС від 19.09.2022 ( а.с. 31) в якій просить перерахувати 12 925 грн.

Відповідач кошти не відшкодував, з чого і виник спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст., ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 ЦК України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є відносинами, заснованими на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/449/17.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування майна № CRHGNBR-21963FG, позивач в силу приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача, як до винуватої особи у заподіянні шкоди, у межах фактичних затрат.

Позивач доводить, що саме відповідач має відшкодувати позивачу виплачені власнику квартири кошти страхового відшкодування в сумі 12 925,00 грн. з огляду на законодавство про житлово-комунальні послуги.

Згідно статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Права та обов`язки виконавця комунальної послуги та управителя багатоквартирного будинку визначені у статті 8 Закону «Про житлово-комунальні послуги».

Так зокрема, згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний: 1)забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; 2) від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків; 3) вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку; 4) інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; 5) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг та інші повноваження.

За правилами ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На думку суду Відповідач слушно заперечує проти позову з таких підстав, які не спростовані позивачем:

1) в справу не подано ніяких доказів, що саме відповідач здійснює обслуговування будинку по АДРЕСА_2 на час залиття квартири ;

2) позивачем не усунуто неточностей у зазначенні квартири, якою володіє на праві власності ОСОБА_1 та яка була застрахована позивачем. В різних документах справи вона позначена як:

- АДРЕСА_1 (розрахунок страхового відшкодування а.с. 28), локальний кошторис (а.с. 24);

- вул. Смілянська, 92, 1, 1 (претензія а.с. 31);

- місце де сталася подія - Україна, м. Київ (страховий Акт № ARX3297256 від 23.06.2022 (а.с. 26);

- житловий будинок АДРЕСА_3 (Акт від 13.05.2022 із доповненням - а.с. 20,21);

- житловий будинок АДРЕСА_1 (техпаспорт а.с. 15), витяг про реєстрацію (а.с. 14);

- житловий будинок АДРЕСА_4 (рішення суду а.с. 12).

В справі немає рішення місцевого органу влади про присвоєння адресі будинку за місцем знаходження квартири окремого вуличного номера 92/1 у противагу основному номеру будинку АДРЕСА_2 .

3) з матеріалів справи не зрозуміло, скільки поверхів має будинок, в якому знаходиться постраждала квартира і як високо (безпосередньо над нею чи через кілька поверхів) знаходиться горище будинку, де стався прорив труб;

4) в Акті з доповненням від 13.05.2022 (а.с. 20,21) комісією вказано, що причиною залиття квартири є прорив тепломережі на горищі житлового будинку 92/1 в період проведення гідравлічних випробувань.

При цьому комісія не підтверджує свої висновки жодними доказами проведення таких гідравлічних випробувань по м. Черкаси в періоді, коли сталося залиття квартири. Працівники підприємства, що забезпечують теплопостачання будинку, не були залучені до участі в комісії на підтвердження такої обставини. Комісія відповідача сфотографувала пошкодження в середині квартири (а.с. 22,23), однак не сфотографувала пошкоджені поривом труби на горищі, якщо причиною ними визначено гідравлічні випробування.

5) з висновків комісії не вбачається, що порив і залиття квартири при гідравлічному випробуванні труб (якщо це мало місце) стався саме через недоліки вжиття технічних заходів відповідачем при обслуговуванні будинку, як управлінської компанії.

Представник відповідача заперечив достовірність самого Акту з доповненням від 13.05.2022 року (а.с. 20,21) і повноваження осіб, які підписали Акт від імені відповідача.

За даними ДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками відповідача є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також є кінцевими бенефіціарними власниками юридичної особи. Керівником дільниці 38 є ОСОБА_4 , який без довіреності вчиняє юридично значимі дії від товариства.

Навіть при наявності копії відтиску печатки дільниці 38 ТОВ "Нова якість" на Акті від 13.05.2022, відповідач просить звернути увагу на безпідставність покладення за цим Актом відповідальності перед позивачем на відповідача.

Судом не встановлено з наявних у справі доказів (і відповідач заперечує доведення матеріалами справи того факту), що у травні 2022 року обслуговування по утриманню будинку по АДРЕСА_2 проводилося саме ТОВ "Управлінська компанія "Нова якість " Дільниця 38" .

Відповідач первинних документів з даного приводу не представив.

Відповідач за змістом Акту від 13.05.2022 не приймав на себе відповідальність за залиття квартири через порив тепломережі внаслідок гідравлічного випробування.

У відповідності до ч. 1 та 6 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Наказом Державного комітету України з питань Житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 затверджено «Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій» (далі Правила).

За приписами «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 (далі - Правила) Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

До цих послуг віднесено: проведення загальних та профілактичних оглядів; огляд труб, згинів, відводів, переходів, трійників, хрестовин, місць проходження крізь стіни та перегородки (пункт 3 «Переліку складових послуги з управління багатоквартирним будинком та періодичність надання» конкурсної документації), яке відбувається 2 рази на рік (додаток № 3 «Періодичність надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання. водовідведення централізованого опалення» до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 25.12.2013 року за реєстр. № 603.

Пунктом 2 Правил передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків. Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні.

Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період.

Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік навесні та восени (весняний та осінній) огляди та здійснюється комісією, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. Уразі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій.

Згідно з підпунктом 2.3.6 пункту 2.3 Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена Правилами (додаток № 4). Зазначений акт має містити опис того, що трапилося і наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено); причину залиття/аварії (зокрема, несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи, незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу трубопроводів); висновки і рекомендації комісії, у тому числі про те, хто заподіяв шкоду. Вказаний акт підписується членами комісії, винуватцем шкоди, а також мешканцями квартир, які з ним ознайомлені.

Актом від 13.05.2022 (а.с. 20-21) зафіксовано пошкодження у квартирі, але чітко не визначено, що це за квартира (вказано і № 1 і № 2 по тексту), на якому поверсі розміщена, де відносно неї розташовано горище з поривом труб.

Як вказано судом, до складу осіб, що прийняли участь в огляді, не залучено надавача послуг з опалення будинку, який би підтвердив чи заперечив порив тепломережі саме через гідравлічні випробування і могли бути встановлені дійсні причини такого пориву - це вина виключно надавача послуги з опалення чи недоліки технічного обслуговування утримувача будинку.

Без встановлення таких обставин неможливо обґрунтовано покласти відповідальність на відповідача по відшкодуванню страхового забезпечення, як на винну особу у заподіянні шкоди застрахованому майну.

При цьому суд виходить з наступного:

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно усталеної практики ВС щодо стягнення завданої шкоди, необхідною підставою для притягнення винної особи до відповідальності у деліктному зобов`язанні за завдану шкоду є сукупність чотирьох умов: винна особа, неправомірність дій винної особи, якими завдано шкоду, наявність шкоди і доведений її розмір та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся із позовом про стягнення шкоди. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування шкоди/ збитків не настає.

У постанові Великої Палати ВС від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 наведено правову позицію, відповідно до якої за загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1,3 ст. 74 ГПК України).

Тож у разі звернення з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди хоч безпосередньо, хоч у відносинах суброгації, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

В справі відсутні обґрунтування позивача та належні і допустимі докази, що залиття застрахованої квартири відбулося виключно через винні дії чи бездіяльність відповідача як обслуговуючої організації по будинку, де розміщена постраждала квартира.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачем не доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді обов`язку страхового відшкодування за залиття квартири.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже позивачу слід відмовити в позові повністю з покладенням на нього понесених витрат за вирішення спору.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2024 року

Суддя Н.М. Спаських