РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
18.11.2024 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мартьянової С.М.
при секретарі Козьмук Д.Б.
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОУМ СЕРВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
ВСТАНОВИВ:
представник ТОВ «ХОУМ СЕРВ» подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ХОУМ СЕРВ» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з листопада 2021 року по грудень 2023 року у розмірі 15145,48 грн. та стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що основним видом господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОУМ СЕРВ» є комплексне обслуговування об`єктів, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
01 червня 2021 року ТОВ «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» передало в управління ТОВ «ХОУМ СЕРВ» багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі від 01 червня 2021 року. Позивач як управитель будинку АДРЕСА_1 уклав ряд договорів з різними виконавцями для надання даному будинку різноманітних житлово-комунальних послуг.
ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення 205 у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, ОСОБА_1 зобов`язана нести витрати з утримання його нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, користується він цим приміщенням чи ні.
Відсутність письмово оформленого договору з Позивачем не позбавляє Відповідача обов`язку оплачувати надані їй послуги.
Відповідач з Позивачем не укладав договір про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд, прибудинкових територій.
Згідно довідки про нарахування та оплату послуг за утримання житла та комунальних послуг, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 08.03.2024 року становить 15145,48 грн.
Звертають увагу суду на те, що жодних скарг чи претензій щодо неналежного надання житлово-комунальних послуг, на адресу Позивача від Відповідача не надходило, відповідно підстави не проведення оплат за житлово-комунальні послуги у Відповідача відсутні.
Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 15145,48 грн.
У зв`язку з викладеним позивач і був вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено проведення засідання.
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить задовольнити позові вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, відзиву або будь-яких клопотань на адресу суду не направляла.
Відповідно до ст.280 ЦПКУкраїни суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОУМ СЕРВ» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є комплексне обслуговування об`єктів.
01.06.2019 року ТОВ «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» передало в управління ТОВ «ХОУМ СЕРВ» багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення за новою поштовою адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі від 01 червня 2019 року. (а.с. 8)
Відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення 205 у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 26.02.2024. (а.с.9-10)
Так, позивач ТОВ «ХОУМ СЕРВ» як управитель будинку по АДРЕСА_1 уклав ряд договорів з різними виконавцями для надання даному будинку різноманітних житлово-комунальних послуг. (а.с.11-18)
Згідно довідки про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 08.03.2024 року становить 15145,48 гривень. (а.с. 35-36)
Частиною 4 ст.319ЦК України передбачено, що власність зобов`язує.
За змістом статей 322,360ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Згідно із частиною першоюстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина першастатті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Виходячи зі змістустатті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
Пунктом 10 ч. 1ст. 7 Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» передбачено: обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі - своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 1ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно зістаттею 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно із частиною першоюстатті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч.3 ст. 12 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», не виконання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до частини першоїстатті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Хоч у частині першійстатті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 20 цього Законуспоживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20Закону України «Про житлово-комунальні послуги»обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 частини третьоїстатті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з пунктом 3 частини другоїстатті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Судом установлено, що позивач ТОВ «ХОУМ СЕРВ» у встановленому законом порядку визнаний виконавцем послуг по управлінню житловим будинком і прибудинковою територією, зокрема забезпечує кваліфіковане, якісне, гарантоване обслуговування житлового фонду, його технічного обладнання, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення споживачу належних умов для проживання в житловому будинку АДРЕСА_1 .
За вказаних обставин, суд надходить до висновку про те, що відповідач, як власник майна, зобов`язаний брати участь у витратах на утримання такого майна.
Крім того матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що відповідач не користується послугами позивача по управлінню житловим будинком і прибудинковою територією або уклав договір з іншим виконавцем послуг.
А відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установленихстаттею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогамиЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.
Відтак, судом встановлено, що у даному конкретному випадку між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими відповідач отримував надані ТОВ «ХОУМ СЕРВ» житлово-комунальні послуги, а на нього в свою чергу покладено обов`язок щодо оплати житлово-комунальних послуг. Однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав повністю, у зв`язку з чим у виникла заборгованість.
Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Згідно із статтею 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин першої та другоїстатті 614 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Аналіз положеньстатті 614 ЦК Українидає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання,ЦК Українипокладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року по справі №717/1323/16-ц (провадження №61-22244св18).
Проте, відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання з оплати вартості послуги, наданих позивачем.
Разом з тим, заперечень чи спростувань (у формі відповідних розрахунків) розрахунку заборгованості відповідач не подав, іншого розрахунку суду не представлено, як і не доведено те, що невиконання зобов`язань по сплаті вартості отриманих послуг сталося не з його вини.
Окремо слід звернути увагу на те, що стороною відповідача належним та допустимими доказами в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України, зазначений розрахунок заборгованості не спростований, як і не спростовані доводи, викладені в позові, зокрема, щодо обставин виникнення заборгованості та порядку її нарахування.
Натомість оцінюючи подані позивачем розрахунок заборгованості з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такий був належним чином обґрунтований та мотивований. У свою чергу, в процесі розгляду справи не здобуто жодних доказів, які ставлять під сумнів математичні розрахунки наведені позивачем.
Згідно з ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст.89ЦПК Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписівст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на викладене правовідносини, які виникли між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина першастатті 509 ЦК України)вимагати сплати грошей за надані послуги.
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем повністю, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, яка станом на 08.03.2024 року становить у розмірі 15145,48 гривень, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищенаведене на підставі зібраних та перевірених судом доказів встановлено, що відповідач має заборгованість за житлово-комунальні послуги перед позивачем ТОВ «ХОУМ СЕРВ» за період з листопада 2021 року по грудень 2023 року у розмірі 15145,48 грн.
Отже із відповідача на користь позивача ТОВ «ХОУМ СЕРВ» підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з листопада 2021 року по грудень 2023 року у розмірі 15 145,48 грн.
Відповідно до частини другої статті 141ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно зст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 3028,00 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 353 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоум Серв» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОУМ СЕРВ» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з листопада 2021 року по грудень 2023 року у розмірі 15 145,48 (п`ятнадцять тисяч сто сорок п`ять) гривень 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОУМ СЕРВ» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОУМ СЕРВ», код ЄДРПОУ - 42932633, місцезнаходження: м. Львів вул. Кульпарківська, буд. 93.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Мартьянова С.М.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123162988 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Мартьянова С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні