Рішення

від 19.11.2024 по справі 927/803/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/803/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Паламарчука Руслана Андрійовича

ІПН АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Алексагроенерджи

код ЄДРПОУ 39180622, вул. Перемоги, 64, с. Займище, Корюківський район, Чернігівська область, 15209

про стягнення 49 589,27 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Фізичною особою-підприємцем Паламарчуком Русланом Андрійовичем подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Алексагроенерджи про стягнення 49 589,27 грн, у тому числі 42 229,75 грн основного боргу, 5491,15 грн пені, 1274,84 грн інфляційних втрат та 593,53 грн 3% річних.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23.09.2024, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст.165,166,251 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору-доручення про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №23/02/2023-1 від 23.02.2023 в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг.

Відзиву на позов від відповідача у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини справи встановлені судом.

23.02.2023 між Фізичною особою-підприємцем Паламарчук Русланом Андрійовичем (Експедитор, Повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алексагроенерджи» (Замовник, Довіритель) укладено договір №23/02/2023-1 про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (далі Договір) (а.с.17-19).

Відповідно до п. 1. Договору Повірений, діючи в межах даного Договору за дорученням і за рахунок коштів Довірителя, надає послуги по організації перевезення вантажів в міжміських і міжнародних сполученнях посередництвом транспортних послуг Перевізника, тобто організовує перевезення найманим транспортом за маршрутом, вказаним у разовій Заявці, факсова копія затверджена печаткою має юридичну силу. Повірений надає Довірителю транспортно-експедиторські послуги відповідно до Закону України № 1955-ІV від 01.07.2004 «Про транспортно-експедиторську діяльність», Цивільним і Господарським кодексами України.

Згідно з п.6.1. Договору сума фрахту, порядок розрахунків та термін оплати визначаються за домовленістю сторін і фіксуються в заявках на перевезення вантажу.

Оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків. Винагорода Повіреного згідно цих рахунків, є різниця між сумою що перерахована Довірителем за виконання умов цього договору та транзитною сумою що підлягає оплаті перевізникам (третім особам) залучених від Повіреного до виконання умов за даним договором. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) є невід`ємною частиною даного договору (п. 6.4 Договору).

Строк оплати Клієнтом: в день вивантаження (якщо інше не зазначено в заявці) за умови надання до цього моменту копій документів: Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунок, 2-ох оригіналів товаротранспортних накладних СМК/ТТН з відмітками вантажовідправника (або копія СМК. з мокрою печаткою перевізника), перевізника, вантажоотримувача та митних органів (лише при міжнародних перевезеннях) на шляху проходження вантажу та Заявки на перевезення. Оригінали зазначених документів досилаються поштою. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок Повіреного (п.6.5. Договору).

Відповідно до п.6.2 Договору за затримку платежів Довіритель сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п. 9 Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом одного року, але у будь-якому випадку до повного розрахунку і зобов`язань. У разі відсутності письмового звернення будь-якої із сторін за 30 днів до закінчення строку дії, Договір вважається продовженим на невизначений термін.

19.02.2024 Фізичною особою-підприємцем Паламарчук Русланом Андрійовичем (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алексагроенерджи» (Замовник) підписано заявку №50-19/02/24 до Договору-доручення №23/02/2023-1 про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (далі Заявка) (а.с. 20).

Заявкою передбачені наступні умови: маршрут: 34-120 Андрихув (Польща) - Київ (Україна); вантаж - лісовози (номер тягача АТ8656ЕР); дата завантаження 19.02.2024; термін доставки 01.03.2024; вартість перегону - 2500 євро по курсу НБУ за 1 н/причіп на день завантаження; термін оплати - до вивантаження.

Вказана Заявка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заявки № 50-19/02/24 від 19.02.2024 позивач надав відповідачу міжнародні транспортно-експедиторські послуги по маршруту: 34-120 Андрихув (Польща) - Київ (Україна), що підтверджується міжнародною автомобільною накладною (СМR) (а.с.23).

Згідно з актом наданих послуг № 50 від 01.03.2024, підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін (а.с.21) позивачем надано відповідачу міжнародні транспортно-експедиторські послуги загальною вартістю без ПДВ 102 229,75 грн. В акті, зокрема, зазначено, що кошти, що сплачуються Замовником містять у собі винагороду Експедитора і суми відшкодування витрат Експедитора пов`язаних з виконанням доручення Замовника. Послуги надані в повному обсязі.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №50 від 29.02.2024 на оплату послуг на загальну суму 102 229,75 грн. Рахунок-фактуру направлено відповідачу на електронну пошту 01.03.2024 (а.с.34).

15.03.2024 відповідач здійснив оплату за надані послуги частково в сумі 60 000,00 грн, про що свідчить копія скріншоту щодо зарахування вхідного платежу (а.с.33).

03.06.2024 позивач звернувся до відповідача з листом щодо сплати заборгованості за надання міжнародних транспортно-експедиторських послуг в розмірі 42 229,75 грн протягом 7 календарних днів з моменту отримання вказаного листа (а.с.28).

Даний лист відповідач отримав 06.06.2024, що підтверджується скріншотом із сайту АТ «Укрпошта» (а.с.32), однак відповіді на лист не надав, заборгованість не сплатив.

Враховуючи, що вимога щодо сплати зазначеної вище заборгованості відповідачем не виконана, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 65 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 статті 929 ЦК України, яка узгоджується із положеннями статті 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до заявки № 50-19/02/24 від 19.02.2024 позивач надав відповідачу міжнародні транспортно-експедиторські послуги по маршруту: 34-120 Андрихув (Польща) - Київ (Україна).

Як свідчать матеріали справи, відповідач отримав вищезазначені послуги, що підтверджується оформленим перевізним документом - міжнародною автомобільною накладною (СМR) та підписаним відповідачем без будь-яких зауважень актом наданих послуг № 50 від 01.03.2024 на суму 102 229,75 грн.

При цьому в матеріалах справи відсутні листи чи претензії відповідача щодо неналежного виконання умов Договору та заявки № 50-19/02/24 від 19.02.2024.

Отже, судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, у зв`язку з чим направив на адресу відповідача рахунок-фактуру №50 від 29.02.2024.

Проте відповідач свої зобов`язання з оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, оплату здійснив лише частково на суму 60 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією скріншоту щодо зарахування вхідного платежу.

Таким чином заборгованість відповідача за договором-дорученням про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування від 23.02.2023 склала 42 229,75 грн.

Оскільки доказів належної сплати вартості послуг відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 42 229,75 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 593,53 грн трьох відсотків річних та 1274,84 грн інфляційних втрат.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Виходячи зі змісту частини 1 статті 612 вказаного Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошових зобов`язань по оплаті наданих позивачем послуг, суд, перевіривши розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат за заявлені періоди, керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 593,53 грн трьох відсотків річних за період з 02.03.2024 по 01.08.2024 та 1274,84 грн інфляційних втрат за період квітень - липень 2024 року.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 5491,15 грн пені.

Частина 1 статті 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

За статтею 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, стаття 3 вказаного Закону визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За умовами п.6.2 Договору за затримку платежів Довіритель сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки з моменту виставлення рахунку.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати наданих послуг, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 5491,15 грн пені за період з 02.03.2024 по 01.08.2024.

Висновки суду.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати наданих позивачем послуг, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної та повної оплати наданих послуг, є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Алексагроенерджи (код ЄДРПОУ 39180622, вул. Перемоги, 64, с. Займище, Корюківський район, Чернігівська область, 15209) на користь Фізичної особи-підприємця Паламарчука Руслана Андрійовича (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 42 229,75 грн основного боргу, 5491,15 грн пені, 1274,84 грн інфляційних втрат, 593,53 грн 3% річних та 3028,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор