Рішення

від 12.11.2024 по справі 240/10444/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/10444/24

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Федорчук Д.В.,

представника позивача Дубка С.М., представника відповідача Голубця О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні в період з 29.01.2020 по 02.02.2020 року включно ОСОБА_1 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 02.02.2020 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач за період з 29.01.2020 по 02.02.2020 невірно обраховував позивачу грошове забезпечення, визначаючи розмір посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не передбаченого Постановою КМ України від 30.08.2017 року №704, враховуючи постанову суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, внаслідок чого були виплачені в меншому розмірі грошова допомога на оздоровлення в 2020 році, грошова компенсація за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки при звільненні, грошова допомога при звільнені з військової служби.

Ухвалою від 03.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.29-34), в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що позивач проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 , звідки був звільнений 02.02.2020; ІНФОРМАЦІЯ_3 з 01.01.2020 перебувало на фінансовому забезпечені у відповідача, яким всі фінансові операції здійснювались на підставі розпорядчих документів ІНФОРМАЦІЯ_2 , правонаступником якого не являється відповідач.

Позивач відповіді на відзив не подав.

Ухвалою від 23.10.2024 суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні:

- представник позивача позов підтримав та просив задовольнити;

- представник відповідача заперечував проти задоволення позову, вказавши, що в період з 29.01.2020 по 02.02.2020 позивачу посадовий оклад та оклад за військовим званням нараховувались та виплачувались відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1721 грн, а одноразові види грошового забезпечення позивачу за 2020 рік виплачувались у розмірах, встановлених наказами ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - військова частина НОМЕР_3 ), де проходив службу позивач, і в підпорядкування якого перебував відповідач.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до позову предметом спору є дії відповідача, які полягають в обчисленні позивачу в період з 29.01.2020 по 02.02.2020 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначались не шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а шляхом множення на 1762 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивач в період з 29.01.2020 по 02.02.2020 проходив військову службу у військової частини НОМЕР_3 з якої був звільнений у запас 02.02.2020; військова частина НОМЕР_3 перебувала на фінансовому забезпечені у підпорядкованій їй військовій частині НОМЕР_2 ; військова частина НОМЕР_2 у вказаний період обчислювала позивачу посадовий оклад та оклад за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1721 грн (а.с.19); відповідач виплатив позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки при звільненні, одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби (а.с.18,75) у розмірі, визначеному наказами військової частини НОМЕР_3 , відповідно, від 27.01.2020 № 15-ВВ (а.с. 74), від 28.01.2020 № 23-ос (а.с.36,47-48).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі з приводу державних гарантій військовослужбовцям щодо достатнього матеріального, грошового та інших видів забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон N 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

За приписами частини 2 статті 9 цього Закону N 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Як зазначено в частині 4 статті 9 цього Закону N 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Саме у відповідності до вказаних положень закону була прийнята постанова КМ України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - постанова N 704), яка передбачала з 01.03.2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Суть спору між сторонами зведена виключно до правомірності застосування Відповідачем положень постанови N 704 при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача в період з 29.01.2020 по 02.02.2020.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В первинній редакції постанови N 704 пункт 4 був викладений в наступній редакції:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14."

Однак, вказаний пункт постанови N 704 був змінений і викладений в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. N 103, що набрав чинності з 01.03.2018:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14."

Внесеними змінами була виключена вимога що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу повинні бути не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Не відображення таких змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. N 103, в п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 постанови N 704 є виключно технічним недоліком і не може впливати на визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

За змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 N 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

За приписами частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Враховуючи наведене, з урахуванням частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 постанови N 704 у спірних правовідносинах не належить застосовувати, як такі, що не відповідають вимогам Закону N 1774-VIII та Закону N 2629-VIII.

Разом з тим суд враховує, що з набранням чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 про визнання протиправним та скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відновлено чинність пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в первинній редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт, в тому числі постанова КМ України, втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто, з 29.01.2020 по 02.02.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить на 1 січня 2018 року - 1762 гривень, на 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Оскільки з 01 січня 2020 року збільшено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то в розумінні чинного п.4 постанови N 704 це призводить до збільшення з 29.01.2020 року розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, а тому відповідач, обчислюючи позивачу в період з 29.01.2020 по 02.02.2020 посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704, вчинив протиправно.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача провести перерахунок та доплатити позивачу за період з 29.01.2020 року по 02.02.2020 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, то вона задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закон N 2011-XII, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання вказаної норми наказом МВС України від 25.06.2018 № 558 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, якою в редакції станом на 2020 рік регулюються спірні правовідносини (далі - Інструкція № 588).

В главі 7 розділу IV Інструкції № 588 зазначено:

"1. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.

2. Допомога надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу начальника вищого рівня із зазначенням у ньому розміру допомоги."

В главі 8 розділу V Інструкції № 588 зазначено:

"6. У рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу."

Як встановлено судом відповідачем допомогу на оздоровлення за 2020 рік грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, одноразову грошову допомогу при звільненні позивачу виплачено у розмірі та на підставі наказів військової частини НОМЕР_3 , відповідно, від 27.01.2020 № 15-ВВ (а.с. 74), від 28.01.2020 № 23-ос (а.с.36,47-48).

Суд звертає увагу, що ці накази позивачем не були оскаржені, протиправними не визнавались, видані до 29.01.2020, тобто до того моменту, як відповідач вчинив невірне обчислення позивачу розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.

Отже вимога про зобов`язання відповідача провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення, грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошову допомогу при звільненні задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, а для захисту прав та інтересів позивача, беручи до уваги, що розмір щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) військовослужбовця залежить від розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідача належить зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 02.02.2020, виходячи з розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням, які повинні обчислюватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_5 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 02.02.2020 посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 02.02.2020 перерахунок та виплату грошового забезпечення виходячи з розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням, які повинні обчислюватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Відмовити в задоволенні позову щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення, грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошову допомогу при звільненні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 19 листопада 2024 року