Рішення

від 18.11.2024 по справі 200/4675/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року Справа№200/4675/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 61427,91 грн та пеню у розмірі 417,69 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі автоматизованих даних, наданих Пенсійним Фондом України, у відповідача в 2023 році повинно бути працевлаштованою 2 особи з інвалідністю. Фактично працівником з інвалідністю є одна особа. Передбачені законом санкції за вчинене порушення відповідач добровільно не сплатив до теперішнього часу. Згідно з розрахунком сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році становить 61427,91 грн, сума нарахованої пені станом на 02.05.2024 складає 417,69 грн, які позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 15 липня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляду справи судом. Відзив відповідача до суду не надійшов.

Відповідно до вимог частини 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до наведених норм, здійснюючи судочинство в умовах збройної агресії проти України, враховуючи тимчасову непрацездатність та перенесення відпустки головуючого у справі, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є територіальним органом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, і діє на підставі Положенням про відділення Фонду, затверджене Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 13.09.2023 № 60, що визначає основні функції, завдання та повноваження відділення Фонду, до яких належать, зокрема, прийом звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, облік заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (надалі - Закон № 875-XII) законодавство про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, є роботодавцем.

Згідно з інформацією за формою, передбаченою Порядком надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 10.03.2023 року № 14-2:

середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб 40

середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб - 1

норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць 2

фонд оплати праці штатних працівників, грн - 2457116,38

середня річна заробітна плата штатного працівника, грн - 61427,91

кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, одиниць 1.

З наведених підстав позивачем розраховані сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у сумі 61427,91 грн та сума пені, яка станом на 02.05.2024 складає 417,69 грн.

Розрахунок надіслано відповідачу у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

За даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості роботодавцем ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надавалися звіти форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для осіб з інвалідністю у 2023 році:

08.05.2023 до Краматорського міського центру зайнятості надано звіт форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для осіб з інвалідністю на посаду «робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями» - 2 вакансії, 18.12.2023 «робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями» - 1 вакансія. Вакансії не були укомплектовані через відсутність кандидатів, що відповідають вимогам поданих вакансій.

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці у відповідь на звернення позивача повідомило, що на період дії воєнного стану у Держпраці та її територіальних органів відсутні повноваження на здійснення заходів державного нагляду (контролю) виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позивач зазначає, що період дії воєнного стану жодним чином не скасовує обов`язок роботодавців як виконувати норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, так і сплачувати адміністративно-господарські санкції у разі його невиконання, та не є підставою для не притягнення порушників до відповідальності, в зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд дійшов таких висновків.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 875-ХІІ особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 17 Закону № 875-ХІІ визначено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина 1 статті 19 Закону № 875-ХІІ).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина 2 статті 19 Закону № 875-ХІІ).

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (частина 4 статті 19 Закону № 875-ХІІ).

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті (частина 6 статті 19 Закону № 875-ХІІ).

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку (частина 11 статті 19 Закону № 875-ХІІ).

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону (частина 12 статті 19 Закону № 875-ХІІ).

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України (частина 13 статті 19 Закону № 875-ХІІ).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 20 Закону № 875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Аналіз наведених норм права зумовлює висновок про те, що роботодавці (підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю), зобов`язані створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та вживати заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначених у статті 18 Закону № 875-XII, а в разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, передбаченого статтею 19 цього Закону - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції.

Частиною 8 статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

На виконання вимог статей 19, 20 Закону № 875-XII постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 затверджено, зокрема, Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (далі Порядок № 70).

На момент прийняття вказаної постанови, зазначений Порядок визначав механізм проведення відділеннями Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю перевірок роботодавців, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Предметом проведення таких перевірок були: реєстрація роботодавців у відділеннях Фонду; подання роботодавцями до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; сплата роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 05.06.2019 було внесено зміни до постанови №7 0 від 31.01.2007, якими Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, викладено в новій редакції.

В силу вказаних змін, перевірки суб`єктів господарювання на предмет дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» проводять Державна служба України з питань праці та її територіальні органи.

Відповідно до пункту 2 такого Порядку (що був чинний на момент виникнення та існування спірних правовідносин), предметом проведення перевірки є, зокрема, виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 70 у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

Пунктом 17 вказаного Порядку № 70 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства, посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.

Повноваження Держпраці зі здійснення державного контролю за додержанням підприємствами, установами та організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема у частині виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, передбачені підпунктом 11 пункту 4 Положення Про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015.

Таким чином, після набрання постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 05.06.2019 чинності, Фонд захисту прав осіб з інвалідністю не має права проводити перевірки роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць, оскільки на підставі відповідних змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

Крім того, з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 № 2682-IX, подання роботодавцями до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю (форма № 10-ПОІ) не вимагається.

02.06.2023 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю» № 553, якою затвердив Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю та вніс зміни до постанов № 70 від 31.01.2007 та № 96 від 11.02.2015.

Що стосується Постанови № 70 від 31.01.2007, то ними назву Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого зазначеною постановою, викладено в такій редакції: «Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування». Також до вказаного порядку внесені відповідні зміни.

Зокрема, предметом проведення перевірки за чинною редакцією є лише виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування. При цьому, позапланова перевірка проводиться Держпраці чи її територіальним органом в тому числі, за інформацією, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, наданою територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що отримана ним від Пенсійного фонду України в установленому порядку та за визначеною формою.

Під час проведення такої перевірки роботодавець повинен надати: штатний розпис; особові картки, трудові книжки (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із суб`єктом господарювання; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) (форма №3-ПН); звіти з праці (форма № 1-ПВ); копії документів, що підтверджують інвалідність працівників; накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, розірвання трудового договору, про відрядження, про відпустки осіб з інвалідністю тощо; трудові договори (контракти), укладені суб`єктом господарювання з особами з інвалідністю (у разі їх укладення в письмовій формі); табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості працівників і розрахунково-платіжні відомості (зведені); договори, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке входить до складу господарського об`єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг); платіжні доручення за такими договорами, розрахунки витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації осіб з інвалідністю та включення до зазначених витрат заробітної плати осіб з інвалідністю, які працюють на відповідному підприємстві.

Відповідно до наведеного вище, обставини щодо невиконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, а відповідно і для накладення на такого роботодавця адміністративно- господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, повинні бути підтверджені актом перевірки органу Держпраці.

У постанові від 21.11.2022 по справі № 400/3957/21 Верховний Суд зазначив, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Після затвердження постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 05.06.2019 «Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю» та внесення змін до статті 19 Закону № 875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

У вказаній постанові колегія суддів Верховного Суду зазначила, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до листа Донецького обласного центру зайнятості від 27.05.2024 року №04.03/1546/01-39-24, який був надісланий на запит позивача, за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості роботодавцем ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надавалися звіти форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для осіб з інвалідністю у 2023 році:

08.05.2023 до Краматорського міського центру зайнятості надано звіт форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для осіб з інвалідністю на посаду «робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями» - 2 вакансії, 18.12.2023 «робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями» - 1 вакансія. Вакансії не були укомплектовані через відсутність кандидатів, що відповідають вимогам поданих вакансій.

Суд зауважує, що розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік позивачем був складений на підставі наданої йому ПФУ інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Джерелом такої інформації є відомості з податкової звітності, поданої суб`єктами господарювання до контролюючих органів - зокрема зі щоквартальних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, які подаються за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року. У рядку 101 цього податкового розрахунку зазначається середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, а у рядку 102 - чисельність працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

Відповідно до наданого позивачем витягу з Централізованого банку даних з проблем інвалідності ФОП ОСОБА_2 з лютого по червень 2023 року працевлаштовані 2 особи з інвалідністю, в інший період 1 особа з інвалідністю.

Також суд враховує, що ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на момент розгляду цієї справи.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територія Краматорської міської територіальної громади Донецької області (код UA14120090000098500) з 24.02.2022 є територією можливих бойових дій.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області» від 02.08.2022 № 679-р вказано провести обов`язкову евакуацію населення Донецької області.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 викладено такі висновки:

- Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований всім, кого це стосується, тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний Факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Верховний Суд в постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 визначив:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Таким чином, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) об`єктивно унеможливлюють виконання не тільки господарських договорів, а і інших обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

В даному випадку, окрім безпосередньо нормативно-правового регулювання обов`язку суб`єктів господарювання виконувати норматив зі створення робочих місць чи сплати адміністративно-господарських санкцій, є фактичні обставини, пов`язані зі проведенням на території, де зареєстрований та провадив господарську діяльність відповідач, активних бойових дій, евакуації населення тощо.

Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21 суд дійшов висновку про передчасність звернення позивача до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році. Зокрема, у справі відсутні докази направлення для працевлаштування до відповідача осіб з інвалідністю чи самостійне звернення таких осіб, необґрунтованої відмови у працевлаштування осіб з інвалідністю тощо.

Отже, за відсутності проведення перевірки органами Держпраці, враховуючи обставини непереборної сили, позивачем не доведені причини не виконання нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, які б залежали саме від роботодавця, через що судом не встановлений склад правопорушення та підстави відповідальності за недотримання вказаного нормативу.

З наведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 262, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Сєрова, 1А, м. Маріуполь, Донецька область, 87528, ЄДРПОУ 13492430) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов