Рішення

від 13.11.2024 по справі 372/3252/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3252/24

Провадження № 2-1608/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Обухівське» до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Обухівське» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 виплачені на виконання умов попереднього договору оренди земельної ділянки грошові кошти в сумі 135 000 грн., що складаються з виплачених позивачем коштів в сумі 35 000 грн., штрафу в сумі 100 000 грн. та судового збору. Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 14.04.2016 року між ПрАТ «Обухівське та ОСОБА_3 було укладено Попередній договір оренди земельної ділянки № 468с, відповідно до якого сторони зобов`язались після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що знаходяться в постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до Державних актів, що знаходяться на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, укласти договір оренди даної земельної ділянки. Позивачем, на виконання умов Попереднього договору, було виплачено відповідачу наступні грошові кошти: за 2016 рік 10 000 грн., за 2017 рік 10 000 грн., за 2018 рік 15 000 грн. З 07 по 29 грудня 2022 року в ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12016110230001223 від 02.09.2016 року позивачу став відомий факт грубого порушення умов Попереднього договору відповідачем, а саме: 10.07.2020 року рішенням Обухівського районного суду Київської області по справі № 372/1548/20 за відповідачем було визнано в порядку в порядку спадкування право на земельну ділянку (пай) № НОМЕР_1 , площею 3,7230 га, кадастровий номер 3223110100:06:007:0019. Однак ОСОБА_3 не надала позивачеві правовстановлюючий документ, чим порушила п. 4 Попереднього договору, а тому позивач змушений звернутися до суду з вказаною позовною заявою.

17.06.2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

23.09.2024 року представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, де вказав, що позивач припинив здійснювати виплати в 2019 році та був обізнаний про розгляд справи № 372/1548/20. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто 15.07.2020, коли позивач отримав рішення Обухівського районного суду Київської області від 10.07.2020 року, яке, на його думку є правовстановлюючим документом, упідтверджуючим право власності відповідача на земельну частку (пай).

24.09.2024 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

01.10.2024 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених у ній підстав. Зазначила, що сторонами 14.04.2016 року було укладено попередній договір оренди земельної ділянки. В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін до Попереднього договору. Свої обов`язки позивач виконав, а відповідач оформивши в установленому порядку право власності передав земельну ділянку в оренду іншій особі.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що відповідачем не оспорюється укладення сторонами договору оренди, додаткової угоди до нього та отримання зазначених у позові грошових виплат. Разом з тим, ПрАТ достовірно будучи обізнаним про оформлення ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку в судовому порядку, будучи стороною у такій справі, жодних дій спрямованих на укладення самого договору оренди не вчинило. Крім того, про оформлення відповідачем права власності на земельну ділянку, позивач дізнався в жовтні 2020 року при розгляді справи №761/29222/20 Шевченківським районним сцудом. Враховуючи вищевикладене, просив відмовити у позові.

Суд, вислухавши сторони, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно зі статтями12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зістаттями76-79ЦПК України,доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Судом встановлено, що 14.04.2016 року між ПрАТ «Обухівське» та ОСОБА_3 було укладено Попередній договір оренди земельної ділянки № 468с, відповідно до якого сторони зобов`язались після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що знаходяться в постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до Державних актів, що знаходяться на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, укласти договір оренди даної земельної ділянки.

Згідно п. 2 зазначеного договору майбутній орендар ПрАТ «Обухівське» до дати укладення основного договору зобов`язується за цим договором виплачувати майбутньому орендодавцеві щорічно до 31 грудня винагороду у розмірі 10 000 грн., з якої вираховуються податки згідно Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов попереднього договору позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 10 000 грн. - за 2016 рік, 10 000 грн., - за 2017 рік, 15000 грн. - за 2018 рік.

Згідно п.9 Попереднього договору в разі порушення однією зі сторін обов`язків, зазначених у п.1,2,4,6 цього договору, вона сплачує іншій стороні протягом п`яти календарних днів штраф у розмірі 10000 грн.

11.09.2018 року між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду про внесення змін до Попереднього договору № 468с від 14.04.2016 року, відповідно до якої п. 9 викладено новій редакції, а саме: «У разі порушення однією зі сторін обов`язків, зазначених у п.1,2,4,6 цього договору, вона сплачує іншій стороні протягом п`яти календарних днів штраф у розмірі 100000 грн.»

10.07.2020 року рішенням Обухівського районного суду Київської області за ОСОБА_3 було визнано в порядку спадкування право на земельну ділянку (пай) № НОМЕР_1 , площею 3,7230 га, кадастровий номер 3223110100:06:007:0019.

08.04.2021 року ОСОБА_3 звернулася до Узинської міської ради із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:06:007:0019 та таке право було за нею зареєстровано згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майною.

09.04.2021 року ОСОБА_3 уклала договір оренди земельної ділянки з відмінним від позивача суб`єктом господарювання, чим порушила п.15 Попереднього договору.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав за відповідачем зареєстровано 09.04.2021 року право власності на земельну ділянку площею 3,7230 га, кадастровий номер 3223110100:06:007:0019 та право оренди цієї земельної ділянки ТОВ «Роза-Л».

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 635 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Відповідно до ч.2 ст. 635 Цивільного кодексу України, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 635 ЦК України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як слідує з умов укладеного між сторонами попереднього договору, сторони зобов`язалися укласти договір оренди земельної ділянки не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання відповідачем, як майбутнім орендодавцем, документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку.

До того ж, у пункті 15 попереднього договору передбачено, що після підписання цього попереднього договору майбутній орендодавець зобов`язується не укладати жодних угод з третіми особами щодо земельної ділянки, яка буде отримана у власність, до дати укладення основного договору.

Таким чином, відповідачем порушені пункти 1, 4 попереднього договору щодо надання позивачу протягом п`яти днів після виникнення права власності на земельну ділянку оригіналу та копії документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, а також щодо укладення договору оренди земельної ділянки з позивачем.

Натомість, у пункті 11 попереднього договору сторонами погоджено, що в разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цих договорів, внаслідок чого основні договори не будуть укладені, в доповнення до обов`язку згідно пункту 9 цих договорів, майбутній орендодавець повертає майбутньому орендареві отриману відповідно до пункту 2 цих договорів винагороду.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично отримав від позивача на виконання умов попереднього договору оренди та додаткової угоди грошові кошти в сумі в сумі 10 000 грн. - за 2016 рік, 10 000 грн., - за 2017 рік, 15000 грн. - за 2018 рік, що загалом становить 35 000 грн.

Вказані суми були отримані відповідачем у зв`язку з взяттям ним на себе зобов`язань передати позивачу в оренду земельні ділянки, право власності на які буде оформлене в майбутньому а, відтак, підлягають стягненню з нього на користь позивача згідно з умовами укладеного попереднього договору, які відповідачем не були дотримані.

Оскільки внаслідок порушення відповідачем умов попереднього договору основний договір оренди земельної ділянки між сторонами не був укладений, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу сплачених на користь відповідача грошових коштів у сумі 35 000 грн.

Разом із цим, щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 100000,00 грн. неустойки на підставі п. 9 попереднього договору (у редакції додаткової угоди), суд зазначає наступне.

Попередніми договорами оренди земельних ділянок було визначено, що у разі порушення однією зі сторін обов`язків, вона сплачує іншій стороні штраф. Розмір штрафів визначений попередніми договорами та додатковими угодами про внесення змін до договорів.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Неустойка не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Водночас, за наведених у справі обставин, зважаючи на майновий стан обох сторін, обсяг відповідальності відповідача вбачається невиправдано обтяжливим, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора.

До того ж, розмір сплачених позивачем на користь відповідача грошових коштів за попереднім договором за три роки складає 35 000 грн., що в рази менше розміру пред`явленої до стягнення з відповідача неустойки в розмірі 100 000 грн.

З огляду на наведене та виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, ураховуючи майновий стан обох сторін, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки до 5000,00 грн.

Суд перевірив та відхиляє доводи представника відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності (ст. 267 ЦК України) як підстави відмови в задоволенні позову, зваживши на наступне.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 08.04.2021 року зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 3223110100:06:007:0019 на підставі рішення Обухівського районного суду від 09.07.2020 року №372/1546/20. 09.04.2021 року здійснена передача орендодавцем ОСОБА_3 згідно договору оренди в строкове платне володіння та користування ТОВ «Роза-Л» земельної ділянки розміром 3,7230 га, кадастровий номер 3223110100:06:007:0019, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

12 червня 2024 року позивач ПрАТ «Обухівське» звернулось до районного суду із зазначеним позовом до відповідачки ОСОБА_3 про що свідчить вхідний штемпель суду.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно достатті 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першоюстатті 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

З 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким було доповнено Прикінцеві положенняЦК Українипунктом 12 такого змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258, 362, 559, 681, 728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Якщо строк позовної давності закінчувався після набрання чинності вказаним Законом, строки, визначені статтями257,258 ЦК України, продовжилися на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Згідно п.19 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з урахуванням того, що строк позовної давності розпочався у спірних правовідносинах з моменту реєстрації спірної земельної ділянки у ДЗК (08 квітня 2021 року), проте на той час по липень 2023 року на території України діяв карантин, а з лютого 2022 року по даний діє воєнний стан, станом на день звернення позивача ПрАТ «Обухівське» до суду з даним позовом (12 червня 2024 року) позовна давність у спірних правовідносинах не пропущена.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню судові витрати за сплату судового збору.

Керуючись ст.1,4,12, 56, 57,77, 80, 81,197,200,263-266 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Обухівське» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Обухівське» 35000 грн. грошової винагороди, 5000 грн. штрафу та судовий збір у розмірі 3028 грн., а всього стягнути 43 028 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Обухівське» відмовити.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Обухівське», код ЄДРПОУ 00857284, адреса: Київська область, м. Обухів, мікрорайон Яблуневий, 26.

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 19 листопада 2024 року.

Суддя: Т.В.Проць