Ухвала

від 19.11.2024 по справі 753/22571/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22571/24

провадження № 2-з/753/260/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Осіпенко Л.М., розглянувши питання щодо забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АСАП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леончук Ірина Аркадіївна про визнання недійсним договору дарування частини квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «АСАП» в особі представника Кругленко М.С. звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леончук І.А. в якому просить суд визнати недійсним договір дарування 1/2 частини квартири від 04.06.2024 року №680, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обґрунтування зазначає, що 08.12.2022 року ОСОБА_1 обіймаючи посаду керівника ТОВ «ФК «АСАП» уклав сам із собою, як фізичною особою договір надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 245 500,00 грн.

ТОВ «ФК «АСАП» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору надання поворотної фінансової допомоги від 08.12.2022 року.

10.06.2024 року Дарницьким районним судом міста Києва у цивільній справі № 753/22699/23 ухвалено рішення, яким позов ТОВ «ФК «АСАП» задоволено частково, визнано недійсним договір надання поворотної фінансової допомоги від 08.12.2022 року, який був укладений між ТОВ «ФК «АСАП» та ОСОБА_1 , стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти у сумі 209 950,00 грн., у задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 11.07.2024 року.

30.08.2024 року ТОВ «ФК «АСАП» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина А.М. з виконавчим листом, де з`ясувалося, що 10.06.2024 року, під час розгляду справи судом, відповідач ОСОБА_1 відчужив належну йому 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 своїй дружині, відповідачці ОСОБА_2 на підставі договору дарування 1/2 частини квартири від 04.06.2024 року.

Вважає, що цей договір дарування 1/2 частини квартири від 04.06.2024 року є фраудаторним, вчиненим з метою ухилення від виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10.06.2024 року у цивільній справі № 753/22699/23, а тому просить суд визнати його недійсним.

Одночасно з позовом ТОВ «ФК «АСАП» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд застосувати захід забезпечення позову шляхом встановлення заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав проводити дії щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви посилається на те, що за тиждень до останнього судового засідання, яке мало відбутись 10.06.2024 року у цивільній справі № 753/22699/23, відповідач ОСОБА_1 подарував належну йому 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 своїй дружині, відповідачці ОСОБА_2 .

Таким чином, вважає, що відповідач ОСОБА_1 намагався уникнути звернення стягнення на належно йому майно, а тому таке відчуження відбулось з метою приховання відповідачем ОСОБА_1 майна та уникнення цивільно-правової відповідальності.

Крім того, зазначає, що інтерес позивача ТОВ «ФК «АСАП» полягає в тому, щоб 1/2 частини квартири повернулась у власність відповідача ОСОБА_1 , оскільки від цього залежить подальша можливість примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10.06.2024 року у цивільній справі № 753/22699/23 у межах виконавчого провадження НОМЕР_2 за рахунок майна боржника.

Посилається на те, що невжиття такого заходу забезпечення позову як арешт майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення, оскільки на його думку, накладення арешту на майно сприятиме запобіганню порушенню прав ТОВ «ФК «АСАП», водночас такі заходи мають тимчасових характер та не обмежує відповідачку ОСОБА_2 у праві користування ним.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 149 та 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Крім того, ст. 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).

Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову та позову, 04.06.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування частини квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леончук Іриною Аркадіївною, за реєстровим №680 (а.с. 3-4).

У відповідності до п. 1 договору, ОСОБА_1 передає безоплатно у власність своєї дружини ОСОБА_2 1/2 (одну дріб другу) частину квартири під АДРЕСА_1 .

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсмтру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №402050473 від 02.11.2024 року, власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а.с. 5).

З урахуванням викладеного суд вважає обґрунтованим та доведеним позивачем необхідність накладення арешту на майно, а саме на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , що належить відповідачці ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, шляхом заборони проводити дії щодо реєстрації права власності, інших речових прав та їх обтяжень, оскільки іншим способом забезпечити позов не вбачається за можливе, а незастосування заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

За таких даних, вимога представника позивача щодо забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АСАП» Кругленко Миколи Сергійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АСАП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леончук Ірина Аркадіївна про визнання недійсним договору дарування частини квартири - задовольнити.

Накласти арешт на 1/2 (одну дріб другу) частину квартири під АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2948117580000, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , шляхом заборони проводити дії щодо реєстрації права власності, інших речових прав та їх обтяжень.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АСАП», код ЄДРПОУ 43575529, адреса: 02072, м. Київ, просп. Миколи Бажана, буд. 16, оф. 163.

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Строк пред`явлення до виконання до закінчення розгляду справи.

Суддя: Осіпенко Л.М.