Рішення

від 18.11.2024 по справі 240/16627/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/16627/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Контакт" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

Приватне підприємство «Контакт» звернулося з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення від 16.08.2024 № UA101000/2024/000288/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.08.2024 № UA101070/2024/000122.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем для митного оформлення товару було подано до Житомирської митниці Державної митної служби України митну декларацію (далі - МД) № 24UA101070005092U0 від 15.08.2024. У відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) для підтвердження митної вартості позивачем разом із митною декларацією були подані такі документи: пакувальний лист № UAS-240422U від 22.04.2024, рахунок-фактура № UAS-240422U від 22.04.2024, коносамент № MEDUX6882195 від 27.05.2024, автотранспортна накладна № 9274 від 14.08.2024, акт про проведення митного огляду № б/н від 14.08.2024, прайс-лист виробника № б/н від 01.04.2024, контракт № KSA-161111 від 11.11.2016, доповнення до контракту № 10 від 19.04.2024, доповнення до контракту № 4/2 від 25.05.2021, доповнення до контракту №5-2 від 01.12.2021, доповнення до контракту № 9 від 21.02.2024, копія декларації країни відправлення № 370820240000278265 від 23.05.2024, висновок за результатами експертизи гемологічних об`єктів № 50310-10 від 15.08.2024. Незважаючи на надані документи для проведення митного оформлення, Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.08.2024 № UA101000/2024/000288/2 та картку відмови в прийняті митної декларації від 16.08.2024 № UA101070/2024/000122.

Із вказаними рішенням та карткою відмови позивач не погоджується, оскільки підставою їх винесення слугувало виключно неправильне визначення митним органом базової вартості імпортованого товару, та позивачем було надано належного та достатнього пакету документів для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно із частиною четвертою статті 58 МК України, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У поданому до суду 24.09.2024 відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, оскільки митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. На етапі перевірки правильності визначення митної вартості було з`ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості товару. Митна вартість товару, який ввозився за МД № 24UA101070005092U0 від 15.08.2024, не була визнана у зв`язку з недостатністю документів та розбіжностями, а саме:

- контракт одночасно містить дві умови щодо оплати товару, які суперечать одна одній. Пунктом 4.3 передбачено, що умовою відвантаження є одержання оплати за товар згідно з проформою-інвойсом, а доповненням до цього контракту №10 від 19.04.2024 змінено умови поставки товару (30% суми будуть оплачені банківським переказом як авансовий платіж, 70% суми - після вивантаження контейнеру);

- якщо товар було оплачено на час митного оформлення, як передбачено п. 4.3 Контракту № KSA-161111, то до документів митного оформлення декларант повинен долучити підтвердження оплати (платіжну інструкцію тощо), проте таких документів не надано;

- перевізний документ - коносамент надано не в повному обсязі, отже, він може містити відомості щодо визначення митної вартості товару;

- з перекладу коносаменту вбачається, що оплату за фрахт здійснила інша особа, що може впливати на достовірність декларування митної вартості;

- експертний висновок від 14.08.2024 № В-2507 не міг бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару у зв`язку з тим, що використана експертом цінова інформація щодо товарів на сайті russian.alibaba.com, співпадає з ціною поданих декларантом до митного оформлення товарів, хоча умови поставки товарів на сайті russian.alibaba.com не відомі та явно відрізняються від умов поставки (DAP UA Одеса) і вартість товару на територію росії явно є нижчою, ніж вартість тих самих товарів, поставлених в Україну на умовах DAP Одеса;

- митна декларація країни відправлення № 370820240000278265 не могла бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки відповідно до перекладу на українську мову даний документ містить відомості про реквізити договору (UAS-240422U), що не відповідають реквізитам зовнішньоекономічного договору, за яким здійснюється поставка оцінюваних товарів. Так, у графі «Номер договору» зазначено UAS-240422U, водночас номером зовнішньоекономічного договору від 11.11.2016 є № KSA-161111.

Митним органом витребувано в позивача додаткові документи на підтвердження вартості, які були надані і в яких, однак, не міститься достатніх підтверджень складових митної вартості, тому остання не могла бути визначена за основним методом. Коригування митної вартості згідно з рішенням про коригування митної вартості було здійснено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби за ціною 19998,88 доларів США за одиницю згідно з МД № 23UA204150000453U0 від 05.12.2023. Вважає оскаржені рішення та картку правомірними.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відзиву з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково зазначив, що митниця не була вправі вимагати експортну декларацію країни відправлення та прайс-лист продавця. Заперечив твердження відповідача, що контракт № KSA-161111 від 11.11.2016 містить одночасно дві умови щодо оплати товару, які суперечать одна одній, і що позивач повинен був надати для перевірки банківський документ про оплату товару. Копія митної декларації країни відправлення № 370820240000278265 від 23.05.2024 містить посилання на відповідний номер інвойсу. Позивач надав експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати № В-2507 від 14.08.2024, з якого вбачається, що ринкова ціна верстатів моделі MАS-14 і MАS-301 відповідає цінам, зазначеним в товаросупровідних документах. Декларант окрім документів для визначення митної вартості за основним методом також надав і додаткові документи, однак їх, як і основні документи, відповідач залишив поза увагою.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

11.11.2016 між ПП «Контакт» та фірмою «Xiamen Mastone Equipment Co., Ltd.» (Китай) було укладено контракт № KSA-161111. У подальшому, 25.05.2021, 01.12.2021, 21.02.2024 та 19.04.2024 сторони внесли зміни до контракту у вигляді доповнень № 4/2, № 5-2, № 9 та № 10 відповідно.

Згідно з доповненням № 10 від 19.04.2024 до Контракту № KSA-161111 позивачем на митну територію України ввезено товари на загальну суму 29604,80 доларів США:

- верстат окантовочний моделі MАS-14, 2 комплекти, загальною вартістю 14800 доларів США;

- верстат каменерізальний, моделі MАS-301, 1 комплект, вартістю 9300 доларів США;

- трос з алмазними вставками для різки каменю, діаметр 8,8 мм, загальною вартістю 2809,80 доларів США;

- трос з алмазними вставками для різки каменю, діаметр 11 мм, загальною вартістю 2695,00 доларів США.

22.04.2024 продавець надав проформу-інвойс № KSA-2407, комерційний інвойс № UAS-240422U та пакувальний лист із таким самим номером. 23.05.2024 продавцем було видано експортну митну декларацію № 370820240000278265, після чого, 27.05.2024 товар відправили з Китаю морським транспортом відповідно до коносамента № MEDUX6882195.

15.08.2024 ПП «Контакт» подало до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Коростень» Житомирської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію типу ІМ-40 № 24UA101070005092U0 для митного оформлення верстатів окантовочних моделі MАS-14 та верстату каменерізального моделі MАS-301.

Разом з митною декларацією позивачем були подані такі документи:

- пакувальний лист № UAS-240422U від 22.04.2024;

- рахунок-фактура № UAS-240422U від 22.04.2024;

- коносамент № MEDUX6882195 від 27.05.2024;

- автотранспортна накладна № 9274 від 14.08.2024;

- акт про проведення митного огляду № б/н від 14.08.2024;

- прайс-лист виробника № б/н від 01.04.2024;

- доповнення до контракту № 10 від 19.04.2024;

- доповнення до контракту № 4/2 від 25.05.2021;

- доповнення до контракту № 5-2 від 01.12.2021;

- доповнення до контракту № 9 від 21.02.2024;

- контракт № KSA-161111 від 11.11.2016;

- копія декларації країни відправлення № 370820240000278265 від 23.05.2024;

- висновок за результатами експертизи гемологічних об`єктів № 50310-10 від 15.08.2024.

Позивач для визначення митної вартості товарів, що імпортувалися на територію України, обрав основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

При перевірці правильності визначення митної вартості Житомирська митниця дійшла до висновку, що документи, які надані до митного оформлення нібито містять розбіжності, внаслідок чого позивача було зобов`язано надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів.

Позивач на виконання цього зобов`язання додатково надав до митного органу лист-пояснення № 1 від 16.08.2024, до якого долучив:

- проформу-інвойс № KSA-2407 від 22.04.2024;

- коносамент № MEDUX6882195 від 27.05.2024 (повторно в покращеній якості, з перекладом);

- експертний висновок торгово-промислової палати № В-2507 від 14.08.2024;

- цінову інтернет-інформацію по верстату MAS-14 від 16.08.2024;

- цінову інтернет-інформацію по верстату MAS-301 від 16.08.2024;

- копію оригінала прайс-листа від 01.04.2024.

Крім того, у листі наголошено, що умови оплати за товар передбачені п. 6.1 контракту № KSA-161111 від 11.11.2016 в редакції доповнення № 10 від 19.04.2024, яким передбачено: « 100% суми Проформи-інвойсу буде сплачено протягом 120 робочих днів після вивантаження товару на склад Покупця». Так як товар не оплачено, оскільки час оплати ще не настав, надати платіжний документ про оплату товару немає можливості.

Транспортування вантажу здійснювалося на умовах DAP Одеса і доставлено було фактично в порт Одеса, а не в порт Гданськ і це жодним чином не впливає на вартість товару, оскільки за умовами поставки всі витрати по доставці товару лягають на продавця, який не зобов`язаний їх підтверджувати.

Копія митної декларації країни відправлення № 370820240000278265 від 23.05.2024 містить достатні дані про умови поставки, кількість та вартість товарів, які співпадають з даними інших товаро-супровідних документів. Наявність у митній декларації саме № інвойсу дозволяє в повній мірі впевнитися, який саме товар і по якій ціні поставляється.

Також зазначено, що більше додаткової інформація надано не буде.

Дослідивши подані документи, Житомирська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 16.08.2024 № UA101000/2024/000288/2 за резервним методом 6 (шостим) на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби у зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості, а саме методів 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта цінової інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методів 2в та 2г з причини відсутності основи для віднімання та додавання для встановлення митної вартості. Визначена митна вартість ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД № 23UA204150000453U0 від 05.12.2023: верстати для розпилювання природного каменю. Верстат мостовий однодисковий для розпилювання блоків з природного каменю модель SQC/PC - 1800 - 4D, новий 2 штуки. Постачається в розібраному стані в цілях транспортування. Верстат призначений для розпилювання блоків з природного каменю. Основні технічні характеристики верстата: Максимальний діаметр пили - 1800мм, максимальний хід пили верх/вниз - 700 мм, споживання води - 4 м3/година; максимальна ширина блоку - 2000 мм, потужність головного двигуна - 22кВт. Товар цивільного призначення. Виробник Fujian Julun Machinery Co.,LTD. Торгова марка Julun Machinery, країна виробництва - Китай, вартість - 19998,88 доларів США за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Прийняттю рішення передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом.

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.08.2024 № UA101070/2024/000122.

Вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товару було прийнято, а картку відмови було видано з порушенням вимог законодавства України, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов`язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зб

Як передбачено частинами другою п`ятою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посеред

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платеж

Частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з указаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Судом встановлено, що сторони не заперечують фактичних обставин укладення контракту, придбання товару та перевезення його на митну територію України, спір у справі стосується виключно вартості товару, наявності чи відсутності підстав у митного органу для коригування митної вартості та правомірності застосування способу для її визначення.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

- 000 - Інформаційне повідомлення;

- 105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів;

- 106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постановах від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а, від 14.06.2022 у справі № 809/257/17.

Судом встановлено, що основними підставами для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів від 16.08.2024 № UA101000/2024/000288/2 (графа 33) є таке:

- відповідно до п. 4.3 Контракту продавець повинен здійснити відвантаження товару після отримання від покупця оплати за товар. Разом з тим, до митної декларації долучене Доповнення № 10 від 19.04.2024 до Контракту № KSA-161111 від 11.11.2016, яким передбачено, що 100% суми проформи-інвойсу будуть сплачені упродовж 120 робочих днів після вивантаження товару на склад покупця (п. 6.1 Контракту). Таким чином, контракт № KSA-161111 від 11.11.2016 одночасно містить дві умови щодо оплати товару, які суперечать одна одній;

