ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2024 р. справа № 300/6756/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скільського І.І.,
за участю секретаря судового засідання - Гевак Л.І.
представників позивача Домащенка О.М., Старцун Н.І., Романюка А.Б.,
представників відповідача Гавадзина М.В., Голинської Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 3 Бетони» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №004471/0701, №004473/0701, №004474/0701 від 14.07.2021,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю « 3 Бетони»(далі - позивач, ТОВ « 3 Бетони») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №004471/0701 від 14.07.2021, №004473/0701 від 14.07.2021 та №004474/0701 від 14.07.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення винесені на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 24.05.2021 №2913/09-19-07-01/32014894, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивачем зазначено, що наведені в акті перевірки висновки ГУ ДПС в Івано-Франківській області про порушення ним податкового законодавства не обґрунтовуються жодними належними доказами. Стосовно податкового повідомлення-рішення №004471/0701 від 14.07.2021 позивач зазначив, що висновки зазначеного акту перевірки про непроведення ТОВ « 3 Бетони» збільшення доходу (списання кредиторської заборгованості) після закінчення строку позовної давності на суму безнадійної кредиторської ЗЕД-заборгованості та заниження «іншого операційного доходу» на загальну суму 2490031,61 грн., суперечать чинному законодавству та не відповідають обставинам справи. Позивач стверджує, що кредиторська заборгованість перед контрагентами-нерезидентами (ЗАТ «Ferrobeton» та «Asa epitoipari kft») за ЗЕД-контрактами на загальну суму 2490031,61 грн, не може вважатися безнадійною заборгованістю, оскільки за зобов`язаннями, за якими виникла зазначена заборгованість, не минув строк позовної давності. Зазначає, що строк позовної давності був перерваний визнанням боргу боржником, а саме наданням ТОВ « 3 Бетони» 14.12.2018 своїм контрагентам гарантійних листів із визнанням кредиторської заборгованості та проханням надати відстрочку з оплатою у зв`язку з скрутним фінансовим становищем, а також підписанням сторонами цих контрактів, актів звірки взаємних розрахунків. У зв`язку з цими діями позивача, що призвели до переривання строку позовної давності, новий строк позовної давності за цими зобов`язаннями обчислюється з 14.12.2018. Враховуючи ці обставини, ТОВ « 3 Бетони» вважає правомірним не відображення у складі доходу суму кредиторської заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами в розмірі 2490031,61 грн., а висновки контролюючого органу в цій частині помилковими.
Крім того, позивач вважає безпідставними висновки контролюючого органу, зазначені у акті перевірки (з врахуванням відповіді на заперечення ТОВ « 3 Бетони» на акт перевірки), про непроведення збільшення доходу (оприбуткування товарно-матеріальних цінностей) та заниження іншого доходу всього в сумі 4425997,21 грн. Позивач зазначив, що ще 20.12.2013 на виконання наказу по підприємству №96/13 від 20.12.2013 «Про створення інвентаризаційної комісії» було проведено списання неліквідної готової продукції (всього 102 найменувань) на загальну суму 4425997,21 грн. Тоді ж були нараховані відповідні податкові зобов`язання зі сплати ПДВ та податку на прибуток підприємств у зв`язку з проведенням операції по списанню самостійно виготовленої готової продукції у зв`язку з неможливістю її використання у господарській діяльності (неліквідної продукції). Частина списаної неліквідної продукції була утилізована, а інша частина неліквідної продукції, списаної з балансу в 2013 році (а саме 42 найменування) так і залишилася на площадці для складування ТОВ « 3 Бетони» до моменту проведення перевірки, а у 2018 році була взята на облік у кількісному виразі на позабалансовому рахунку 023 у кількості 42 найменування. Незважаючи на це, контролюючий орган безпідставно відніс виявлену списану неліквідну продукцію до активів та оцінив її у кількості 42 найменування за вартістю, за якою у 2013 році були списані всі 102 найменування товарів. Оприбуткування в кількісному виразі зіпсованої готової продукції (неліквідів) на позабалансовому рахунку не створює передумов для виникнення об`єкту оподаткування в розумінні положень пп.134.1.1 ПКУ України, адже зіпсована готова продукція (неліквіди) не є активами в розумінні ПСБО 9, таке оприбуткування не спрямоване на отримання прибутку та отримання підприємством економічної вигоди в майбутньому. Тому вважає, що ТОВ « 3 Бетони» не повинно відображати у складі доходу за 2018 рік списану в 2013 році зіпсовану готову продукцію (неліквіди), яка обліковується на позабалансовому рахунку в кількісному виразі, оскільки списана зіпсована готова продукція не є активом та втратили свою матеріальну цінність та вже була оподаткована і відображена у фінансовій звітності за 2013 рік.
Також, позивач у позовній заяві зазначив, що висновки контролюючого органу у акті перевірки про заниження ТОВ « 3 Бетони» інших доходів в сумі 10178153,04 грн., а саме не відображених в фінансовій звітності та врахованих при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток ТОВ « 3 Бетони» протягом 2018-2019 р. коштів отриманих від ТОВ «Рейсол», перерахування яких не пов`язано з постачанням товарів та відсутність даних у ТОВ « 3 Бетони» щодо повернення їх у майбутньому, не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать законодавству. Твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «Рейсол» є безпідставними та спростовуються фактичними даними, рухом активів між ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «Рейсол» (як постачальником та покупцем), змінами у майновому стані ТОВ « 3 Бетони», отриманням підприємством економічної вигоди та отриманням прибутку. З даного приводу зазначає, що позивач (Постачальник) здійснював поставку залізобетонних елементів ТОВ «Рейсол» (Покупцю) на підставі двох договорів поставки №14/18 від 05.10.2018 та №340/18 від 08.11.2018. На виконання умов Договору поставки №14/18 від 05.10.2018 року ТОВ « 3 Бетони» виготовлено та поставлено ТОВ «РЕЙСОЛ» залізобетонні елементи: підколонники 1901 розміром 1,35х1,35х1,15 в кількості 51 шт., підколонники 1912 розміром 1,00х1,00х0,8 в кількості 28 шт., підколонники 1936; 1936/1 розміром 1,14х1,14х1,05 - 18 шт., балка БФ1 розміром 0,4х0,6х9 в кількості 24 шт., балка БФ2 розміром 0,2х0,6х9 в кількості 20 шт. відповідно до видаткової накладної № 573 від 06.12.2018 р. на загальну суму 1750162,96 грн., в т. ч. ПДВ 291693,83 грн. Поставка залізобетонних виробів здійснювалася автомобільним транспортом покупця зі складу постачальника окремими партіями відповідно до актів приймання-передачі товару та товарно-транспортних накладних. На виконання цього договору постачальником було виготовлено та поставлено ТОВ «Рейсол» залізобетонні елементи на загальну суму 1750162,96 грн., в т. ч. ПДВ 291693,83 грн.
На виконання умов Договору поставки №340/18 від 08.11.2018 ТОВ « 3 Бетони» виготовлено та поставлено ТОВ «Рейсол» залізобетонні елементи: Колона К1, розміром 0,5х0,6х9,35 в кількості 69 шт., Колона К3, розміром 0,4х0,4х9,35 в кількості 28 шт., балка ГБ1 розміром 13/30/60/129/28/18 L=18 в кількості 51 шт., балка ГБ2 розміром 25/40/80/57 L=9 в кількості 24 шт., балка КБ розміром 0,3х0,6х9 в кількості 40 шт відповідно до видаткової накладної № 149 від 23.05.2019р. на загальну суму 8427990,08 грн., в т.ч. ПДВ 1404665,01 грн. Перевезення залізобетонних елементів за Договором №340/18 від 08.11.2018 здійснювалося відповідно до затверджених графіків поставки товару від 20.11.2018 та 31.12.2018 автомобільним транспортом, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця. Транспортні перевезення залізобетонних елементів від ТОВ «З Бетони» до ТОВ «Рейсол» здійснювали перевізники: ТОВ «Логістик-Захід» на підставі договору перевезення вантажу №01/06-2018 від 01.06.2018 та ФОП ОСОБА_1 на підставі договору перевезення вантажу №11/18-Ф від 15.12.2018. Факти поставки товарів та проведених розрахунків за поставлений товар підтверджуються договорами поставки, договорами перевезень вантажів, актами приймання-передачі товару, товаро-транспортними накладними, заявками на перевезення вантажів, банківськими виписками, зареєстрованими податковими накладними та розрахунками коригування до них, які були надані до перевірки. Крім того, позивач звертає увагу на те, що рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 04.02.2020 про встановлення відповідності ТОВ «Рейсол» п.8 критерію ризиковості платників податків, на яке посилається контролюючий орган у акті перевірки, було прийнято вже після повністю завершених та припинених господарських взаємовідносин між ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «Рейсол». Також, на думку позивача, неправомірними є висновки контролюючого органу про неможливість підтвердити взаємовідносини ТОВ "3 Бетони" з контрагентом-покупцем ТОВ "БМК "Кам`яний міст" протягом серпня 2018 року стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, що призвело до заниження ТзОВ « 3 Бетони» інших доходів в сумі 279256,80 грн., а саме не відображених в фінансовій звітності та врахованих при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток ТОВ « 3 Бетони» протягом серпня 2018 року - коштів отриманих від ТОВ «БМК «Кам`яний міст», перерахування яких не пов`язано з постачанням товарів та відсутність даних у ТОВ « 3 Бетони» щодо необхідності їх повернення у майбутньому. Вважає безпідставними посилання контролюючого органу на рішення ГУ ДПС в Донецькій області №6672 від 05.02.2020, яким встановлено відповідність ТОВ «БМК «Кам`яний міст»/«Сайлент лейк» п.8 критерію ризиковості платників податків, оскільки в періоді, в якому виникли взаємовідносини ТОВ « 3 Бетони» з ТОВ «БМК «Кам`яний міст» (2018 рік), останнє не було віднесене контролюючим органом до «ризикових».
Позивачем зазначає, що діяльність та господарські операції ТОВ « 3 Бетони» з ТОВ «БМК «Кам`яний міст» здійснені в межах звичайної господарської діяльності, підтверджені належними первинними документами та є реальними з точки зору часу та матеріальних ресурсів, спричинили зміни та рух активів в результаті реалізації готової (продукції) та отриманні прибутку від господарської діяльності. ТОВ « 3 Бетони» (Постачальник) здійснювало поставку залізобетонних елементів ТОВ «БМК «Кам`яний міст» (Покупцю) на підставі договору поставки №09/18-мб від 07.08.2018. На виконання умов цього договору ТОВ « 3 Бетони» виготовлено та поставлено ТОВ «БМК «Кам`яний міст» відповідно до видаткової накладної №339 від 27.08.2018 залізобетонні елементи: мостова балка 3Bet-90(Б1700.90.56) L=16,76 2 шт. в кількості 10,34 м3, за ціною 22506,19 грн, без ПДВ на загальну суму 279256,80 грн, в т. ч. ПДВ 46542,80 грн, відповідно до видаткової накладної № 339 від 27.08.2018 та ТТН № Р339 від 27.08.2018. Відповідно до ТТН №Р339 від 27.08.2018 вантажні перевезення товару здійснив автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 , автомобільним транспортом DAF 6643 АО, причіп НОМЕР_1 на замовлення ТОВ «БМК «Кам`яний міст». Факти поставки товарів та проведення розрахунків за поставлений товар підтверджуються договором поставки, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, рахунками-фактурами, банківськими виписками, зареєстрованими податковими накладними, які були надані до перевірки. При цьому, як зазначено позивачем, контролюючий орган у акті перевірки підтвердив, що ним не встановлено заниження або завищення показників, відображених у рядку 2000 «чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)», хоча до цього показника звітності за період 01.01.2018 по 31.12.2020 у загальній сумі 264 494 тис. грн. ввійшли і показники від господарських операцій ТОВ « 3 Бетони» з реалізації готової продукції вищезазначеним контрагентам ТОВ «Рейсол» за договорами поставки №14/18 від 05.10.2018 та №340/18 від 08.11.2018 на загальну суму 10178153,04 грн., в т.ч. ПДВ 1696358,84 грн. (ввійшов показник в сумі 8481794,20 грн. без ПДВ) та ТОВ «БМК «Кам`яний міст» за договором поставки №09/18-мб від 07.08.2018 на суму 279256,80 грн., в т.ч. ПДВ 46542,80 грн., що свідчить про суперечливість висновків контролюючого органу. Вважає, що діяльність та господарські операції ТОВ « 3 Бетони» з ТОВ «Рейсол» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст» здійснені в межах звичайної господарської діяльності, підтверджені належними первинними документами та є реальними з точки зору часу та матеріальних ресурсів, спричинили зміни та рух активів в результаті реалізації готової (продукції) та отриманні прибутку від господарської діяльності. Також позивачем заперечуються висновки контролюючого органу, наведені в акті перевірки, про не встановлення реальності отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "3 Бетони" протягом періоду з 01.01.2018 по 31.12.2020 від ФОП ОСОБА_2 , в загальній сумі 1797296,10 грн., а наявність у ТОВ "3 Бетони" видаткових накладних ФОП ОСОБА_2 не є підставою для відображення взаємовідносин в бухгалтерському обліку, оскільки первинні документи надані платником, який фактично не здійснював виконання. З даного приводу зазначив, що між ТзОВ « 3 Бетони» (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Продавець) укладено договір №2 від 05.01.2015, згідно з яким зобов`язувався продати, а покупець оплатити та прийняти від продавця продукцію згідно письмового або усного замовлення покупця за ціною згідно виставленого рахунку-фактури та накладної на відпуск товару. При цьому згідно з пунктами 5.2 та 5.3 додаткової угоди від 02.01.2018 до цього договору, доставку продукції продавець здійснює самостійно, а її приймання здійснюється за місцем знаходження покупця. За період з 2018 по 2020 включно ФОП ОСОБА_2 продав, а ТОВ « 3 Бетони» прийняло товаро-матеріальних цінностей (електроди, диски, пили, свердла тощо) на загальну суму 1797296,10 грн., в т. ч. ПДВ 229296,26 грн., що підтверджується видатковими накладними. Розрахунок за придбані товарно-матеріальні цінності проведено перерахуванням грошових коштів з банківського рахунку ТОВ « 3 Бетони» на банківський рахунок ФОП ОСОБА_2 згідно відповідних платіжних доручень. На господарські операції придбання товарів від ФОП ОСОБА_2 ТзОВ « 3 Бетони» отримало зареєстровані в ЄРПН податкові накладні та, відповідно, включило ПДВ до податкового кредиту в податкові декларації з податку на додану вартість. Позивач стверджує, що реєстрація контролюючим органом в ЄРПН податкових накладних, складених ФОП ОСОБА_2 в межах одного договору №2 від 05.01.2015 по поставці товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, запчастин, малоцінних і швидкозношуваних предметів тощо) беззаперечно підтверджує реальність здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ « 3 Бетони». Позивач також зазначає, що взаємовідносини, що виникли в 2018-2019 та 1-му кварталі 2020 року з ФОП ОСОБА_3 мали систематичний характер, ФОП ОСОБА_3 не був віднесений контролюючим органом до "ризикових". Твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій через відсутність документів щодо підтвердження реальності проведених операцій з транспортування товару від ФОП ОСОБА_2 до ТОВ « 3 Бетони» вважає безпідставними, оскільки ТОВ « 3 Бетони» транспортування товару від ФОП ОСОБА_2 не здійснювало, що пояснює відсутність в ТОВ « 3 Бетони» товарно-транспортних накладних, проте реальність цих операцій підтверджується іншими первинними документами, а товаро-транспортна накладна є доказом, який підтверджує надання/отримання транспортних послуг, а не реальність операції в цілому. Як і відносно господарських операцій з ТОВ «Рейсол», ТОВ «БМК «Кам`яний міст», доказами нереальності господарських операцій ТзОВ « 3 Бетони» з ФОП ОСОБА_2 , на думку контролюючого органу, були недостатня кількість трудових та матеріальних ресурсів, невідповідність показників податкової звітності цих контрагентів за даними інформаційно-аналітичних баз. Проте норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт). Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не установлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. За наведеного позивач вважає, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 (аналогічно з ТОВ «Рейсол та ТОВ «БМК «Кам`яний міст») помилковими, які не підтверджені належними та допустимими доказами, здійсненими без належних досліджень та з`ясування фактичної реальності операцій з контрагентами. Крім того, позивач не погоджується з наведеними у акті перевірки (з врахуванням уточненого формулювання у відповіді на заперечення на акт перевірки) висновками контролюючого органу щодо встановлення завищення "інших операційних витрат" протягом 2019 року в загальній сумі 1486402,90 грн., а саме не дотримано податкове законодавство при декларуванні "визнані штрафи, пені, неустойки" щодо взаємовідносин з пов`язаною особою ТОВ "Кес-уа холдинг" (код ЄДРПОУ 37140134), в т.ч. відповідно угоди про врегулювання спору до договору підряду №56.KR від 26.02.2015. На думку контролюючого органу, ТзОВ « 3 Бетони» не надало документального підтвердження правомірності включення до складу інших операційних витрат "визнані штрафи, пені, неустойки" (бухгалтерські проведення Дт948Кт84) за 2019 рік у сумі 1486402,90 грн., дій щодо оскарження штрафів, відповідно чинного законодавства України (судових рішень, виконавчих стягнень щодо підтвердження зобов`язань та інше), проведення грошових розрахунків щодо сплати штрафу, інше підтвердження необхідності погоджені спірних питань без проведення судового оскарження штрафу при здійсненні взаємовідносин з пов`язаною особою та/або здійснення коригування "визнані штрафи, пені, неустойки" шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування. За доводами позивача, ТОВ « 3 Бетони» взагалі не включало "визнані штрафи, пені, неустойки" в сумі 1486402,90 грн. до витрат у податковому обліку за 2019 рік. Натомість ним було відображено штраф в сумі 1486402,90 грн. в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік в додатку РІ (рядок2.1.1) код рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємства «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-). Таке відображення призвело до збільшення об`єкту оподаткування ТОВ « 3 Бетони», код рядка 04 «Об`єкт оподаткування (рядок 02+рядок 03 РІ) (+,-). Вказаний штраф в сумі 1486402,90 грн, виник в результаті порушення ТОВ « 3 Бетони» умов договору підряду від 26.02.15р. №56.КR (порушення строків виконання підрядних робіт). На думку позивача контролюючий орган неправомірно зробив висновок про завищення "інших операційних витрат" протягом 2019 року в загальній сумі 1486402,90 грн., при декларуванні "визнані штрафи, пені, неустойки" щодо взаємовідносин з пов`язаною особою ТОВ "Кес-уа холдинг", оскільки сума 1486402,90 грн. штрафи, пені, неустойки була відкоригована через додаток РІ (Різниці) в декларації з податку на прибуток за 2019 р. Стосовно податкового повідомлення-рішення №004473/0701 від 14.07.2021, позивач обґрунтовує його протиправність безпідставністю висновків контролюючого органу, наведених у акті перевірки, про заниження ТОВ « 3 Бетони» податку на додану вартість на суму 222189,00 грн. шляхом завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 у зв`язку з встановленням нереальності господарських операцій. Позивач спростовує зазначені висновки контролюючого органу тими ж доводами, які були наведені ним при обґрунтуванні протиправності податкового-повідомлення рішення №004471/0701 від 14.07.2021 у частині взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 . На переконання позивача ним правильно включило до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару, придбаного в ФОП ОСОБА_2 , та віднесло суми придбаних товарно-матеріальних цінностей до собівартості реалізованої продукції, які були враховані для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки відбулося реальне здійснення операцій з придбання товарів з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Первинні документи, що підтверджують господарські операції між ТОВ « 3 Бетони» та ФОП ОСОБА_2 , які були надані до перевірки та відображені в Акті перевірки, не мають таких дефектів, що свідчили б про нереальність таких операцій. Складені та зареєстровані податкові накладні відповідають вимогам законодавства, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №004473/0701 від 14.07.2021. Щодо податкового повідомлення-рішення №004474/0701 від 14.07.2021 форми «ПС», яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 11220 грн. за неподання повідомлення за формою №20-ОПП стосовно об`єктів оподаткування десяти орендованих транспортних засобів, а також за ненадання документів для перевірки на вимогу контролюючого органу, позивач зазначає з покликанням на позиції судів, що неподання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП щодо використання у господарській діяльності рухомого майна не передбачає відповідальності, визначеної статтею 117 Податкового кодексу України. Стосовно ненадання документів для перевірки, про які зазначає у акті перевірки контролюючий орган, позивач стверджує, що під час проведення перевірки перевіряючим були надані всі первинні документи, в т.ч. і документи, що стосуються господарських взаємовідносин ТОВ « 3 Бетони» з ТОВ «Рейсол», ТОВ «БМК «Кам`яний міст», ФОП ОСОБА_2 , з контрагентами/нерезидентами "Ferrobeton zrt" (Угорщина), "Asa epitoipari kft" (Угорщина) та іншими суб`єктами господарювання, а також були надані документи щодо обліку товарно-матеріальних цінностей на позабалансовому рахунку Товариства, всі первинні, бухгалтерські та інші первинні документи. Однак перевірка проводилася контролюючим органом не суцільним, а вибірковим порядком, про що зазначено в Акті перевірки. При цьому, жодного акту про ненадання документів у ході проведення перевірки за місцем проведення перевірки, в тому числі і 17.05.2021, не складалось, з текстом акту позивач не був ознайомлений, зі сторони ТОВ « 3 Бетони» акт не підписувався, а про його існування представники платника податків дізналися лише при ознайомленні з матеріалами перевірки. Зважаючи на наведенні вище доводи позивач вважає, що винесені податковим органом та оскаржені у даній справі податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.11.2021 позовну заяву ТОВ « 3 Бетони» залишив без руху та надав позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання ухвали суду позивачем у встановлений судом строк усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у даній адміністративній справі, за наслідками якого справу призначено до розгляду по суті.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (т.5, а.с.175-195). У відзиві на позовну заяву зазначив, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області при проведенні перевірки позивачу надавались письмові вимоги від 20.04.2021, від 29.04.2021 про надання до перевірки документального підтвердження щодо правомірності непроведення протягом 2019-2020 років декларування інших доходів прострочену/протерміновану кредиторську заборгованість (сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, строк давності 4 роки, ст.8 конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року), щодо взаємовідносин з контрагентами/нерезидентами «Ferrobeton zrt» (Угорщина), «Asa epitoipari kft» (Угорщина), зокрема надати документальне підтвердження взаємовідносин (в т.ч. письмових угод, претензій, вимог) з даними контрагентами протягом 2017-2020 років. ТОВ « 3 Бетони» не надано документального підтвердження щодо надання «гарантійних листів», «актів звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків» обслуговуючому банку та внесення змін щодо продовження строку сплати по контрактах на надання послуг з маркетингу №11/16-11 від 04.01.2016, №17/15-П від 05.05.2015, №30/16-П від 06.06.2016, №46/16-11 від 03.11.2016 («Ferrobeton zrt»), контракту №08/15 від 26.06.2015 («Asa epitoipari kft»), при проведенні перевірки та до розгляду заперечення надано копії актів звірки взаємних розрахунків, які не відповідають законодавчим вимогам щодо визначення «первинних документів», зокрема відсутні «дата складання», посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Щодо матеріальних цінностей, що обліковуються на позабалансовому рахунку 023 «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», відповідач зазначив, що ним при проведенні перевірки надавались письмова вимога від 29.04.2021 про надання до перевірки документального підтвердження щодо дотримання ТОВ « 3 Бетони» податкового законодавства при відображенні 31.12.2018 на позабалансовому рахунку 023 «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», зміст операції «списана неліквідна готова продукція 2013 поставлена на позабалансовий рахунок», при проведенні перевірки (ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено акт №702/09-19-07-01/32014894 від 17.05.2021 року) та станом на дату розгляду заперечення не надано документального підтвердження щодо відповідності товарно-матеріальних цінностей визначенню «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», документального підтвердження справедливої вартості (чиста вартість реалізації, ціна можливого використання) товарно-матеріальних цінностей, документальні підтвердження щодо втрати/списання готової продукції на загальну суму 4425997,21 грн., протягом 2013-2018 років в кількісному вираженні та/або документального підтвердження зобов`язань перед контрагентами щодо повернення з «відповідального зберігання», інші договірні вимоги/зобов`язання, що відповідають законодавчим вимогам щодо визначення «первинних документів». Стосовно вартості матеріальних цінностей, відображених на позабалансовому рахунку 023, відповідач зазначив, що відповідно даних відображених в матеріалах перевірки та наданих до розгляду заперечення документальних підтверджень (копій податкових накладних), ТОВ « 3 Бетони» 31.12.2013 вартість списаної готової продукції становить 4425997,21 грн., що в подальшому 31.12.2018 відображена на позабалансовому рахунку 023 «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», зміст операції «списана неліквідна готова продукція 2013 поставлена на позабалансовий рахунок». ТОВ « 3 Бетони» на позабалансовому рахунку 023 «матеріальних цінностей на відповідальному зберіганні» відображено товарно-матеріальні цінності (в запереченні ТОВ « 3 Бетони» №157/21 від 23.06.2021 невірно зазначено як «зіпсована готова продукція (неліквіди)») на загальну суму 4425997,21 грн. Щодо документально оформлених відносин з ТОВ «Рейсол», ТОВ «БМК «Кам`яний міст» та ФОП ОСОБА_2 , відповідач у відзиві зазначив, що ним надавалася письмова вимога від 08.04.2021 щодо надання наявних документів, що свідчать про фінансово-господарську діяльність ТОВ « 3 Бетони» при здійсненні взаємовідносин з цими контрагентами за період, що підлягав перевірці, та достовірність нарахування податків, зборів, обов`язкових платежів. При цьому ТОВ « 3 Бетони» не було надано документальне підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей (відображених в наданих до перевірки документах як «колони», «підколонники», «балки», «мостові балки») при реалізації ТОВ « 3 Бетони на користь ТОВ «Рейсол», ТОВ «БМК «Кам`яний міст» (неправомірно визначених, в наданих до перевірки документах, як контрагенти-«покупці»), а також документальне підтвердження транспортування ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей для ТОВ « 3 Бетони» та сертифікати відповідності (сертифікати якості та комплектності, свідоцтва про визнання, паспортів виробника та технічні характеристики) щодо документально оформленого придбання товарно-матеріальних цінностей, постачальником яких, відповідно наданим до перевірки документів, є ФОП ОСОБА_2 . Відповідач на обґрунтування своїх висновків про нереальність зазначених операцій покликається на проведений аналіз інформаційних даних контролюючого органу, яким для ТОВ «Рейсол» встановлено відсутність основних фондів, зокрема транспортних засобів, об`єктів «будівництва», відсутність необхідної кількості працюючих, що не дозволяє реально/фактично проводити господарську діяльність, щодо «будівництва за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола 91; відсутність підтвердження придбання по ланцюгу постачання послуг /робіт; податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) щодо проведених розрахунків з контрагентами фізичними-особами підприємцями, в т.ч. щодо залучення ТОВ «Рейсол» інших виконавців (субпідрядників) для здійснення робіт, транспортних перевезень та інше; відсутність підтвердження по ланцюгу перевиставлення робіт від контрагентів ТОВ «Рейсол» для можливості здійснення «будівництва»; відсутня реалізація товарно-матеріальних цінностей, які відповідно наданим до перевірки документів, придбана в ТОВ « 3 Бетони»), відсутність відомостей про об`єкти оподаткування (звітність за формою 20-0ПП), даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що свідчить про відсутність матеріальних ресурсів для можливості здійснення ТОВ «Рейсол» «будівництва». Аналогічно, у відношенні ТОВ «БМК «Кам`яний міст» контролюючим органом встановлено відсутність підтвердження придбання по ланцюгу постачання послуг/робіт (відсутнє придбання послуг/робіт, які в подальшому були використанні ТОВ «БМК «Кам`яний міст» в господарській діяльності) в виконавців транспортних перевезень з м. Калуш, вул. Хмельницького, 109 (відповідно договору №09/18-мб від 07.08.2018); податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) щодо проведених розрахунків з контрагентами фізичними-особами підприємцями, в т.ч. щодо залучення ТОВ «БМК «Кам`яний міст», інших виконавців для здійснення транспортних перевезень та інше; відсутність підтвердження по ланцюгу, перевиставлення робіт від контрагентів ТОВ «БМК «Кам`яний міст» для можливості здійснення транспортних перевезень; відсутня реалізація товарно-матеріальних цінностей, які відповідно наданим до перевірки документів, придбана в ТОВ «З Бетони») щодо реалізації ТОВ «БМК «Кам`яний міст» покупцям та/або інше використання товарно-матеріальних цінностей при здійснені діяльності; відсутність відомостей про об`єкти оподаткування (звітність за формою 20-ОПП), що свідчить про відсутність матеріальних ресурсів для можливості ТОВ «БМК «Кам`яний міст» використання мостових балок у господарській діяльності. У відношенні правовідносин позивача з ФОП ОСОБА_2 відповідач на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначає про встановлення відсутності підтвердження придбання ФОП ОСОБА_2 по ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей в виробників (імпортерів); відсутність можливості в ФОП ОСОБА_2 виробництва товарно-матеріальних цінностей; відсутність жодних даних щодо перевезення, зберігання товарно-матеріальних цінностей, відсутні наймані працівники; відповідно даних інформаційних баз ДПС/ДФС в даного контрагента відсутні відомості про об`єкти оподаткування (звітність за формою 20-ОПП), даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) щодо проведених розрахунків ФОП ОСОБА_2 з фізичними-особами підприємцями, не реєстрація податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних щодо документально оформленого придбання товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про відсутність в контрагента матеріальних ресурсів для можливості здійснення поставки товарно-матеріальних цінностей. Відповідач стверджує, що позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірними контрагентами. Щодо завищення «інших операційних витрат» в сумі 1486402,90 грн, відповідач у відзиві на позов повторив висновки, наведені у акті перевірки, та послався на ненадання ТОВ « 3 Бетони» документального підтвердження правомірності включення до складу інших операційних витрат «визнані штрафи, пені, неустойки» (бухгалтерські проведення Дт948Кт84) за 2019 рік в сумі 1486402,90 грн, дій щодо оскарження штрафів, відповідно чинного законодавства України (судових рішень, виконавчих стягнень щодо підтвердження зобов`язань та інше), проведення грошових розрахунків щодо сплати штрафу, інше підтвердження необхідності погодження спірних питань без проведення судового оскарження штрафу при здійсненні взаємовідносин з пов`язаною особою та/або здійснення коригування «визнані штрафи, пені, неустойки» шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування. Стосовно застосування до ТОВ « 3 Бетони» штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість, відповідач у відзиві зазначив, що посадові особи ТОВ « 3 Бетони» діяли нерозумно, недобросовісно та без належної обачності з метою зменшення бази оподаткування, тому занижено податок на додану вартість в результаті проведення фінансово-господарських операцій з сумнівними контрагентами ФОП ОСОБА_2 без мети настання реальних наслідків, а з метою безпідставного заниження бази оподаткування податку на додану вартість та в результаті взаємовідносин не підтверджених первинними документами. На обґрунтування правомірності застосування до ТзОВ « 3 Бетони» штрафних санкцій за неподання до податкового органу повідомлень за формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування, відповідач зазначає з покликанням на норми податкового законодавства та правові позиції Верховного Суду про те, що порушенням п.63.3 ст.63 ПКУ вважається момент початку діяльності кожного з об`єктів, про які суб`єктом господарювання не повідомлено. Стверджує, що в разі виявлення в перевіряємому періоді факту неподання заяв про реєстрацію об`єктів оподаткування в контролюючих органах за формою №20-ОПП, штрафна санкція застосовується за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Також відповідач підтвердив свої висновки, наведені у акті перевірки, про ненадання ТОВ « 3 Бетони» документів, які б підтверджували транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ « 3 Бетони» до ТОВ «БМК «Кам`яний міст», ТОВ «Рейсол» та транспортування товарно-матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_2 до ТОВ « 3 Бетони» (товарно-транспортні накладні на перевезення, транспортного експедирування та документи про їх виконання тощо) та щодо відповідності товарно-матеріальних цінностей визначенню «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», документального підтвердження справедливої вартості. Враховуючи наведене просив суд в задоволенні позову відмовити.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив (т.5, а.с.208-238). У відповіді на відзив зазначив, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено надання обслуговуючому банку «гарантійних листів», «актів звірки взаєморозрахунків» по ЗЕД контрактах, як умови для переривання строку позовної давності за вимогами перед кредиторами. Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Саме у зв`язку з отриманням від ТОВ « 3 Бетони» гарантійних листів з визнанням заборгованості, кредитори-нерезиденти не здійснювали жодних заходів щодо стягнення визнаної позивачем заборгованості. Підкреслено, що для визнання боргу і пов`язаного з цим переривання строку позовної давності немає необхідності укладати додаткові угоди «про продовження строку сплати по контрактах». Про визнання боргу свідчать якраз гарантійні листи від 14.12.2018, у яких позивач визнав наявність боргу. Крім того, позивачем з покликанням на висновки Верховного Суду спростовує аргументи відповідача про відсутність в актах звірки розрахунків обов`язкових реквізитів первинних документів, що законодавство не містить жодних вимог щодо оформлення актів звірки (звіряння) взаєморозрахунків між контрагентами. Акт звірки сам по собі не є первинним документом, який засвідчує проведення господарської операції, а відтак до нього й не повинні застосовуватися вимоги, передбачені законом для оформлення первинних документів. До того ж, всупереч твердженням відповідача про відсутність у цих актах звірки таких реквізитів, як дата складання, підпис та посада повноважних осіб, насправді такі реквізити містяться в актах звірки. Позивачем заперечується віднесення відповідачем неліквідної продукції, яка була списана ТОВ « 3 Бетони» ще у 2013 році, до активів, оскільки відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246 (далі - П(С)БО 9), запаси визнаються активом у тому випадку, якщо існує вірогідність отримання підприємством економічних вигод від їх використання, та їх вартість може бути достовірно визначена. У той же час, списана продукція втратила свою матеріальну цінність, і відсутня жодна вірогідність отримання економічних вигод від її використання, активом не визнається та не може бути оцінена за тією вартістю, за якою була списана. При цьому позивач зазначив, що подав у якості доказу технічний висновок «Обстеження виготовлених збірних залізобетонних виробів та конструкцій, які зберігаються на складі готової продукції ТОВ « 3 Бетони», для подальшої безпечної експлуатації за призначенням» від 30.12.2021, складений ФОП ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, серія АЕ № 000546 від 31.07.2012). Згідно цього висновку технічний стан збірних залізобетонних виробів та конструкцій, які зберігаються на складі готової продукції ТОВ « 3 Бетони», непридатний для нормальної експлуатації, та їх заборонено застосовувати в об`єктах будівництва. Позивач у відповіді на відзив спростовує твердження відповідача про ненадання ним до перевірки документального підтвердження господарських операцій з ТОВ «Рейсол» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст», оскільки сам контролюючий орган у акті перевірки зазначив, що ним було перевірено показники, відображені у рядку 2000 «чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 у загальній сумі 264494 тис. грн. на підставі головних книг, журналів-ордерів, оборотно-сальдових відомостей, аналізу рахунків бухгалтерського обліку: 701 «дохід від реалізації готової продукції», 703 «дохід від реалізації робіт і послуг», 704 «вирахування з доходу», 791 «результат операційної діяльності», 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями», 362 «розрахунки з іноземними покупцями», перевірених суцільним порядком, та первинних бухгалтерських документів, договорів, первинних банківських документів, перевірених вибірковим порядком, при цьому не було встановлено заниження чи завищення цих показників. Крім того, всі податкові накладні за операціями поставки товарів на користь ТОВ «Рейсол» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст» були зареєстровані контролюючим органом в ЄРПН, чим спростовується твердження відповідача про нереальність цих господарських операцій. Позивач звернув увагу, що всі первинні документи, які підтверджують факт перевезення товару на користь ТОВ «Рейсол» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст» перевізниками, а саме ТОВ «Логістик-Захід», ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в тому числі договори перевезення, заявки на перевезення вантажів, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, платіжні доручення, податкові накладні, є належним чином оформлені, містять необхідні реквізити, не мають дефектів, що могли б дати підстави стверджувати про нереальність операцій, і всі були надані до перевірки. Також позивачем зазначено, що твердження відповідача про встановлену відсутність у його контрагентів основних фондів (транспортних засобів), об`єктів будівництва, необхідної кількості працюючих як доказу неможливості виконувати господарські операції, спростовується тим фактом, що перевезення товарів для покупців здійснювалося сторонніми перевізниками, об`єкти будівництва стають необоротними активами лише після введення їх в експлуатацію, а будівництво може здійснюватися як власними силами так і сторонніми організаціями на підставі укладених договорів підряду. При цьому контролюючим органом не проведено зустрічних звірок у контрагентів позивача, а тому будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні ст.83 ПК України. Крім того, нормами ПКУ не передбачена відповідальність платника податків (продавця), за неподання або несвоєчасне подання його контрагентом (покупцем) будь-якої звітності, тим більше у вигляді повторного оподаткування податком на прибуток господарських операцій, що раніше вже були оподатковані. Позивачем зазначено, що ФОП ОСОБА_2 на запит ТОВ « 3 Бетони» від 04.01.2022 р. №01/2022 надав відповідь від 06.01.2022 №01/01-2022, згідно з якою він повідомив, що контролюючий орган не звертався до нього із запитами щодо підтвердження реальності взаємовідносин з ТОВ « 3 Бетони», а також не проводив зустрічних перевірок. Крім того, ФОП ОСОБА_2 повідомив, що інформація про відсутність у нього підтвердження придбання ним товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому були поставлені ТОВ « 3 Бетони», не відповідає дійсності, оскільки всі необхідні первинні документи, що підтверджують придбання ним товарів у постачальників, є у нього у наявності та можуть бути надані на запит суду. Тому на переконання позивача твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 є тільки припущеннями, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Стосовно завищення «інших операційних витрат» в сумі 1486402,90 грн, позивачем у відповіді на відзив зазначено, що між ТОВ «З Бетони», як підрядником, та ТОВ «КЕС-УА Холдинг», як генеральним підрядником, був укладений договір підряду від 26.02.15р. №56. КR, відповідно до якого ТОВ «З Бетони» зобов`язувалося до 05.06.2015 виконати роботи з розробки робочих креслень, виготовлення, доставки та монтажу залізобетонних елементів для реконструкції головного виробничого корпусу підприємства по вул. Луцькій, 20 в м. Нововолинськ, а ТОВ «КЕС-УА Холдинг», зобов`язувалося прийняти та оплатити належним чином виконані роботи. Пунктом 12.4 договору передбачено, що «за порушення з вини підрядника строків закінчення виконання окремих етапів/стадій робіт, визначених «Графіком виконання робіт» та цим договором підрядник сплачує генеральному підряднику неустойку в розмірі 0,5% від загальної договірної ціни за кожен день прострочення». В подальшому договірні строки монтажних робіт ТОВ « 3 Бетони» як підрядником були порушені, за що ТОВ «КЕС-УА Холдинг» 20.11.2015 нарахувало і виставило ТОВ « 3 Бетони» вимогу на сплату штрафу в сумі 10 018 425,81 грн. 01.12.2016 року між ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «КЕС-УА Холдинг» підписано угоду про врегулювання спору до договору підряду №56.KR від 26.02.2015, якою врегульовано розмір штрафу у сумі 6 727 601,76 грн, а також між ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «КЕС-УА Холдинг» в 2018 та 2019 були підписані угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1 442 697,41 грн. В подальшому ТОВ « 3 Бетони» суму штрафу в розмірі 1 442 697,41 грн, як «визнані штрафи, пені, неустойки» згідно угоди про врегулювання спору до договору підряду №56.KR від 26.02.2015, разом з іншими штрафами в сумі 43 725,49 грн., відобразило в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік в додатку РІ (рядок 2.1.1) код рядка 03 РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-). Таке відображення суми штрафу призвело до збільшення об`єкту оподаткування на цю суму, а тому контролюючий орган неправомірно зробив висновок про завищення «інших операційних витрат» протягом 2019 року в загальній сумі 1 486 402,90 грн., при декларуванні «визнані штрафи, пені, неустойки» щодо взаємовідносин з пов`язаною особою ТОВ «Кес-УА Холдинг», оскільки сума 1 486 402,90 грн., штрафи, пені, неустойки була відкоригована через додаток РІ (Різниці) в декларації з податку на прибуток за 2019 р. На підтвердження зазначеного, позивачем надано Звіт незалежного аудитора від 06.01.2022, складений приватною аудиторською фірмою «Полюс-аудит», з надання обґрунтованої впевненості щодо правомірності включення до складу витрат статті «визнані пені, штрафи, неустойки» в податковому та бухгалтерському обліку ТОВ « 3 Бетони» за 2019 рік. У відповіді на відзив позивачем заперечено висновки відповідача про допущення генеральним директором ТОВ «З Бетони» ОСОБА_6 та заступником генерального директора з фінансових питань (головним бухгалтером) ТОВ "З Бетони" ОСОБА_7 умисних порушень норм чинного податкового законодавства, натомість вони діяли в межах чинного законодавства та ними були дотримані правила та норми ПК України, діяли розумно, добросовісно, з належною обачністю, не зменшували базу оподаткування та не занижували податок на прибуток в результаті проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами ТОВ «Рейсол», ТОВ «БМК «Кам`яний міст», ФОП ОСОБА_2 . Всі господарські операції з вказаними контрагентами супроводжувалися настанням реальних наслідків, база оподаткування по податку на прибуток не занижувалася, господарські операції з вказаними контрагентами підтвердженні первинними документами, було дотримано податкове законодавство при відображенні товарно-матеріальних цінностей на позабалансовому рахунку 023 «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», вірно відображено кредиторську заборгованості перед контрагентами нерезидентами - ЗАТ «Ferrobeton» та «Asa Epitoipari Kft», строк позовної давності якої не минув, вірно відображено в податковому обліку «визнані штрафи, пені, неустойки» щодо взаємовідносин з ТОВ "Кес-уа холдинг". Позивач не погодився із застосованими до ТОВ « 3 Бетони» штрафними (фінансовими) санкціями по податку на прибуток у розмірі 782410,00 грн., зазначив, що контролюючий орган невірно визначив розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 25%, при цьому взагалі не послався на жодну норму закону, щодо визначення порядку розрахунку та розміру штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а тому податкове повідомлення-рішення №004471/0701 від 14.07.2021 є протиправним та підлягає скасуванню. Також позивач у відповіді на відзив заперечив висновки відповідача про заниження податку на додану вартість при проведені фінансово-господарських операцій з контрагентом ФОП ОСОБА_2 . Всі господарські операції з вказаним контрагентом супроводжувалися настанням реальних наслідків, база оподаткування по податку на додану вартість не занижувалася, господарські операції з вказаним контрагентам підтвердженні первинними документами. Враховуючи наведене просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач скористався правом на подання заперечення на відповідь на відзив (т.6, а.с.81-84). У запереченні представник відповідача підтримав доводи, наведені ним раніше у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Судові засідання неодноразово відкладалися, за клопотаннями представників позивача, представників відповідача, оголошувались перерви у зв`язку з наданням сторонами додаткових доказів та необхідністю надання додаткових пояснень і ознайомлення з ними, а також у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у відзиві та додаткових поясненнях. Просили у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази та надавши їм належну правову оцінку, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю « 3 Бетони» зареєстроване юридичною особою та перебуває на обліку у ГУ ДПС в Івано-Франківській області.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю « 3 Бетони» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.
За результатами перевірки складено акт за №2913/09-19-07-01/32014894 від 24.05.2021 (далі акт перевірки), яким встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю « 3 Бетони» порушено:
- пп.14.1.13, пп.14.1.36, пп.14.1.159, пп.14.1.231, пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14, п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 року, п.5, п.7, п.8, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України №290 від 29 листопада 1999 року, п.12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України №246 від 20 жовтня 1999 року, ст.1, ст.4, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року, розділу ІІІ Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п.6, п.7, п.9.4, п.10, п.11, пп.15.4 п.15 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.15, пп.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 4018051 грн., в т.ч. по періодах: за І квартал 2018 року в сумі 19503 грн., за І півріччя 2018 року в сумі 41277 грн., за три квартали 2018 року в сумі 108944 грн., за 2018 рік в сумі 2668505 грн., за І квартал 2019 року в сумі 331520 грн., за І півріччя 2019 року в сумі 414013 грн., за три квартали 2019 року в сумі 437097 грн., за 2019 рік в сумі 760793 грн., за І квартал 2020 року в сумі 23706 грн., за І півріччя 2020 року в сумі 129742 грн., за три квартали 2020 року в сумі 159502 грн., за 2020 рік в сумі 588754 грн.;
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями, порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який сплачується до державного бюджету в загальній сумі 223052 грн., в т.ч. по періодах: в січні 2018 року в сумі 3702 грн., в лютому 2018 року в сумі 7741 грн., в березні 2018 року в сумі 10226 грн., в червні 2018 року в сумі 24909 грн., в липні 2018 року в сумі 5896 грн., в вересні 2018 року в сумі 13437 грн., в жовтні 2018 року в сумі 6429 грн., в листопаді 2018 року в сумі 15931 грн., в грудні 2018 року в сумі 13450 грн., в січні 2019 року в сумі 12756 грн., в березні 2019 року в сумі 15748 грн., в квітні 2019 року в сумі 10409 грн., в травні 2019 року в сумі 12472 грн., в червні 2019 року в сумі 8777 грн., в липні 2019 року в сумі 6551 грн., в серпні 2019 року в сумі 6693 грн., в вересні 2019 року в сумі 5907 грн., в жовтні 2019 року в сумі 4019 грн., в листопаді 2019р. в сумі 8967 грн., в грудні 2019р. в сумі 9797 грн., в січні 2020 року в сумі 8283 грн., в лютому 2020 року в сумі 4003 грн., в квітні 2020 року в сумі 6949 грн.;
- пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV з змінами та доповненнями, ст.8 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями не надано контролюючому органу оригіналів первинних документів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2018 року по 31.12.2020 року;
- п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено факт неподання ТОВ « 3 Бетони» до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП), які використовувались підприємством в господарській діяльності (т.1, а.с.60-139).
Позивач, не погодившись з актом перевірки, направив відповідачу заперечення №157/21 від 23.06.2021 на даний акт (т.1, а.с.159-190). За результатами розгляду цього заперечення ГУ ДПС в Івано-Франківській області надіслало відповідь №7147/6/09-19-07-05-19 від 09.07.2021, згідно якої пункти 2, 3, 4 висновку акта перевірки від 24.05.2021 року №2913/09-19-07-01/32014894 залишено без змін, пункт 1 висновку акта перевірки викладено в наступній редакції:
«- пп.14.1.13, пп.14.1.36, пп.14.1.159, пп.14.1.231, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 року, п.5, п.7, п.8, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України №290 від 29 листопада 1999 року, п.12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України №246 від 20 жовтня 1999 року. ст.1, ст.4, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІУ від 16.07.1999 року, розділу III Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п.6, п.7, п.9.4, п.10, п.11, пп.15.4 п.15 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.15, пп.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 3677011 грн., в т.ч. по періодах: за І квартал 2018 року в сумі 19503 грн., за І півріччя 2018 року в сумі 41277 грн., за три квартали 2018 року в сумі 108944 грн., за 2018 рік в сумі 2368882 грн., за І квартал 2019 року в сумі 331520 грн., за 1 півріччя 2019 року в сумі 414013 грн., за три квартали 2019 року в сумі 437097 грн., за 2019 рік в сумі 760792 грн., за І квартал 2020 року в сумі 23706 грн., за І півріччя 2020 року в сумі 124863 грн., за три квартали 2020 року в сумі 154623 грн., за 2020 рік в сумі 547337 грн. (т.1 а.с.191-199).
На підставі вищевказаного акту перевірки, з врахуванням відповідних коригувань, внесених за результатами розгляду заперечень позивача, у зв`язку з зафіксованими порушеннями, Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області 14 липня 2021 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №004471/0701 форми «Р», відповідно до якого ТОВ « 3 Бетони» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за податковими зобов`язаннями 3 677 011 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 782 419 грн; податкове повідомлення-рішення №004473/0701 форми «Р» за платежем «податок на додану вартість», яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 223 052 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 55763 грн.; податкове повідомлення-рішення №004474/0701 форми «ПС», яким за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10200,00 грн. на підставі п.117.1 ст.117 ПКУ та у розмірі 1020,00 грн. на підставі ч. 1 п.121.1 ст.121 ПКУ (т.1, а.с.205-209).
Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України (т.1, а.с.210-248). За результатами розгляду скарги позивача, Державною податковою службою України прийнято рішення №23783/6/99-00-06-01-01-06 від 21.10.2021, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області №004471/0701, №004473/0701 та №004474/0701 від 14.07.2021 залишено без змін, а подану ТОВ « 3 Бетони» скаргу без задоволення. (т.2, а.с.4-17).
Згідно податкового повідомлення-рішення №004471/0701 ТОВ « 3 Бетони» вчинено такі порушення податкового законодавства:
-занижено податок на прибуток в результаті проведення фінансово-господарських операцій з сумнівними контрагентами ТОВ «Рейсол» (код ЄДРПОУ 41929017), ТОВ «БМК «Кам`яний міст» (код ЄДРПОУ 410887З6), ФОП ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) без мети настання реальних наслідків, а з метою безпідставного заниження бази оподаткування податку на прибуток, та в результаті взаємовідносин, не підтверджених первинними документами;
-не дотримання податкового законодавства при відображенні товарно-матеріальних цінностей на позабалансовому рахунку 023 «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», відсутність зобов`язань перед контрагентами щодо повернення з «відповідального зберігання», інші договірні вимоги/зобов`язання;
-не відображення в податковому обліку кредиторської заборгованості перед контрагентами нерезидентами «Ferrobeton» (Угорщина), «Asa ерitоiраri kft» (Угорщина), що не стягнута після закінчення строку позовної давності, та
-порушення відображення в податковому обліку «визнані штрафи, пені, неустойки» щодо взаємовідносин з ТОВ «КЕС-УА холдинг» (код ЄДРПОУ 37140134).
Зазначене податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу, викладених у акті перевірки з врахуванням відповіді на заперечення ТОВ « 3 Бетони» на акт перевірки, згідно з якими ТОВ « 3 Бетони»:
- занизило інші доходи внаслідок нереальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Рейсол» в сумі 10178153,04 грн.;
- занизило інші доходи внаслідок нереальності здійснення господарських операцій з ТОВ «БМК «Кам`яний міст» в сумі 279256,80 грн.;
- завищило показники, задекларовані у рядку 2050 «собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг» форми №2-м «звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)» в загальній сумі 1 568,0 тис. грн. внаслідок нереальності здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 ;
- не провело збільшення доходу (списання кредиторської заборгованості) після закінчення строку позовної давності суми безнадійної кредиторської ЗЕД-заборгованості та занизило «інший операційний дохід» на загальну суму 2490031,61 грн., в т.ч. за три квартали 2019 року в сумі 2485,98 грн., за півріччя 2020 року в сумі 442062 грн., за 2020 рік в 2487545,63 грн.;
- не провело збільшення доходу (оприбуткування товарно-матеріальних цінностей), що обліковуються на позабалансовому рахунку, та занизило «інший дохід» всього в сумі 4425997,21 грн.;
- завищило «інші операційні витрати» протягом 2019 року в загальній сумі 1486402,90 грн, при декларуванні «визнані штрафи, пені, неустойки» щодо взаємовідносин з пов`язаною особою ТОВ «Кес-УА холдинг».
Надаючи оцінку висновкам податкового органу про заниження ТОВ «3 Бетони» податку на прибуток в результаті проведення фінансово-господарських операцій з сумнівними контрагентами ТОВ «Рейсол», ТОВ «БМК «Кам`яний міст», ФОП ОСОБА_2 без мети настання реальних наслідків суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі також ПК України).
Згідно із пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу. Базою оподаткування таким податком відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.
Згідно пункту 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.
Відповідно до абзаців 1, 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Абзацом першим пункту 44.2 статті 44 ПК України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-ХІV).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №996-ХІV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно цієї ж статті 1 Закону № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При цьому, відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
За змістом пунктів 2.1, 2.2, 2.4 цього Положення, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
З урахуванням наведених правових норм, для надання правильної оцінки спірним правовідносинам сторін, в даній адміністративній справі підлягають дослідженню обставини, зокрема, щодо необхідності та фактичного вчинення ТОВ « 3 Бетони» спірних господарських операцій з ТОВ «Рейсол», ТОВ «БМК «Кам`яний міст», ФОП ОСОБА_2 , а також належність їх оформлення первинними документами, на підставі яких позивачем були сформовані дані бухгалтерського та податкового обліку в періоді, що був охоплений перевіркою.
Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основними видами діяльності ТОВ « 3 Бетони» є виготовлення виробів із бетону для будівництва (код за КВЕД 23.61), а також виробництво бетонних розчинів, готових для використання (23.63), діяльність у сфері архітектури (71.11), 41.10 організація будівництва будівель (41.10), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) та будівництво мостів і тунелів (42.13).
При цьому ТОВ « 3 Бетони» уклало з ТОВ «Рейсол» два договори: договір поставки №14/18 від 05.10.2018 (т.2, а.с.78-80) та договір поставки №340/18 від 08.11.2018 (т.2, а.с.149-152).
Відповідно до п. 1.1. договору поставки №14/18, постачальник зобов`язується на основі технічного завдання (Додаток №2) покупця, виготовляти та поставляти покупцю залізобетонні елементи, відповідно до Специфікації (Додаток №1), до пункту поставки - п.2.1 цього Договору (Далі «Товар»), а покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених даним Договором.
Загальна кількість, ціна одиниць товару визначається у Специфікації (додаток №1) (п.1.2. договору).
Пунктом 2.1. договору поставки № 14/18 визначено, що пунктом поставки є територія ТОВ « 3 Бетони»: м. Калуш, вул. Б.Хмельницького, 109.
Поставка замовленого покупцем товару здійснюється поетапно, а кінцевий термін поставки до 23.05.2019 (п.2.2., п. 2.3 договору).
Пунктом 2.4. договору передбачено, що приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки за умови присутності уповноважених представників сторін з підписанням акту прийому-передачі товару, а п. 2.5. договору визначено, що приймання за кількістю та якістю здійснюється сторонами, що визначається чинним законодавством України.
Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна товару за договором, згідно Специфікації (Додаток №1) складає 1 750 162,96 грн, в т.ч. ПДВ 20%, що складає 291 693,83 грн. (двісті дев`яносто одна тисяча шістсот дев`яносто три грн. 83 коп.).
Протягом 3 днів з моменту підписання договору покупець перераховує постачальнику аванс в розмірі 300000,00 грн., що є підставою для початку виготовлення постачальником товару і подальшої поставки покупцю. Поставка здійснюється на умовах 100% передоплати. Передача товару здійснюється на основі видаткових накладних (п.3.5, п.3.6, п.3.7 договору).
Невід`ємною частиною договору є Додаток №1 від 05.10.2018 р. (Специфікація), в якій зазначено найменування товару, розмір, одиниці виміру, кількість, ціна в грн, без ПДВ, сума в грн, без ПДВ, на загальну суму 1750162,96 грн., в т.ч. ПДВ 291693,83 грн.
Згідно наданих суду пояснень та письмових доказів, на виконання умов цього договору №14/18 від 05.10.2018 ТОВ « 3 Бетони» виготовило та поставило ТОВ «Рейсол» залізобетонні елементи на загальну суму 1 750 162,96 грн., в т. ч. ПДВ 291 693,83 грн., а саме: підколонники 1901 розміром 1,35х1,35х1,15 в кількості 51 шт.; підколонники 1912 розміром 1,00х1,00х0,8 в кількості 28 шт.; підколонники 1936; 1936/1 розміром 1,14х1,14х1,05 - 18 шт., балка БФ1 розміром 0,4х0,6х9 в кількості 24 шт., балка БФ2 розміром 0,2х0,6х9 в кількості 20 шт. відповідно до видаткової накладної № 573 від 06.12.2018 (т. 2, а.с.81).
Поставка товару покупцю здійснювалася транспортом останнього, що підтверджується актами приймання-передачі товару та товарно-транспортними накладними, зокрема: Актом №374 від 23.10.2018 р., ТТН №А374 від 23.10.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 3 шт.; підколонників 1912 в кількості 4 шт; підколонників 1936,1936/1 в кількості 2 шт.; Актом №375 від 24.10.2018 р., ТТН №А375 від 24.10.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 5 шт.; підколонників 1912 в кількості 2 шт; Актом №376 від 25.10.2018 р., ТТН №А376 від 25.10.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 3 шт.; підколонників 1936,1936/1 в кількості 4 шт.; Актом №378 від 26.10.2018 р., ТТН №А378 від 26.10.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 4 шт.; підколонників 1912 в кількості 2 шт; підколонників 1936,1936/1 в кількості 2 шт.; Актом №380 від 30.10.2018 р., ТТН №А380 від 30.10.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 4 шт.; підколонників 1936,1936/1 в кількості 2 шт; підколонників 1912 в кількості 2 шт.; Актом №381 від 31.10.2018 р., ТТН №А381 від 31.10.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 4 шт.; підколонників 1936,1936/1 в кількості 2 шт; підколонників 1912 в кількості 2 шт.; Актом №397 від 01.11.2018 р., ТТН №А397 від 01.11.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 4 шт.; підколонників 1912 в кількості 2 шт; підколонників 1936,1936/1 в кількості 2 шт.; Актом №398 від 02.11.2018 р., ТТН №А398 від 02.11.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 4 шт. підколонників 1912 в кількості 2 шт; підколонників 1936,1936/1 в кількості 2 шт.; Актом №399 від 03.11.2018 р., ТТН №А399 від 03.11.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 5шт.; підколонників 1912 в кількості 3 шт.; Актом №400 від 05.11.2018 р., ТТН №А400 від 05.11.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 3 шт.; підколонників 1912 в кількості 4 шт; підколонників 1936,1936/1в кількості 2 шт.; Актом №404 від 07.11.2018 р., ТТН №А404 від 07.11.2018 р про поставку підколонників 1901 в кількості 5 шт.; підколонників 1912 в кількості 2шт.; Актом №405 від 08.11.2018 р., ТТН №А405 від 08.11.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 4 шт.; підколонників 1912 в кількості 3 шт.; Актом № 407 від 09.11.2018 р., ТТН №А407 від 09.11.2018 р. про поставку підколонників 1901 в кількості 3 шт.; балок БФ1 в кількості 4 шт.; Актом №408 від 10.11.2018 р., ТТН №А408 від 10.11.2018 р. про поставку балок БФ2 в кількості 4 шт.; Актом №409 від 12.11.2018 р., ТТН №А409 від 12.11.2018 р. про поставку балок БФ1 в кількості 4 шт.; балок БФ2 в кількості 1 шт.; Актом №410 від 13.11.2018 р., ТТН №А410 від 13.11.2018 р. про поставку балок БФ1 в кількості 2 шт.; балок БФ2 в кількості 5 шт.; Актом №416 від 15.11.2018 р., ТТН №А416 від 15.11.2018 р. про поставку балок БФ1 в кількості 2 шт.; балок БФ2 в кількості 5 шт.; Актом №417 від 17.11.2018 р., ТТН №А417 від 17.11.2018 р. про поставку балок БФ1 в кількості 4 шт.; балок БФ2 в кількості 1 шт.; Актом №418 від 19.11.2018 р., ТТН №А418 від 19.11.2018 р. про поставку балок БФ1 в кількості 4 шт.; балок БФ2 в кількості 2 шт.; Актом №419 від 20.11.2018 р., ТТН №А419 від 20.11.2018 р. про поставку балок БФ1 в кількості 4 шт.; балок БФ2 в кількості 2 шт. (т.2, а.с.81-121).
Розрахунки за поставлені товари ТОВ «Рейсол» підтверджуються банківськими виписками з поточного рахунку позивача: від 05.10.2018 в сумі 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн, про отримання авансу; від 26.10.2018 в сумі 500000,00 грн, в т.ч. ПДВ 83333,33 грн, про отримання авансу; від 01.11.2018 в сумі 500000,00 грн, в т.ч. ПДВ 83333,33 грн, про отримання авансу; від 06.12.2018 р. сумі 450162,96 грн, в т.ч. ПДВ 75027,16 грн, (т.2, а.с.122-124).
На операції з поставки товару позивачем було складено та зареєстровані податкові накладні №22 від 05.10.2018 в сумі 300000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 50000,00 грн; №63 від 26.10.2018 в сумі 500000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 83333,33 грн; №1 від 01.11.2018 в сумі 500000,00 грн, в т. ч. ПДВ - 83333,33 грн.; №6 від 06.12.2018 в сумі 450162,96 грн., в т. ч. ПДВ - 75027,17 грн, а також розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних РК №3 від 06.12.20218р. до ПН №63 від 26.10.2018р. та РК №4 від 06.12.2018р.до ПН №1 від 01.11.2018р. (т.2, а.с.125-130).
Крім того, за умовами договору поставки №340/18 від 08.11.2018, з врахуванням змін та доповнень, внесеними додатковою угодою №1 від 20.11.2018, позивач (постачальник) зобов`язувався на основі технічного завдання (Додаток №2) покупця виготовляти та поставляти покупцю залізобетонні елементи, відповідно до Специфікації (Додаток №1), до пункту поставки - п.2.1 цього договору (далі «Товар»), а покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.
Згідно з п. 2.1 цього договору пунктом поставки є територія будівництва за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола (земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:054:1141). Приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки за умови присутності уповноважених представників сторін з підписанням акту прийому-передачі товару (п.2.4 договору).
Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна товару за договором, згідно Специфікації (Додаток №1) складає 8 427 990,08 грн., в т.ч. ПДВ 20%, що складає 1404665,01 грн., при цьому протягом 3 днів з моменту підписання договору покупець перераховує постачальнику аванс в розмірі 3 000 000,00 грн., що є підставою для початку виготовлення постачальником товару і подальшої поставки покупцю. Поставка здійснюється на умовах 100% передоплати (п.3.5, п.3.6 договору).
Відповідно до п.2.11 договору за домовленістю сторін, поставка товару може здійснюватись як транспортом постачальника, так і транспортом покупця (конкретизується в Графіку поставки товару).
Згідно наданих суду пояснень та письмових доказів, на виконання умов цього договору №340/18 від 08.11.2018 ТОВ « 3 Бетони» виготовило та поставило ТОВ «Рейсол» залізобетонні елементи на загальну суму 8 427 990,08 грн., в т. ч. ПДВ 1 404 665,01 грн., а саме: колони К1, розміром 0,5х0,6х9,35 в кількості 69 шт., колони К3, розміром 0,4х0,4х9,35 в кількості 28 шт., балки ГБ1 розміром 13/30/60/129/28/18 L=18 в кількості 51 шт., балки ГБ2 розміром 25/40/80/57 L=9 в кількості 24 шт., балки КБ розміром 0,3х0,6х9 в кількості 40 шт. відповідно до видаткової накладної № 149 від 23.05.2019. (т.2, а.с.155).
Поставка товарів здійснювалася окремими партіями відповідно до актів приймання передачі товару та товарно-транспортних накладних, на підставі затверджених Графіків поставок товару, що підтверджується Актом №424 від 26.11.2018 р., ТТН №А424 від 26.11.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 2 шт. та балок ГБ2 в кількості 1 шт.; Актом №425 від 27.11.2018 р., ТТН №А425 від 27.11.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 1 шт. та балок ГБ2 в кількості 2 шт.; Актом №426 від 28.11.2018 р., ТТН №А426 від 28.11.2018р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №427 від 29.11.2018 р., ТТН №А427 від 29.11.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 2 шт. та балок КБ в кількості 2 шт.;Актом №433 від 30.11.2018 р., ТТН №А433 від 30.11.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №434 від 01.12.2018 р., ТТН №А434 від 01.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №435 від 03.12.2018 р., ТТН №А435 від 03.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №436 від 04.12.2018 р., ТТН №А436 від 04.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №451 від 05.12.2018 р., ТТН №А451 від 05.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №452 від 06.12.2018 р., ТТН №А452 від 06.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №454 від 07.12.2018 р., ТТН №А454 від 07.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №455 від 08.12.2018 р., ТТН №А455 від 08.12.2018 р. колон К1 в кількості 2 шт. та балок КБ в кількості 2 шт.; Актом №456 від 10.12.2018 р., ТТН №А456 від 10.12.2018 р. відвантажено: колон К3 в кількості 6 шт.; Актом №461 від 11.12.2018 р., ТТН №А461 від 11.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №462 від 12.12.2018 р., ТТН №А462 від 12.12.2018 р. - відвантажено: колон К1 в кількості 2 шт. та балок КБ в кількості 2 шт.;Актом №463 від 13.12.2018 р., ТТН №А463 від 13.12.2018 р. - відвантажено: колон К1 в кількості 2 шт. та балок КБ в кількості 2 шт.; Актом №468 від 14.12.2018 р., ТТН №А468 від 14.12.2018 р. - відвантажено: колон К3 в кількості 4 шт. та балок ГБ2 в кількості 1 шт.; Актом №469 від 15.12.2018 р., ТТН №А469 від 15.12.2018 р. - відвантажено: колон К3 в кількості 2 шт. та балок ГБ2 в кількості 2 шт.; Актом №473 від 17.12.2018 р., ТТН №А473 від 17.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №474 від 18.12.2018 р., ТТН №А474 від 18.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 1 шт., колон К3 в кількості 1 шт., балок КБ в кількості 3 шт.; Актом №477 від 19.12.2018 р., ТТН №А477 від 19.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №478 від 20.12.2018 р., ТТН №А478 від 20.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 2 шт., колон К3 в кількості 2 шт.; Актом №479 від 21.12.2018 р., ТТН №А479 від 21.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №480 від 22.12.2018 р., ТТН №А480 від 22.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №484 від 20.12.2018 р., ТТН №А484 від 20.12.2018 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №486 від 24.12.2018 р., ТТН № А486 від 24.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №487 від 25.12.2018 р., ТТН №А487 від 25.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №489 від 26.12.2018 р., ТТН №А489 від 26.12.2018 р. про поставку балок ГБ2 в кількості 2 шт.; балок КБ в кількості 2 шт.; Актом №490 від 21.12.2018 р., ТТН №А490 від 21.12.2018 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №491 від 22.12.2018 р., ТТН №А491 від 22.12.2018 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №493 від 27.12.2018 р., ТТН №А493 від 27.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 6 шт.; Актом №494 від 28.12.2018 р., ТТН №А494 від 28.12.2018 р. про поставку колон К3 в кількості 5 шт. та колон К1 в кількості 3 шт.; Актом №497 від 29.12.2018 р., ТТН №А497 від 29.12.2018 р. про поставку колон К1 в кількості 1 шт.; колон К3 в кількості 8 шт.; Актом №499 від 26.12.2018 р., ТТН №А499 від 26.12.2018 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №501 від 31.12.2018 р., ТТН №А501 від 31.12.2018 р. про поставку балок ГБ2 в кількості 4 шт.; балок КБ в кількості 4 шт.; Актом №503 від 27.12.2018 р., ТТН №А503 від 27.12.2018 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №506 від 28.12.2018 р., ТТН №А506 від 28.12.2018 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №1 від 02.01.2019 р., ТТН №А1 від 02.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №2 від 02.01.2019 р., ТТН №А2 від 02.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №4 від 02.01.2019 р., ТТН №А4 від 02.01.2019 р. про поставку балок ГБ2 в кількості 2 шт.; балок КБ в кількості 2 шт.; Актом №5 від 03.01.2019 р., ТТН №А5 від 03.01.2019 р. про поставку балок ГБ2 в кількості 2 шт.; балок КБ в кількості 2 шт.; Актом №6 від 04.01.2019 р., ТТН №А6 від 04.01.2019 р. про поставку балок ГБ2 в кількості 2 шт.; балок КБ в кількості 2 шт.; Актом №8 від 04.01.2019 р., ТТН №А8 від 04.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №9 від 04.01.2019 р., ТТН №А9 від 04.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №10 від 09.01.2019 р., ТТН №А10 від 09.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №11 від 09.01.2019 р., ТТН №А11 від 09.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №15 від 10.01.2019 р., ТТН №А15 від 10.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 1 шт.; Актом №18 від 11.01.2019 р., ТТН №А18 від 11.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №19 від 11.01.2019 р., ТТН №А19 від 11.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом товару №20 від 14.01.2019 р., ТТН №А20 від 14.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №23 від 15.01.2019 р., ТТН №А23 від 15.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №26 від 16.01.2019 р., ТТН №А26 від 16.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №30 від 21.01.2019 р., ТТН №А30 від 21.01.2019 р. про поставку балок ГБ2 в кількості 2 шт.; балок КБ в кількості 2 шт.; Актом №31 від 22.01.2019 р., ТТН №А31 від 22.01.2019 р. про поставку балок ГБ2 в кількості 2 шт.; балок КБ в кількості 2 шт.; Актом №34 від 23.01.2019 р., ТТН №А34 від 23.01.2019 р. про поставку балок ГБ2 в кількості 2 шт.; балок КБ в кількості 2 шт.; Актом №35 від 24.01.2019 р., ТТН №А35 від 24.01.2019 р. про поставку балок КБ в кількості 6 шт.; Актом №37 від 25.01.2019 р., ТТН №А37 від 25.01.2019 р. про поставку балок КБ в кількості 5 шт.; Актом №38 від 25.01.2019 р., ТТН №А38 від 25.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №39 від 25.01.2019 р., ТТН №А39 від 25.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №40 від 28.01.2019 р., ТТН №А40 від 28.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №41 від 28.01.2019 р., ТТН №А41 від 28.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №44 від 29.01.2019 р., ТТН №А44 від 29.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №45 від 29.01.2019 р., ТТН №А45 від 29.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №46 від 30.01.2019 р., ТТН №А46 від 30.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт.; Актом №47 від 30.01.2019 р., ТТН №А47 від 30.01.2019 р. про поставку балок ГБ1 в кількості 2 шт. (т.2, а.с.156-250, т.3, а.с.1-35).
Розрахунки ТОВ «Рейсол» за поставлені на підставі договору поставки №340/18 товари підтверджуються банківськими виписками з поточного рахунку позивача: від 09.11.2018 в сумі 3000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 500000,00 грн. (аванс); від 06.12.2018 в сумі 2250000,00 грн., в т.ч. ПДВ 375000,00 грн.(аванс); від 10.12.2018 в сумі 350000,00 грн., в т.ч. ПДВ 58333,33 грн.(аванс); від 20.12.2018 в сумі 600000,00 грн., в т.ч. ПДВ 100000,00 грн.(аванс); від 18.01.2019 в сумі 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн.(аванс); від 29.01.2019 в сумі 1000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1666666,67 грн.(аванс); від 28.02.2019 в сумі 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн.(аванс); від 01.03.2019 в сумі 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.(аванс); від 02.04.2019 в сумі 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн.(аванс); від 18.12.2019 р. сумі 120000,00 грн., в. т. ч. ПДВ 20000,00 грн. (т.3, а.с.36-40), а також прибутковими касовими ордерами при розрахунках за товар готівкою: №336 від 25.09.2019 на суму 10000,00 грн.; №346 від 27.09.2019 на суму 10000,00 грн.; №352 від 30.09.2019 на суму 10000,00 грн.; №356 від 03.10.2019 на суму 10000,00 грн.; №371 від 08.11.2019 на суму 4000,00 грн.; №373 від 11.11.2019 на суму 4000,00 грн.; №375 від 13.11.2019 на суму 3000,00 грн.;№377 від 14.11.2019 на суму 10000,00 грн.; №386 від 15.11.2019 на суму 10000,00 грн.; №401 від 03.12.2019 на суму 10000,00 грн.; №406 від 06.12.2019 на суму 7000,00 грн.; №409 від 09.12.2019 на суму 10000,00 грн.; №413 від 18.12.2019 на суму 2087,01 грн.; №416 від 20.12.2019 на суму 2622,50 грн.; №436 від 27.12.2019 на суму 5280,57 грн. (т.3, а.с.41-48).
На операції з поставки товару позивачем було складено та зареєстровані податкові накладні: №21 від 09.11.2018 на суму 3000000,00 грн., в т. ч. ПДВ 500000,00 грн.; №7 від 06.12.2018 на суму 2250000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 375000,00 грн.; №11 від 10.12.2018 на суму 350000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 58333,33 грн., як попередня оплата (авансовий платіж) згідно банківської виписки від 10.12.2018; №19 від 20.12.2018 на суму 600000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 100000,00 грн.; №13 від 18.01.2019 на суму 300000,00 грн., в т. ч. ПДВ 50000,00 грн.; №19 від 29.01.2019 на суму 1000000,00 грн., в т. ч. ПДВ 166666,67 грн.; №20 від 28.02.2019 на суму 300000,00 грн., в т. ч. ПДВ 50000,00 грн.; №2 від 01.03.2019 на суму 100000,00 грн., в т. ч. ПДВ 16666,67 грн.; №18 від 02.04.2019 на суму 300000,00 грн., в т. ч. ПДВ 50000,00 грн.; №57 від 23.05.2019 на суму 227990,08 грн., в т. ч. ПДВ 37998,35 грн., а також розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних: №48 від 23.05.2018 до ПН №21 від 09.11.2018 р.; №49 від 23.05.2018 до ПН №7 від 06.12.2018; №51 від 23.05.2018 до ПН №19 від 20.12.2018; №50 від 23.05.2018 до ПН №11 від 10.12.2018; №52 від 23.05.2018 до ПН №13 від 18.01.2019; №53 від 23.05.2018 до ПН №19 від 29.01.2019; №54 від 23.05.2018 до ПН №20 від 28.02.2019; №55 від 23.05.2018 до ПН №2 від 01.03.2019; №56 від 23.05.2018 до ПН №4 від 02.04.2019 (т.3, а.с.49-67).
За вищезазначеними господарськими операціями з поставки товарів на користь ТОВ «Рейсол» позивач включив ПДВ до податкових зобов`язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість, які подані та зареєстровані з жовтня 2018 року по травень 2019 року (т.2, а.с.137-148, т.3, а.с.87-129).
Стосовно господарських відносин ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст», суд встановив наступне.
Позивачем було укладено з ТОВ «БМК «Кам`яний міст» договір поставки №09/18-мб від 07.08.2018, відповідно до п.1.1. якого ТОВ «3 Бетони» (Постачальник) зобов`язувався виготовляти та поставляти покупцю залізобетонні елементи, відповідно до Специфікації (Додаток №1), до пункту поставки, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (т.3, а.с.162-164).
Згідно з пунктами 2.1 та 2.4 цього договору поставки умови та пункт поставок товару, а також строки поставок погоджуються сторонами та вказуються у відповідній Специфікації (Додаток №1), а приймання -передача товару здійснюється в пункті поставки за умови присутності уповноважених представників сторін з підписанням товарно-транспортної накладної та акту приймання-передачі товару.
Згідно з Специфікацією (Додаток №1 до договору), поставці підлягали 2 мостові балки загальною вартістю 279256,80 грн, в т.ч. ПДВ - 46542,80 грн, умови та пункт поставки EXW (за Інкотермс 2010), територія ТОВ « 3 Бетони», м. Калуш, вул. Б. Хмельницького 109.
Згідно наданих суду пояснень та письмових доказів, на виконання умов цього договору ТОВ « 3 Бетони» виготовило та поставило ТОВ «БМК «Кам`яний міст» відповідно до видаткової накладної №339 від 27.08.2018 залізобетонні елементи, а саме мостові балки 3Bet-90(Б1700.90.56) L=16,76 (2 шт.) в кількості 10,34 м3, за ціною без ПДВ 22506,19 грн, на загальну суму 279256,80 грн., в т. ч. ПДВ 46542,80 грн. (т.3, а.с.167).
