Повістка

від 19.11.2024 по справі 240/23544/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/23544/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика-Зірка України" до Головного управління ДПС у Житомирській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України) Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика-Зірка України" до Головного управління ДПС у Житомирській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 адміністративний позов задоволено, зокрема:

- визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9042047/43554870 від 21.06.2023.

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика-Зірка України" №55 від 28.04.2023, датою її фактичного направлення на реєстрацію.

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика-Зірка України" судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика-Зірка України" судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

На електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Оскільки винесення рішення по справі №240/23554/23 здійснено у письмовому провадженні, суд вважає за доцільне розгляд цієї заяви здійснити у порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву про вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу та матеріали справи, судом враховано наступне.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).

Судом встановлено, що на момент вирішення питання про розподіл витрати на правничу допомогу представником позивача надано суду:

- копію договору про надання правової допомоги №43554870 від 01.08.2023 укладений між ТОВ "Паперова Фабрика - Зірка України" та Адвокатським бюро "Лариси Коваленко", копію акту здачі-приймання наданих послуг №1/04 від 03.04.2024, рахунок на оплату №1/04 від 03.04.2024, копію договору про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правничої допомоги №01-08/2023 від 01.08.2023 між Адвокатським бюро "Лариси Коваленко" та адвокатом Таран М.М., копію ордера на надання правничої (правової) допомоги №1083556 від 01.06.2023.

З наданих документів встановлено, що позивачем укладено з Адвокатським бюро «Лариси Коваленко» договір про надання правової допомоги №43554870 від 01.08.2023 (далі по тексту - договір), відповідно до якого за дорученнями (замовленнями) замовника (наданими в порядку, передбаченому цим договором) виконавець зобов`язується за оплату надавати замовнику юридичні та інші послуги, визначені у додатках (дорученнях, замовленнях, актах здачі-приймання наданих послуг тощо) до цього договору, оформлених між сторонами відповідно до його умов.

Відповідно до п. 1.3 договору юридичні послуги за цим договором надаються виконавцем у наступних формах: 1.3.1. Надання замовнику усних консультацій, рекомендацій, роз`яснень в сфері правознавства з питань, поставлених замовником; 1.3.2. Надання замовнику письмових консультацій, рекомендацій, довідок та висновків в сфері правознавства з питань, поставлених замовником, а також - складення проектів документів правового характеру; 1.3.3. Здійснення правового аналізу документів та юридичних ситуацій, що виникають або можуть виникнути у правовідносинах замовника з державою, юридичними та фізичними особами, складання процесуальних, правових та інших документів.

Сторонами договору складено та підписано акт здачі-приймання наданих послуг від №1/04 від 03.04.2024, відповідно до якого в період з 01.07.2023 по 03.04.2024 Адвокатським бюро «Лариси Коваленко» були надані послуги із підготовки позовної заяви, сканування додатків до позовної заяви по справі №240/23544/23 в кількості 5 годин на суму 10 000 грн. (із розрахунку 1 година - 2 000 грн.), вивчення відзиву ГУ ДПС у Житомирській області, підготовка відповіді на відзив по справі №240/23544/23 в кількості 1 година на суму 2 000 грн. (із розрахунку 1 година - 2 000 грн.).

Загалом вартість наданих послуг становить - 12 000 грн.

За вищевказані послуги Адвокатським бюро «Лариси Коваленко» позивачу було виставлено рахунок на оплату №1/04 від 03.04.2024 на суму 12 000 грн., однак за надані послуги позивач ще не розрахувався, оскільки умовами договору про надання правничої допомоги від 01.10.2021 №43038116, а саме, підпунктом 2.7.2, передбачено, що оплата послуг здійснюється в наступному порядку: при наданні послуг передбачених п.1.3.4 договору замовник сплачує суму, зазначену в акті здачі-приймання наданих послуг, оформлених між сторонами, після набрання рішення законної сили протягом 10 (десяти) днів.

Також, Адвокатським бюро «Лариси Коваленко» та адвокатом Тараном Максимом Миколайовичем укладено договір про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги №01-10/2021 від 01.10.2021, відповідно до якого Бюро залучає адвоката до виконання договору про надання правової допомоги від №43554870 від 01.08.2023, який зобов`язується надавати правову допомогу клієнту Бюро Товариству з обмеженою відповідальністю «Паперова Фабрика - Зірка України», на виконання договору від №43554870 та виконувати доручення надані клієнтом та прийняті Бюро.

За приписами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.

Серед іншого, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові названого позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини не вимагало великих зусиль адвоката, оскільки дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір (12 000,00 грн) є надмірним.

На думку суду, аналіз фактичних обставин справи, збір доказів та узгодження правової позиції не має безпосереднього впливу на результат та входить до процесу складання позовної заяви. Тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу до 5 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідачів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 139, 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова Фабрика - Зірка України» про розподіл витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова Фабрика - Зірка України» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова Фабрика - Зірка України» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Попова