- відповідно до додатково наданого перекладу в Коносаменті № MEDUX6882195 від 27.05.2024 зазначено що фрахт оплачується в Женеві. Відповідно до Інкотермс 2010 за умови поставки DAP Одеса обов`язки оплати за транспортні витрати покладаються на продавця. Згідно товаросупровідних документів продавець розташований в Китаї, а рахунок відкрито в китайському банку. Дані відомості, можуть свідчити про те, що оплату за фрахт здійснила інша особа, що може впливати на достовірність декларування митної вартості;

- коносамент надано не в повному обсязі (1 ст), про що вказано в його перекладі, що даний документ містить зворот і може містити відомості, які впливають на визначення митної вартості;

- експертний висновок від 14.08.2024 № В-2507 не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару № 1 у зв`язку з тим, що використана експертом цінова інформація щодо товарів на сайті russian.alibaba.com, співпадає з ціною поданих декларантом до митного оформлення товарів, хоча умови поставки товарів на сайті russian.alibaba.com не відомі та явно відрізняються від умов поставки (DAP UA Одеса) і вартість товару на територію росії явно є нижчою, ніж вартість тих самих товарів, поставлених в Україну на умовах DAP Одеса, що зумовлено наявністю спільного кордону та територіальною близькістю Китаю, з якого відбувалась поставка, та відсутністю доставки морським транспортом. Отже, встановлена експертом однакова ціна на товари на сайті russian.alibaba.com та товарів, поставлених в Україну на умовах DAP Одеса, є підтвердженням позиції митного органу щодо неможливості підтвердження митної вартості ввезених товарів, визначеної за першим методом. Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обгрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Долучені до висновку додатки з джерела «ru.made-in-china.com» не містять інформацію про вартість товарів, а тому не можуть бути використані під час аналізу вартісних характеристик товару. Тому висновок про вартість оцінюваних товарів ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товарів з одного джерела -«russian alibaba.com». При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел;

- прайс-лист виробника товару від 01.04.2024 не може бути використано для підтвердження митної вартості так як містить ознаки підробки: при наведені мишкою на печатку підприємства вона виділяється прямокутним контуром разом з підписом і дає змогу скопіювати її та вставити в інший документ Word. Також, вказана в ньому ціна товарів, що будуть поставлятися на умовах поставках DAP Одеса, співпадає з попереднім прайсом, який надавався до митного оформлення від 01.03.2024 і в якому ціна визначена на умовах DAP Клевань, що впливає на достовірність декларування витрат на транспортування товару до місця ввезення в Україну;

- копія митної декларації країни відправлення № 370820240000278265 від 23.05.2024 не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки містить відомості про реквізити договору (UAS-240422U), який не відповідає реквізитам зовнішньоекономічного договору, за яким здійснюється поставка оцінюваних товарів;

- у документі не зазначено узгодженого сторонами місця доставки товару на умовах DAP «вид укладання угоди», адже за умови поставки DAP (поставка до місця) продавець несе витрати на транспортування до певного місця.

Суд враховує, що сторони уклали доповнення (додаток) до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 10 від 19.04.2024, яким змінено умови поставки.

Зі змісту цього доповнення вбачається, що сторони домовилися викласти пункти контракту в такій редакції:

1.1. Продавець зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити товар, - на умовах DAP Одеса, Україна. Конкретний асортиментний перелік, кількість, ціна і умови постачання товару будуть вказані в товаросупровідних інвойсах по кожній товарній партії, але визначається в Проформ-інвойсі.

3.1. Ціна товарів (на умовах DAP Одеса) встановлюється у доларах США і визначається сторонами контракту в Проформ-інвойсі, підписаному обома сторонами.

4.5.Товар передається перевізникові для перевезення на умовах: DAP Одеса.

4.7. При умовах поставки DAP Одеса страховка вантажу не здійснюється.

6.1. 100% суми Проформ-інвойса будуть заплачені на протязі 120 робочих днів після вигрузки товару на склад Покупця.

Отже, сторонами за їх спільною згодою було змінено умови поставки товару шляхом внесення доповнення до контракту. Суд звертає увагу, що зазначене доповнення № 10 надавалося при до митного оформлення товару на митниці, що відповідачем не заперечується.

Однак відповідач протиправно на вказані обставини не звернув увагу та не врахував, що після підписання цього доповнення до контракту його первісна редакція (у частині до внесення змін) втратила юридичну силу.

Також, суд зазначає, що відповідно до Правил Інкотермс-2010 згідно з базисом DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення) Продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на Продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує Покупець.

За таких обставин транспортні витрати Продавця не включаються до вартості товару і не впливають на його митну вартість. При цьому Продавець не зобов`язаний повідомляти Покупця про свої понесені витрати та документально їх підтверджувати.

Отже, доводи відповідача щодо заявлення декларантом в митній декларації неповних та недостовірних відомостей про митну вартість та числових значень її складових є необґрунтованими, крім того, відповідач не вказує, які саме складові митної вартості не підтверджено документально.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем правомірно задекларовано в митній декларації умови поставки DAP Одеса. Він не зобов`язаний був включати в митну вартість імпортованого товару транспортні витрати Продавця та підтверджувати їх відповідачу.

Суд звертає увагу, відповідно до експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати від 14.08.2024 № В-2507 ринкова вартість обладнання в кількості 3 одиниць, що надійшло на адресу ПП "Контакт", без ПДВ станом на 14.08.2024 становить 963371,12 грн або за курсом Національного банку України 41,3464 долара становить 23300 доларів.

При цьому, згідно зі ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Житомирською торгово-промисловою палатою, а сам висновок не скасований та не відкликаний.

Суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що копія митної декларації країни відправлення № 370820240000278265 містить посилання не на номер договору, а на конкретний інвойс, який містить перелік товарів, їх кількість та ціну. Даний інвойс надавався митному органу та містить посилання на контракт № KSA-161111 від 11.11.2016.

Суд також звертає увагу на тому, що прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.

Прайс-лист, прайс або ж прейскурант - це перелік товарів з урахуванням їхніх характеристик та ціни. В українському законодавстві відсутнє правове регулювання форми прайс-листа.

Прайс-лист стосується всіх учасників ринку «за замовчуванням». Наданий декларантом прайс-лист не містить даних, які б давали підстави зробити висновок про те, що ціна в ньому індивідуальна і не є актуальною для всіх інших учасників ринку, зворотне відповідачем доведено не було. Навпаки твердження про надання раніше позивачем цього ж прайс-листа при митному оформленні іншого товару свідчить про незмінність цін продавця при відправці товарів в Україну.

Інші наведені в рішенні мотиви не свідчать про те, що дані обставини могли вплинути на заявлену митну вартість.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч. 3 ст. 53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.

Враховуючи відсутність підстав для витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, митний орган у подальшому діяв протиправно, витребовуючи такі документи від позивача.

Позивач на вимогу митного органу надав додаткові документи, які на думку суду, додатково та в повній мірі підтвердили заявлену митну вартість товару.

Суд не погоджується із висновком митного органу, оскільки він першочергово має здійснювати контроль та аналіз поданих разом з митною декларацією документів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, слід врахувати, що наявність у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17, від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16, приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про те, що ним було подано належний та достатній пакет документів під час митного оформлення спірного товару для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована та наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача про наявність розбіжностей щодо ціни товару у документах, поданих до митного оформлення за, не відповідають фактичним обставинам справи, відсутні також підстави ставити під сумнів задекларовану митну вартість спірного товару за основним методом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, а розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Відтак, оскільки відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тому з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.08.2024 № UA101070/2024/000122 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 16.08.2024 № UA101000/2024/000288/2, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 8787,22 грн підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, оф.20, смт Нова Борова, Житомирська обл., Житомирський р-н, 12114, код ЄДРПОУ 13559654) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 16.08.2024 №UA101000/2024/000288/2 та картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.08.2024 №UA101070/2024/000122.

Стягнути з Житомирської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства "Контакт"судовий збір в розмірі 8787,22 грн (вісім тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 22 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 18 листопада 2024 р.

18.11.24