Рішення

від 18.11.2024 по справі 240/20465/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/20465/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко - Папір Україна» до Головного управління ДПС у Житомирській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Житомирській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.04.2023 №8643653/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.03.2023 №36; від 17.04.2023 №8643655/44728583 про відмову в реєстраці податкової накладної від 13.03.2023 №53.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні від 09.03.2023 №36, від 13.03.2023 №53 датою їх подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних, незважаючи на їх відповідність усім вимогам і критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. При цьому, рішення, якими відмовлено у реєстрації накладних, не містять інформації щодо невідповідності накладної законодавчо встановленій нормі або щодо порушення законодавства при її складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними, оскільки підстав для зупинення реєстрації не було.

Ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачами до суду подано відзив на позов, в яких представники просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що розглянувши подані пояснення та копії документів Комісія ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Причиною відмови в реєстрації податкових накладних стало надання платником копій документів, які складені з порушенням ПКУ від 02.12.2022 №2755/VI (зі змінами), а саме: відповідно до відомостей АІС "Податковий блок" наявна у контролюючих органах інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання) товарів (робіт, послуг) від/на контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операцій, а саме: виписання первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції.

Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області було подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального провадження.

Від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити. При цьому, зазначив, що в відзивах відповідачі приводять перелік документів, який був наданий позивачем, однак як в оскаржуваних рішеннях, так і самих відзивах не зазначають, які конкретно документи складені із порушенням. Копії наданих з боку ТОВ «Еко - Папір Україна» документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Ухвалою суду у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Еко - Папір Україна» зареєстроване як юридична особа, дані про якого містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ «Еко - Папір Україна» (постачальник) уклало з ТОВ «Явір Нова» (покупець) усну домовленість на поставку паперу.

Оплата за договором пройшла відповідно до платіжної інструкції №1098 від 09.03.2023 на суму 20504,00грн та платіжної інструкції №1094 від 13.03.2023 на суму 20284,00грн.

Здійснення оплати підтверджується також оборотно-сальдовою відомістю по рахухунку 36 за березень 2023 року.

Відповідно до видаткової накладної №216 від 10.03.2023 постачальником ТОВ «Еко-папір Україна» було передано покупцю ТОВ «Явір Нова» товар папір мішковий крафт В70/1020 в кількості 0,466 т на суму 20504, 00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №221 від 14.03.2023 постачальником ТОВ «Еко-папір Україна» було передано покупцю ТОВ «Явір Нова» товар папір мішковий крафт В70/1020 в кількості 0,461 т на суму 20284, 00 грн.

На виконання вимог п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Еко - Папір Україна" засобами електронного зв`язку було складено і направлено на реєстрацію Державній податковій службі України податкові накладні 09.03.2023 №36, від 13.03.2023 №53.

Згідно квитанцій зазначені податкові накладні прийняті, але їх реєстрація зупинена. При цьому, у якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в квитанції зазначено аналогічні обставини: "Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4804, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Позивачем направлено в електронному вигляді повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 10.04.2023 №272.

За результатами розгляду пояснень та документів, ГУ ДПС у Житомирській області були прийняті рішення №8643653/44728583 від 17.04.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №36 від 09.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних та № 8643655/44728583 від 17.04.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №53 від 13.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних в рішеннях комісії ГУ ДПС у Житомирській області зазначено наступне твердження: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства".

Додаткова інформація: надано копії документів, які складені з порушенням ПКУ від 02.12.2022 №2755/VI (зі змінами), оскільки у контролюючих органах наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання) товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операції, а саме: виписання первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції.

Позивач, вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, звернувся в адміністративному порядку до ДПС України зі скаргами.

За результатами розгляду скарг позивача на вказані рішення, Комісією прийнято рішення від 08.05.2023 №41297/44728583/2 та від 08.05.2023 №41317/44728583/2 про залишення скарг без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику, на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 01.02.2020 та якою затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Позивачем було сформовано податкові накладні від 09.03.2023 №36, від 13.03.2023 №53, які було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки податкових накладних, відповідачем сформовано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно яких документи прийнято, реєстрація зупинена оскільки обсяг постачання товару/послуги дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної мотиви контролюючого органу, суд зазначає, що у Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Так, суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку №1165. Проте відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить пропозицію щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Суд наголошує, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної. Однак, відповідачем мало місце порушення вимог пункту 11 Порядку № 1165, оскільки у сформованій квитанції чітко не зазначено, які саме копії документів пропонується надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення, які у свою чергу були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначене свідчить, що під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарської операції, дані про що зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

У даному випадку квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам Порядку №1165, адже у ній не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Законів України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в рішенні комісії ГУ ДПС у Житомирській області зазначено наступне твердження: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства".

Додаткова інформація: надано копії документів, які складені з порушенням ПКУ від 02.12.2022 №2755/VI (зі змінами), оскільки у контролюючих органах наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання) товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операції, а саме: виписання первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції.

Твердження комісії про надання платником податку копій документів, складених із порушенням Податкового кодексу України, оскільки у контролюючих органах наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання) товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операції, а саме: виписання первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції» повністю спростовується наданими документами до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Копії наданих з боку ТОВ «Еко-Папір Україна» первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Правочини, укладені між ТОВ «Еко-Папір Україна» та контрагентами виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мали.

Вирішуючи спір у цій категорії справ слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Про таке неодноразово висловлювався Верховний Суд у низці постанов, зокрема, у постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Судом встановлено, що незважаючи на те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначеного конкретного переліку документів, які необхідні для реєстрації податкової накладної, для реєстрації податкової накладної та на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем подані пояснення з пакетом підтверджуючих документів.

