Рішення

від 18.11.2024 по справі 320/5689/18вих.№10578

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року № 320/5689/18

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Діски А. Б.,

за участі секретаря судового засідання - Грищук І. В.,

представника позивача - Величко І. М.,

представника відповідача - Крутоузова Д. Ю.,

представника відповідача - Сливки А. В.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» (далі ТОВ «Стейт Оіл»; позивач; платник) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі Офіс ВПП ДПС), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0006831700.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки судове рішення, що стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, скасовано рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №810/4438/16, залишеним без змін постановою Верховного суду від 19.02.2019, а висновки Акта перевірки від 06.10.2016 №1593/28-10-14-01/39436796 спростовані цією ж постановою, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначив, що відповідно до статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. А тому, на думку позивача, оскільки у рішенні Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 надано оцінку та спростовані обставини щодо визначення податковим органом грошового зобов`язання з податку на прибуток, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 15.10.2020 адміністративний позов задовольнив. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.02.2021 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.01.2024 замінено відповідача у справі Офіс великих платників податків ДПС його правонаступником Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків; відмовлено у задоволенні клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про передачу справи № 320/5689/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду; касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково; рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення Верховний Суд вказав, що у справі, яка вирішується, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 02.05.2019 № 02/05, ТОВ «Стейт Оіл» не ставило питання про визнання протиправною бездіяльності контролюючого органу щодо невідкликання податкового повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0006831700 або виключення суми грошового зобов`язання, збільшеного згідно з цим актом індивідуальної дії, з інтегрованої картки платника.

Натомість, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0006831700, яке цілком об`єктивно сформовано контролюючим органом на підставі чинної до 06.03.2018 в частині відмови в задоволенні позову постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що ТОВ «Стейт Оіл» неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, на що не звернули увагу попередні судові інстанції, приймаючи заяву платника про зміну предмета позову та, в подальшому, вирішуючи спір по суті.

Верховним Судом вказано, що під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен перевірити наведені вище доводи та надати їм належну правову оцінку.

Відповідач проти позову заперечував, у поданому відзиві вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірними та обґрунтованим на час його винесення. Вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом на підставі акта перевірки від 06.10.2016 № 1593/28-10-14-01/39436796 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 у справі № 810/4438/16, якою часткового скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 № 0007291401. В свою чергу, жодного обґрунтування щодо порушення вимог Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі ПК України) при прийнятті відповідачем податкового повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0006831700 позивачем не наведено.

З огляду на характер спірних правовідносин та зважаючи на те, що станом на час розгляду судом справи з 01.01.2019, позивач не перебуває на обліку Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 30.09.2024, ГУ ДПС в Київській області було залучено як другого відповідача.

Представником ГУ ДПС в Київській області було подано відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких вказує, що позовних вимог до цього відповідача заявлено не було, скасування, збільшення або будь яка інша зміна, внесеного в програмне забезпечення податкового повідомлення рішення за результатами судового розгляду, здійснюється шляхом внесення інформації у підсистему «Суди» ІКС «АСО» та здійснюється територіальним органом ДПС, який проводив перевірку та здійснював судове супроводження. Станом на 06.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» на обліку Головного управління ДПС у Київській області не перебувало та ГУ не було учасником судового процесу по справі №810/4438/16, тому підстави коригування картки особових рахунків позивача у ГУ відсутні.

У судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити, зазначила, що виходячи із ситуації, яка склалась, враховуючи норми законодавства, вважає, що позивачем вірно обрано спосіб захисту порушених прав, оскільки тільки визнання судом рішення неправомірним і його скасування відновить порушені права Позивача.

Представник відповідача ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Вказував, що оскільки в позовній заяві ТОВ «Стейт Оіл» не вказано інших підстав крім підпункту 60.1.4 пункту 60.1, пункту 60.5 ст. 60 Податкового кодексу України, правомірність податкового повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0006831700, підтверджується постановою Верховного суду від 16.01.2024 у справі № 320/5689/18, а тому позовні вимоги ТОВ «Стейт Оіл» не підлягають задоволенню.

