Рішення

від 19.11.2024 по справі 568/1583/24

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1583/24

Провадження №2/568/413/24

19 листопада 2024 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області суддя Сільман А.О.

секретар судового засідання Саган В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи

за позовом КП "Комунальник" Радивилівської міської ради

до ОСОБА_1

про стягнення боргу за надані комунальні послуги

ВСТАНОВИВ

КП "Комунальник" звернулося до Радивилівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 23320,26 грн., які отримані, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 є співвласником квартири, за адресою: АДРЕСА_1 та споживачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаває КП "Комунальник".

Позивачем надано відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, проте відповідач оплати за надані послуги не здійснив, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з вересня 2011 р. по 31.07.2024 р. в сумі 23320,26 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив позовні вимоги, просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наданих відповідачу комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. Наголосив, що за період 2021-2024 р. позивач не виконував своїх обов`язків з утримання будинків та прибуднкової території.

Просив застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин. Вважає, що позивач звернувся з позовом, після спливу строку позовної давності щодо тих щомісячних платежів, які підлягали сплаті за період 2011 р. - 2021 р.

Ухвалою від 09.10.2024 р. позовну заяву прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання учасників справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, суд враховує наступне.

Рішенням Радивилівської міської ради Рівненської області № 13 від 21.02.2017 р. затверджено перелік і періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Радивилів (а.с. 18-19).

Рішенням Радивилівської міської ради Рівненської області № 14 від 21.02.2017 р. встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються КП "Комунальник" Радивилівської міської ради (а.с. 16).

Додатком №1 до рішення встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються КП "Комунальник" Радивилівської міської ради, зокрема, за адресою житлового будинка по АДРЕСА_2 , площею 508,8 кв.м, прибирання прибудинкової території 0,05 грн. за кв.м., внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання - 0,52 грн. за кв.м., технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання 0,52 грн. за кв.м., разом тариф за послуги становить 4,97 грн. (а.с. 17).

Відповідно до п. 1 Публічого договору, предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку, а споживач - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленими тарифами у строк та на умовах, що передбачені Договором.

Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків виконання робіт, копія якого додається до договору (п.1.3).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна система оплати послуг, платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Плата вноситься на розрахунковий рахунок або в касу виконавця (п. 2.1, 2.3).

З дефектного акту та локального кошторису №2-1-1 вбачається, що позивачем у 2016 р. проведено поточний ремонт житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в будинку по АДРЕСА_2 виконано наступні роботи: скошування трави на прибудинковій території, перевірка димовентканалів, перевірка електрощитової та електропроводів, розібрано та вивезено аварійний сарайчик за допомогою трактора, проведено ремонт стін біля вхідних дверей в під`їзд, що підтверджується довідкою про виконані роботи № 1290 від 23.10.2024 р. (а.с. 33).

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період вересень 2011 р. по липень 2024 р. заборгованість відповідача за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій станом на 31.07.2024 р. становить 23320,26 грн. (а.с. 20).

Згідно свідоцтва про право власності від 02.12.1996 р. квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 31).

Відповідно до інформації КП "Радивилівське бюро технічної інвентаризації" від 18.10.2024 р., об`єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності в розмірі 1/3 частки кожному ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 30).

Відповідно до інформації про склад зареєстрованих осіб у житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , до складу зареєстрованих осіб входять ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 32).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, а відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 356 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Участь кожного співвласника у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна означає необхідність несення витрат, які є об`єктивно необхідними для підтримання спільного майна у належному стані, тобто для підтримання його технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних, ергономічних та естетичних характеристик будинку, які визначають його експлуатаційні якості.

Отже, витрати на утримання будинку та прибудинкової території є об`єктивно необхідними для належного функціонування спільного майна та збереження його експлуатаційних якостей, які відповідно до ст. 360 ЦК України визначаються як витрати на управління, утримання і збереження спільного майна та покладаються на співвласника відповідно до його частки у праві спільної часткової власності.

У разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред`явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру. Крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири.

Із урахуванням норм чинного законодавства, оскільки квартира АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності в розмірі 1/3 частки кожному, кожен із співвласників має нести відповідальність відповідно до своєї частки у спільному майні, оскільки іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири не надано.

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» та Розділом ІІІ Главою 63 Цивільного кодексу України.

Згідно із положеннями ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно ч.2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник. Власником закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абз. 7 ч.1 ст.1 цього Закону); споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абз.14 ч.1 ст.1 цього Закону).

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 указаного Закону, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок споживача оплатити житлово-комунальні послуги кореспондується із їх, послуг, фактичним використанням. Таким чином, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній в постанову №642/2858/16 від 06.11.2019 р.

Тобто, відповідач будучи власником 1/3 частини квартири та споживачем наданих послуг, відповідно до вимог закону мав на рівні з іншими власниками квартири брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Судом встановлено, що позивачем за період з вересня 2011 р. по 31.07.2024 р. надано послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за адресою: квартира АДРЕСА_3 в сумі 23320,26 грн.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_4 , тому він має сплачувати за надані послуги з утримання будинікв і споруд та прибудинкової території відповідно до своєї частки власності, в той час як інших співвласники квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не залучені до участі у справі в якості співвідповідачів, які також повинні нести тягар утримання та обслуговування спільного часткового майна.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не оплатив надані комунальні послуги пропорційно до розміру часток кожного співласника у спільному майні в сумі 7773,42 грн., у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з вересня 2011 р. по 31.07.2024 р.

Відповідач ОСОБА_1 подав заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин.

Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"(далі Закон № 540-IX) Розділ ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, визначений процесуальним Кодексом строк продовжено в силу Закону.

Відповідно до Закону України від 18червня 2020 року № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ) пункт 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України викладено у такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року.

Отже, наведене свідчить, що суд може поновити процесуальний строк, як до запровадження, так і після закінчення карантину, якщо визнає причини такого пропуску поважними і такими, що зумовлені запровадженими обмеженнями.

Тобто, сам факт запровадження карантину не свідчить про безумовне поновлення пропущеного процесуального строку без наведення заявником негативних обставин, які зумовлені карантинними обмеженнями і були перешкодою у вчиненні стороною процесуальних дій.

Встановлено, що КП "Комунальник" не наведено доводів та не надано доказів на підтвердження наявності істотних перешкод чи труднощів, зумовлених карантином, які унеможливили вчасне вчинення процесуальної дії щодо подання позовної заяви.

Сам факт запровадження карантину не свідчить про безумовне поновлення пропущеного строку звернення до суду без наведення позивачем інших негативних обставин, що були зумовлені карантинними обмеженнями та перешкоджали стороні вчинити відповідні дії. Позивачем таких обставин не зазначено.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла за період з вересня 2011 р. по 31.07.2024 р.

Згідно штемпеля вхідної кореспонденції вх.№4303/24 від 25.09.2024 р. позивач звернувся з позовом до суду 25.09.2024 року, тобто з пропуском встановленого ЦК України трирічного строку позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5164,17 грн. (пропорційно до розміру часток кожного співласника у спільному майні), яка виникла за період з вересня 2011 р. по 31.08.2021 р. А відтак, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості, яка виникла за період з вересня 2011 р. по 31.08.2021 р., слід відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Разом з тим, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості пропорційно до розміру часток кожного співласника у спільному майні в сумі 2609,25 грн., яка виникла з 30.09.2021 р. по 31.07.2024 р.

А відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті послуги пропорційно до розміру часток кожного співласника у спільному майні в сумі 2609,25 грн., в іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов Позов КП "Комунальник" Радивилівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП "Комунальник" Радивилівської міської ради заборгованість за послуги утримання будинків, споруд та прибудинкової території в сумі 2609,25 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП "Комунальник" Радивилівської міської ради 339 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство "Комунальник" Радивилівської міської ради (35500, Рівненська обл., Дубенський р-н., м.Радивилів, вул.Кременецька, буд.№52, ЄДРПОУ 37344625)

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення виготовлений 20.11.2024 р.

Суддя А.О. Сільман