Рішення

від 19.11.2024 по справі 461/7152/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/7152/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Романюка В.Ф.

секретар судового засідання Салик С.М.

за участю: заявника ОСОБА_1

представника заявника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Третя Львівська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій просить встановити факт її проживання із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви заявник вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік. Після його смерті залишилося спадкове майно: земельна ділянка на території Львівської міської ради в урочищі «Кпепарів» для ведення садівництва, площею 0,0597 га. Вказана земельна ділянка на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 08 червня 1999р. належала ОСОБА_3 . 26.04.2024р. заявник звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка до Третьої Львівської державної нотаріальної контори. На підставі такої заяви нотаріусом 26 квітня 2024 року було заведено спадкову справу №241/2024. Однак, нотаріусом було надано лист від 26.04.2024 року у якому роз`яснено, що ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки строк у шість місяців для прийняття спадщини минув. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент смерті ОСОБА_3 , його дружина проживала разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 . Як вказує остання, ОСОБА_3 не встиг зареєструвати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки 01 грудня 2006 року був укладений договір купівлі-продажу цієї квартири, а уже ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 помер. Встановлення юридичного факту проживання заявниці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має значення для належного оформлення права на спадщину та одержання свідоцтва про право на спадщину. У позасудовому порядку (нотаріальному порядку) оформити належну спадщину вона не може. Відтак, змушена звернутись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення..

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04 вересня 2023 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги поданої заяви підтримала, просила задоволити таку.

Представник заявника адвокат Чліянц А.А. зазначила, що встановлення юридичного факту проживання заявниці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має значення для належного оформлення права на спадщину.

Представник Третьої Львівської державної нотаріальної контори надіслав до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши наявні докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 19.01.2007 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка на території Львівської міської ради в урочищі «Кпепарів» для ведення садівництва, площею 0,0597 га. Вказана земельна ділянка на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 08 червня 1999р. належала померлому.

Стаття 1216 Цивільного кодексу України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Стаття 1218 Цивільного кодексу України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

26.04.2024р. заявниця звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка до Третьої Львівської державної нотаріальної контори, на підставі чого нотаріусом 26 квітня 2024 року було заведено спадкову справу №241/2024.

Однак, 26.04.2024 року нотаріус Третьої львівської державної нотаріальної контори скерував заявниці лист, у якому роз`яснено, що остання не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки ст. 1270 ЦК України передбачає строк у шість місяців для прийняття спадщини. Відповідно до ч.З ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_3 , заявник проживала разом із ним за адресою : АДРЕСА_1 .

Даний факт підтверджується актом, виданим ЛКП «Княже місто» від 10.05.2024р. у якому вказано, що: ОСОБА_3 проживав в квартирі АДРЕСА_2 у своєї дружини з грудня 2006 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 без реєстрації. Вказаний акт підписано сусідами квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

Також, в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4 , яка вказала, що ОСОБА_1 є її бабусею. В своїх поясненнях зазначила, що в грудні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 продали свою квартиру в АДРЕСА_5 та придбали іншу на АДРЕСА_1 . Вважає, що ОСОБА_3 не встиг зареєструвати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки 17 січня 2007 року, фактично через півтора місяці після купівлі квартири, помер. Свідок часто приходила в гості до баби та діда, тому може стверджувати, що у вищезазначеній квартирі ті проживали разом .

За таких обставин, з метою реалізації своїх спадкових прав, заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії.

Факт спільного проживання заявнику необхідно встановити для того, щоб оформити спадщину.

Відповідно до ч. 3ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 23Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни № 7від 30.05.2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» визначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами вказаний факт може бути встановлено в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що сама по собі відсутність реєстрації місця проживання особи за останнім місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені ч.3ст.1268ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Досліджені в судовому засіданні докази, в своїй сукупності, дають підстави суду стверджувати, що дійсно заявниця ОСОБА_1 проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 на день його смерті, а отже заява останньої підлягає задоволенню.

Відповідно доч.7ст.294ЦПК Українипри ухваленнісудом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

заяву задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01 грудня 2006 року по 17 січня 2007 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.Ф. Романюк