Представник Головного управління ДПС у Київській області у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Стейт Оіл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт від 06.10.2016 № 1593/28-10-14-01/39436796.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 № 0007291401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1009957005,00 грн за основним платежем та 69997707,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

У грудні 2016 року платник звернувся до суду з позовом до Офісу ВПП ДПС про визнання протиправним та скасування, зокрема, зазначеного акта індивідуальної дії.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 25.01.2017 у справі № 810/4438/16 у задоволенні позову відмовив.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 № 0007291401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 67670470,00 грн за основним платежем та 16917618,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В цій частині позовних вимог прийнято нову постанову про задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

28.09.2017 відповідачем на підставі акта перевірки від 06.10.2016 № 1593/28-10-14-01/39436796 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 у справі № 810/4438/16, у зв`язку із частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 № 0007291401 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006831700, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 942286534,00 грн за основним платежем та 53080089,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення контролюючого органу від 28.09.2017 від №0006831700 є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.12.2017 скасував постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 в частині задоволення позовних вимог та направив справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постановлені у цій справі судові рішення залишив без змін.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.03.2018 скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017, прийняв нову постанову про задоволення позову повністю. Визнав протиправним та скасував, у тому числі податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 № 0007291401 в повному обсязі.

Верховний Суд постановою від 19.02.2019 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 залишив без змін.

Вважаючи, що у зв`язку зі скасуванням судового рішення, що стало підставою для ухвалення податкового повідомлення-рішення №0006831700, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, щодо яких виник спір, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За правилами підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Наведені положення кореспондують приписам Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Порядок).

Так, підпунктом 4 пункту 1 розділу V Порядку передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку у випадках, визначених підпунктами 2 і 4 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

За правилами пункту 7 розділу II Порядку податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про збільшення грошового зобов`язання оскаржено в судовому порядку, то таке зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З дня набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення грошове зобов`язання (його частина) стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов`язок самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому податкове повідомлення-рішення, сума грошового зобов`язання за яким є зменшеною за рішенням суду, що набрало законної сили, вважається відкликаним, а податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, є рішенням, що складається на виконання вимог законодавства у зв`язку зі зменшенням судом суми грошового зобов`язання і не містить в собі нових підстав для визначення такого зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 813/3211/16 та від 25.06.2020 у справі № 804/15181/15.

У спірній ситуації оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0006831700 прийнято відповідачем на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 у справі № 810/4438/16, яка набрала законної сили та на момент формування наведеного акта індивідуальної дії скасована не була, що представником позивача в судовому процесі не заперечувалося. Вказані дії контролюючого органу узгоджувались з вимогами підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України та Порядку.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.03.2018 скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017, прийняв нову постанову про задоволення позову повністю. Визнав протиправним та скасував, у тому числі податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 № 0007291401 в повному обсязі.

За правилами підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо, зокрема, рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5 статті 60 ПК України).

Таким чином, у разі скасування за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення повністю, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили рішенням суду, а в контролюючого органу виникає відповідний обов`язок із вчинення дій щодо виключення суми грошового зобов`язання, збільшеного згідно з таким податковим повідомленням-рішенням, з інтегрованої картки платника за правилами Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи платника в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб`єктом владних повноважень на реалізацію покладеної на нього компетенції.

Указані висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 16.01.2024 у справі № 320/5689/18 та є обов`язковими для суду в силу вимог ч. 5 ст. 353 КАС України.

Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним і стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, під час розгляду цієї справи по суті позовних вимог, ключовими питаннями, які утворюють предмет доказування, є: наявність порушеного права або законного інтересу позивача з боку відповідача; чи підлягає право або законний інтерес судовому захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Застосування конкретного способу захисту права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію.

Водночас, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0006831700, яке цілком об`єктивно сформовано контролюючим органом на підставі чинної до 06.03.2018 в частині відмови в задоволенні позову постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017.

При цьому Верховний Суд у постанові від 16.01.2024 у справі № 320/5689/18 вказав, що ТОВ «Стейт Оіл» неправильно обрано спосіб захисту порушеного права.

Суд звертає увагу, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19.

Виходячи із принципу диспозитивності, закріпленого у статті 9 КАС України, суд зобов`язаний вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

Окрім того, зазначений принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Суд зазначає, що відповідно до статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже, саме позивач є ініціатором розгляду в суді публічно-правового спору, визначення предмету, підстав позову та обрання способу захисту.

Верховний Суду у постанові від 1 червня 2022 року у справі № 640/25836/20 вказав, що підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

З огляду на заявлені позивачем предмет та підставу позову, ураховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.01.2024 у справі № 320/5689/18, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 19.11.2024.

Суддя Діска А.Б.