Ухвала

від 20.11.2024 по справі 753/9410/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9410/24

провадження № 1-кс/753/3240/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна, щодо якого вирішується питання про арешт - ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023102020000044 від 18.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102020000044 від 18.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що працівники Національної музичної академії України імені ОСОБА_6 , за попередньою змовою, користуючись своїм службовим становищем, створили протиправний механізм отримання неправомірної вигоди від студентів іноземців.

Так, завідувач відділу аспірантури та докторантури Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського ОСОБА_4 при спілкуванні з іноземними студентами передавала через мобільні месенджери/застосунки інформацію щодо сум грошових коштів за вступ до навчального закладу, для позитивного закінчення і успішного складання та захисту дипломної роботи, захисту магістерської роботи, підготовку та складання іспиту, також за процедуру легалізації диплому та додатку до нього в державних установах України.

Крім того, під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 організовано написання науковими діячами, викладачами Національної музичної академії України імені ОСОБА_6 та Київської муніципальної академії музики імені ОСОБА_7 наукових робіт для іноземних студентів з метою отримання неправомірної винагороди, грошові кошти за що розподіляються між задіяними працівниками навчальних закладів.

В межах кримінального провадження, 07.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 11.10.2024 у справі № 753/9410/24 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено: ноутбук ASUSVivoBook, s/nL1N0CV049009024 із зарядним пристроєм, блокнот червонного кольору із чорновими записами, мобільний телефон iPhone 15Pro, s/ НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 та жорсткий диск червоно-білого кольору s/nNA5A200Y.

Вказане майно перебуває у власності ОСОБА_4 .

Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування виникла необхідність проведення детального огляду та аналізу вилученого майна, що має важливе значення для проведення досудового розслідування та встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки містить на собі сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановою прокурора від 08.11.2024 вказане вище майно визнано речовими доказами.

Мотивуючи необхідність накладення арешту на вилучене майно під час обшуку та визнаного речовими доказами, прокурор посилається на необхідність його збереження, оскільки подальше утримання та використання цього майна його власником може призвести до їх втрати, пошкодження або знищення.

У судовому засіданні прокурор підтримала своє клопотання, просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Представник власника майна, що було вилучено, адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Звертає увагу на те, що з моменту вилучення предметів, щодо яких вирішується питання про арешт, на цей час минуло понад два тижні, за яки органи досудового розслідування мали можливість провести всі необхідні слідчі дії та дослідження, враховуючи, що ОСОБА_4 під час обшуку добровільно надала паролі від телефону та ноутбуку. Протоколом огляду ноутбука не зафіксовано відомостей, що мають значення для кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_4 використовує його в процесі своєї професійної діяльності, оскільки на ньому зберігається вся необхідна інформація для виконання робочих завдань.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є, зокрема, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості, серед іншого, про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (п. 3 ч. 2 ст. 235 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 6, 7, ст. 236 КПК України якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.

Особи, які володіють інформацією про зміст комп`ютерних даних та особливості функціонування комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку, відомості про що вносяться до протоколу обшуку.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як вбачається з матеріалів клопотання про арешт майна, ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 11.10.2024 у справі № 753/9410/24 клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадження № 42023102020000044 від 18.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, задоволено. Надано дозвіл слідчим СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, що входять до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні та прокурорам Дарницької окружної прокуратури міста Києва, що входять до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні на проведення обшуку квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_4 , з метою відшукування та вилучення документів та чорнових записів, які містять інформацію щодо ідентифікаційних та контактних даних студентів-іноземців та їх посередників в отриманні неправомірної вимоги ОСОБА_4 , ідентифікаційні та контактні дані викладачів, що задіяні в написанні наукових робіт за грошову винагороду, флеш накопичувачі, жорсткі диски, смартфони, ноутбуки, що використовуються ОСОБА_4 в ході протиправної діяльності, які можуть мати значення для проведення досудового розслідування.

07 листопада 2024 року під час виконання ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 11.10.2024 у справі № 753/9410/24 під час обшуку були вилучені: ноутбук ASUSVivoBook, s/nL1N0CV049009024 із зарядним пристроєм, блокнот червоного кольору із чорновими записами, мобільний телефон iPhone 15Pro, s/ НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 та жорсткий диск червоно-білого кольору s/nNA5A200Y. Інше майно вилучено не було. Зазначене підтверджується протоколом обшуку від 07.11.2024.

З аналізу ч. 2 ст. 168 КПК України виходить, що тимчасове вилучення комп`ютерних систем та мобільних терміналів систем зв`язку може здійснюватись у разі: якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду; коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження; якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення; якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

В інших випадках тимчасове вилучення зазначених пристроїв заборонено.

При цьому, арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, лише у випадках: якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення; у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою ст. 170 КПК України; якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження; якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Разом з тим, прокурором не доведено, що надання вилучених речей разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження. Зокрема, у матеріалах клопотання відсутня постанова про призначення експертизи.

Також, слідчий суддя бере до уваги доводи представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про те, що власниця вилученого майна добровільно під час обшуку надавала доступ слідчому до мобільного телефону та ноутбуку, що не заперечувалось прокурором у судовому засіданні.

Отже, оскільки орган досудового розслідування відразу під час проведення обшуку отримав доступ до вилученого майна, крім того вилучене майно вже досить тривалий час перебуває під контролем органу досудового розслідування, а відтак орган досудового розслідування мав змогу його оглянути, скопіювати необхідну інформацію та повернути власнику.

Також, судом встановлено, що вилучене майно, а саме ноутбук ASUSVivoBook, s/nL1N0CV049009024 із зарядним пристроєм, блокнот червонного кольору із чорновими записами, мобільний телефон iPhone 15Pro, s/ НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 та жорсткий диск червоно-білого кольору s/nNA5A200Y визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023102020000044 від 18.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується постановою прокурора про визнання речовим доказом від 08.11.2024.

Проте, з огляду на цю постанову органу досудового розслідування таке визнання зазначеного майна, а саме ноутбук ASUSVivoBook, s/nL1N0CV049009024 із зарядним пристроєм, мобільний телефон iPhone 15Pro, s/ НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 речовим доказом у кримінальному провадженні носить сугубо формальний характер, оскільки в даному процесуальному документі взагалі не визначено, якому чи яким критеріям, наведеним у ст. 98 КПК України, відповідає це майно.

Інших доказів на підтвердження доводів, що вилучене майно ноутбук ASUSVivoBook, s/nL1N0CV049009024 із зарядним пристроєм, мобільний телефон iPhone 15Pro, s/ НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, прокурором слідчому судді не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя при вирішенні клопотання прокурора враховує також ту обставину, що ОСОБА_4 на момент розгляду клопотання про арешт майна не повідомлено про підозру та відомості відносно неї до ЄРДР не внесені.

Слід також звернути увагу на те, що статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантовано право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Тлумачення положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції при застосуванні її до вилучення майна під час кримінального провадження, надано Європейським судом з прав людини, зокрема, у Рішенні від 23 січня 2014 року у справі ««EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України»:

«…1. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series AN 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 62 від 10 травня 2007 року).

2. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series AN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series AN 98)…».

Отже, аналіз наданих в розпорядження слідчого судді матеріалів, свідчить про те, що прокурором не доведено правову підставу для арешту вказаного майна - ноутбука ASUSVivoBook, s/nL1N0CV049009024 із зарядним пристроєм та мобільного телефону iPhone 15Pro, s/ НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , можливість використання його як доказу в кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб, у зв`язку із чим, підстав для накладення арешту на майно, а саме: ноутбук ASUSVivoBook, s/nL1N0CV049009024 із зарядним пристроєм, мобільний телефон iPhone 15Pro, s/ НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , яке було вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя не вбачає.

Разом з тим, клопотання прокурора в частині накладення арешту на блокнот червоного кольору із чорновими записами та жорсткий диск червоно-білого кольору s/n NA5A200Y підлягає задоволенню.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 168, 170 -173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023102020000044 від 18.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на блокнот червоного кольору із чорновими записами та жорсткий диск червоно-білого кольору s/n NA5A200Y.

В іншій частині - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1