Постанова

від 14.11.2024 по справі 512/654/24

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.н.с.512/654/24

Провадження № 3/512/512/24

"14" листопада 2024 р.

ПОСТАНОВА

14 листопада 2024 рокус-ще Саврань

Суддя Савранськогорайонного судуОдеської областіБростовська Н.О.,розглянувши матеріалисправи проадміністративне правопорушення,яка надійшлавід Секторуполіцейської діяльності№2Відділу поліції№1Подільського РУПГУНП вОдеській області,про притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Дулдієра Олександра Анатолійовича,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №166359 від 09.08.2024р., складеного поліцейським РПП СПД №2 ВП №1 Подільського РУП сержантом поліції Тригубовим І.В., відносно ОСОБА_1 , який 09.08.2024р. о 22год. 27хв. в с-щі Саврань по вул.Боровіцького, Подільського району, Одеської області, керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що в той день (09.08.2024р.) йому було дуже погано, у нього піднявся тиск, боліло серце, а тому він зупинився, і якась незнайома йому жінка принесла ліки, які він випив (які то були ліки він не знає), а ввечері йому знову стало погано, тому він зупинив свою машину і просто стояв на узбіччі дороги, мабуть втратив свідомість і заснув, тому те, що було потім він не пам`ятає, але після перегляду відеозапису в судовому засіданні він пригадав, що до нього підходили працівники поліції, про щось його питали, але про що саме він не пам`ятає, а потім він вийшов з машини і пішов. ОСОБА_1 вважає, що працівників поліції хтось викликав з метою помсти, оскільки він раніше працював в ТЦК та в силу своєї службової діяльності мав непорозуміння з деякими своїми колегами. ОСОБА_1 стверджує, що алкогольні напої він не вживав і не вживає за станом здоров`я, що він не їхав автомобілем, а просто стояв, оскільки йому було дуже погано, а свій автомобіль він зупинив на узбіччі дороги і руху інших автомобілів не заважав.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Дулдієр О.А. в судовому засіданні пояснив, що матеріалами справи не встановлені підстави для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , що передбачені ст.35 Закону України «Про національну поліцію», а тому всі наступні вимоги працівників поліції, в тому числі вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 не зобов`язаний був виконувати, у зв`язку з чим всі складені відносно нього поліцейськими документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні правопорушення. Захисник зазначив, що в порушення п.5 розд.ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису працівниками поліції не велася відеозйомка з моменту початку виконання ними службових обов`язків безперервно до їх завершення, а тому наявні відеозаписи не дають змоги повністю відтворити обставини складання протоколу, що свідчить про недотримання поліцейськими вимог закону. Також він вказав, що в матеріалах справи містяться пояснення свідків, однак на відеозаписі будь-які свідки не відображені, а протокол складено невідомо де та за яких обставин. На підтвердження незадовільного стану здоров`я ОСОБА_1 його захисник надав відповідні медичні документи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , а також його захисника адвоката Дулдієра О.А., дослідивши матеріали справи, суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, невід`ємною складовою ознакою вказаного адміністративного правопорушення є відмова від проходження відповідного огляду.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

На наданому поліцією відеозаписі відображено, що поліцейські повідомили ОСОБА_1 про причину зупинки та неодноразово пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, яким у даному випадку був прилад «Драгер», а також пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я, але ОСОБА_1 не відповідав чи погоджується чи відмовляється пройти цей огляд, а потім вийшов з автомобіля і пішов у невідомому напрямку. Суддя зазначає, що перебуваючи в автомобілі ОСОБА_1 спілкувався з поліцейськими, а вийшовши з автомобіля намагався комусь зателефонувати з мобільного телефону, що свідчить про його здатність усвідомлювати запитання поліцейських щодо бажання пройти огляд на стан сп`яніння, а відтак і про здатність відповісти на ці запитання. Таким чином, дії ОСОБА_1 , які зафіксовані на відеозаписі, вказують на його небажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, та, з урахуванням його поведінки, свідчать про відмову від проходження такого огляду.

Той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зокрема, автомобілем марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , суддя вважає доведеним, оскільки його рух відображено на відеозаписі.

Незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а тому ОСОБА_1 був зобов`язаний беззастережно виконати вимогу працівників поліції про проходження огляду на стан сп`яніння незалежно від його згоди чи незгоди з їх діями.

Разом з цим, відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 27.06.2019р. по справі №560/751/17, пояснення осіб, які у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, не можуть бути беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення та не є належними доказами, якими може обґрунтовуватись притягнення до адміністративної відповідальності, а тому письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи, суддя до уваги не приймає, оскільки в судовому засіданні вони не допитувалися.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суддя дійшла висновку, що органом Національної поліції зібрано докази, які не залишають жодних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а пояснення, надані ним та його захисником в судовому засіданні, є лише намаганням уникнути передбаченої законом відповідальності.

З урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпечність, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, з метою виховання цієї особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами, суддя вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», а також ст.40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.9, 23, 33, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.283-285, 294 КУпАП, ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнення штрафу проводити на рахунок №UА848999980313080149000015001, назва рахунку: рахунок для зарахування адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, КЕКД 21081300, отримувач ГУК в Одеській області, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37607526, призначення платежу адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Штраф маєбути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.У порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуз правопорушникастягується подвійний розмірштрафу (ч.ч.1, 2 ст.308 КУпАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60грн. (шістсот п`ять грн. шістдесят коп.) на розрахунковий рахунок №UА908999980313111256000026001, КЕКД 22030106, отримувач ГУК у м.Києві /м.Київ/, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37993783, призначення платежу судовий збір у справах про адміністративне правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником або захисником. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Савранський районний суд Одеської області (ч.ч.2, 3 ст.294 КУпАП).

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.