Вантажне перевезення товару здійснював автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 автомобілем DAF д.н.з. НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_4 на замовлення ТОВ «БМК «Кам`яний міст», що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р339 від 27.08.2018 (т.3, а.с.169).
Розрахунки за поставлені товари ТОВ «БМК «Кам`яний міст» підтверджуються банківськими виписками з поточного рахунку позивача: від 10.08.2018 в сумі 223405,44 грн, в т.ч. ПДВ 37234,24 грн; 27.08.2018 в сумі 55851,36 грн, в т.ч. ПДВ 9308,56 грн, (т.3, а.с.171-172).
На операції з поставки товару позивачем було складено та зареєстровані податкові накладні №17 від 10.08.2018 в сумі 223405,44 грн., в т. ч. ПДВ - 37234,24 грн; №44 від 27.08.2018 в сумі 55851,36 грн, в т. ч. ПДВ - 9308,56 грн, (т.3, а.с.173-176).
За вищезазначеними господарськими операціями з поставки товарів на користь ТОВ «БМК «Кам`яний міст» позивач включив ПДВ до податкових зобов`язань в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2018, яка подана до ДПС 20.09.2018 та зареєстрована за №9200495084, що підтверджується квитанцією №2 від 20.09.2018 (т.3, а.с.177-184).
У акті перевірки, відзиві на позов відповідач, обґрунтовуючи свої висновки про нереальність господарських операцій між ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «Рейсол», та між ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст», стверджує про ненадання ТОВ «3 Бетони» документального підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей для ТОВ «Рейсол» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст».
Крім цього, покликається на рішення ГУ ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №23126 від 04.02.2020, яким встановлено відповідність ТОВ «Рейсол» п.8 критерію ризиковості платників податку, а також на рішення ГУ ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №6672 від 05.02.2020, яким встановлено відповідність ТОВ «БМК «Кам`яний міст» п.8 критерію ризиковості платників податку.
Крім того, зазначає з посиланням на проведений аналіз інформаційних даних контролюючого органу та даних ЄРПН про встановлення відсутності основних фондів (зокрема, транспортних засобів), інших матеріальних та трудових ресурсів зазначених контрагентів, відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв`язку з чим, на його думку, ТОВ « 3 Бетони» не могло фактично здійснювати господарські операції з контрагентами ТОВ «Рейсол» протягом грудня 2018 року та травня 2019 року та ТОВ «БМК «Кам`яний міст» протягом серпня 2018 року з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах перевірки та матеріалах справи присутні належним чином оформлені первинні документи, якими підтверджуються операції з перевезення залізобетонних виробів, зокрема товарно-транспортні накладні, якими оформлялося транспортування товарів за договорами поставки з обома контрагентами-покупцями.
Крім того, ті перевезення товарів за договором поставки №340/18 від 08.11.2018, які здійснювалися для ТОВ «Рейсол» за рахунок постачальника (ТОВ « 3 Бетони»), підтверджуються також поданими до перевірки та дослідженими в судовому засіданні договором перевезення вантажу №01/06-2018 від 01.06.2018, укладених позивачем з перевізником ТОВ «Логістик-Захід» (договір), специфікацією №1 до цього договору, сформованими на виконання цього договору заявками на перевезення вантажів №1 від 10.01.2019, №7 від 28.01.2019; №8 від 28.01.2019; №9 від 30.01.2019; №10 від 30.01.2019; актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) по вантажних перевезеннях за цим договором: №ОУ-0000001 від 11.01.2019 на суму 17000,00 грн, в т.ч. ПДВ 2883,33 грн; Акт №ОУ-0000009 від 29.01.2019 на суму 34000,00 грн, в т.ч. ПДВ 5666,67 грн; Акт №ОУ-0000010 від 29.01.2019 на суму 34000,00 грн, в т.ч. ПДВ 5666,67 грн; Акт №ОУ-0000011 від 31.01.2019 на суму 34000,00 грн, в т.ч. ПДВ 5666,67 грн; Акт №ОУ-0000012 від 31.01.2019 на суму 34000,00 грн, в т.ч. ПДВ 5666,67 грн; платіжними дорученнями ТОВ « 3 Бетони» про сплату ТОВ «Логістик-Захід» за послуги перевезення №304 від 01.03.2019 на суму 70000,00 грн, в т. ч. ПДВ 11666,67 грн; №748 від 26.04.2019 на суму 35000,00 грн, в т. ч. ПДВ 5833,33 грн; №871 від 21.07.2019 на суму 60000,00 грн, в т. ч. ПДВ 10000,00 грн. (т.3, а.с.130-144). Крім того, транспортування товарів за договором поставки №340/18 від 08.11.2018 підтверджується також поданими до перевірки та дослідженими в судовому засіданні договором перевезення вантажу укладеним позивачем з перевізником ФОП ОСОБА_1 (договір перевезення вантажу №11/18-Ф від 15.12.2018), актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) по вантажних перевезеннях за цим договором: Акт №Ф-00000515 від 28.12.2018 на суму 240000,05 грн, в т.ч. ПДВ 40000,01 грн; Акт №Ф-00000001 від 11.01.2019 на суму 320000,06 грн, в т.ч. ПДВ 53333,34 грн; Акт №Ф-00000009 від 30.01.2019 на суму 280000,06 грн, в т.ч. ПДВ 46666,68 грн; платіжними дорученнями ТОВ « 3 Бетони» про сплату ФОП ОСОБА_1 за послуги перевезення №272 від 27.02.2019 в сумі 200000,00 грн; №305 від 01.03.2019 в сумі 130000,00 грн; №465 від 27.03.2019 в сумі 300000,00 грн; №516 від 29.03.2019 в сумі 100000,00 грн; №505 від 29.03.2019 в сумі 100000,00 грн, (т.3, а.с.150-158).
За всіма операціями з перевезення, замовником яких був позивач, перевізниками були складені та зареєстровані податкові накладні (т.3, а.с.145-149, 159-161).
Факти здійснення транспортних перевезень вантажів відповідно до зазначених договорів підтвердив допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 , який повідомив, що він тривалий час надає ТОВ « 3 Бетони» транспортні послуги, і у тому числі надавав послуги з перевезення вантажів у м. Рівне на виконання договору №11/18-Ф від 15.12.2018. Він володіє необхідним парком вантажних автомобілів, достатнім для перевезення залізобетонних виробів. Всі транспортні послуги були ним надані в повному обсязі у відповідності до укладеного договору. Необхідності отримувати дозволи на участь в дорожньому русі великогабаритного та великовагового транспортного засобу у нього не було, тому за такими дозволами він не звертався.
На підтвердження реальності транспортних перевезень позивачем також подано лист ТОВ «Логістик-Захід» №10 від 12.05.2023, згідно з яким останнє підтвердило, що воно здійснювало для ТОВ « 3 Бетони» перевезення за маршрутом м. Калуш, Івано-Франківська область м. Рівне, Рівненська область на підставі договору перевезення вантажу №01/06-201 8 від 01.06.2018, всі зобов`язання за договором були виконані в повному обсязі (т.7, а.с.72).
Суд не приймає доводи відповідача про те, що нереальність транспортних перевезень, які здійснювалися ФОП Рошко та ТОВ «Логістик-Захід», підтверджується відсутністю у перевізників дозвільних документів на участь у дорожньому русі великогабаритних та великовагових транспортних засобів. Відповідачем не наведено жодних доказів того, що для транспортних перевезень, які здійснювалися зазначеними перевізниками, вимагалося отримання таких дозволів.
При цьому допитаний у судовому засіданні у якості свідка ФОП ОСОБА_1 підтвердив відсутність підстав для отримання таких дозволів при здійсненні ним транспортних перевезень. ТОВ «Логістик-Захід» у листі №10 від 12.05.2023 також підтвердило той факт, що габарити та вага транспортних засобів не перевищували гранично допустимі нормативи, тому підстав для отримання дозволу від підрозділу Національної поліції не було (т.7, а.с.72).
Суд зазначає, що надані позивачем під час проведення перевірки податковому органу та суду договори поставки №14/18 від 05.10.2018 та №340/18 від 08.11.2018, укладені з ТОВ «Рейсол» з додатками, додаткова угоди №1 до договору поставки №340/18 від 08.11.2018, договір поставки №09/18-мб від 07.08.2018, укладений з ТОВ «БМК «Кам`яний міст», видаткові накладні, акти приймання передачі товару та товарно-транспортні накладні за період з серпня 2018 по січень 2019 року, платіжні документи про проведення розрахунків за поставлений товар, підтверджують постачання позивачем на користь ТОВ «Рейсол» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст» залізобетонних виробів на умовах укладених між продавцем та покупцями договорів поставки.
При цьому суд зазначає, що податковим органом не надано доказів, які б вказували на нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рейсол» і ТОВ «БМК «Кам`яний міст» чи на непідтверждення задекларованих позивачем показників податкового обліку.
Суд, зокрема, критично ставиться до наведених у акті перевірки та відзиві на позов висновків відповідача з посиланням на проведений аналіз інформаційних даних контролюючого органу про неможливість підтвердити взаємовідносини ТОВ « 3 Бетони» з ТОВ «Рейсол» протягом 2018-2019 років та ТОВ « 3 Бетони» з ТОВ «БМК «Кам`яний міст» протягом серпня 2018 року з огляду на відсутність у ТОВ «Рейсол» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст» основних фондів, зокрема транспортних засобів, об`єктів будівництва, необхідної кількості працюючих, що не дозволяє ТОВ «Рейсол» реально/фактично проводити господарську діяльність, щодо будівництва за адресою: м.Рівне, вул.Чорновола 91; відсутність відомостей про об`єкти оподаткування (звітність за формою 20-ОПП), даних державного реєстру речових прав на нерухоме майн, а також з огляду на відсутність відомостей про об`єкти оподаткування (звітність за формою 20-ОПП) у ТОВ «БМК «Кам`яний міст», що свідчить про відсутність матеріальних ресурсів для можливості використання мостових балок в господарській діяльності. Відповідач не довів, що зазначені обставин є визначальними для підтвердження господарських операцій між ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «Рейсол» щодо поставки залізобетонних виробів.
Натомість з наданих позивачем суду письмових та електронних доказів випливає, що ТОВ «Рейсол» не було забудівником чи підрядником будівництва у м. Рівному по вул. Чорновола, а тільки доставляло елементи конструкцій на будівельний майданчик, що не вимагає обов`язкового підтвердження обставин, зазначених відповідачем.
Так, рішенням Рівненської міської ради (23 сесія, 7 скликання) від 17.05.2018 №4448 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення громадянину ОСОБА_8 вільної земельної ділянки на території Рівненської міської ради, цільове призначення якої змінюється, затвердження втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва і надання дозволу на розроблення робочого проекту землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту», текст якого розміщений на офіційному сайті Рівненської міської ради за адресою https://rivnerada.gov.ua/publicservicesapi/api/search-document/load-senate-document/18393/0/4448/17-05-2018, було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Рівненської міської ради з кадастровим номером 5610100000:01:054:1141 громадянину ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгово-відпочинкового комплексу) (т.6, а.с.102-104). Саме ця земельна ділянка і була визначена в якості пункту поставки згідно з договором поставки №340/18 від 08.11.2018, укладеному між ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «Рейсол». При цьому, як випливає зі змісту договорів та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором ТОВ «Рейсол» був саме ОСОБА_8 .
Крім того, наказом управління містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради №123/м від 09.11.2018, ОСОБА_8 було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування цього об`єкта будівництва (т.6, а.с.105-106).
Саме громадянин ОСОБА_8 і був забудівником на зазначеній земельній ділянці, що підтверджується наданим позивачем договором підряду №19/19-П від 29.03.2019, укладеним між ОСОБА_8 (Замовник) та ТОВ « 3 Бетони» (Підрядник), згідно з яким підрядник за завданням замовника зобов`язувався в порядку і на умовах, обумовлених в цьому Договорі, на свій ризик, своїми силами і засобами виконати роботи з монтажу з/б елементів каркасу будівлі на об`єкті - «Будівництво Торгівельного центру в м. Рівне за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола, 91», загальний об`єм монтажних робіт 627,035 м2 (т.6, а.с.107-112). Відповідно до п.2.1 цього договору вартість підрядних робіт становить 235 514,35 грн, в тому числі ПДВ 20% - 39 252,39 грн, а згідно з пунктами 4.1 і 4.2 виконання монтажних робіт передбачалося почати 01.04.2019, а закінчити 23.05.2019. Виконання зазначених робіт підтверджується актом №1 прийняття виконаних підрядних робіт за травень 2019 року від 23.05.2019 на загальну суму 235 514,35 грн, в тому числі ПДВ 20% та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати №1 від 23.05.2019, підписаних ТОВ « 3 Бетони» та ОСОБА_8 (т.6, а.с.113-114).
Реальність господарських операцій з поставки позивачем залізобетонних виробів на користь ТОВ «Рейсол» підтверджується також іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: договором №Д2181010/25Е96 на виконання графічної документації для виробництва залізобетонних елементів, що застосовуватимуться при будівництві торгово-розважального центру в районі вулиці Чорновола, в м. Рівне, а також договором №Д2181108/8СК97 на виконання статистично-конструктивного розрахунку елементів збірного залізобетонного каркасу торгово-розважального центру в районі вулиці В. Чорновола, в м. Рівне, укладеними 10.10.2018 між ТзОВ «ПРОБЕТОН», код ЄДРПОУ 36227758 (Виконавець) та ТзОВ « 3 Бетони» (Замовник), робочими кресленнями, виконаними ТзОВ «ПРОБЕТОН» на виконання договорів, актами про виконання робіт за цими договорами та документами, що підтверджують оплату договірних робіт (т.7, а.с.114-137).
Стосовно покликання відповідача на проведений аналіз інформаційних даних контролюючого органу, згідно з яким ним було встановлено відсутність податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) щодо проведених розрахунків з контрагентами фізичними-особами підприємцями, в т.ч. щодо залучення ТОВ «Рейсол» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст» інших виконавців (субпідрядників) для здійснення робіт, транспортних перевезень та інше; відсутність підтвердження використання по ланцюгу постачання товару в повному обсязі (відсутня реалізація товарно-матеріальних цінностей, які відповідно наданим до перевірки документів, придбана в ТОВ « 3 Бетони») щодо реалізації ТОВ «Рейсол» і ТОВ «БМК «Кам`яний міст» покупцям та/або інше використання товарно-матеріальних цінностей при здійснені діяльності, суд зазначає наступне.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Крім того, відповідач не надав жодних доказів того, що ним або іншими контролюючими органами були проведені податкові перевірки ТОВ «Рейсол» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст», в результаті яких було встановлено вчинення цими суб`єктами господарювання порушень податкового законодавства.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на рішення ГУ ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №23126 від 04.02.2020 встановлено відповідність ТОВ «Рейсол» п.8 критерію ризиковості платників податку, а також на рішення ГУ ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №6672 від 05.02.2020 року, яким встановлено відповідність ТОВ «БМК «Кам`яний міст» п.8 критерію ризиковості платників податку, враховуючи той факт, що обидва зазначені рішення були прийняті вже після припинення всіх господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Рейсол» і ТОВ «БМК «Кам`яний міст», які були предметом перевірки контролюючим органом, та жодним чином не могли бути враховані позивачем при укладенні договорів з ТОВ «Рейсол» та ТОВ «БМК «Кам`яний міст».
Стосовно правовідносин між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 суд встановив наступне.
Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як продавцем та ТОВ « 3 Бетони» як покупцем був укладений Договір №2 від 05.01.2015, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язувався продати, а покупець зобов`язувався оплатити та прийняти від продавця продукцію згідно письмового або усного замовлення покупця (т.3, а.с.185).
Згідно з п.2 договору при розрахунках між сторонами приймається договірна ціна згідно виставленого рахунку-фактури та накладної на відпуск товару, а згідно з п.3.1 договору оплата за отриманий товар проводиться згідно термінів, вказаних в рахунках-фактурах.
Відповідно до п.5.1 договору приймання продукції продавця здійснюється з дотриманням вимог інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю (№П-6 та №П-7), умовами даного договору.
До цього договору сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 02.01.2018, якою розділ 5 договору був доповнений пунктами 5.2. і 5.3 наступного змісту:
« 5.2. Доставку продукції продавець здійснює самостійно.
5.3. Приймання продукції та перехід права власності на продукцію здійснюється в момент її передачі за місцем знаходження покупця» (т.3, а.с.186).
За перевірений контролюючим органом період з 2018 по 2020 роки ФОП ОСОБА_2 реалізував позивачу товарів, а саме розхідних матеріалів, запчастин для техніки, що використовується у виробництві, малоцінних і швидкозношуваних предметів тощо на загальну суму 1 797 296,10 грн., в т. ч. ПДВ 229 296,26 грн., що підтверджується наданими суду у кількості 219 екземплярів видаткових накладних (т.3, а.с.187-250, т.4, а.с.1-155).
Розрахунки за придбаний товар здійснювалися позивачем шляхом переказів на банківський рахунок ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (т.4, а.с.156-167).
На зазначені господарські операції ФОП ОСОБА_2 у період з 2018 по 1 квартал 2020 року склав та зареєстрував 171 податкову накладну (т.4, а.с.168-250, т.5, а.с.1-88), при цьому у першому кварталі 2020 року була зупинена реєстрація ще 5 податкових накладних на поставлений товар (РН-0000012 від 10.02.2020 на суму 11688,60 грн, в т.ч. ПДВ 1948,10 грн; РН-0000013 від 13.02.2020 на суму 12820,25 грн, в т.ч. ПДВ 2136,71 грн; окрім РН-0000020 від 16.03.2020 на суму 10073,53 грн, в т.ч. ПДВ 1678,92 грн; РН-0000022 від 17.03.2020 на суму 4216,87 грн, в т.ч. ПДВ 702,81 грн; РН-0000023 від 18.03.2020 на суму 3828,08 грн, в т.ч. ПДВ 638,17 грн.).
У акті перевірки, відзиві на позов відповідач, обґрунтовуючи свої висновки про нереальність господарських операцій між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ « 3 Бетони», стверджує, що позивачем не було надане документальне підтвердження транспортування ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей ТОВ « 3 Бетони» та сертифікати відповідності (сертифікати якості та комплектності, свідоцтва про визнання, паспортів виробника та технічні характеристики) щодо документально оформленого придбання товарно-матеріальних цінностей.
Крім того, зазначає з посиланням на проведений аналіз інформаційних даних контролюючого органу про встановлення відсутності необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв`язку з чим ФОП ОСОБА_2 не міг фактично здійснювати господарські операції з контрагентом ТОВ « 3 Бетони» протягом періоду з 01.01.2018 по 31.12.2020 з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна.
Суд, оцінюючи доводи сторін та надані докази, звертає увагу на те, що товари, які поставлялися позивачу продавцем ФОП ОСОБА_2 (розхідні матеріали, запчастини для техніки, що використовується у виробництві, малоцінні і швидкозношувані предмети тощо), мають безпосереднє відношення до господарської діяльності позивача і є необхідними при виробництві залізобетонних виробів.
