Рішення

від 14.11.2024 по справі 524/10115/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/10115/23

Провадження №2/524/932/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді- Рибалки Ю.В.,

за участі секретарясудового засідання - Панченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Перша кременчуцька державна нотаріальна контора, про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на частку нерухомого майна.

Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, яку прийняли шляхом звернення до нотаріуса із відповідними заявами позивач (дружина спадкодавця), відповідач (мати спадкодавця), третя особа (син спадкодавця). Спадкове майно складається з житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

На підставі виданих державним нотаріусом свідоцтв про право на спадщину позивачу належить на праві власності 1/2 та 1/6 часток житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , її сину третій особі у справі ОСОБА_3 належить на праві власності 1/6 частка наведеного житлового будинку.

У відповідача ОСОБА_2 виникло право власності на 1/6 частини вказаного житлового будинку у зв`язку з прийняттям спадщини, однак відповідне свідоцтво нею не отримано.

Відповідно до свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 14.12.2007 серії НОМЕР_1 , за реєстровим № 5-1704, виданого державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н.М., позивачу на праві власності належить 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2007 серії НМХ № 276002, за реєстровим № 5-1707, виданого державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н.М., позивачу на праві власності належить 1/6 частка житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2007 серії НМХ № 276003, за реєстровим № 5-1710, виданого державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н.М., третій особі у справі ОСОБА_3 на праві власності належить 1/6 частка житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Право власності на вищенаведені частки 1/2, 1/6 та 1/6 даного житлового будинку з господарськими будівлями зареєстроване відповідно за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.11.2023 № 354501933.

Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 до цього часу не отримала, право власності на 1/6 частку не зареєструвала, з 1999 року в наведеному будинку не проживає, жодної участі в його утриманні не приймає, має інше постійне місце проживання.

Згідно з висновком судового експерта ОСОБА_5 від 21.12.2023 № 12/9-23 реальний розподіл згаданого житлового будинку відповідно до часток співвласників технічно не можливий, 1/6 частку ОСОБА_2 та 1/6 частку ОСОБА_3 , на кожну з яких припадає по 6,6 кв.м, виділити в натурі технічно не можливо. Даний житловий будинок є неподільною річчю, спільне користування співвласниками не є можливим.

Після оформлення права на спадщину, між позивачем та відповідачем існує спір щодо користування, володіння і розпорядження житловим будинком з господарськими спорудами, який пов`язаний із тим, що позивач за таких обставин не має можливості оформити як пенсіонер субсидію, повністю несе витрати з утримання нерухомого майна, позбавлена можливості вільно розпоряджатися майном, що перебуває у спільній частковій власності.

Позивач сплачує всі комунальні послуги за даний житловий будинок, оскільки відповідач самоусунувся від обов`язку утримувати дане майно. Вважає, що спільне користування будинком є неможливим, розподіл його в натурі відповідно до вимог будівельних норм не є технічно можливим, тому для забезпечення інтересів обох сторін є доцільним припинити право власності відповідача на 1/6 частку цього нерухомого майна, яка є незначною, та визнати за позивачем право власності на неї, стягнувши на користь відповідача грошову компенсацію вартості такого майна, яка внесена на депозитний рахунок суду.

Позивач у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила суд постановити рішення. яким позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, відзив до суду не подала, про дату та час розгляду повідомлена належним чином.

Треті особи у судове засідання не з`явились, подали до суду письмові заяви, просили розглянути справу без їх участі. ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 13 ЦПК Українивизначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимогЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23.03.1999 серії НОМЕР_2 .

Після його смерті відкрилась спадщина, яку прийняли шляхом звернення до нотаріуса із відповідними заявами позивач (дружина спадкодавця), відповідач (мати спадкодавця), третя особа (син спадкодавця).

Спадкове майно складається з житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , який належав на праві власності спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 11.02.1998, посвідченого приватним нотаріусом Веселовським А.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 1285, зареєстрованого в Кременчуцькому МБТІ 19.02.1998 за № 4870.

Відповідно до свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 14.12.2007 серії НМХ № 276001, за реєстровим № 5-1704, виданого державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н.М., позивачу на праві власності належить 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2007 серії НМХ № 276002, за реєстровим № 5-1707, виданого державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н.М., позивачу на праві власності належить 1/6 частка житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2007 серії НМХ № 276003, за реєстровим № 5-1710, виданого державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н.М., третій особі у справі ОСОБА_3 на праві власності належить 1/6 частка житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Право власності на вищенаведені частки 1/2, 1/6 та 1/6 даного житлового будинку з господарськими будівлями зареєстроване відповідно за позивачем ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.11.2023 № 354501933.

Відповідач 16.09.1999 подала заяву про прийняття спадщини за законом, однак свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 на цей час не отримала, право власності на 1/6 частку не зареєструвала.

Відповідно до Довідки (витяг з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію) від 10.08.2015 виданої ТОВ «Житлорембудсервіс» зареєстрованою по АДРЕСА_1 є позивач.

Згідно з актом про не проживання від 31.07.2023, складеним за участю сусідів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 та адвоката Єрмоленко І.В., відповідач з березня 1999 року і по даний час в наведеному будинку не проживає, особистих речей в будинку не має.

Також встановлено, що відповідач жодної участі в утриманні відповідного нерухомого майна не приймає, має інше постійне місце проживання - АДРЕСА_2 .

Згідно з висновком судового експерта ОСОБА_5 від 21.12.2023 № 12/9-23 реальний розподіл згаданого житлового будинку відповідно до часток співвласників технічно не можливий, 1/6 частку відповідача ОСОБА_2 та 1/6 частку ОСОБА_3 , на кожну з яких припадає по 6,6 кв.м, виділити в натурі технічно не можливо. Даний житловий будинок є неподільною річчю, спільне користування співвласниками не є можливим.

Після оформлення права на спадщину, між позивачем та відповідачем існує спір щодо користування, володіння і розпорядження житловим будинком з господарськими спорудами, який пов`язаний із тим, що позивач за наведених обставин не має можливості оформити як пенсіонер субсидію, повністю несе витрати з утримання нерухомого майна, позбавлена можливості вільно розпоряджатися майном, що перебуває у спільній частковій власності.

Позивач сплачує всі комунальні послуги за даний житловий будинок, що підтверджуються наданими копіями договорів про надання послуг укладених з нею, оскільки відповідач не виконує обов`язку утримувати дане майно, має інше постійне місце проживання, жодного дня за останні більш ніж 20 років в спірному будинку не проживала.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 16.11.2023 складеного ТОВ «АН ДІОН ВЕСТ» оціночна вартість об`єкту житлового будинку, загальною площею 39,8 кв.м по АДРЕСА_1 118104 грн.

Позивач внесла на депозитний рахунок суду 20000 грн. для забезпечення отримання грошової компенсації вартості частки майна відповідачем, що підтверджується квитанцією № МС30-7ТВК-16С8-Е6Е2 від 12.02.2024.

Позивач вважає, що спільне користування будинком є неможливим, розподіл його в натурі відповідно до вимог будівельних норм не є технічно можливим, тому для забезпечення інтересів обох сторін є доцільним припинити право власності відповідача на 1/6 частку цього нерухомого майна, яка є незначною, та визнати за позивачем право власності на неї, стягнувши на користь відповідача грошову компенсацію вартості такого майна, яка внесена на депозитний рахунок суду.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 4ст. 41 Конституції України, ч. 1ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 з часу відкриття спадщини, а саме з 20.03.1999 року, хоч і не виконавши свого обов`язку з отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, в силу закону має право власності на 1/6 частину спірного вищенаведеного житлового будинку з господарськими будівлями.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 2ст. 356 ЦК України).

Згідно з ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності (ст. 361 ЦК України).

Відповідно до ст. 365 ЦК Україниправо особина часткуу спільномумайні можебути припиненеза рішеннямсуду напідставі позовуінших співвласників,якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Ураховуючи наведене, у зв`язку з тим, що частка відповідача в спірному будинку є незначною (1/6 частина від загальної площі будинку 39,8 кв. м (6,63 кв. м) і вона не може бути виділена в натурі, даний будинок є неподільною річчю, спільне користування цим майном є неможливим, відповідач більше 20 років не користується ним, суд вважає, що припинення права відповідача на відповідну частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди її інтрересам та зважаючи на попереднє внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, приходить до висновку про можливість припинення права відповідача на частку у спільному майні, стягнення на її користь вартості цієї частки та визнання права власності на неї за позивачем.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.2, 12-13,76-81,258-259ЦПК України, ст. 321, 356, 358, 360, 362, 365 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Перша кременчуцька державна нотаріальна контора, про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/6 частки нерухомого майна у розмірі 20 000, 00 грн, що внесені ОСОБА_3 згідно квитанції МС30-7ТВК-16С8-Е6Е2 від 12.02.2024 на суму 20 000, 00 грн. на депозитний рахунок Автозаводського районного суду м. Кременчука та які зберігаються на рахунку UA398201720355289002000015950, ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЄДРПОУ 26304855, шляхом їх перерахування на користь ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073, 60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 19.11.2024 року.

Суддя Ю. В. Рибалка