Ухвала

від 18.11.2024 по справі 320/48683/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

18 листопада 2024 року м. Київ Справа № 320/48683/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., отримавши та розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" ДП "Луганськвугілля" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" ДП "Луганськвугілля" , в якому просить суд стягнути з відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 26410818) - головна організація ДП «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323) заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з листопада 2015 року - по грудень 2023 року включно в сумі 70058526,13 грн. за реквізитами: р/р НОМЕР_1 , МФО 322669, одержувач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, назва банку одержувача - Головне управління по місту Києву та області АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ 42098368.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до положень ч. 3 ст.55 КАС України, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч.1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Водночас, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Відповідно до позиції ВС допуск відповідної особи до участі у справі можливий лише у випадку сукупної наявності умов (03.02.2020 ухвала у справі № 160/6823/19).

Дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи.

Згідно з п.13 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або скаргу), як таку, яка може вчиняти дії в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень (висновки Верховного Суду у постановах від 16 вересня 2021 року у справі №280/8728/20, від 28 квітня 2022 року у справі №160/9003/21, від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21).

З матеріалів позовної заяви видно, що позовна заява від імені Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підписана в.о. начальника Прищепою Ольгою .

Водночас суд звертає увагу, що в матеріалах заяви відсутні будь-які документи, якими надано повноваження Ользі Прищепі діяти від імені позивача, підписувати та подавати до суду позовну заяву та бути його представником.

Вирішуючи питання щодо повноважень Ольги Прищепи стосовно підписання та подання позовної заяви, суд застосовує правовий висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі від 03.02.2020 у справі №160/6823/19, де зазначено таке: «... внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019року № 390-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження».

Таким чином, суд констатує, що в матеріалах позовної заяви відсутні докази на підтвердження повноважень Ольги Прищепи підписувати від імені позивача позовну заяву, подавати таку заяву до суду та бути представником.

Подібна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №520/8559/22.

Згідно з п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву підписано та подано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність як повноважень на представництво, так і можливість ідентифікації особи представника судом.

Постановляючи цю ухвалу, суд ураховує правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладену в ухвалах від 20.02.2020 у справі № 160/2400/19, від 27.05.2020 у справі № 819/478/17, від 09.10.2020 у справі № 820/5124/18, від 05.03.2021 у справі № 620/1262/20, від 16.02.2023 у справі № 420/25124/21, від 15.04.2024 у справі № 600/6799/23-а та інших, в яких суд касаційної інстанції повертав касаційні скарги заявників з підстав відсутності документів на підтвердження повноважень осіб, які їх підписали.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Таким чином, позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягає поверненню.

Відповідно до частини 8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" ДП "Луганськвугілля" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Войтович І.І.