Стосовно твердження відповідача про відсутність документального підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей суд зазначає, що відповідно до п.5.2 договору №2 від 05.01.2015 доставку продукції продавець здійснює самостійно. Оформлення товарно-транспортних накладних є обов`язком перевізника, який здійснює такі перевезення, яким позивач у спірних правовідносинах не є.
Щодо відсутності сертифікатів відповідності, суд зазначає, що сертифікати відповідності не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує відповідність товару певним нормам і стандартам, а не факт проведення господарської операції. Відсутність таких сертифікатів сама по собі не може свідчити про відсутність господарської операції.
Крім того, допитаний під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що він протягом тривалого часу співпрацює з ТОВ « 3 Бетони», поставляючи йому різні товари, які застосовуються у виробництві. У нього склалися достатньо комерційних зв`язків з партнерами постачальниками необхідних для позивача товарів і при отриманні від останнього заявки на товар він мав можливість оперативно замовити, отримати та доставити його для позивача. Для цього він використовував свій легковий автомобіль Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_5 , який належить йому на праві власності, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 (т.6, а.с.22). Обсяги товарів, які він поставляв позивачу за один раз, були не об`ємними і відносно незначними, і для цього цілком достатньо було його власного автомобіля. Він сам особисто здійснював всі господарські операції, йому не було потреби наймати для цього працівників. Також йому не було жодної необхідності утримувати складські приміщення, оскільки товари, які він купував у постачальників, він одразу поставляв замовнику. Всі необхідні первинні документи, які підтверджують придбання ним товарів у своїх постачальників, у нього є в наявності. Стосовно наявності у нього сертифікатів відповідності, свідок повідомив, що на всі продані ним товари у нього є необхідні сертифікати. Звертав увагу на те, що податкові органи не проводили у нього жодних податкових перевірок, зустрічних звірок, не надходило до нього і жодних запитів щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ « 3 Бетони», хоча він був готовий підтвердити всі зазначені господарські операції. Він протягом тривалого часу був платником ПДВ і реєстрував по кожній господарській операції з поставки товару податкові накладні, і крім кількох податкових накладних, жодних проблем з реєстрацією не було.
При цьому суд звертає увагу на те, Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 у справі №320/1147/19, від 24.11.2020 у справі №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
Враховуючи наведене суд критично оцінює податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. При цьому, наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
Суд враховує також той факт, що відповідач, стверджуючи про порушення контрагентами позивача податкового законодавства, мав можливість і повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження чи спростування спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача відповідач не надав.
Суд вважає, що з огляду на зміст господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рейсол», ТОВ «БМК «Кам`яний міст», ФОП ОСОБА_2 , вид економічної діяльності позивача, наявність належним чином складених первинних документів, очевидність розумної економічної причини (ділової мети) у взаємовідносинах позивача з контрагентами, зазначені господарські операції здійснені в межах звичайної господарської діяльності, є реальними з точки зору часу та матеріальних ресурсів, спричинили зміни та рух активів у вигляді придбання товарно-матеріальних цінностей (продукції), а тому висновки відповідача про нереальність цих операцій є необґрунтованими.
Стосовно зазначеного у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №004471/0701 від 14.07.2021 порушення ТОВ « 3 Бетони», яке полягало у недотриманні податкового законодавства при відображенні товарно-матеріальних цінностей на позабалансовому рахунку 023 «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін та дослідивши зібрані докази, встановив наступне.
В акті перевірки з врахуванням відповіді на заперечення на акт перевірки контролюючий орган зазначив, що в порушення пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75. пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), п.5, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України №290 від 29 листопада 1999 року, п.12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України №246 від 20 жовтня 1999 року, ТОВ « 3 Бетони» не проведено збільшення доходу (оприбуткування товарно-матеріальних цінностей) та занижено інший дохід всього в сумі 4425997,21 грн., в т.ч. за 2018 рік в сумі 4425997,21 грн. (т.1, а.с.191-199).
У відповіді на заперечення на акт перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ « 3 Бетони» 31.12.2013 вартість списаної неліквідної продукції 4425997,21 грн., в подальшому відображеної 31.12.2018 року на позабалансовому рахунку 023 «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», зміст операції «списана неліквідна готова продукція 2013 року поставлена на позабалансовий рахунок».
Судом встановлено, що 20 грудня 2013 генеральним директором ТОВ « 3 Бетони» був виданий наказ №96/13 від 20 грудня 2013 «Про створення інвентаризаційної комісії», яким була створена комісія для огляду неліквідної продукції, що підлягала списанню, встановлення причини неліквідності критеріям активу та списання неліквідної продукції на підставі складеного акту та її утилізації (т.2, а.с.61).
31.12.2013 позивачем була списана неліквідна готова продукція, всього 102 найменування, на загальну суму 4425997,21 грн, що підтверджується податковими накладними №42 від 31.12.2013 на загальну суму 5221980,96 грн, в т.ч. ПДВ 870330,16 грн; №41 від 31.12.2013 на загальну суму 4961,94 грн, в т.ч. ПДВ 826,99 грн; №43 від 31.12.2013 на загальну суму 84253,73 грн, в т.ч. ПДВ 14042,29 грн. (т.2, а.с.68-71).
У подальшому, ПДВ в сумі 870330,16 грн, за податковою накладною №42 від 31.12.2013, ПДВ в сумі 826,99 грн, за податковою накладною №41 від 31.12.2013 та ПДВ в сумі 14042,29 грн, за податковою накладною №43 від 31.12.2013 включено до податкового зобов`язання ТОВ « 3 Бетони» і відображено в податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року та в Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» в розділі І «Податкові зобов`язання» в рядку «інші» (т.2, а.с.62-67).
18.09.2018 генеральний директор ТОВ « 3 Бетони» видав наказ №49-1/18 «Про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей та основних засобів» (т.2, а.с.72-73). У результаті проведеної інвентаризації було виявлено, що на складському майданчику підприємства знаходяться 42 об`єкти, з числа тих, що були списані в 2013 році, але які не були утилізовані, про що був складений акт та інвентаризаційний опис (т.2, а.с.75-77). Ці об`єкти було взято на облік у кількісному виразі на позабалансовий рахунок 023 «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».
З акту перевірки, відповіді на заперечення на акт перевірки, відзиву на позов, а також з пояснень відповідача, наданих під час судового розгляду, суд робить висновок, що податковий орган вважає, що позивач списавши 31.12.2013 товарно-матеріальні цінності як неліквідну продукцію вартістю 4425997,21 грн, і 31.12.2018 поставивши ці ж товарно-матеріальні цінності на позабалансовий рахунок 023 «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», в порушення податкового законодавства не оприбуткував їх за цією ж вартістю, у результаті чого був занижений дохід на суму 4425997,21 грн.
Така позиція відповідача не грунтується на чинному законодавстві та матеріалах справи.
Відповідно до абз. 10 розділу «Рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні» Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за №893/4186, субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» призначений для обліку прийнятих товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання з приводу відмови від акцепту розрахункових документів постачальників; одержаних від постачальників, але несплачених товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), заборонених до витрачання до їх оплати; одержаних ТМЦ надміру, чим в видаткових документах постачальників; сплачених покупцями товарно-матеріальних цінностей, які дозволено, як виняток, залишати на відповідальному зберіганні, оформлених охоронними розписками, та не вивезених з причин, не залежних від підприємства, тощо. Цінності, що залишені на відповідальне зберігання, мають зберігатися окремо від власних.
Таким чином, зі змісту наведених положень випливає, що за цим субрахунком повинні обліковуватися цінності не самого зберігача, а третіх осіб (зокрема, постачальників). Це відповідає змісту терміну «зберігання», що застосовується у Цивільному кодексі України (ст. 690, норми глави 66 «Зберігання») та «Відповідальне зберігання», передбаченого пп. 14.1.32 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.
У той же час, як встановив суд, позивач облікував за цим субрахунком речі, які належали саме йому, і раніше були ним же списані як непридатні для використання в господарській діяльності.
Належність позивачу об`єктів, що відображалися ним за субрахунком 023, підтверджується вищезазначеними документами про проведення списання товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними, матеріалами інвентаризації товарно-матеріальних цінностей 2018 року, а також показаннями генерального директора ОСОБА_6 і заступника генерального директора з фінансових питань ОСОБА_7 , допитаних в якості свідків. Відповідач не заперечував цього факту, і жодних доказів того, що зазначені об`єкти належали третім особам, не надав.
Як пояснив допитаний в якості свідка генеральний директор ТОВ «3 Бетони» ОСОБА_6 , зазначені об`єкти залізобетонні конструкції, ще у 2007-2008 роках були виготовлені за індивідуальними проектами, але так і не були придбані замовниками, і багато років зберігалися на майданчику під відкритим небом і втратили свої технічні показники, та не могли бути використані в будівництві чи реалізовані покупцям, у зв`язку з чим і були списані у 2013 році. Частину з цієї списаної продукції було утилізовано, але інша частина так і залишилася лежати на відкритому майданчику. У 2018 році, ставши генеральним директором, він розпорядився провести інвентаризацію, щоб з`ясувати які списані елементи залишаються на території підприємства, після чого їх було поставлено на позабалансовий рахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», причому тільки у кількісному вимірі без визначення вартості, так як вони вже були списані та не являли собою цінності. За весь час складування стан списаних елементів під впливом погодних факторів тільки погіршився і їх подальше використання при будівництві могло бути небезпечним.
Непридатність для використання у господарській діяльності підтверджується також дослідженим в судовому засіданні технічним висновком «Обстеження виготовлених збірних залізобетонних елементів та конструкцій, які зберігаються на складі готової продукції ТзОВ « 3 Бетони», для подальшої безпечної експлуатації за призначенням», виданим 30 грудня 2021 р. фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 , що діє на підставі кваліфікаційного сертифіката експерта АЕ №000546 від 31.07.2012 (т.5, а.с.239-250). В розділі 4 «Висновки» зазначеного технічного висновку стверджується про непридатність оглянутих збірних залізобетонних виробів та конструкцій для нормальної експлуатації (категорія технічного стану « 3») та заборону їх застосовувати в об`єктах будівництва за трьома основними причинами: а) неможливістю встановити несучу здатність елементів; б) наявністю деструкцій поверхневих шарів бетону і корозії арматури у виробах; в) потребою в додаткових ретельних лабораторних обстеженнях і подальших ремонтно-відновлювальних роботах.
Вищезазначене дає підстави суду зробити висновок про помилкове облікування позивачем раніше списаних ним залізобетонних елементів саме на субрахунку 023 «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».
У той же час суд не погоджується з висновком контролюючого органу, що відображення раніше списаної, непридатної до експлуатації продукції на позабалансовому субрахунку 023 є підставою для автоматичного віднесення цієї продукції до активів позивача та для оприбуткування її як запасів, одержаних підприємством безоплатно.
Суд вважає безпідставним віднесення відповідачем відображеної ТОВ « 3 Бетони» на субрахунку 023 продукції до категорії запасів.
Відповідно до п. 4 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246 (далі П(С)БО №9), запаси це активи, які утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Проте доказів, які б підтверджували використання позивачем чи наміри використання ним списаної раніше продукції у своїй господарській діяльності, що дозволило би віднести її до запасів підприємства, відповідачем надано не було.
Крім того, відповідно до п.5 П(С)БО №9, запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Проте відповідач не довів, що визначена ним у акті перевірки вартість об`єктів, які перебували на позабалансовому субрахунку 023 позивача, є їх справедливою вартістю, при цьому жодних розрахунків цієї вартості ним не надано, що не дозволяє стверджувати про її достовірне визначення. Суд не може погодитися з висновком відповідача, що балансова вартість готової продукції у кількості 102 найменування, за якою вона була списана позивачем у 2013 році як непридатна для експлуатації (4 425 997,21 грн.), є справедливою вартістю об`єктів у кількості 42 найменування, які були поставлені позивачем на позабалансовий субрахунок 023 у 2018 році.
З врахуванням наведеного суд вважає безпідставними висновки відповідача про порушення ТОВ « 3 Бетони» податкового законодавства, що полягало у непроведені оприбуткування матеріальних цінностей та заниженню іншого доходу всього в сумі 4425997,21 грн.
Стосовно зазначеного у оскаржуваному податковому повідомленні рішенні №004471/0701 порушення позивача не відображення в податковому обліку кредиторської заборгованості перед контрагентами нерезидентами «Ferrobeton» (Угорщина) та «ASA Epitoipari Kft» (Угорщина), що не стягнута після закінчення строку позовної давності, суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін та дослідивши зібрані докази, встановив наступне.
Згідно з актом перевірки, в порушення пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 року, ТОВ « 3 Бетони» не проведено збільшення доходу (списання кредиторської заборгованості) після закінчення строку позовної давності суми безнадійної кредиторської ЗЕД - заборгованості та занижено «інший операційний дохід» всього в сумі 2490031,61 грн, в т.ч. за три квартали 2019 року в сумі 2485,98 грн, за півріччя 2020 року - в сумі 442062,00 грн, за 2020 рік - в сумі 2487543,38 грн.
Судом було встановлено, що між позивачем та нерезидентами ЗАТ «Ferrobeton» та «Asa Epitoipari Kft» (обидва резиденти Угорщини), за період 2015 2016 років були укладені ряд зовнішньоекономічних контрактів.
Так, 05 травня 2015 між ТОВ « 3 Бетони» (Замовник), та ЗАТ «Ferrobeton» (Виконавець) був укладений контракт на надання послуг з маркетингу №17/15-П від 05.05.2015 (далі Контракт №17/15-П), згідно з п.1.1 якого виконавець зобов`язувався використовувати власний багаторічний досвіду будівництві та виробництві залізобетонних виробів та високий авторитету даній сфері, надавати замовнику послуги з маркетингу, а саме: визначати потреби ринків у залізобетонних виробах і конструкціях що є продукцією замовника, будівельно-монтажних робіт та інших робіт і послуг, які замовник може надавати в межах статутної діяльності, здійснювати пошук та підбір вигідних для замовника контрагентів та інформувати замовника про них; інформувати потенційних контрагентів про діяльність замовника, умови встановлення зв`язків із замовником, умови виконання замовником певних робіт та надання послуг; інформувати іноземні компанії, які виходять на український ринок, про діяльність замовника та його продукцію; організовувати зустрічі та переговори замовника з потенційними контрагентами, вести переговори з партнерами та в разі необхідності надавати усний чи письмовий переклад; виявляти нові тенденції у будівельному бізнесі в Європі та інформувати про них замовника; надавати інші послуги, що сприяють укладенню договорів замовника з потенційним контрагентами (т.2, а.с.18).
Згідно п.2.1 Контракту №17/15-П загальна його сума складає 40000,00 євро. За виконані роботи та надані послуги, передбачені в п.1 Контракту, замовник здійснює оплату виконавцю в розмірі 40,00 євро за годину відпрацьованого часу щомісячно до подальших узгоджень. Пунктом 3.1. Контракту №17/15-П передбачено, що виконавець зобов`язувався надавати послуги з моменту його укладення до 31 грудня 2015 року. Пунктом 7.3 Контракту №17/15-П передбачено, у всіх питаннях, не передбачених даним контрактом, сторони керуються законодавством України.
На виконання умов Контракту №17/15-П, виконавцем були надані послуги маркетингу на загальну суму 39360 євро, про що складені та підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг: - від 29.05.2015 на суму 4920,00 євро; - від 30.06.2015 на суму 4920,00 євро; - від 30.07.2015 на суму 4920,00 євро; - від 31.08.2015 на суму 4920,00 євро; -від 30.09.2015 на суму 4920,00 євро; - від 30.10.2015 на суму 4920,00 євро; - від 30.11.2015 на суму 4920,00 євро; -від 31.12.2015 на суму 4920,00 євро (т.2, а.с.19-26).
Позивач частково оплатив отримані послуги згідно контракту №17/15-П двома платежами на банківський рахунок виконавця платіжними дорученнями /SWIFT №23 від 09.09.2016 на суму 159,54 євро та №24 від 11.11.2016 на суму 14760,00 євро (т.2, а.с.27-28).
Станом на 31.12.2020 року непогашена заборгованість ТОВ « 3 Бетони» перед ЗАТ «Ferrobeton» по Контракту №17/15-П склала 24440,46 євро.
У подальшому, 04 січня 2016 між ТОВ « 3 Бетони» (Замовник) та ЗАТ «Ferrobeton» (Виконавець) був укладений контракт на надання послуг з маркетингу №11/16-П (далі Контракт №11/16-П), терміном дії 31 травня 2016 (т.2, а.с.31-32).
Згідно п.2.1 Контракту №17/15-П загальна його сума складає 24600,00 євро. За виконані роботи та надані послуги, передбачені в п.1 Контракту, замовник здійснює оплату виконавцю в розмірі 40,00 євро за годину відпрацьованого часу щомісячно до подальших узгоджень. Інші істотні умови цього контракту тотожні умовам Контракту №17/15-П.
На виконання умов Контракту №11/16-П виконавцем були надані послуги маркетингу на загальну суму 24600,00 євро, про що складені та підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг: - від 31.01.2016 на суму 4920,00 євро; - від 29.02.2016 на суму 4920,00 євро; - від 31.03.2016 на суму 4920,00 євро; - від 30.04.2016 на суму 4920,00 євро; - від 31.05.2016 на суму 4920,00 євро (т.2, а.с.33-37).
Позивач частково оплатив отримані послуги згідно контракту №11/16-П на банківський рахунок виконавця платіжним дорученням /SWIFT №21 від 14.06.2016 на суму 9840,00 Євро (т.2, а.с.38).
Станом на 31.12.2020 року непогашена заборгованість ТОВ « 3 Бетони» перед ЗАТ «Ferrobeton» по Контракту 11/16-П склала 14760,00 євро.
У подальшому, 06 червня 2016 між ТОВ « 3 Бетони» (Замовник) та ЗАТ «Ferrobeton» (Виконавець) був укладений контракт на надання послуг з маркетингу №30/16-П (далі Контракт №30/16-П), терміном дії 31 жовтня 2016 (т.2, а.с.41).
Згідно п.2.1 Контракту №30/16-П загальна його сума складає 24600,00 євро. За виконані роботи та надані послуги, передбачені в п.1 Контракту, замовник здійснює оплату виконавцю в розмірі 50,00 євро за годину відпрацьованого часу щомісячно до подальших узгоджень. Інші істотні умови цього контракту тотожні умовам Контракту №17/15-Р.
На виконання умов Контракту №30/16-П виконавцем були надані послуги маркетингу на загальну суму 24600,00 євро, про що складені та підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг: - від 30.06.2016 на суму 4920,00 євро; - від 31.07.2016 на суму 4920,00 євро; - від 31.08.2016 на суму 4920,00 євро; - від 30.09.2016 на суму 4920,00 євро; -від 31.10.2016 на суму 4920,00 євро (т.2, а.с.42-46).
Позивач не оплатив отримані від виконавця послуги.
Станом на 31.12.2020 року непогашена заборгованість ТОВ « 3 Бетони» перед ЗАТ «Ferrobeton» по Контракту 30/16-П склала 24600,00 євро.
У подальшому, 03 листопада 2016 між ТОВ « 3 Бетони» (Замовник) та ЗАТ «Ferrobeton» (Виконавець) був укладений контракт на надання послуг з маркетингу №46/16-П (далі Контракт №46/16-П), терміном дії 31 грудня 2016 (т.2, а.с.49).
Згідно п.2.1 Контракту №46/16-П загальна його сума складає 10000,00 євро. За виконані роботи та надані послуги, передбачені в п.1 Контракту, замовник здійснює оплату виконавцю в розмірі 50,00 євро за годину відпрацьованого часу щомісячно до подальших узгоджень. Інші істотні умови цього контракту тотожні умовам Контракту №17/15-Р.
На виконання умов Контракту №46/16-П виконавцем були надані послуги маркетингу на загальну суму 9840,00 євро, про що складені та підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг: - від 30.11.2016 на суму 4920,00 євро; - від 31.12.2016 на суму 4920,00 євро (т.2, а.с.42-46).
Позивач не оплатив отримані від виконавця послуги.
Станом на 31.12.2020 року непогашена заборгованість ТОВ « 3 Бетони» перед ЗАТ «Ferrobeton» по Контракту №46/16-П склала 9840,00 євро.
Крім того, 26 червня 2015 між ТОВ « 3 Бетони» (Покупець) та «Asa Epitoipari Kft» (Продавець) був укладений Контракт №08/15 (далі Контракт №08/15), згідно п.1.1. якого продавець зобов`язувався продати, а покупець купити матеріали для виробництва залізобетонних виробів (далі Товар) згідно Додатку №1 до даного Контракту (т.2, а.с.54-56).
Відповідно до п.1.1. Контракту №08/15 продавець зобов`язався здійснити 100% попередню оплату за товар.
Платіжним дорученням /SWIFT №6 від 15.07.2015 позивач перерахував у якості оплати за товар 11267,42 євро на банківський рахунок продавця (т.2, а.с.59).
Товар був поставлений позивачу згідно ВМД №4153 від 28.07.2015, його вартість склала 11361,82 євро (т.2, а.с.57).
Перевищення фактичної вартості товару над контрактною у сумі 94,40 євро не було оплачене позивачем, у зв`язку з чим у ТОВ « 3 Бетони» виникла заборгованість перед «АSA Kft» на цю ж суму, яка станом на 31.12.2020 року не була погашена.
Стверджуючи про порушення позивачем пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 року, яке полягало у непроведенні збільшення доходу після закінчення строку позовної давності та заниження іншого операційного доходу на суму 2517136,36 грн., в т.ч. за три квартали 2019 року в сумі 2485,98 грн., за півріччя 2020 року в сумі 469166,75 грн., за 2020 рік в сумі 2514650,38 грн., відповідач виходив з того, що за зазначеними вимогами про стягнення кредиторської заборгованості закінчився (сплив) строк позовної давності.
Оскільки, на думку відповідача, строк позовної давності за зобов`язаннями ТОВ « 3 Бетони» перед кредиторами нерезидентами за зазначеними зобов`язаннями складав 4 роки згідно з ст. 8 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, то на момент закінчення перебігу позовної давності позивач повинен був включити суму відповідної кредиторської заборгованості до складу доходів звітного періоду.
Позивач, у свою чергу, заперечував проти такого висновку контролюючого органу, наполягаючи на тому, що перебіг позовної давності за зобов`язаннями з розрахунків з кредиторами не закінчився, а був перерваний визнанням боргу.
Оцінюючи доводи сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ до безповоротної фінансової допомоги належить, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Згідно з п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.
Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 січня 2000 року №20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Таким чином, у разі настання на дату балансу обставин, які свідчать, що раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, відповідні суми повинні бути відображені у складі доходу за звітний період.
Позовна давність, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п. 7.3 кожного з контрактів, укладених ТОВ « 3 Бетони» з ЗАТ «Ferrobeton» у всіх питаннях, не передбачених даним контрактом, сторони керуються законодавством України. Оскільки умову щодо тривалості строку позовної давності сторони у цих контрактах не врегулювали, строк позовної давності визначається згідно з вимогами законодавства України.
Згідно з ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦКУ для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно з ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Постановою Верховної Ради України №3382-XII від 14 липня 1993 року було ратифіковано Конвенцію про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року (далі Конвенція), статтею 8 якої встановлено чотирирічний строк позовної давності за вимогами покупця та продавця один до одного, що випливають з договору міжнародної купівлі-продажу товарів або пов`язані з його порушенням, припиненням або недійсністю. При цьому, згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції, вона застосовується лише в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів у момент його укладення перебувають у Договірних державах. Перелік країн, які є учасниками Конвенції про позовну давність, наведено у листі Міністерства закордонних справ України від 17.12.07 №72/19-612/1-3811, серед них зазначена і Угорська республіка, резидентами якої є контрагенти позивача.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, при цьому після переривання перебіг позовної давності починається заново. Відповідно до п.1 ст.20 Конвенції, якщо боржник до закінчення строку позовної давності у письмовій формі визнає своє зобов`язання перед кредитором, то від дня такого визнання розпочинається новий чотирирічний строк давності позову.
Згідно правовими висновками Верховного Суду, до дій, які можуть свідчити про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати зокрема підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №826/8703/18).
Позивач при проведенні перевірки на підтвердження факту переривання перебігу позовної давності за борговими зобов`язаннями перед кредиторами нерезидентами надав контролюючому органу гарантійні листи позивача кредиторам із визнанням кредиторської заборгованості, проханням відстрочити оплату у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та гарантійні зобов`язання щодо сплати боргу в терміни до 14.12.2021 р., а також акти взаємних розрахунків, підписані позивачем та кредиторами, зокрема: - гарантійний лист №351-2/18 від 11.12.2018 із визнанням кредиторської заборгованості перед ЗАТ «Ferrobeton» за контрактом №17/15-П від 05.05.2015 в сумі 24440,46 євро, отримання якого засвідчене 14.12.2018 директором ЗАТ «Ferrobeton» (т.2, а.с.30), та акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ « 3 Бетони» та ЗАТ «Ferrobeton» від 14.12.2018, яким підтверджено існування кредиторської заборгованості ТОВ « 3 Бетони» перед ЗАТ «Ferrobeton» за цим контрактом в сумі 24440,46 євро (т.2, а.с.29); - гарантійний лист №351-1/18 від 11.12.2018 із визнанням кредиторської заборгованості перед ЗАТ «Ferrobeton» за контрактом №11/16-П від 06.01.2016 в сумі 14760 євро, отримання якого засвідчене 14.12.2018 директором ЗАТ «Ferrobeton» (т.2, а.с.40), та акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ « 3 Бетони» та ЗАТ «Ferrobeton» від 14.12.2018, яким підтверджено існування кредиторської заборгованості ТОВ « 3 Бетони» перед ЗАТ «Ferrobeton» за цим контрактом в сумі 14760 євро (т.2, а.с.39); - гарантійний лист №351-4/18 від 11.12.2018 із визнанням кредиторської заборгованості перед ЗАТ «Ferrobeton» за контрактом №30/16-П від 06.06.2016 в сумі 24600,00 євро, отримання якого засвідчене 14.12.2018 директором ЗАТ «Ferrobeton» (т.2, а.с.48), та акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ « 3 Бетони» та ЗАТ «Ferrobeton» від 14.12.2018, яким підтверджено існування кредиторської заборгованості ТОВ « 3 Бетони» перед ЗАТ «Ferrobeton» за цим контрактом в сумі 24600,00 євро (т.2, а.с.47); - гарантійний лист №351-3/18 від 11.12.2018 із визнанням кредиторської заборгованості перед ЗАТ «Ferrobeton» за контрактом №46/16-П від 03.11.2016 в сумі 9840,00 євро, отримання якого засвідчене 14.12.2018 директором ЗАТ «Ferrobeton» (т.2, а.с.53), та акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ « 3 Бетони» та ЗАТ «Ferrobeton» від 14.12.2018, яким підтверджено існування кредиторської заборгованості ТОВ « 3 Бетони» перед ЗАТ «Ferrobeton» за цим контрактом в сумі 9840,00 євро (т.2, а.с.52); - акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ « 3 Бетони» та «ASA Epitoipari KFT» від 14.12.2018, яким підтверджено існування кредиторської заборгованості ТОВ « 3 Бетони» перед «ASA Epitoipari KFT» за Контрактом №08/15 від в сумі 94,40 євро (т.2, а.с.60).
У своїх показаннях, наданих під час допиту в якості свідка, заступник генерального директора з фінансових питань (головний бухгалтер) ТОВ « 3 Бетони» ОСОБА_7 підтвердила, що наприкінці кожного року вона з генеральним директором їздять в Угорщину до засновників ТОВ « 3 Бетони», одним з яких станом на грудень 2018 року було ЗАТ «Ferrobeton», з метою звітування про минулий рік і затвердження бюджету на наступний рік. Однією із цілей поїздки у грудні 2018 року якраз і було отримання від кредиторів погодження на продовження строків погашення заборгованості у зв`язку з складним фінансовим становищем ТОВ « 3 Бетони» і відсутністю коштів для проведення розрахунків. Саме 14 грудня 2018 року з кредиторами були підписані акти звірки взаєморозрахунків, та надано відповідні гарантійні листи з визнанням боргу. Ці ж самі документи були надані ревізорам під час перевірки для підтвердження факту переривання перебігу позовної давності.
В акті перевірки та відзиві на позов контролюючий орган зазначив, що ТОВ « 3 Бетони» надано для проведення перевірки копії «актів звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків», які не відповідають законодавчим вимогам щодо визначення «первинних документів», зокрема відсутні дата складання, посади і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення» та відсутнє документальне підтвердження щодо надання «гарантійних листів», «актів звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків» обслуговуючому банку та внесення змін щодо продовження строку сплати по контрактах на надання послуг з маркетингу №11/16-11 від 04.01.2016, №17/15-П від 05.05.2015, №30/16-П від 06.06.2016, №46/16-11 від 03.11.2016 («Ferrobeton zrt»), контракту №08/15 від 26.06.2015 року («Asa epitoipari kft»).
Суд критично ставиться до цих зауважень відповідача, оскільки в досліджених в судовому засіданні копіях актів взаєморозрахунків присутні всі згадані відповідачем реквізити первинних документів, у тому числі дата складання (« 14 грудня 2018 року»), посади і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (від ТОВ « 3 Бетони» - «генеральний директор ОСОБА_6 », від ЗАТ «Ferrobeton» - «Директор VASS ZOLTAN», від «Asa epitoipari kft» «Директори Березнаі Аттіла, Панік Золтан». При цьому під час дослідження письмових доказів у судовому засіданні представники відповідача не висловлювали суду жодних сумнівів щодо відповідності досліджуваних копій актів звірки тим документам, які були надані позивачем до перевірки.
Суд не приймає аргумент відповідача про відсутність документального підтвердження щодо надання гарантійних листів, актів звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків обслуговуючому банку, та про невнесення змін до зовнішньоекономічних контрактів щодо строку продовження строку сплати, оскільки законодавство не ставить переривання перебігу позовної давності від існування зазначених відповідачем обставин.
Таким чином, суд вважає, що перебіг позовної давності за зобов`язаннями з погашення кредиторської заборгованості позивача перед контрагентами нерезидентами: ЗАТ «Ferrobeton» за контрактами №17/15-П від 05.05.2015, №11/16-П від 06.01.2016, №30/16-П від 06.06.2016, №46/16-П від 03.11.2016 та «ASA Epitoipari KFT» за контрактом №08/15 від 26.06.2015 був перерваний 14 грудня 2018 року у зв`язку з визнанням позивачем боргу, що призвело до того, що перебіг позовної давності розпочався заново.
У зв`язку з цим суд вважає необґрунтованим висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства у зв`язку з не включенням ним до складу доходів за зазначені у акті перевірки звітні періоди сум кредиторської заборгованості перед постачальниками нерезидентами.
Стосовно зазначеного у оскаржуваному податковому повідомленні рішенні №004471/0701 порушення позивачем відображення в податковому обліку «визнані штрафи, пені, неустойки» щодо взаємовідносин з ТОВ «Кес-уа холдинг» (код ЄДРПОУ 37140134) суд зазначає наступне.
Згідно з актом перевірки, зазначене у податковому повідомленні рішенні порушення полягало у завищенні позивачем «інших операційних витрат» протягом 2019 року в загальній сумі 1486402,90 грн, а саме позивачем не дотримано податкове законодавство при декларуванні «визнані штрафи, пені, неустойки» щодо взаємовідносин з пов`язаною особою ТОВ «Кес-уа холдинг» (код ЄДРГІОУ 37140134), в т.ч. відповідно угоди про врегулювання спору до договору підряду №56.KR від 26.02.2015, ТОВ « 3 Бетони» не надано документального підтвердження дій щодо оскарження штрафів, відповідно чинного законодавства України (судових рішень, виконавчих стягнень щодо підтвердження зобов`язань та інше), не встановлено проведення грошових розрахунків по сплаті штрафу та/або використання (необхідності погодження спірних питань без оскаржень) в господарській діяльності товариства - відсутня розумна економічна причина (ділової мети) при здійсненні взаємовідносин з пов`язаною особою.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Між ТОВ « 3 Бетони» (Підрядник) та ТОВ «КЕС-УА Холдинг» (Генеральний підрядник) був укладений договір підряду від 26.02.15 №56.КR (далі Договір №56.КR), відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати роботи з розробки робочих креслень, виготовлення, доставки та монтажу залізобетонних елементів для реконструкції головного виробничого корпусу підприємства по вул. Луцькій, 20 в м. Нововолинськ, а генеральний підрядник зобов`язувався прийняти та оплатити належним чином виконані роботи (т.6, а.с.36-61).
Відповідно до умов Договору підрядник зобов`язувався завершити монтажні роботи до 05.06.2015.
Пунктом 12.4 Договору №56.КR, в редакції додаткової угоди №1 від 04.05.2015, було передбачено, що за порушення з вини підрядника строків закінчення виконання окремих етапів/стадій робіт, визначених «Графіком виконання робіт» та цим договором підрядник сплачує генеральному підряднику неустойку в розмірі 0,35% від загальної договірної ціни за кожен день прострочення. Пунктом 6.3 договору передбачено, що сплата неустойки (штрафів, пені), що передбачена умовами договору підряду, здійснюється сторонами на основі відповідної вимоги чи претензії чи рахунку-фактури.
Підрядник порушив свої зобов`язання щодо своєчасного виконання договірних робіт.
За порушення строків виконання монтажних робіт згідно умов Договору генеральний підрядник нарахував підряднику штраф у розмірі 10 018 425,81 грн, і листом №543/1 від 20.11.2015 пред`явив йому вимогу про сплату цього штрафу (т.6, а.с.70). У зазначеній вимозі генеральний підрядник вказує, що станом на 20.11.2015 підрядник не здав результати виконаних робіт, що є грубим порушенням умов договору. Підкреслює, що таке відставання із завершенням і передачею виконаних робіт унеможливило своєчасну здачу об`єкта замовнику і загрожує застосуванням серйозних господарських санкцій, та пропонує протягом 5-и робочих днів здійснити оплату штрафу. У вимозі міститься розрахунок нарахованого штрафу за 168 днів прострочення.
01.12.2016 між ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «КЕС-УА Холдинг» було підписано угоду про врегулювання спору до договору підряду №56.KR від 26.02.2015, якою врегульовано розмір штрафу у сумі 6 727 601,76 грн. (т.6, а.с.62). У подальшому, між ТОВ « 3 Бетони» та ТОВ «КЕС-УА Холдинг» були підписані угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1 442 697,41 грн., а саме: - в 2018 році: від 02.01.2018 на суму 851 906,95 грн; від 29.12.2018 на суму 207 347,99 грн, а всього за 2018 рік на суму 1 059 254,94 грн; - в 2019 році: від 12.03.2019 на суму 112 394,04 грн; від 14.05.2019 на суму 125 333,76 грн; від 03.12.2019 на суму 145714,67 грн, а всього за 2019 рік на суму 384 442,47 грн. (т.6, а.с.63-69).
Відповідно до п.3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за №336/22868) витратами вважається зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Також, згідно з п.6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», (далі НП(С)БО 16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за №27/4248) витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Згідно з п.17 НП(С)БО 16 витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Відповідно до пункту 20 НП(С)БO 16 до інших операційних витрат відносяться, зокрема, визнані штрафи, пеня, неустойка.
Таким чином, суд вважає, що позивач мав підстави віднести в бухгалтерському обліку до складу інших операційних витрат підприємства визнаний ним штраф перед ТОВ «КЕС-УА Холдинг» на суму 1 442 697,41 грн., який має необхідні ознаки, передбачені п.6 та 20 НП(С)БО 16.
При цьому суд критично ставиться до висновків відповідача, наведених ним у акті перевірки, заявах по суті справи стосовно ненадання позивачем документального підтвердження правомірності включення до складу інших операційних витрат «визнані штрафи, пені, неустойки» (бухгалтерські проведення Дт948Кт84) за 2019 рік в сумі 1486402,90 грн, зокрема дій щодо оскарження штрафів, відповідно чинного законодавства України (судових рішень, виконавчих стягнень щодо підтвердження зобов`язань та інше), проведення грошових розрахунків при врегулюванні спору щодо суми штрафу, інше підтвердження необхідності погодження спірних питань без проведення судового оскарження штрафу при здійсненні взаємовідносин з пов`язаною особою та/або здійснення коригування «визнані штрафи, пені, неустойки» шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування.
Так, з матеріалів перевірки вбачається, що у контролюючого органу були в розпорядженні документи, що пояснюють природу штрафу, підтверджують факт визнання позивачем штрафу, а також реальність понесення ним витрат, які полягали у частковій сплаті штрафу шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та викликали зменшення власного капіталу позивача.
При цьому суд зауважує, що закон не ставить включення визнаного штрафу, пені, неустойки до інших операційних витрат суб`єкта господарювання у залежність від попереднього судового оскарження цього штрафу чи наявності обґрунтованих підстав для відмови від такого судового оскарження. Крім того, суд звертає увагу на те, що законодавством не передбачено механізму судового оскарження штрафних санкцій, нарахованих на підставі господарських договорів, на відміну від оскарження адміністративно-господарських санкцій.
Той факт, що контрагентом боржника є пов`язана з ним спільним кінцевим бенефіціарним власником особа, також не впливає на визначений законодавством порядок відображення інших операційних витрат у фінансовій звітності.
Стосовно ж доводів відповідача про ненадання позивачем документального підтвердження здійснення коригування «визнані штрафи, пені, неустойки» шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, про яке зазначене у акті перевірки, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 140.5.11. пункту 140.5 статті 140 ПК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
Отже, у податковому обліку сума визнаних штрафних санкцій, яка відноситься у бухгалтерському обліку до інших операційних витрат і тим самим зменшує фінансовий результат до оподаткування, підлягає коригуванню виключно у тому разі, якщо ці штрафні санкції визнані на користь тих осіб, які не є платниками податку на прибуток чи які оподатковуються за ставкою 0 відсотків.
