Рішення

від 11.11.2024 по справі 752/22527/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/22527/23

Провадження № 2/752/2215/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Машкевич К.В.

при секретарі Тертій К.Б.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом і просить визнати за ним майнове право ( у тому числі право на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на квартиру АДРЕСА_1 .

Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що між ОСОБА_2 та ТОВ «СБ ЛТД» укладений договір купівлі - продажу квартири від 16 вересня 2015 року, відповідно до якого відповідач зобов`язувався передати (укласти основний договір) протягом 2-го кварталу 2016 року ОСОБА_2 у власність окрему квартиру АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 зобов`язався сплатити його вартість.

16 вересня 2015 року між вказаним сторонами укладено договір про забезпечення зобов`язань №ПМ/2С-К24, відповідно до якого ОСОБА_2 мав сплатити відповідачу кошти за квартиру за попереднім договором у сумі 949 808, 00 грн.

ОСОБА_2 було сплачено відповідачу кошти в сумі 949 808, 00 грн., що підтверджується актом звірення.

08 квітня 2016 року між ОСОБА_2 , ТОВ «СБ ЛТД» та ним підписано договір відступлення права вимоги та заміни сторони у зобов`язанні, за яким всі права та обов`язки ОСОБА_2 за попереднім договором купівлі- продажу квартири від 16 вересня 2015 року перейшли до нього.

В той же день, між вказаними сторонами було укладено угоду про відступлення права вимоги за договором про забезпечення зобов`язань №ПМ/2С-К24 від 16 вересня 2015 року.

18 квітня 2016 року між ним та відповідачем було підписано додаткову угоду №1 до договору №ПМ/2С-К24 від 16 вересня 2015 року, за якою погодили, що позивач сплачує відповідачу строком до 25 квітня 2016 року кошти в сумі 62400,00 грн. та відповідно загальна сума за вказаним договором складатиме 1012208,00 грн.

20 квітня 2016 року він сплатив відповідачу кошти в сумі 62400,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

Таким чином ним сплачено відповідачу повну суму в розмірі 1012208,00 грн.

Згідно Акту огляду та приймання передачі об`єкта нерухомості (квартири) від 22 квітня 2016 року, який підписаний ним та відповідачем було уточнено реквізити квартири, а саме номер квартири АДРЕСА_1 , площа 70,6 м2.

Проте, відповідач не виконав свої зобов`язання перед позивачем, у власність вказане майно не передавав (не уклав Основний договір купівлі-продажу квартири), та й взагалі вказаний будинок до сих пір не введений в експлуатацію.

Із засобів масової інформації позивачу відомо, що будівництво житлового комплексу за адресою АДРЕСА_4 , зупинено, оскільки забудовник самовільно вів будівництво комплексу за відсутності дозвільних документів на будівництво.

Зазначає, що оскільки він сплатив вартість квартири АДРЕСА_1 , то до завершення будівництва об`єкту нерухомого майна, в якому знаходиться квартира вважає, що йому належать майнові права на вказану квартиру та просить позов задовольнити.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 26 жовтня 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2023 року в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

26 січня 2024 року вищевказану справу прийнято до провадження судді Машкевич К.В.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року, у справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16 вересня 2015 року між ТОВ «СБ ЛТД» та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався передати (укласти основний договір) протягом 2-го кварталу 2016 року.

Згідно змісту вищевказаного договору пунктом 1 якого, сторони зобов`язуються у строки, встановлені в п. 1.4. розділу 1 попереднього договору, укласти договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ТОВ «СБ ЛТД» зобов`язується передати у власність окрему квартиру, характеристики, якої вказано у п.п. 1.4.2 розділу 1 попереднього договору, а саме: секція 2, поверх 3, номер квартири АДРЕСА_2 , ЖК «Панорамне містечко», а ОСОБА_2 зобов`язується прийняти у власність (купити) об`єкт та належним чином сплатити його вартість.

16 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір про забезпечення зобов`язань №ПМ/2С-К24, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов`язується сплатити ТОВ «СБ ЛТД» кошти за квартиру за попереднім договором у сумі 949 808, 00 грн. у т.ч. податок на додану вартість 158301,33 грн.

Відповідно до акту звірення ОСОБА_2 було сплачено 949808,00 грн. на користь ТОВ «СБ ЛТД».

08 квітня 2016 року між ОСОБА_2 , ТОВ «СБ ЛТД» та ОСОБА_1 підписано договір відступлення права вимоги та заміни сторони у зобов`язанні, за яким всі права та обов`язки ОСОБА_2 за попереднім договором купівлі- продажу квартири від 16 вересня 2015 року перейшли ОСОБА_1 .

Того ж дня, між ОСОБА_2 , ТОВ «СБ ЛТД» та ОСОБА_1 підписано угоду про відступлення права вимоги за договором про забезпечення виконання зобов`язань № ПМ/2С-К24 від 16 вересня 2015 року.

18 квітня 2016 року між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду №1 до договору №ПМ/2С-К24 від 16 вересня 2015 року, за якою сторони погодили, що позивач сплачує відповідачу строком до 25 квітня 2016 року кошти в сумі 62400,00 грн. в т.ч. ПДВ 20 % -10400,00 грн. Загальна сума за вказаним договором складатиме 1012208,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % -168 701,33 грн., як оплату за 70.6 кв. м. за ціною 16000,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % -2666,67 грн.

20 квітня 2016 року позивачем сплачено відповідачу кошти в сумі 62400,00 грн., що підтверджується квитанцією №3724.

Згідно Акту огляду та приймання передачі об`єкта нерухомості (квартири) від 22 квітня 2016 року, який підписаний сторонами було уточнено реквізити квартири, а саме номер квартири АДРЕСА_1 , площа 70,6 м2.

Оскільки позивач повністю виконав умови укладених між сторонами договорів, сплативши зазначені у них суми коштів в повному обсязі, а відповідач покладені на нього зобов`язання перед позивачем не виконав, у власність вказане майно не передав, а сам будинок досі не введений в експлуатацію, тому позивач звернувся до суду із позовом про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва.

Частиною 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до правил ст. ст. 177, 190 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага; майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року№18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україна», а саме ст. 3 визначено поняття «майнових прав» як будь-яких прав, пов`язаних з майном, відмінних від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Виходячи з цих обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 10122,08 грн., сплачений при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст.ст. 4,5,12,13, 76-81, 137, 141, 209, 258, 259, 263- 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОРПП НОМЕР_1 ) майнове право (у тому числі право на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД» / адреса: 03083, м. Київ, просп. Науки, 50, ЄДРПОУ 38918953/ на користь ОСОБА_1 , РНОРПП НОМЕР_1 /адреса: АДРЕСА_6 / 10122,08 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: