Рішення

від 18.11.2024 по справі 569/17357/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/17357/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі Бугайчук А.Ю.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Яреми С.В.,

представника заінтересованої особи Ковалик Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Державна міграційна служба в Рівненській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту, в якій просить:

-встановити особу ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Саяногорськ Красноярського краю російської федерації, згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Кіровським МВ ГУМВС України в Донецькій області 12.06.2012 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , для отримання паспорта громадянина України;

-встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Саяногорськ Красноярського краю російської федерації, на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991року.

В обґрунтування заяви вказує на те, що він - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Саяногорськ Красноярського краю російської федерації.

У 1977 році разом із старшою сестрою ОСОБА_2 , 1972 року народження, та бабусею ОСОБА_3 , яка була їх опікуном, виїхали з росії в Україну і стали постійно проживати в АДРЕСА_3 .

У 1990 році він отримав перший паспорт СРСР, який пізніше обміняв на паспорт громадянина України.

Потім був засуджений до позбавлення волі та відбував покарання в різних кримінально-виконавчих установах. Після звільнення у 2012 році став проживати та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

У 2014 році та до цього часу місто Єнакієво Донецької області окуповано російськими військами.

З 2016 року, як внутрішньо переміщена особа, став проживати у місті Харкові, де працював бетонярем в ПрАТ «Трест Житлобуд-1» № 1. З 2018 по 2023 роки проживав та неофіційно працював на різних роботах у місті Києві. Саме у той час втратив паспорт, ідентифікаційний код та інші документи. У 2023 році переїхав на постійне місце проживання до міста Рівного, де став членом Релігійної організації «Незалежна релігійна громада євангельських християн-баптистів «Дім Євангелія» м. Рівне». Зараз старається впорядкувати своє життя, однак через відсутність паспорту немає можливості офіційно працевлаштуватися; стати на облік, як внутрішньо переміщена особа та мати певні соціальні пільги; винайняти житло та офіційно зареєструватися в ньому, а також позбавлений інших прав, як громадянин України. Тому звернувся до Управління державної міграційної служби в Рівненській області із заявою про оформлення паспорта громадянина України взамін втраченого. Однак, Рівненський міський відділ Управління ДМС в Рівненській області повідомив, що в результаті проведених перевірок за обліками державних, єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій особу ОСОБА_1 не ідентифіковано, належність до громадянства не підтверджено, в оформленні паспорта громадянина України відмовлено та рекомендовано звернутися до суду про встановлення факту, що має юридичне значення для видачі документів, що підтверджують особу та підтверджують громадянство України.

31 жовтня 2024 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області заінтересована особа Управління державної міграційної служби України в Рівненській області надала письмові пояснення, у яких вказано, що 02.04.2024 року до Рівненського міського відділу УДМС у Рівненській області звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець російської федерації, як внутрішньо переміщена особа, із заявою про виготовлення паспорта громадянина України взамін втраченого, при цьому не надав жодного документа в оригіналі на його ім`я. В результаті проведених перевірок за обліками державних, єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій було встановлено, що ОСОБА_1 був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Єнакіївським МВ УМВС у Донецькій області 28.03.2007 року, та паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , однак інформація про дату та орган видачі відсутня. Заяви про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року за обліками ЄІАС УМП відсутні. Особа ОСОБА_1 не встановлена, у зв`язку з чим належність до громадянства не підтверджено.

Заявник ОСОБА_1 , будучи допитаним як свідок, свою заяву про встановлення юридичного факту, а саме встановлення його особи для отримання паспорта громадянина України та встановлення належності до громадянства України підтримав повністю та надав показання про те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в російській федерації, але з трьох років разом із старшою сестрою та бабусею став проживати в Україні в місті Єнакієво Донецької області. Коли виповнилося 16 років, отримав паспорт СРСР, який потім обміняв на паспорт громадянина України. Неодноразово був засуджений і в місцях відбування покарання виробляв нові паспорти громадянина України, але в яких саме роках не пам`ятає, та знову їх втрачав. Останній паспорт отримав приблизно у 2012 році в Донецькій області, де відбував покарання. У 2016 році став проживати в м. Харків, де працював в будівельній організації Тресті Житлобуд 1, тоді офіційно був оформлений на роботі. Із 2018 року проживав та неофіційно працював у місті Києві. Приблизно у лютому 2023 року переїхав на лікування в реабілітаційний центр в Рівненській області. Потім став відвідувати церкву «Дім Євангелія» в м. Рівному та вирішив виправити своє життя: відмовився від шкідливих звичок; на даний час неофіційно працює у швейному цеху, який належить члену цієї церкви. Зараз хоче отримати паспорт громадянина України, щоб розпочати нове життя.

Представник заявника - адвокат Ярема С.В. в судовому засіданні подану ОСОБА_1 заяву підтримала повністю, просить встановити особу ОСОБА_1 для отримання паспорта громадянина України та встановити його належність до громадянства України.

Представник заінтересованої особи - Державної міграційної служби в Рівненській області Ковалик Х.М. в судовому засіданні вирішення вказаної заяви покладає на розсуд суду.

Заслухавши показання заявника ОСОБА_1 , пояснення представника заявника - адвоката Яреми С.В. та представника заінтересованої особи ОСОБА_4 , дослідивши письмові матеріали по справі, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право за захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 3 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого прядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення та якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Аналіз зазначених норм свідчить, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути, зокрема, заяви про встановлення таких фактів постійного проживання на території України станом до 24 серпня 1991 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, метою такого звернення є необхідність встановлення особи для отримання паспорту громадянина України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Саяногорськ Красноярського краю, що підтверджується відомостями паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Кіровським МВ ГУМВС України в Донецькій області 12.06.2012 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Саяногорськ Красноярського краю, місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

14.06.2016 року Центральною ОДПІ м. Харкова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 видано картку платника податків, відповідно до якої реєстраційний номер облікової картки платника податків із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_4 , дата реєстрації у Державному реєстрі 04.12.2007 року.

16.06.2016 року структурним підрозділом з питань соціального захисту населення видано Довідку від 16.06.2016 року за № 6331010253 про взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Саяногорськ Красноярського краю, на облік внутрішньо переміщеної особи, паспорт НОМЕР_3 виданий Кіровським МВ ГУМВС України в Донецькій області 12.06.2012 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання, АДРЕСА_5 .

Із 21.06.2016 року згідно з наказом АТ «Трест Житлобуд-1» № 1 від 17.06.2016 року за № 145к ОСОБА_1 , 1974 року народження прийнято на роботу бетонярем.

Із 16.11.2016 року згідно з наказом від 15.11.2916 року за № 256к ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

У відповідності до загальнодоступної інформації, яка розміщена на сайті Судової влади України, постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.10.2016 року у справі № 644/7956/16-п ОСОБА_1 , громадянина України, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.07.2017 року у справі № 644/2082/17 ОСОБА_1 , громадянина України, притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.11.2019 року у справі № 645/4529/19 ОСОБА_1 , громадянина України, звільнено від покарання, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

10.05.2024 року Рівненський міський відділ Управління ДМС в Рівненській області у листі № 5610.1-862/5610.1-24 повідомив ОСОБА_1 про те, що в результаті проведених перевірок за обліками державних, єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій його не ідентифіковано, належність до громадянства не підтверджено. В оформленні паспорта громадянина України замість втраченого відмовлено.

19.06.2024 року Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради у листі № С-98/01-16-24/03/554-24 на заяву ОСОБА_1 про надання з Державного реєстру актів цивільного стану, з Реєстру територіальних громад, з Єдиного державного демографічного реєстру про надання інформації щодо його громадянства, повідомив, що будь-яка інформація із державних реєстрів надається за умови приєднання до заяви, зокрема, паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця чи особи без громадянства на території України.

Відповідно до довідки № 118 від 09.09.2024 року ОСОБА_1 є членом Релігійної організації «Незалежна релігійна громада євангельських християн-баптистів «Дім Євангелія» м. Рівне», ЄДРПОУ 24168891, адреса: 33022, м. Рівне,вул. Богоявленська, 9.

Вищенаведені відомості узгоджуються та підтверджуються документами, наданими заінтересованою особою УДМС в Рівненській області, а саме: рішенням Рівненського МВ УДМС у Рівненській області від 09.05.2024 року про відмову в оформленні паспорта громадянина України (ID-картки) ОСОБА_1 ; заявою-анкетою ОСОБА_1 № НОМЕР_5 від 02.04.2024 року для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру; заявою ОСОБА_1 № 136 від 02.04.2024 року про втрату чи викрадення паспорта; запитувальником в рамках процедури ідентифікації особи від 02.04.2024 року, який заповнено ОСОБА_1 ; власноручно написаним поясненням ОСОБА_1 .

Надання адміністративної послуги з оформлення паспорта громадянина України регламентовано Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі Закон № 5492-VI), Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III (далі Закон № 2235-III).

Згідно з підпунктом «а» п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України відноситься до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, ідентифікація особи встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 5492-VI, розпорядник Реєстру - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Пунктом 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, визначено, що Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок № 302).

У пунктах 38-40 Порядку № 302 передбачено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт. Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру.

Ідентифікація особи, на ім`я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

У виключних випадках за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи (пункт 43 Порядку № 302).

Зокрема, цим пунктом встановлено, що у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства юстиції України, органів Державної фіскальної служби, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник. Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців. Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС. Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 5492-VI, якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на встановлення відповідного факту, що має юридичне значення у порядку, визначеному абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України № 5492-VI.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 366/474/19.

Встановлення особи має для Заявника юридичне значення та необхідне йому для отримання паспорту громадянина України та реалізації ним своїх конституційних прав.

У частині 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку із тим, що на підставі звернення Заявника щодо оформлення та виготовлення паспорта громадянина України до Рівненського міського відділу Управління державної міграційної служби України у Рівненській області, він отримав відмову, його особу не встановлено, з урахуванням досліджених копій документів, доданих Заявником до матеріалів справи, зокрема: паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Кіровським МВ ГУМВС України в Донецькій області 12.06.2012 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Саяногорськ Красноярського краю, місце реєстрації: АДРЕСА_4 ; суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення вимог про встановлення особи Заявника, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Саяногорськ Красноярського краю російської федерації.

Статтею 4 Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України «Про громадянство України», Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» (Закон № 2235-III) і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2235-III, громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках. Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України, спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи. Виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства Указом Президента України покладено на Державну міграційну службу України та її територіальні органи.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Тобто, особи, які визначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, а зазначені у п. 2 з 13 листопада 1991 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2235-III, особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях,що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що Заявник станом на 24.08.1991 року та станом на 13.11.1991 року проживав в м. Єнакієво Донецької області, тобто на території колишньої УРСР, яка в подальшому стала територією України.

Пунктом 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Заявнику встановлення зазначених вище юридичних фактів (його особи та постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року) необхідно для отримання паспорту громадянина України. Можливості документально підтвердити заявлені факти у позасудовому порядку він позбавлений.

Аналіз наявних письмових доказів в їх сукупності та системному зв`язку з положеннями діючого законодавства України, дають підстави для висновку про доведеність факту постійного проживання заявника на території України станом на 24.08.1991 року та станом на 13.11.1991 року.

Надані заявником копії документів підтверджують факт проживання останнього на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року, які в судовому засіданні не спростовані, а тому заява ОСОБА_1 в цій частині також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 273, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа Державнаміграційна службав Рівненськійобласті провстановлення факту,що маєюридичне значення задовольнити.

Встановити особу ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Саяногорськ Красноярського краю російської федерації, згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Кіровським МВ ГУМВС України в Донецькій області 12.06.2012 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , для отримання паспорта громадянина України.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Саяногорськ Красноярського краю російської федерації, на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13листопада 1991року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ).

Заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Рівненській області (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 липня, 6, код ЄДРПОУ 37829784).

Суддя Рівненського

міського судуТимощук О.Я.