При цьому, до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено було подані усі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по податковим накладним, а саме: рахунок на оплату №656 від 03.10.2022, Видаткова накладна №664 від 03.10.2022, Платіжне доручення №98 від 21.10.2022; Договір поставки від 03.10,2022 №031022-М-4; Оборотно-сальдова відомість порахунку 26 заОІ. 02.2023-24.03.2023; Оборотно-сальдова відомість по рахунку №201 за жовтень 2022; Договір поставки від 03.10.2022 №031022-М-2, Специфікація №1 від 03.10.2022, Специфікація №2 від 04.10.2022,ВН від 29.09.2022, 06.10.2022, 06.10.2022, Платіжне доручення №12 від 04.10.2022, №46 від 11.10.2022, №48 від 11.10.2022; Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 кв.2022; Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 09.12.2022; Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 02.12.2022; Квитанція №2; Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 02.12.2022; Рахунок на оплату №217 від 13.03.2023, №207 від 08.03.2023; Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 02.12.2022, Платіжна інструкція від 09.03.2023, 13.03.2023; Сертифікат якості; Видаткова накладна №216 від 10.03,2023, №221 від 14.03.2023; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 36 за березень 2023; Договір оренди нерухомого та рухомого майна від 30.09,2022 №1; Пояснення від 10.04.2023 №199; Квитанція №2; Акт здачі-приймання нерухомого та рухомого майна від 30.09.2022 №1, Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП від 04,10.2022; Договір поставки від 03.10.2022 №031022-М, Рахунок на оплату №654 від 03.10.2022, ВН від 03.10.2022, Рахунок на оплату №665 від 03.10.2022, ВН від 03.10.2022, Платіжне доручення №99 від 21.10.2022; Договір поставки від 03.10.2022 №031022-М-2, Специфікація №1 від 03.10.2022, рахунок від 12.10.2022, накладна від 12.10.2022, ТТН від 12.10.2022, рахунок від 14.10.2022,накладна від 14.10.2022, ТТН від 14.10.2022, Платіжне доручення №67 від 14.10.2022,№105 від 21.10.2022.

Позивач зазначає, що ГУ ДПС у Житомирській області не визначив факт недостатності поданих документів або пояснень, повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів позивачу не направляв. В своїх поясненнях відповідач приводить перелік документів, який був наданий позивачем, однак як в оскаржуваному рішенні, так і самих відзивах не зазначають, які конкретно документи складені із порушенням.

При цьому відповідач, на підтвердження указаного доводу, не надав рішення про включення позивача до переліку ризикових або будь-яких висновків чи судових рішень щодо ризиковості його контрагентів, а тому суд не вбачає підстав для прийняття його до уваги.

Окрім того, варто звернути увагу на те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретні документи не вимагалися, а запропоновано тільки надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Доводи викладені у відзиві не підтверджені належним чином та жодним чином не впливають на правомірність складення платником податків податкової накладної, реєстрація якої було зупинена, оскільки не підтверджує та не спростовує першої події, з існуванням якої приписи Податкового кодексу України пов`язують виникнення у платника обов`язку скласти та зареєструвати податкові накладні.

Більше того, контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

Суд зазначає, що вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь яких на власний розсуд.

В той же час, надані на вимогу податкового органу пояснення щодо суті господарських операцій разом з первинними документами, у своїй сукупності свідчили про наявність підстав, передбачених статтею 187 ПК України, з настанням яких пов`язується виникнення у платника податку обов`язку скласти податкову накладну.

Суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Враховуючи встановлені під час розгляду адміністративної справи обставини, які підтверджуються належними доказами, суд вважає, що причини відмови, викладені в рішенні є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Окрім того, суд вважає, що не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованим, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 17.04.2023 №8643653/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.03.2023 №36; від 17.04.2023 №8643655/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.03.2023 №53.

Решта доводів відповідачів не спростовують висновків суду у даній справі.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні від 09.03.2023 №36, від 13.03.2023 №53 датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з пунктом 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача за захистом яких звернулися до суду та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні від 09.03.2023 №36, від 13.03.2023 №53 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи подану представником позивача заяву про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22.11.2019 (справа №810/1502/18).

Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи додано: договір про надання правової допомоги від 24.04.2023 №44728583; рахунок на оплату від 03.04.2024 №10/04 на суму 12000,00 грн; акт здачі-приймання надання послуг №10/04 від 03.04.2024 на суму 12000,00 грн , ордер на надання правничої допомоги серія ВІ №1144760; договір №24-04/2023 про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правничої допомоги від 24.04.2023.

Від представника відповідача надійшли до суду заперечення на подану заяву, в яких посилається на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, оскільки вважає, що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом, є завищеним, так як справа є незначної складності.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд робить висновок, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, неспіврозмірним зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 справа №915/237/18.

Враховуючи, що дана справа була розглянута у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, оскільки не є складною через сформовану судову практику розгляду даної категорії справ, з огляду на вимоги щодо співмірності, суд дійшов висновку про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу до 5000,00грн.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" (вул. Паперова, буд.31, Коростишів, Житомирська область,12501. Код ЄДРПОУ 44728583) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, Київ 53, 04053. Код ЄДРПОУ: 43005393), про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 17.04.2023 №8643653/44728583 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Папір Україна» в реєстрації податкової накладної від 09.03.2023 №36 та рішення від 17.04.2023 №8643655/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.03.2023 №53.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Папір Україна» від 09.03.2023 №36, від 13.03.2023 №53 датою їх подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Папір Україна 2147,20 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору та 2500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Папір Україна 2147,20 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору та 2500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

18.11.24