Ухвала

від 20.11.2024 по справі 545/4901/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4901/24

Провадження № 2-з/545/36/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

20 листопада 2024 рокум. Полтава

Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Зуб Т.О., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вільямовський Юрій Вікторович, до ОСОБА_2 , про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

06.11.2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вільямовський Ю.В. звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 борг за розпискою в сумі 897000,00 грн.

19.11.2024 року на електронну адресу суду надійшла заява сторони позивача про забезпечення позову, в якій просять накласти арешт на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 118,9 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 7589018, земельну ділянку кадастровий номер 5324084901:01:001:0191, земельну ділянку кадастровий номер 5324084901:01:002:0288, земельну ділянку кадастровий номер 5324084901:01:002:0289; грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позову у розмірі 897000,00 грн. та судового збору у розмірі 8970,00 грн., до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Заяву обґрунтовує тим, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 06.112024 року задоволено заяву ОСОБА_1 та накладено арешт на автомобіль марки NISSAN, модель MURANO, 2020 року випуску, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , колір- СІРИЙ, тип- ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 21.10.2022 Центром 5341 (дата першої реєстрації 01.04.2022), що належить ОСОБА_2 . Проте, 14.11.2024 року ОСОБА_1 із інформації щодо обтяження Державного реєстру обтяжень рухомого майна (ДРОРМ) дізнався, що на вищевказаному автомобілі наявне обтяження (Обтяжувач: ТОВ «Геліксі фінанс», код: 42305986), яке унеможливлює задоволення вимог позивача за рахунок зазначеного автомобіля. Відповідно до умов розписки, що у разі невиконання умови, щодо повернення частини позики позивачу у сумі 250000,00 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень до 11.08.2024 року, відповідач зобов`язується приїхати до нотаріуса Пусан В.С., робоче місце якого знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та здійснити оформлення забезпечення договору позики шляхом передання у заставу автомобіля, яким він володіє та користується. Тобто, на момент складання вищезазначеної розписки, ОСОБА_2 знав, що не зможе виконати взяті на себе зобов`язання щодо оформлення забезпечення договору позики шляхом передання у заставу автомобіля, оскільки він вже перебував у заставі ТОВ «Геліксі фінанс», що підтверджується витягом інформації щодо обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (ДРОРМ),

Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову- це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021року у справі №910/4669/21).

У даному випадку ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів, а тому можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення коштів доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 03 березня 2023 року по справі 905/448/22.

У даному випадку існує прямий зв`язок між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, існування реальної загрози ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Згідно ч. 3 ст.52Закону України«Про виконавчепровадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.

Суд звертає увагу на те, що вартість належного ОСОБА_2 нерухомого майна складає 58465,00 грн. і є значно меншою, ніж сума боргу, крім того, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заявником обрано декілька способів забезпечення шляхом накладення арешту на майно та на грошові.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі про стягнення грошових коштів є взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Стороною позивача обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, які ОСОБА_1 заявляє, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Так, невжиття заходів забезпечення позову може призвести призведе до пошкодження або відчуження майна відповідачем, що ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист прав позивача за розгляду спору про стягнення боргу.

При цьому, накладення арешту на майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог про стягнення боргу, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову.

Строк дії заходів забезпечення позову унормовано в ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, зокрема: у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Підстав для обов`язкового надання зустрічного забезпечення позивачем на момент постановлення цієї ухвали відповідно до вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд не вбачає, а із забезпеченням позову пов`язані ризики неотримання виконання за грошовими зобов`язаннями, потенційні збитки від яких підлягають попередньому доведенню відповідачем, внаслідок чого надання зустрічного забезпечення наразі недоцільне.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вільямовський Юрій Вікторович про забезпечення позову -задовольнити.

Накласти арешт до набрання законної сили рішенням суду у цій справі на майно, яке належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , в межах суми позову у розмірі 897000,00 грн. та судового збору у розмірі 8970,00 грн., а саме на:

-житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 118,9 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 7589018, земельну ділянку кадастровий номер 5324084901:01:001:0191, земельну ділянку кадастровий номер 5324084901:01:002:0288, земельну ділянку кадастровий номер 5324084901:01:002:0289;

-грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, крім коштів, що містяться на рахунках накладення та /або звернення стягнення на які заборонено законом.

Ухвала виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

СуддяТетяна ЗУБ