Ухвала

від 19.11.2024 по справі 240/20925/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/20925/24

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглянувши позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанов,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанов.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом надання належним чином засвідченої копії оскаржуваної постанови головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбалюк Н.Ю. про стягнення виконавчого збору у сумі 32000 грн у ВП № 76196044 від 07 жовтня 2024 року; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням щодо поважності підстав його пропуску, підтверджених належними доказами; оригінала документа про сплату судового збору в сумі 6056,00 грн.

На виконання вимог цієї ухвали суду позивач подав суду документ про сплату судового збору в сумі 6056,00 грн, а також заяву про уточнення позовних вимог, у якій, зокрема, просить поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору у сумі 32000 грн у ВП № 76196044 від 08 жовтня 2024 року отримано 18 жовтня 2024 року простим поштовим відправленням, а тому позивач не може підтвердити дату отримання цієї постанови. Також просить прийняти уточнені позовні вимоги в такій редакції:

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбалюк Н.Ю. щодо неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження у ВП № 76196044 від 07 жовтня 2024 року;

- зобов`язати головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбалюк Н.Ю. прийняти постанови про закінчення виконавчого провадження у ВП № 76196044 від 07 жовтня 2024 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбалюк Н.Ю. про стягнення виконавчого збору у сумі 32000 грн у ВП № 76196044 від 08 жовтня 2024 року.

З`ясовуючи виконання позивачем вимог ухвали від 04 листопада 2024 року про залишення позовної заяви без руху, зокрема в частині наведення поважних підстав пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у цій справі є, зокрема, визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбалюк Н.Ю. про стягнення виконавчого збору у сумі 32000 грн у ВП № 76196044 від 08 жовтня 2024 року, про яку позивач дізнався, як він сам і зазначає, 18 жовтня 2024 року. Тому вважає цей позов поданим у межах встановленого строку, а саме протягом 10 робочих днів, посилаючись на статтю 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд відхиляє наведені доводи позивача звертаючи увагу на таке.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Одночасно пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07 липня 1998 року № 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: "Термін "дні", якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

З огляду на встановлений статтею 120 КАС України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм КАС України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Згідно з частиною першою статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

КАС України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення із позовною заявою, порядок її розгляду та ухвалення рішення пов`язані з наявністю винесеного за правилами КАС України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі ІV цього Кодексу "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах". Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Також стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів, які перераховані у частині першій статті 3 цього Закону.

Таким чином, стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Таку правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18.

Як вже зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною третьою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Особливості судового провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені статтею 287 КАС України.

Так, частиною третьою статті 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 287 КАС України передбачено право вибору особи порядку оскарження рішень державного виконавця. При цьому, такі оскарження є альтернативним способом захисту своїх прав.

Скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження рішень державного виконавця, а саме зверненням з позовною заявою до суду, де відповідачем є відповідний орган ДВС, позивач повинен керуватися статтею 287 КАС України, якою встановлено десятиденний строк для звернення від дати отримання таких рішень, який обчислюється календарними днями.

Такий правовий висновок за аналогічних обставин зроблено Верховним Судом у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 440/1290/19, який в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом, а також викладено й у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі № 560/1727/22.

Отже, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду з цим позовом застосуванню підлягає спеціальна норма, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто КАС України, а не Закон України "Про виконавче провадження".

У визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об`єктивна - наявність факту порушеного права, суб`єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов`язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою.

Позивач стверджує про отримання оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору у ВП № 76196044 від 08 жовтня 2024 року саме 18 жовтня 2024 року.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 120 КАС України, яка передбачає, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, відлік на оскарження спірної постанови почався з наступного дня - 19 жовтня 2024 року та закінчився 28 жовтня 2024 року.

Такі ж правила є застосовними й до заявлених позивачем вимог щодо неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження у ВП № 76196044 від 07 жовтня 2024 року, оскільки ці вимоги позивач обґрунтовує виконанням судового рішення у справі № 240/10507/22 до відкриття виконавчих проваджень 08 жовтня 2024 року, у яких, як стверджує позивач, виконавцем не було вжито жодних дій щодо примусового виконання, проте рішення про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду до відкриття виконавчого провадження не прийнято.

Оскільки позивач позивається щодо спонукання вчинення відповідних дій державним виконавцем саме 07 жовтня 2024 року, строк звернення з позовом щодо таких вимог розпочався 08 жовтня 2024 року та, відповідно, закінчився 17 жовтня 2024 року.

За правилами частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Будь-яких реальних обставин, які б слугували об`єктивними перепонами чи створювали труднощі для звернення до суду з цим позовом у межах встановленого у статті 287 КАС України строку позивачем не наведено, а судом не встановлено. Тому позовна заява відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169, частини другої статті 123 КАС України підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 120, 123, 169, 243, 248, 256, 287, 294, 295 КАС України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду та позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанов повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.Г. Приходько