Ухвала

від 20.11.2024 по справі 155/451/24

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/451/24

Провадження №1-в/155/83/24

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши подання начальника Луцького районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону, відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , засудженого 10 червня 2024 року вироком Горохівського районного суду Волинської області за ч. 4 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2024 року до Горохівського районного суду Волинської області надійшло подання начальника Луцького районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 про приведення вироку Горохівського районного суду Волинської області від 10 червня 2024 року відносно ОСОБА_4 , яким його засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 (три) роки, у відповідність до Закону №3886-ІХ від 18 липня 2024 року та звільнення ОСОБА_4 від призначеного судом покарання за вказаними у поданні епізодами.

Подання мотивоване тим, що ОСОБА_4 був засуджений 10 червня 2024 року вироком Горохівського районного суду Волинської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 3 роки. 09 серпня 2024 року набув чинності закон про декриміналізацію дрібних крадіжок, а саме Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України про посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зазначає, що ОСОБА_4 вищевказаним вироком суду засуджений за кількома епізодами, де розмір шкоди, яка завдана потерпілому менший, ніж необхідно для кваліфікації діяння, як кримінального правопорушення, що застосовувався у 2023 році, і ці діяння не підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. А тому, орган пробації ставить питання про звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання за даними епізодами у зв`язку із декриміналізацією вчинених ним діянь, а в решті вирок суду привести у відповідність до діючого законодавства.

Представник органу пробації ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, 20 листопада 2024 року подав заяву в якій просив розгляд подання проводити у його відсутність. Вказав, що подання підтримує та просить його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, у поданому 20 листопада 2024 року клопотанні просив розгляд подання проводити у його відсутність. Не заперечував щодо задоволення подання.

Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд подання без його участі.

Неявка учасників в судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що вироком Горохівського районного суду Волинської області від 10 червня 2024 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком 3 (три) роки, з покладенням на нього визначених обов`язків. Вказаний вирок набрав законної сили 11 липня 2024 року.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).

Так, положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір викраденого майна перевищує розмір, встановлений у ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

За правилами пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01 січня 2023 (час вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України) становив 2684,00 гривні, а отже, сума соціальної пільги у 2023 році становила 1342,00 гривні.

Відтак, станом на 01 січня 2023 року (враховуючи редакцію Закону №3886-IX) кримінально караним було діяння, якщо розмір викраденого майна перевищував 2684,00 гривні (1342,00*2 = 2684,00 гривні).

Судом встановлено, що вартість майна, викраденого ОСОБА_4 за епізодом у вересні 2023 року складала 2200,00 гривень; за епізодом 13 серпня 2023 року 2199,06 гривень; за епізодом 20 серпня 2023 року 2199,06 гривень; що в силу Закону №3886-IX може бути підставою для адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія цього Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання (ч. 2 ст. 74 КК України).

Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України та ст. 539 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України та інші питання про всякого роду сумніви та протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність яких законом усунена, суд дійшов до висновку про необхідність виключення з вироку Горохівського районного суду Волинської області від 10 червня 2024 року обвинувачення по епізодах, вчинених ОСОБА_4 у вересні 2023 року, 13 серпня 2023 року та 20 серпня 2023 року.

При цьому, вирок Горохівського районного суду Волинської області від 10 червня 2024 року в частині призначення покарання слід залишити без змін та ОСОБА_4 вважати засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України, із призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

У задоволенні вимоги про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання за вказаними епізодами суд відмовляє з огляду на те, що покарання за окремими епізодами злочинної діяльності судом не призначалось, що відповідає існуючій практиці Касаційного кримінального суду, зокрема, постанові Об`єднаної палати ККС ВС у справі №390/235/19 від 08 лютого 2021 року.

За таких обставин, подання начальника Луцького районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону, відносно засудженого ОСОБА_4 підлягає до задоволення частково.

На пiдставi вищенаведеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Луцького районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідність до вимог закону та звільнення від призначеного судом покарання за вказаними у поданні епізодами відносно засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Привести у відповідність чинному законодавству вирок Горохівського районного суду Волинської області від 10 червня 2024 року у справі №155/451/24.

Виключити з вироку Горохівського районного суду Волинської області від 10 червня 2024 року обвинувачення по епізодах, вчинених ОСОБА_4 у вересні 2023 року, 13 серпня 2023 року та 20 серпня 2023 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

В решті вирок Горохівського районного суду Волинської області від 10 червня 2024 року залишити без змін.

На ухвалу протягом семи діб з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області ОСОБА_1