Оскільки ТОВ «КЕС-УА холдинг» було платником податку на прибуток на загальних підставах, про що зазначено у Договорі №56.КR, і проти чого не заперечував відповідач, у позивача був відсутній обов`язок збільшення фінансового результату на суму визнаних штрафних санкцій на користь ТОВ «КЕС-УА холдинг» у порядку, передбаченому пп.140.5.11. п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Аналогічний висновок міститься у наданому позивачем звіті незалежного аудитора з надання обґрунтованої впевненості щодо правомірності включення до складу витрат статті «визнані пені, штрафи, неустойки» в податковому та бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю « 3 Бетони» за 2019 рік, складеному приватною аудиторською фірмою «Полюс-аудит» 06 січня 2022 року, згідно з яким у ТОВ « 3 БЕТОНИ» були відсутні підстави для коригування пені, оскільки контрагент є платником податку на прибуток на загальних підставах (т.6, а.с.24-33).
У той же час, як зазначив позивач у позовній заяві, інших заявах по суті справи та поясненнях, ним все ж було прийнято рішення про коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування за 2019 рік на суму цих платежів у розмірі 1 486 402,90 грн, з метою запобігання ймовірних претензій з боку контролюючих органів.
Як пояснила під час допиту в якості свідка заступник генерального директора з фінансових питань (головний бухгалтер) ОСОБА_7 , вона, розуміючи, що операція про визнання штрафу на користь пов`язаної особи, якою є ТОВ «КЕС-УА холдинг» стосовно ТОВ « 3 Бетони», може викликати зауваження з боку контролюючих органів, самостійно зняла з витрат підприємства суму цього штрафу, включивши її у Додаток РІ, тим самим збільшивши фінансовий результат до оподаткування.
ТОВ « 3 Бетони» відобразило штраф в сумі 1 486 402,90 грн, у складі інших витрат на загальну суму 4 742 744 грн, в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік в додатку РІ (рядок 2.1.1) .
Так, у податковій декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ « 3 Бетони» за 2019 рік у рядку «Різниці, які виникають відповідно до податкового кодексу (+, -)» (код рядка 03 РІ) задекларовано суму в розмірі 4 742 744 грн.(т.5, а.с.91-92).
У додатку РІ до рядка 03 РІ декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ « 3 Бетони» за 2019 рік зазначена сума визначається як різниця між показниками різниць, на які збільшується фінансовий результат, та різниць, на які зменшується фінансовий результат. Серед різниць, на які збільшується фінансовий результат, у рядку 2.1.1. «Сума витрат на створення забезпечень (резервів) наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на оплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункт 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України), зазначено суму 7 277 986 грн. (т.5, а.с.93-98).
У довідці-розшифруванні (деталізованій) Додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік, наданій позивачем до суду, зазначено, що до складу цієї різниці, входить, зокрема, і сума у розмірі 1 486 402,90 грн, по рахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки», і у тому числі сума в розмірі 1 442 697,41 грн, - штраф згідно Угоди від 01.12.2016 про врегулювання спору до договору підряду №56.KR від 26.02.2015 з ТОВ «КЕС-УА Холдинг» (бухгалтерська проводка: Дт 948 Кт 631) та сума в розмірі 43 705,49 грн. - штрафи інших контрагентів (т.7, а.с.167-168).
Твердження відповідача з покликанням на Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» про те, що сума витрат 1 486 402,90 грн, не була відображена у Податковій декларації з податку на прибуток ТОВ « 3 Бетони» за 2019 рік, оскільки ці витрати повинні були відображені у додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств саме у п. 3.1.11 (сума витрат визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України), суд не приймає до уваги, так як у п.3.1.1. додатку РІ відображаються тільки визнані штрафні санкції на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток, тоді як ТОВ «КЕС-УА холдинг» належав до платників податку на прибуток на загальних підставах.
Факт включення позивачем визнаного штрафу перед ТОВ «КЕС-УА холдинг» в розмірі 1 442 697,41 грн, до різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток у 2019 році, підтверджується також Звітом незалежного аудитора з надання обґрунтованої впевненості щодо правомірності включення до складу витрат статті «визнані пені, штрафи, неустойки» в податковому та бухгалтерському обліку товариства з обмеженою відповідальністю « 3 Бетони» за 2019 рік, складеним приватною аудиторською фірмою «Полюс-аудит» 06.01.2022 на виконання договору про надання аудиторських послуг №07/04-21 від 30.12.2021 (номер реєстрації в Реєстрі аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, - 2902). Як зазначено у цьому звіті, ТОВ « 3 Бетони» включило до інших операційних витрат статтю «визнані штрафи, пені, неустойки» в сумі 1486402,9 грн, що зменшило прибуток в підприємства і одночасно в Додатку РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України» Податкової декларації з податку на прибуток в рядку 2.1.1 вказані пені в сумі 1486402,9 грн., що призвело до збільшення об`єкту оподаткування. Вищевказані дії підприємства не змінили оподатковуваний прибуток за 2019 рік.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, не маючи обов`язку коригувати (збільшувати) фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток за 2019 рік на суму визнаного штрафу на користь ТОВ «КЕС-УА холдинг», яке було платником податку на прибуток на загальних підставах, на суму 1 442 697,41 грн, все ж включив до складу різниць, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування, зазначену суму визнаного штрафу, в результаті чого віднесення у фінансовій звітності цього штрафу до інших операційних витрат не вплинуло на базу оподаткування податком на прибуток за 2019 рік.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає порушень законодавства у віднесенні позивачем до складу інших операційних витрат за 2019 рік суму визнаного штрафу на користь ТОВ «КЕС-УА холдинг» на суму 1 442 697,41 грн.
Щодо правомірності визначення грошового зобов`язання за податком на додану вартість, згідно податкового повідомлення-рішення №004473/0701 від 14.07.2021, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
З наведеного вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Таким чином, суми податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування платником податку формується правильно, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Факт придбання у ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 1 797 296,10 грн, в тому числі ПДВ 222189 грн, у період з 01.01.2018 по 31.12.2020 позивач підтверджує договором №2 від 05.01.2015 (т.3, а.с.185), додатковою угодою №1 від 02.01.2018 (т.3, а.с.186), видатковими накладними у кількості 219 екземплярів (т.3, а.с.187-250; т.4, а.с.1-155), виписками з банківського рахунку (т.4, а.с.156-167).
Операції з ФОП ОСОБА_2 відображено в податковому обліку ТОВ «3 Бетони», в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.
Однак, відповідач дійшов висновку про безпідставність відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операції із ФОП ОСОБА_2 , як зазначає відповідач в акті, які фактично не відбулися, а тільки відображені на первинних документах, які також не є чинними у зв`язку з тим, що договір укладено з порушенням вимог закону (є нікчемним).
При цьому, як зазначалось вище, суд дійшов висновку про реальність господарських операцій за вказаний період між позивачем та ФОП ОСОБА_2 . Водночас податковим органом не наведено жодних обставин та не надано доказів, які б свідчили про ненастання реальних правових наслідків за вищевказаними господарськими операціями між ТОВ « 3 Бетони» та ФОП ОСОБА_2 .
Таким чином, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_2 в сумі 222189 грн, в тому числі в січні 2018 року в сумі 3702 грн, в лютому 2018 року в сумі 7741 грн, в березні 2018 року в сумі 10226 грн, в квітні 2018 року в сумі 12334 грн, в травні 2018 року в сумі 6201 грн, в червні 2018 року в сумі 5659 грн, в липні 2018 року в сумі 5896 грн, в серпні 2018 року в сумі 5739 грн, в вересні 2018 року в сумі 7698 грн, в жовтні 2018 року в сумі 6429 грн, в листопаді 2018 року в сумі 15931 грн, в грудні 2018 року в сумі 13450 грн, в січні 2019 року в сумі 12756 грн, в лютому 2019 року в сумі 7467 грн, в березні 2019 року в сумі 8133 грн, в квітні 2019 року в сумі 10409 грн, в травні 2019 року в сумі 12472 грн, в червні 2019 року в сумі 8777 грн., в липні 2019 року в сумі 6551 грн., в серпні 2019 року в сумі 6693 грн, в вересні 2019 року в сумі 5907 грн, в жовтні 2019 року в сумі 4019 грн, в листопаді 2019 року в сумі 8967 грн, в грудні 2019 року в сумі 9797 грн, в січні 2020 року в сумі 8283 грн, в лютому 2020 року в сумі 4003 грн, в березні 2020 року в сумі 6949 грн.
Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №004474/0701 від 14.07.2021 судом встановлено наступне.
У зазначеному рішенні податковий орган застосував штрафну санкцію до позивача (штраф у розмірі 11220 грн.) за два окремих порушення, а саме: за неподання у строки у випадках, передбачених ПК України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП протягом 2018-2020 років (застосовано штрафну санкцію у розмірі 10200 грн.), та за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПК України (застосовано штрафну санкцію у розмірі 1020 грн.).
Стосовно першого порушення, актом перевірки стверджується, що позивачем не подано до податкового органу за місцем реєстрації повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, а саме про 10 транспортних засобів, які були ним у період, що перевірявся, придбані або які позивач використовував на підставі договорів оренди, а саме: автомобіль CR-V RE5 чорний (NН731Р) VIN НОМЕР_7 (придбання: видаткова накладна №3 від 30.11.2018); кран РДК-300 (договір оренди №01/01/18-7 від 01.01.2018); кран КТА-18 (договір оренди №01/01/18-10 від 01.01.2018); погрузчик БВ 2733.33.6 (договір оренди №01/01/18-8 від 01.01.2018); автомобіль SKODA Oktavia (договір оренди №11/18-0 від 01.08.2018); автомобіль SKODA FABIA NEW COMBI (договір оренди №7/18-0 від 01.08.2018); навантажувач фронтальний (договір оренди №01.08.18/ОР/РВ від 01.08.2018); автокран КТА 18.01 (договір оренди №9/18-0 від 01.08.2018); транспортний засіб - камаз 15т (договір оренди №9/18-0 від 01.08.2018); екскаватор ЕК 1220 (договір оренди №9/18-0 від 01.08,2018).
Суд звертає увагу, що позивач, оскаржуючи податкове повідомлення рішення у цій частині, не заперечує фактичної наявності та використання ним зазначених транспортних засобів, а заперечує щодо наявності правових підстав притягнення його до відповідальності за пунктом 117.1 статті 117 ПК України, яка, на його думку, не передбачає можливості накладення штрафу саме за несвоєчасне подання повідомлення за формою №20-ОПП, яке передбачене Порядком №1588.
Крім того, позивач звертає увагу на неточності у відображенні реквізитів договорів оренди, за якими позивач отримав у користування частину із зазначених транспортних засобів, при цьому не заперечує самого факту отримання їх у оренду в період, який перевірявся.
Так, відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об`єктом оподаткування, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України, можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.
Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 року № 1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588).
Згідно з пунктом 8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.
Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.
Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від латників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).
Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.
Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Тобто, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП, подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Довідник об`єктів оподаткування розміщено на офіційному сайті ДПС України.
Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №560/3008/19.
Відповідно до п.117.1 ст.117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
При цьому диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування. Крім того, відповідно до п. 63.3 статті 63 ПК України на платника податків покладається обов`язок подання заяви про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку, а Порядком №1588 врегульовано питання подання платником податків повідомлення форми 20-ОПП, що є різними за змістом документами.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №640/18630/21, від 21.04.2022 у справі №580/814/20.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що висновки ГУ ДПС в Івано-Франківській області про порушення позивачем п.117.1 ст.117 ПК України за неподання повідомлення за формою №20-ОПП є необґрунтованими.
Стосовно правомірності висновків відповідача про наявність другого порушення, відображеного у оскаржуваному рішенні, та застосування за нього штрафної санкції за суд виходить з наступного.
Абзацом першим пункту 85.2 статті 85 ПКУ передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 121.1 статті 121 ПКУ передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
При цьому суд враховує правовий висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 08.11.2021 у справі №640/21601/19 , відповідно до якого в частині ненадання документів під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає саме в поведінці платника податків, направленої на ухилення ним від виконання обов`язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю. В той же час у разі відсутності підстав для висновку про створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання документів чи їх копій, зокрема через поважні та об`єктивні причини, поведінку платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 121.1 статті 121 ПК України. Не підпадає під таку кваліфікацію поведінка платника податків і у разі, якщо під час перевірки ним надані усі наявні у нього документи, але вони визнані контролюючим органом такими, що не в повній мірі підтверджують правильність даних податкового обліку. В такому випадку контролюючий орган має підстави для констатації помилок у податковому обліку із встановленням відповідного складу податкового порушення та застосуванням відповідних наслідків у вигляді визначення грошових зобов`язань за наявності для цього підстав. Отже, з`ясуванню під час перевірки правомірності застосування штрафних санкцій на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України підлягає те, чи дійсно позивач вживав усі залежні від нього заходи для забезпечення повної і об`єктивної перевірки, чи ухилявся від її проведення, а також перевірити та оцінити поведінку контролюючого органу (чи надав він реальну можливість платникові податків надати усі документи, чи у повній мірі забезпечив право на участь в її проведенні).
Проаналізувавши матеріали справи, пояснення сторін, суд встановив таке.
Контролюючий орган під час проведення перевірки надав позивачу три вимоги про надання до перевірки документів: від 08.04.2021 (отримана 08.04.2021), від 20.04.2021 (отримана 20.04.2021) та від 29.04.2021 (отримана 29.04.2021), якими зобов`язав останнього надати всі наявні документи, що пов`язані з предметом перевірки за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, з наведенням очікуваного переліку таких документів та строку їх надання (т.6, а.с.88-91).
17.05.2021 представниками ГУ ДПС в Івано-Франківській області головним державним ревізором інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту В. Шпитальним та головним державним ревізором інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Н. Матвіїшин був складений Акт №702/09-19-07-01/32014894 про ненадання посадовими особами (представниками) ТОВ « 3 Бетони» (код ЄДРПОУ 32014894) документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки в визначений контролюючим органом термін (т.6, а.с.86-87).
У вказаному акті зазначено, що незважаючи на отримані вимоги про надання пояснень та всіх документів, що пов`язані з предметом перевірки ТОВ « 3 Бетони» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а саме за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, посадовими особами (представниками) ТОВ « 3 Бетони» в визначений контролюючим органом термін до 17.05.2021 не надано документального підтвердження вищенаведених взаємовідносин та/або письмових пояснень щодо вищенаведених фактів.
Зокрема, згідно з цим актом, не було надано: - документальне підтвердження щодо взаємовідносин з контрагентами/ нерезидентами «Ferrobeton zrt» (Угорщина), «Asa epitoipari kft» (Угорщина), зокрема документальне підтвердження взаємовідносин (в т.ч. письмових угод, претензій, вимог) протягом 2017-2020 років; - документальне підтвердження щодо взаємовідносин з контрагентами (дані бухгалтерського рахунку 681) «Галицька Кераміка», «Долинабудпостач», «МББ», «Металік-Плюс», «Перша будівельна ліга», (дані бухгалтерського рахунку 631), «Булат ВКФ», «Полімер» протягом 2018-2020 років; - документальне підтвердження щодо відповідності товарно-матеріальних цінностей визначенню «матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», справедливої вартості (чиста вартість реалізації, ціна можливого використання) товарно-матеріальних цінностей та/або підтвердження зобов`язань контрагентами щодо повернення з «відповідального зберігання»; - документальне підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей (відображених в наданих до перевірки документах як «колони», «підколонники», «балки») при реалізації ТОВ « 3 Бетони» саме ТОВ «Рейсол» (неправомірно визначеного, в наданих до перевірки документах, як контрагент-покупець»); - документальне підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей (відображених в наданих до перевірки документах як «мостові балки») при реалізації ТОВ « 3 Бетони» саме ТОВ «БМК «Кам`яний міст» (неправомірно визначеного, в наданих до перевірки документах, як контрагент-«покупець») та належно чином оформлений договір №09/18-мб від 07.08.2018 року; - документальне підтвердження транспортування ФОП ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей до ТОВ « 3 Бетони» та сертифікати відповідності (сертифікати якості та комплектності, свідоцтва про визнання паспортів виробника та технічні характеристики) щодо документально оформленого придбання товарно-матеріальних цінностей, постачальником яких відповідно наданим до перевірки документів, є ФОП ОСОБА_2 ; - документальне підтвердження щодо оскарження штрафів, відповідно чинного законодавства (судових рішень, виконавчих стягнень щодо підтвердження зобов`язань та інше), проведення грошових розрахунків при врегулюванні спору щодо суми штраф, інше підтвердження необхідності погодження спірних питань без проведення судового оскарження штрафу при здійсненні взаємовідносин з пов`язаною особою та/або здійснення коригування «визнані штрафи, пені, неустойки» шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування; - документальне підтвердження та/або пояснення щодо не дотримання вимог ПК України (п.63,3 ст.63 ПК України) щодо встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в визначенні строки у контролюючому органі об`єктів оподаткування, в т.ч. земельних ділянок, транспортних засобів.
Суд звертає увагу на відсутність даних про ознайомлення представників позивача із зазначеним актом, зокрема відсутні відмітки про його отримання, як і відсутні документи, що засвідчують відмову від його підписання. В ході розгляду справи представники позивача пояснили, що їм стало відомо про існування зазначеного акта лише при ознайомленні з актом перевірки, на сторінці 4 якого про нього згадується.
Стосовно твердження відповідача про ненадання зазначених вище документів на його вимоги, суд зазначає наступне.
Акт про ненадання документів до перевірки не містить конкретного переліку документів, про які відомо, що вони були в наявності у ТОВ « 3 Бетони», але не були ним надані на правомірну вимогу контролюючого органу, що могло би свідчити про перешкоджання здійсненню перевірки. Натомість зміст акту свідчить про неотримання контролюючим органом від ТОВ « 3 Бетони» очікуваного «документального підтвердження» правовідносин, які би контролюючий орган вважав би достатнім для підтвердження даних податкового обліку.
Суд не погоджується з таким висновком, наведеним у цьому акті, оскільки ці ж правовідносини, які зазначені у акті, та їх документальне підтвердження були предметом дослідження судом у цьому провадженні, де висновки контролюючого органу про відсутність документального підтвердження відповідних господарських операцій, що були предметом перевірки, не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, суд вважає, що висновки ГУ ДПС в Івано-Франківській області про порушення позивачем пп. 20.1.6 п.20.1 ст.20, п.44.1., п.44.3, п.44.6 ст.44., п.85.2 ст.85 ПКУ, ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за ненадання контролюючому органу оригіналів первинних документів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, є необґрунтованими.
Враховуючи наведене у сукупності податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 №004474/0701, яким застосовані до ТОВ « 3 Бетони» штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 11220,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).
Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №004471/0701, №004473/0701, №004474/0701 від 14.07.2021 є протиправними та підлягають до скасування.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений згідно платіжного доручення №3582 від 01.11.2021 (т.1, а.с.1) судовий збір у розмірі 22 700,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №004471/0701, №004473/0701, №004474/0701 від 14.07.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 3 Бетони» (код ЄДРПОУ - 32014894) сплачену суму судового збору в розмірі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « 3 Бетони», адреса: вулиця Богдана Хмельницького, будинок 109, місто Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ - 32014894;
відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вулиця Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП 43968084.
Суддя Скільський І.І.
Рішення суду складене в повному обсязі 30 вересня 2024 р.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123166899 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Скільський І.І.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Скільський І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні